ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
27 жовтня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/5070/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.
при секретарі судового засідання: Герасименко Ю.С.
За участю представників сторін:
від ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» - адвокат Петрова А.М.
від ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» - адвокат Петрова А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 06.05.2025 (повний текст складено та підписано 16.05.2025, суддя Рога Н.В.)
у справі №916/5070/24
за позовом ОСОБА_1
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА»
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРДІКА АСІСТАНС»
про визнання недійсним протоколу та рішення, скасування записів
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» та Товариства з обмеженою відповідальністю “КАРДІКА АСІСТАНС» в якому просила:
- визнати недійсним протокол Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» у формі протоколу № 03/2023 від 16.11.2023 року;
- визнати недійсним рішення Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРДІКА АСІСТАНС» у формі протоколу № б/н від 16.11.2023 року;
- скасувати реєстраційний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРДІКА АСІСТАНС»: державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу № 1005561070007057524 від 17.11.2023 року; зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення були прийняті з грубим порушенням норм чинного законодавства та положень Статуту, а саме порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів, а також порушенням корпоративних прав позивача, як учасника товариства, що був відсутній на оспорюваних зборах.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.05.2025 по справі №916/5070/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.
В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачкою не наведено обставин, які у сукупності із порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів, що, за твердженнями позивачки, позбавило її можливості належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного загальних зборів, призвели до порушення її прав та/або охоронюваних законом інтересів. Крім того, позивачка не зазначила, які саме її права та / або інтереси порушені кожним окремим пунктом оспорюваного рішенням загальних зборів та яким чином задоволення позову їх відновить, саме як учасника товариства.
Не погодившись із вказаними рішеннями до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулась позивачка з апеляційною скаргою в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 06.05.2025 року по справі 916/5070/24 - скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та таким, що прийняте без урахування всіх істотних обставин справи, виходячи з наступного:
- оспорювані загальні збори були проведені з порушення порядку їх скликання та проведення, що передбачені чиннім законодавством та Статутом товариства, а також порушенням корпоративних прав учасника товариства, що був відсутній на зборах;
- позивачка жодних повідомлень про проведення загальних зборів учасників ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» та ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС», які відбулись 16.11.2023 року, не отримувала, не знала про факт скликання таких зборів, не була ознайомлена із порядком денним та участі у зазначених зборах не брала;
- ОСОБА_1 стверджує, що як учасник товариства, яка володіє часткою у розмірі 15 % статутного капіталу, не була повідомлена про скликання оспорюваних загальних зборів, у зв'язку з чим не була обізнана із запланованим порядком денним відповідних зборів та не мала змоги належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядалися на зборах, а тому її права як учасника товариства на участь в управлінні Товариствами та одержанні інформації про Товариства, є порушеними.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 відкрито апеляційне провадження у цій справи та призначено справу до розгляду на 24.09.2025.
У зв'язку з перебуванням судді-члена колегії Принцевської Н.М. у відпустці з 09.09.2025 по 10.10.2025, судове засідання по справі №916/5070/24 призначене на 24.09.2024 не відбулось.
Ухвалою суду від 13.10.2025 повідомлено учасників справи про те, що наступне судове засідання з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 06.05.2025 відбудеться - 27.10.2025.
До суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що апеляційна скарга фактично повторює зміст позовної заяви, а скаржник не наводить жодних обставин справи, які не були в досліджені судом і не описані в оскаржуваному судовому рішенні.
На переконання відповідача, в обґрунтування наявності у неї порушеного права, що підлягає судовому захисту, позивачка посилається лише на порушення її права на участь у загальних зборах та не зазначає, які саме її права та / або інтереси порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів та яким чином задоволення позову їх відновить.
Відповідач вважає, що самі по собі спірні рішення загальних зборів учасників Товариств відповідачів про тимчасове відсторонення від повноважень директора не стосуються та не порушують прав позивачки на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством.
27.10.2025 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від представника позивача про відкладення розгляду справи, як обґрунтовано тим, що він бере участь у невідкладних слідчих діях та не має можливості прибути в судове засідання, призначене на 27.10.2025 по цій справі.
Розглянувши таке клопотання під час судового засідання від 27.10.2025 колегія суддів дійшла висновку про його відхилення, з огляду на таке.
Статтею 216 ГПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 202 ГПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.
За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").
Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").
За приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 76, 77 ГПК України).
