79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"24" жовтня 2025 р. Справа №909/1044/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
без виклику учасників процесу
розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Бест-Текст" від 13.04.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/1130/25 від 14.04.2025)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2025 (повний текст рішення складено та підписано 25.03.2025, суддя І. М. Скапровська)
у справі № 909/1044/24
за первісним позовом: АТ "Українська залізниця",
до відповідача: ТОВ "Бест-Текст",
про: стягнення 17 688,00 грн штрафу (20%) за поставку товару неналежної якості, 3626,04 грн пені за прострочення заміни товару, зобов'язання протягом 20 календарних днів з дня набрання рішенням у цій справі законної сили за свій рахунок забрати (вивезти) із складу партію чохлів на подушку (напірники) та стягнення судових витрат,
та за зустрічним позовом: ТОВ "Бест-Текст",
до відповідача: АТ "Українська залізниця",
про: стягнення 88 440,00 грн з ПДВ вартості поставленого товару за видатковою накладною № 37 від 01.03.2024,
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
На розгляд Господарського суду Івано-Франківської області подано позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", позивач за первісним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест-Текст" (далі - ТОВ "Бест-Текст", відповідач за первісним позовом ) про: стягнення 17 688,00 грн штрафу за поставку товару неналежної якості та 3 626,04 грн пені за прострочення заміни товару; зобов'язання ТОВ "Бест-Текст" протягом 20 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили за свій рахунок забрати (вивезти) із складу покупця партію товару.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом своїх зобов'язань за договором поставки №ЦЗВ-02-08223-01 від 21.12.2023 (поставкою партії товару неналежної якості та невиконанням вимоги позивача щодо заміни такого товару у визначений строк), що є підставою за умовами договору для нарахування штрафу у розмірі 20 % відсотків від вартості поставленого неякісного товару та пені у розмірі 0,1% від вартості не заміненого товару за кожен день прострочення, а також зобов'язання відповідача за первісним позовом забрати неякісний товар відповідно до ч.2 ст. 690 ЦК України та п.5.6. договору.
ТОВ "Бест-Текст" ( далі - позивач за зустрічним позовом) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із зустрічним позовом до АТ "Українська залізниця" ( далі - відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 88 440,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань за договором поставки №ЦЗВ-02-08223-01 від 21.12.2023 щодо оплати вартості товару, поставленого за видатковою накладною № 37 від 01.03.2024.
Господарський суд Івано-Франківської області у рішенні від 12.03.2025 у справі №909/1044/24 позовні вимоги задоволив: стягнув з ТОВ "Бест-Текст" на користь АТ "Українська залізниця" 17 688,00 грн штрафу за поставку товару неналежної якості, 3 626,04 грн пені за прострочення заміни товару та 4 844,80 грн судового збору; зобов'язав ТОВ "Бест-Текст" протягом 20 календарних днів після набрання рішенням у цій справі законної сили за свій рахунок забрати (вивезти) із складу виробничого підрозділу “Вагонна дільниця станції Київ-Пасажирський» філії “Пасажирська компанія» АТ “Українська залізниця» партію чохлів на подушку (напірники) неналежної якості у кількості 1 000 штук, що були поставлені за Договором від 21.12.2023 №ЦЗВ-02-08223 (товаро-транспортна накладна від 01.03.2024 № БТ37). У задоволенні зустрічного позову відмовив.
Рішення суду мотивоване наявністю підстав для задоволення первісного позову з огляду на те, що матеріалами справи підтверджено факт поставки відповідачем за первісним позовом товару неналежної якості, а також невиконання останнім вимоги позивача за первісним позовом про заміну товару у строк до 20.09.2024.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову у зв'язку з недоведеністю наявності передбачених пунктами 7.3, 7.6, 8.1.1 договору передумов для виконання АТ "Українська залізниця" зобов'язання по оплаті.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
ТОВ "Бест-Текст" подало апеляційну скаргу від 13.04.2025, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2025 у справі №909/1044/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову АТ “Українська залізниця» відмовити повністю, а зустрічний позов ТОВ "Бест-Текст" задоволити у повному обсязі.
