79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"03" листопада 2025 р. Справа №914/1455/25
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Якімець Г.Г.,
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
розглянув апеляційну скаргу акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго» б/н від 15.08.2025
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.08.2025, суддя Березяк Н.Є., м.Львів,
про повернення заяви позивачеві (заявникові)
у справі №914/1455/25
за позовом приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго», м. Київ,
до відповідача акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго», м. Львів,
про стягнення заборгованості у розмірі 251 056 461,33 грн
09.05.2025 приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про стягнення заборгованості у розмірі 251 056 461,33 грн.
Ухвалою суду Господарського суду Львівської області від 20.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
06.08.2025 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Львівської області надійшла зустрічна позовна заява акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання права не сплачувати вартість диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.08.2025 зустрічну позовну заяву акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго» та додані до неї документи, повернуто позивачу за зустрічним позовом.
Ухвала суду обґрунтована тим, зустрічна позовна заява подана з пропуском процесуального строку, встановленого для її подання відповідно до частини першої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, а саме - після закінчення строку, наданого відповідачу для подання відзиву. Оскільки останнім днем подання зустрічного позову було 05.06.2025, а заява подана 06.08.2025, суд на підставі частини шостої статті 180 ГПК України повернув зустрічну позовну заяву заявнику.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи
18.08.2025 до Західного апеляційного господарського суду через систему “Електронний суд» надійшла апеляційна скарга акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго» б/н від 15.08.2025 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.08.2025 про повернення заяви позивачеві (заявникові) у справі №914/1455/25.
Апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права без надання належної оцінки всім доводам позивача за зустрічним позовом. На думку скаржника, суд першої інстанції, встановивши, що зустрічну позовну заяву подано з порушенням встановлених ч.4 ст. 180 ГПК України вимог, а саме пропуск процесуального строку, безпідставно не застосував наслідки визначенні положеннями ст.174 ГПК України та не залишив позов без руху.
Позивач - ПрАТ “НЕК “Укренерго» своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 263 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2025 справу № 914/1455/25 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бойко С.М., суддів Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго» б/н від 15.08.2025 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.08.2025 про повернення заяви позивачеві (заявникові) у справі №914/1455/25 та постановлено здійснювати розгляд справи №914/1455/25 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Переглянувши ухвалу місцевого господарського суду, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Пунктом 6 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема про повернення заяви позивачеві (заявникові).
Згідно з ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18,31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до частини 1 статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Пунктом 3 частини 2 статті 46 ГПК України встановлено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Згідно ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Отже, виходячи із правового аналізу вищенаведених норм, слід констатувати, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Зазначене право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, встановлених процесуальним законодавством.
Судами встановлено, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.05.2025 позовну заяву ПрАТ “НЕК “Укренерго» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Пунктом 5 зазначеної ухвали встановлено відповідачу строк впродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позовну заяву відповідно до статті 165 ГПК України.
Отже, місцевий господарський суд встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Враховуючи це, строк для подання зустрічного позову, відповідно до положень частини першої статті 180 ГПК України, є аналогічним строку для подання відзиву.
Ухвала Господарського суду Львівської області від 20.05.2025 про відкриття провадження у справі доставлена до Електронного кабінету відповідача в системі «Електронний суд» - 21.05.2025, що підтверджується наявною в матеріалах справи Довідкою про доставку електронного листа (т.1 а.с. 184).
Отже позивач за зустрічним позовом був обізнаний про розгляд справи, про відкриття провадження у справі та вимогами ухвали суду, зокрема щодо надання у встановлений судом строк подати відзив на позовну заяву.
З урахуванням положень частини 8 статті 165 та пункту 1 частини 1 статті 178 ГПК України, останнім днем, у межах якого відповідач мав право подати як відзив, так і зустрічний позов, є 05.06.2025.
Зустрічний позов був сформований у підсистемі «Електронний суд» та направлений до Господарського суду Львівської області - 06.08.2025, тобто з пропуском процесуального строку для його подачу.