Разом з тим, всупереч вищевказаним приписам ГПК України, представником ОСОБА_1 взагалі не надано доказів на підтвердження об'єктивної неможливості прибуття у судове засідання суду апеляційної інстанції, зокрема через участь у невідкладних слідчих діях, як про то останній зазначив у клопотанні про відкладення розгляду справи.
Судова колегія також наголошує на тому, що судом явка представників учасників справи у судове засідання обов'язковою, а в заяві про відкладення розгляду справи представник позивача не зазначає про наявність нових обставин, які мають бути дослідженні судом під час апеляційного перегляду справи.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заявленого клопотання про відкладення розгляду справи.
Під час судового засідання від 27.10.2025 представник відповідачів надав пояснення у відповідності до яких не погоджується із доводами та вимогами апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, ТОВ “СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» було створене рішенням засновників та державну реєстрацію юридичної особи проведено 18.07.2002.
Протоколом загальних зборів учасників №06/2019 від 05.03.2019 затверджено нову редакцію Статуту ТОВ “СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА», згідно з якою учасники мають право, крім іншого, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах товариства та законами України (п.3.1 Статуту).
В товаристві створюються органи управління і контролю: вищий орган управління - Загальні збори учасників товариства; виконавчий орган - директор (п. 11.1 Статуту).
Вищим органом товариства є загальні збори учасників товариства. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник має право передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника (п. 11.2 Статуту).
Учасники мають кількість голосів, пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі (п. 11.2.1 Статуту).
Збори учасників товариства обирають директора (п. 11.2.2 Статуту).
Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників, зокрема, належить: а) визначення основних напрямків діяльності товариства; б) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності на підставі модельного статуту; б) зміна розміру статутного капіталу; г) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; д) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; е) обрання та відкликання директора товариства, встановлення розміру його винагороди; є) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; ж) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; з) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів; и) затвердження річних результатів діяльності товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків інших органів управління і контролю товариства, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків; к) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, затвердження їх статутів та положень; л) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб Товариства; м) прийняття рішення про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; н) встановлення розміру, форми, порядку і строків внесення учасниками додаткових вкладів (внесків); о) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; п) прийняття інших рішень, віднесених до компетенції загальних зборів учасників (п. 11.2.3 Статуту)
Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених законом, або статутом товариства, а також: з ініціативи виконавчого органу товариства; на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства (п. 11.2.4 Статуту).
Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників товариства. Таке повідомлення надсилається рекомендованим поштовим відправлення або вручається наручно (п. 11.2.5 Статуту).
У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін (п. 11.2.6 Статуту).
Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов'язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників (п. 11.2.7 Статуту).
Після надсилання повідомлення забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань заявлених учасниками товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства (п. 11.2.8 Статуту).
Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників (п. 11.2.9 Статуту).
До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства (п. 11.2.10 Статуту).
Виконавчий орган товариства зобов'язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства (п. 11.2.11 Статуту).
Певні особливості порядку скликання загальних зборів учасників можуть бути встановлені законодавством (п. 11.2.12 Статуту).
Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників (п. 11.3.1 Статуту).
Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно (п. 11.3.1 Статуту).
На загальних зборах учасників ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол (п. 11.3.2 Статуту).
Рішення з питань, не включених до порядку денного загальних зборів учасників, приймається лише за умови, що у них беруть участь всі учасники товариства, які одностайно надали згоду на розгляд таких питань. Повноваження представника за довіреністю щодо надання такої згоди мають бути спеціально обумовлені довіреністю (п. 11.3.3 Статуту).
Загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства або за адресою, зазначеною у повідомленні про скликання загальних зборів (п. 11.3.4 Статуту).
Рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням (п. 11.3.5 Статуту).
Рішення з питань, передбачених пунктами "б", "в", "м" п. 11.2.3 цього Статуту, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (п. 11.3.6 Статуту).
Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами "г", "д", "ж", "н" п. 11.2.3 цього статуту, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань (п. 11.3.7 Статуту).
Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (п. 11.3.8 Статуту).
Інші види голосування або прийняття рішення (заочне голосування та прийняття рішення шляхом опитування) здійснюються відповідно до законодавства (п. 11.3.9 Статуту).
У товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника. При цьому положення щодо порядку скликання, проведення та голосування загальних зборів не застосовуються (п. 11.3.10 Статуту).