Вимоги апелянта обгрунтовані неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст.ст. 675, 678, 680, 692 ЦК України, п. п. 9, 15 Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 (далі - Інструкція №П-7).
Зокрема, скаржник зазначає, що:
- якщо суд першої інстанції застосував ч.1 ст.680 ЦК України та п. 9. Інструкції №П-7 (щодо виявлення покупцем прихованих недоліків товару), то взяв до уваги неналежний доказ у справі - акт про приховані недоліки від 24.08.2024, оскільки строк для складання відповідного акта сплинув 01.07.2024;
- якщо суд першої інстанції застосував ст. ст. 675, 679 ЦК України, то виявлення недоліків товару, на який надана гарантія, не є відкладальною обставиною для зупинення оплати за поставлений та прийнятий товар відповідно до ст. 692 ЦК України, а є підставою для застосування ст.678 ЦК України (усунення недоліків, заміна товару);
-позовні вимоги в частині повернення товару (без усунення недоліків такого та/або заміни на товар належної якості, як це передбачено ст. 678 ЦК України) є неналежним способом захисту порушених прав покупця;
- в даному випадку права позивача за первісним позовом підтягають захисту шляхом зобов'язання постачальника замінити неякісний товар на товар належної якості, однак позивачем за первісним позовом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності істотних недоліків поставленого ТОВ "Бест Текст" повару (неможливості використання такого за призначенням);
- вибіркове випробування товару (3 одиниці з 1000) не відображає якість відповідної партії товару в цілому;
- з врахуванням п.7.2. договору та ч.1 ст. 695 ЦК України строк оплати поставленого за видатковою накладною №37 від 01.03.2024 товару настав 29.03.2024, а тому наявні підстави для задоволення зустрічного позову.
АТ "Українська залізниця" подало відзив на апеляційну скаргу від 15.05.2025, в якому просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2025 у справі №909/1044/24 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Зокрема, позивач за первісним позовом зазначає, що:
- невідповідність поставленого відповідачем за первісним позовом товару умовам договору підтверджується актом про приховані недоліки (виробничі дефекти) продукції від 26.08.2024 № 6, який складений відповідно до абзацу 3 пункту 9 Інструкції № П-7 у межах гарантійного строку, передбаченого договором, що узгоджується з положеннями ст.675, ч.3 ст. 680 ЦК України;
- покликання апелянта на обрання позивачем неналежного способу захисту не заслуговують на увагу, оскільки з аналізу п.5.6. договору та ст. 690 ЦК України випливає право покупця вимагати від постачальника забрати (вивезти) товар неналежної якості зі свого складу;
- тривале зберігання неякісної продукції на складі покупця створює незручості та перешкоди у користуванні наявним на складі майном, чим порушує права позивача за первісним позовом;
- оскільки за умовами п.п.7.2, 7.3, 7.6, 8.1.1 договору обов'язок покупця здійснити оплату товару виникає лише тоді, коли кількість, якість, комплектність та асортимент товару відповідає умовам договору, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову.
Процесуальні дії суду у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2025 справу №909/1044/24 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Бест-Текст" залишено без руху з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Бест-Текст" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2025 у справі №909/1044/24, вирішено розглядати таку без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст. 2 ГПК України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи та перебування колегії суддів у відпустці, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Обставини справи, встановлені судом.
21.12.2023 між ТОВ "Бест-Текст" ( далі - постачальник) та АТ "Українська залізниця" ( далі - покупець) укладено договір поставки № ЦЗВ-02-08223-01 ( далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар відповідно до Специфікацій, що є невід'ємними частинами цього Договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах Договору.
Найменування товару: вироби домашнього текстилю (чохли на подушку (напірники). Кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у Специфікаціях до цього Договору (п. п. 1.2., 1 3. Договору).