Верховний Суд в постанові від 17.09.2024 у справі № 917/321/24 зазначав, що право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Стаття 116 ГПК України визначає початок і закінчення процесуальних строків. Так, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Отже, нормами процесуального закону чітко визначено строки вчинення процесуальних дій, порядок обчислення, початок відліку та їх закінчення. Процесуальні строки є обов'язковими як для суду, так і учасників судового процесу, оскільки визначають, зокрема, час протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.
У відповідності до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, із правового контексту наведених норм вбачається, що вчинення стороною процесуальних дій поза межами встановленого законом чи судом строку можливе лише у випадку подання відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку з обґрунтуванням поважності причин його пропуску.
При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення учасника процесу та пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення заявником по справі процесуальних дій. Тобто, можливість відновлення процесуального строку пов'язується з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням відповідних доказів.
У зустрічній позовній заяві позивач не порушує питання про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову, не наводить жодних обґрунтованих причин його пропуску, а також не подає жодних доказів, які б підтверджували поважність причин такого пропуску.
Верховний Суд у постановах від 07.02.2022 у справи № 904/31/19, від 11.07.2023 у справі №922/1769/22 зазначав, що нехтування засадами змагальності сторін та прийняття господарським судом зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом, який (зустрічний позов) поданий поза межами строку, визначеного ч. 1статті 180 ГПК України, без наведення відповідачем причин пропуску такого строку, призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.
Колегія суддів також наголошує, що самостійне відновлення строку на подання відповідачем зустрічного позову господарським судом, без наведення відповідачем причин пропуску такого строку буде суперечити засадам змагальності сторін та свідчитиме про ухилення відповідача від наслідків пов'язаних з вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, зокрема від наслідків пропуску строку на подання зустрічного позову, що прямо суперечить положенням ч. ч. 1, 4 ст. 13 ГПК України.
Апелянт, посилаючись на положення статті 180 Господарського процесуального кодексу України, зокрема її четверту та п'яту частини, вважає, що зустрічна позовна заява підлягала залишенню без руху, а не поверненню.
Однак апеляційний господарський суд не погоджується з такою правовою позицією апелянта з огляду на таке.
Частиною четвертою статті 180 ГПК України передбачено, що зустрічна позовна заява має відповідати загальним вимогам, встановленим до подання позову, зокрема вимогам статей 162, 164, 172 та 173 цього Кодексу. Частина п'ята цієї ж статті передбачає, що у разі невідповідності зустрічної позовної заяви вимогам частини четвертої застосовуються положення статті 174 ГПК України, яка визначає підстави для залишення заяви без руху.
Разом із тим, проаналізувавши згадані норми, суд не вбачає у них підстав вважати, що порушення процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви усувається шляхом залишення заяви без руху. Зазначені статті містять вимоги до форми та змісту позову, а також до надання необхідних документів, але не регламентують наслідки пропуску строку на подання зустрічного позову.
Отже, у випадку подання зустрічного позову з порушенням установленого процесуального строку, суд діє відповідно до загальних засад процесуального права, що не передбачають можливості залишення такої заяви без руху, а визначають необхідність її повернення заявнику.
Згідно із ч.6 ст.180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.
Повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє відповідача права звернутись до господарського суду з позовом в загальному порядку для захисту своїх прав та інтересів.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо повернення зустрічної позовної заяви на підставі частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
У цій справі апеляційний суд дійшов висновку, що викладені у апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого господарського суду.
Оскільки апеляційним судом не виявлено неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального права в межах апеляційного оскарження, то і підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали також не має, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.
Оскільки суд відмовляє в задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін оскаржену ухвалу суду першої інстанції, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
апеляційну скаргу акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго» б/н від 15.08.2025 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.08.2025 - залишити без змін.
Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст.ст. 287-289 ГПК України.
Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.
Суддя Якімець Г.Г.