Поточне керівництво діяльністю товариства здійснює виконавчий орган - Директор, який призначається загальними зборами учасників. Директор самостійно вирішує всі питання діяльності товариства за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства. Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників та організовує виконання їхніх рішень (п.п. 11.4, 11.4.1, 11.4.3 Статуту).
Так, учасниками ТОВ “СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» є ОСОБА_2 із часткою у статутному капіталі 50,08 %, ОСОБА_3 із часткою у статутному капіталі 19,92 %, ОСОБА_1 із часткою у статутному капіталі 15 %, ОСОБА_4 із часткою у статутному капіталі 15 %.
Як вбачається з наявних матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, позивачка - ОСОБА_1 , обіймала посаду директора ТОВ “СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлених Протоколом №7 від 16.05.2007 та Наказу №6.1-ок від 17.05.2007.
Крім того, як свідчать наявні матеріали справи, ТОВ “СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» є одноосібним учасником ТОВ “КАРДІКА АСІСТАНС» в розмірі 100 % статутного капіталу, яке було створене у 2016. Директором ТОВ “КАРДІКА АСІСТАНС» також була ОСОБА_1
15.11.2023 відбулись загальні збори учасників ТОВ “СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА», на яких були присутні: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що складає 85 % голосів усіх учасників ТОВ “СВЯТА КАТЕРИНА- ОДЕСА», з таким порядком денним:
- про тимчасове відсторонення від виконання обов'язків директора Товариства ОСОБА_1 ;
- про призначення тимчасово виконуючого обов'язки директора Товариства;
- про державну реєстрацію змін щодо відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про Товариство.
Зборами було прийнято рішення по всіх питаннях та, зокрема, щодо відсторонення від виконання обов'язків директора ТОВ “СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» ОСОБА_1 та призначення ОСОБА_5 тимчасово виконуючим обов'язки ТОВ “СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА».
Рішення оформлені протоколом № 02/2023 від 15.11.2023.
Зазначені відомості про зміну керівника товариства були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (запис №1005561070028007496).
В свою чергу, 16.11.2023 відбулись оспорювані позивачем загальні збори учасників ТОВ “СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА», оформлені протоколом № 03/2023 року від 16.11.2023 року, на яких були присутні: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що складає 85 % голосів усіх учасників ТОВ “СВЯТА КАТЕРИНА- ОДЕСА», з порядком денним:
- про уповноваження тимчасово виконуючого обов'язки директора Товариства ОСОБА_5 на тимчасове відсторонення від виконання обов'язків директора ТОВ “КАРДІКА АСІСТАНС» ОСОБА_1 ;
- про уповноваження тимчасово виконуючого обов'язки директора Товариства ОСОБА_5 на призначення тимчасово виконуючого обов'язки директора ТОВ “КАРДІКА АСІСТАНС» Фетісова Дмитра Львовича;
- про державну реєстрацію змін щодо відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про ТОВ “КАРДІКА АСІСТАНС».
Згідно з Протоколу, по всіх питаннях порядку денного учасниками було прийнято рішення, зокрема, уповноважено тимчасово виконуючого обов'язки директора товариства ОСОБА_5 з 16.11.2023 тимчасово відсторонити від виконання обов'язків директора ТОВ “КАРДІКА АСІСТАНС» ОСОБА_1 ; уповноважено тимчасово виконуючого обов'язки директора Товариства ОСОБА_5 на призначення тимчасово виконуючого обов'язки директора ТОВ “КАРДІКА АСІСТАНС» Фетісова Дмитра Львовича з 17.11.2023; доручено здійснити державну реєстрацію змін відомостей про ТОВ “КАРДІКА АСІСТАНС» тимчасово виконуючому обов'язки директора ТОВ “КАРДІКА АСІСТАНС» ОСОБА_5 .
Крім того, 16.11.2023 одноосібним учасником ТОВ “КАРДІКА АСІСТАНС» в особі тимчасово виконуючого обов'язки директора ТОВ “СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» було прийнято рішення про тимчасове відсторонення з 16.11.2023 ОСОБА_1 від виконання обов'язків директора ТОВ “КАРДІКА АСІСТАНС»; призначення тимчасово виконуючим обов'язки директора ТОВ “КАРДІКА АСІСТАНС» з 17.11.2023 ОСОБА_5 та доручення йому провести державну реєстрацію вказаних змін до відомостей про ТОВ “КАРДІКА АСІСТАНС» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.