Згідно з п.2.1 Договору постачальник повинен поставити покупцеві товар, якість якого відповідає нормативно-технічним документам, характеристикам, зазначеним у Специфікаціях до цього Договору, та наступним вимогам: ширина та довжина чохла (напірника) - 600мм з допустимим відхиленням ± 10мм; довжина клапана - не менше 200 мм; тип тканини - тік; склад сировини - 100% бавовна; зміна лінійних розмірів після мокрої обробки по основі 5,0 % та по утоку ± 2,0%; колір виробу - світлий в асортименті; є стійким при мокрих обробках, підлягає стерилізації, тканина легко прасується; нитки швейні синтетичні армовані, номінальною щільністю не нижче 40 текс.
Підтвердженням якості та відповідності товару з боку постачальника є такі документи: декларація постачальника про відповідність, паспорт якості, які надаються покупцю разом з товаром (п. 2.2 Договору).
Постачальник гарантує якість товару, що постачається, протягом гарантійного строку експлуатації - не менше 18 місяців з дня введення продукції в експлуатацію, а також гарантійного строку зберігання, що складає 36 місяців з дати виготовлення. Гарантійні строки експлуатації та зберігання на товар встановлюється в будь-якому випадку не меншими, ніж встановлено нормативно-технічною документацією та виробником (п. 2.3 Договору).
Покупець має право проводити перевірку технології виробництва товару та приймання його за якістю у виробника з використанням виробничого обладнання (п. 2.4 Договору).
При виявленні невідповідності кількості та/або якості, та/або комплектності, та/або асортименту товару виклик представника постачальника для участі у прийманні товару та складанні двостороннього акта є обов'язковим (п. 2.5 Договору).
Товар, якість якого не відповідає умовам цього Договору та/або щодо якого постачальником не надано або надано не в повному обсязі документи, передбачені п. 2.2 цього Договору, не приймається покупцем до врегулювання питання Сторонами (2.5 Договору).
При виявленні виробничих дефектів у гарантійні строки експлуатації та зберігання, виклик представника постачальника для складання двостороннього акта є обов'язковим (п. 2.6 договору).
Повідомлення про виклик представника постачальника направляється на його юридичну адресу, зазначену в Договорі, у спосіб, передбачений п. 4.5 (п. 2.7 Договору).
Відповідно до п.п. 2.8,2.9 Договору постачальник зобов'язується за свій рахунок та власними силами усунути недоліки або замінити неякісний товар. Строк усунення недоліків або заміни товару в межах гарантійних строків експлуатації та зберігання становить не більше 20 (двадцяти) робочих днів з дня їх виявлення.
Після усунення недоліків товару гарантійний строк продовжується на період, протягом якого товар не використовувався. Зазначений період обчислюється з дня звернення покупця з вимогою про усунення недоліків товару до дня усунення недоліків або заміни товару постачальником (п. 2.10 Договору).
Відповідно до п.п. 2.11,2.12 Договору вхідний контроль, приймання товару за кількістю, якістю, комплектністю та асортиментом проводиться підрозділом покупця (філією, яка є кінцевим отримувачем товару), згідно з вимогами п. 5.1, п. 5.2 та іншими умовами цього Договору. Приймання покупцем товару за кількістю, якістю, комплектністю та асортиментом не позбавляє покупця права у встановленому порядку пред'являти постачальнику претензії у зв'язку з недоліками поставленого товару, які будуть виявлені в ході використання.
Поставка товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Строк поставки товару - протягом 60 (шестидесяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Місце поставки - Київська обл. м. Фастів (або згідно рознарядки покупця) (п. 4.2 Договору).
Акт прийому-передачі товару зі сторони покупця підписується уповноваженими особами з числа тих, які визначені п. 4.3 цього Договору, тільки після підписання акта про проведення вхідного контролю працівниками філії, яка є кінцевим отримувачем товару, а видаткова накладна та інші первинні документи, що стосуються виконання умов цього Договору підписуються особами, відповідальними за приймання товару (п. 4.7 Договору).
Приймання товару за якістю здійснюється у порядку, встановленому Інструкцією «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 (п. 5.2 Договору).