17.11.2023 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме - зміну керівника ТОВ “КАРДІКА АСІСТАНС» на ОСОБА_5 , запис №1005561070007057524.
Звертаючись із даним позовом до суду ОСОБА_1 послалась на порушення її прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, у зв'язку із неповідомленням її як учасника товариства про загальні збори, які відбулись 16.11.2023 та проведення таких зборів без її участі, що позбавило позивачку можливості підготуватися до розгляду питань порядку денного, надати свої пропозиції і вплинути на прийняте рішення, у тому числі внести альтернативну кандидатуру на посаду директора тощо.
Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відмовив у їх задоволенні у повному обсязі.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, дослідивши наявні матеріли справи, доводи та вимоги учасників справи, дійшла наступних висновків.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частина перша статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з нормами частин першої та другої статті 16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Згідно з частинами першою, другою статті 96-1 ЦК України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об'єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.
Відповідно до статті 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.
Статтею 116 ЦК України визначено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.
Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом (частина друга статті 116 ЦК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства, зокрема, мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.
За приписами статті 28 вказаного Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
Згідно з частинами першою, другою статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.
Отже, право учасника товариства з обмеженою відповідальністю брати участь в управлінні справами товариства у порядку, визначеному законом та установчими документами (статутом) товариства, що охоплює собою, зокрема, і права учасника бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, гарантоване законом.
У пункті 41 постанови від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, Велика Палата Верховного Суду зазначала, що відповідно до статті 167 ГК України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг узяти участі у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.
Дана правова позиція підтримана також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №924/641/17 (пункт 68) та Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №906/461/19 (пункт 35).
У пункті 31 постанови від 06.03.2018 у справі №907/167/17 Верховний Суд, зважаючи, зокрема, на положення статті 167 ГК України, погодився з твердженням судів попередніх інстанцій про те, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
У пункті 66 постанови від 19.02.2019 у справі №924/156/18 з огляду на положення, зокрема, статті 167 ГК, Верховний Суд також вважав, що надання учасникам товариства можливості ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів, спрямоване на забезпечення його можливості належним чином підготуватися до розгляду відповідних питань порядку денного, а відтак і реалізувати свою правомочність на участь в управлінні товариством. Отже, невиконання зазначеної вимоги закону може бути підставою для висновку про недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів та порушення корпоративних прав учасників.
Виходячи з підстав заявленого у цій справі позову, ОСОБА_1 вважає, що не повідомлення її про проведення загальних зборів, а також ненадання можливості взяти участь у цих зборах, свідчить про грубе порушення її корпоративних прав, зокрема, права на управління товариством, що має наслідком визнання недійсними таких рішень загальних зборів.
Разом з цим, колегія суддів зауважує, що згідно з ч.4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, останній розмежовує порушення, які можуть бути підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів господарських товариств.
Зокрема, у постанові від 01.09.2023 у справі №909/1154/21 палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Однак, не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів господарського товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;
- відсутність протоколу загальних зборів.
Разом з цим позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.
Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 22.05.2019 у справі №911/1798/18, від 06.03.2019 у справі №910/16715/17, від 22.01.2020 у справі №915/99/19, від 16.10.2019 у справі №912/430/19, від 31.07.2019 у справі №910/7633/18, від 16.07.2019 у справі №914/484/18, від 21.12.2021 у справі №902/1256/20, від 17.11.2022 у справі №917/1523/21 та інших.
Аналіз зазначених висновків Верховного Суду щодо підстав недійсності рішень загальних зборів учасників господарського товариства свідчить про те, що порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів учасників господарського товариства, можна поділити на (1) такі, які мають своїм наслідком обов'язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, та (2) такі, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.
Разом з цим, хоча права учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства, бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, і гарантоване законом, проте обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів не завжди може бути підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких зборах, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду, сформованою у корпоративних відносинах у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.
Ця обставина (неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів) у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.
Також, така обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно:
- існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів;
та/або
- факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та/або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх.
Крім того, у кожному конкретному випадку судам слід досліджувати дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, зокрема і у випадку, якщо учасник товариства звернувся до суду з таким позовом через тривалий час після стверджуваного порушення його прав.
Наведене також узгоджується і з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови від 22.10.2019 у справі №923/876/16, відповідно до якого своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.
З огляду на викладене для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів щодо повідомлення позивача як учасника товариства про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів. Тобто, при вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства, який має місце у цій справі, господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з'ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів.
Наведене узгоджується з положеннями статей 15, 16 Цивільного кодексу України та частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України, які визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, а також відповідає зазначеним висновкам Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, про необхідність встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів учасника товариства спірним рішенням загальних зборів.
Як вже було вказано вище, у даній справі позивачка в обґрунтування підстав звернення із даним позовом до суду обмежилась лише посиланням на неповідомлення її про проведення оспорюваних загальних зборів та позбавлення її можливості бути присутньою на них, однак ОСОБА_1 не наведено жодних обставин, які у сукупності із порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів, призвели до порушення її прав та/або охоронюваних законом інтересів.
До того ж, колегія суддів зауважує, що у даному випадку позивачка не зазначила, які саме її права та/або інтереси порушені кожним окремим пунктом оспорюваного рішенням загальних зборів та яким чином задоволення позову їх відновить, саме як учасника товариства, а не як особи, яка обіймала посаду директора товариства, адже, уповноваження тимчасово виконуючого обов'язки директора ТОВ “КАРДІКА АСІСТАНС» на вчинення певних дій ніяким чином не позбавляє позивачку права на участь в загальних зборах товариства та в управлінні товариством.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що вищевикладені висновки узгоджуються із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 16.04.2025 по справі 916/203/24, за участі тих самих сторін.
Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що позивачу не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників, з огляду на таке.
Так, у пункті 43 постанови від 06.03.2018 у справі №907/167/17 Верховний Суд дійсно зазначив, що позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.
У постановах від 10.10.2019 у справі №916/1807/17, від 05.11.2020 у справі №910/12792/19, Верховний Суд зазначив, що позивачу не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників рішень, оскільки вплив учасника на прийняття загальним зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням з питань порядку денного. Голосуванню передують обговорення між учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій відносно порядку денного, виступи учасників, що за певних обставин можуть істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце за відсутності на загальних зборах неповідомленого учасника. Можливою є ситуація, коли учасник, який володіє невеликою часткою у статутному капіталі товариства, своїми пропозиціями до порядку денного, виступом відносно пропозицій з голосування питань порядку денного, тощо, переконавши іншого (інших) учасника в правоті своєї позиції, шляхом голосування, при наявності необхідного кворуму голосів у таких учасників для прийняття рішень, може змінити хід голосування.
Однак, суд апеляційної інстанції зауважує, що у цій справі підставою відмови в задоволенні позову є не лише те, що неповідомлення позивачки про день, час та місце проведення засідання правління та загальних зборів не могло вплинути на результати спірного рішення, а й те, що, вказуючи на порушення свого права на участь у загальних зборах, позивачка не зазначила, які саме її права та/або інтереси порушені кожним окремим пунктом оспорюваного рішенням загальних зборів та яким чином задоволення позову їх відновить, саме як учасника товариства.
Судова колегія зауважує, що тимчасове відсторонення від виконання обов'язків директора ТОВ “КАРДІКА АСІСТАНС» ОСОБА_1 , ніяким чином не позбавляє позивачку, як учасника товариства, права на участь в загальних зборах товариства та в управлінні товариством.
При цьому, як вже було наголошено вище, позивачка в обґрунтування наявності у неї порушеного права, що підлягає судовому захисту, посилалась лише на порушення її права на участь у загальних зборах, на участь в управлінні товариством, тобто на порушення її прав не самим спірним рішенням, а фактом його прийняття.
Тобто, підставою відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів є, зокрема, недоведення позивачкою, які саме її права та / або інтереси порушені кожним окремим пунктом оспорюваного рішенням загальних зборів та яким чином задоволення позову їх відновить саме як учасниці товариства, а не як особи, яка обіймала посаду директора товариства.
Як вірно відзначено місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні, бажаючи повідомити іншим учасникам інформацію про законність дій позивачки як директора та надати докази на спростування інформації, в якій її звинувачують, а також запропонувати іншого кандидата на посаду директора товариства, позивачка, яка володіє 15% статутного капіталу товариства, не позбавлена права ініціювати проведення загальних зборів товариства з включенням відповідних питань до порядку денного.
Згідно з статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 06.05.2025 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Рішення Господарського суду Одеської області від 06.05.2025 по справі №916/5070/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено та підписано 03.11.2025.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.
Суддя Філінюк І.Г.