Постачальник зобов'язаний письмово повідомити покупця про наявність особливих умов приймання товару не пізніше ніж за 10 (десять) календарних днів до дати поставки товару. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється за наявності товаросупровідних документів: документів, що підтверджують якість товару згідно з п. 2.2 цього Договору, та таких товаросупровідних документів: підписаний постачальником рахунок-фактура; підписаний постачальником акт прийому-передачі товару або підписана постачальником видаткова накладна (видаткова накладна складається Сторонами у випадку поставки товару до відділу складського господарства виробничого підрозділу складського господарства) філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця»); підписана постачальником товарно-транспортна накладна (у разі поставки товару автомобільним транспортом) або електронна залізнична накладна (у разі поставки товару залізничним транспортом), або відповідний документ, виданий оператором поштового зв'язку; підписані постачальником пакувальні аркуші (при наявності) (п. 5.4 Договору).
Приймання товару здійснюється покупцем виключно при отриманні підтвердження належної якості/комплектності поставленого товару за результатами проведення вхідного контролю (п. 5.5 Договору).
При надходженні до складського приміщення філії, що є кінцевим вантажоодержувачем, товар приймається покупцем на зберігання на час проведення вхідного контролю. При виявленні невідповідної якості/комплектності товару покупець відмовляється від приймання такого товару та повертає відповідну партію продукції постачальнику. У цьому випадку всі витрати з транспортування, ввезення та вивезення товару покладаються на постачальника. Крім того, постачальник зобов'язаний оплатити покупцю вартість зберігання товару у складському приміщенні філії, що є кінцевим вантажоодержувачем за кожен день знаходження товару на зберіганні. При встановлені належної якості/комплектності товару покупець проводить подальше приймання такого товару. В такому випадку постачальник звільняється від обов'язку оплачувати вартість зберігання товару за час проведення вхідного контролю (п. 5.6 Договору).
Відповідно до п.п. 6.1, 6.3 Договору покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у Специфікаціях до цього Договору. Ціна товару включає вартість товару, тари (упаковки), а також інші витрати постачальника, пов'язані з виконанням цього Договору. Загальна ціна Договору становить з ПДВ 20 % - 5 309 053,20 грн.
Оплата за кожну партію поставленого товару за цим Договором проводиться покупцем на 10 (десятий) робочий день з дати оформлення та реєстрації податкової накладної, у відповідності до вимог законодавства України, відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію товару, обумовлену згідно з п. 4.2 цього Договору при наявності документів, зазначених у п. 5.4 цього Договору та за умови отримання позитивного висновку щодо якості товару за результатами проведення філією, що є кінцевим вантажоодержувачем товару вхідного контролю (п. 7.2 Договору).
Покупець здійснює оплату за кожну партію поставленого товару за умови наявності належним чином оформлених документів на відповідну партію товару, а саме: підписаного постачальником рахунку-фактури; підписаний постачальником акта прийому-передачі товару або підписаної сторонами видаткової накладної (видаткова накладна складається Сторонами у випадку поставки товару до відділу складського господарства виробничого підрозділу складського господарства філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця»); документів, які підтверджують якість товару, зазначених у п. 2.2 цього Договору; документів про проведення вхідного контролю поставленого товару (акти про фактичну якість і комплектність продукції з підтвердженням відсутності недоліків поставленого товару), зареєстрованої податкової накладної у відповідності до вимог законодавства України (п. 7.3 Договору).
Обов'язок постачальника забезпечити поставку товару, якість, кількість, комплектність та асортимент якого відповідає умовам цього Договору, обумовлено розділом 8 Договору.
В зазначеному розділі сторони обумовили, зокрема, що при виявленні покупцем невідповідності кількості, якості, комплектності або асортименту товару при прийманні товару або виробничих дефектів в гарантійні строки експлуатації та зберігання, постачальник зобов'язаний направляти на виклик покупця свого уповноваженого представника; забезпечити вивіз та провести заміну невідповідного асортименту, неякісного або некомплектного товару, усунути виявлені дефекти за власний рахунок.
Відповідно до п. 9.3.2 Договору за поставку товару неналежної якості, комплектності або асортименту, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості поставленого неякісного, некомплектного товару та/або товару неналежного асортименту, при цьому власними силами і засобами замінює неякісний товар.
При порушенні строків усунення недоліків або заміни неякісного, некомплектного товару та/або товару неналежного асортименту, визначених п. 2.9 цього Договору, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості незміненого у строк дефектного та/або неякісного, некомплектного товару та/або товару неналежного асортименту за кожен день прострочення. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань здійснити заміну дефектного та/або неякісного, некомплектного товару, якщо про інше його не попередив письмово покупець.
На виконання умов Договору постачальник 01.03.2024 поставив партію товару у кількості 1 000 шт, що підтверджується товарно - транспортною накладною від 01.03.2024 №БТ 37, а покупець прийняв останню за кількістю, що підтверджується актом приймання продукції (товарів) за кількістю від 01.03.2024.
За наслідками проведеного вхідного контролю по асортименту покупцем складено акт про виявлені при вхідному контролі недоліки продукції від 04.03.2024 №5.2 та направлено постачальнику листа (від 05.03.2024 №ПКВЧ-1 Київ-2/520) щодо необхідності направлення на 07.03.2024 уповноваженого представника постачальника для здійснення спільного вхідного контролю.
Оскільки постачальник явку представника для здійснення спільного вхідного контролю 07.03.2024 не забезпечив, що ним не заперечується, покупець за участю представника громадськості склав: акт відбору проб при вхідному контролі продукції від 07.03.2024 №5.3.; протокол випробувань (вимірювань) зразків продукції від 07.03.2024 №5.3; акт про виявлені при вхідному контролі недоліки продукції від 07.03.2024 №5.3; акт про фактичну якість і комплектність продукції від 07.03.2024 №5.
За змістом акта про фактичну якість і комплектність продукції від 07.03.2024 № 5 поставлена партія товару підлягає заміні згідно з положеннями пункту 2.9 Договору, тобто протягом 20 робочих днів з дня їх виявлення, оскільки відповідно до проведеного випробування зразків продукції (протокол випробувань (вимірювань) зразків продукції від 07.03.2024 № 5.3) фактичне значення лінійних розмірів (довжина, ширина, розмір клапана, см) не відповідають вимогам Договору.
Як зазначає позивач за первісним позовом у своїй позовній заяві, постачальник не усунув зазначені недоліки та не замінив продукцію у кількості 1 000 шт, а покупець не відмовився від цієї партії товару, внаслідок чого остання була прийнята та залишилась на зберіганні на складі у позивача.
Перед введенням товару в експлуатацію покупцем здійснено прання та прасування зразків на відповідність технічним характеристикам (п. 2.1 Договору), за результатами чого складено акт від 21.08.2024 з результатами випробувань (вимірювань).
22.08.2024 покупець відправив на електронну адресу постачальника лист №ПКВЧ-1-2/1772 про виклик уповноваженого представника постачальника на 26.08.2024 о 15:00 для складання акта про приховані недоліки товару.
Постачальник листом від 23.08.2024 № 23-08/3/24 повідомив про відмову від направлення свого представника для складання відповідного акта, покликаючись на пропуск встановленого Інструкцією №П-7 строку (4 місяці з дня надходження товару на склад одержувача) складання акта про приховані недоліки товару.
26.08.2024 покупцем за участю представника громадськості складено акт про приховані недоліки (виробничі дефекти) продукції № 6, а саме зміну лінійних розмірів товару після прання та прасування, що не відповідає визначеним Договором допустимим межам.
29.08.2024 покупець надіслав постачальнику лист-вимогу № ПКВЧ-1 Київ-2/1812 про заміну товару, що поставлений за видатковою накладною від 01.03.2024 № 37 в кількості 1 000 шт. до 20.09.2024.
Вказана вимога залишена постачальником без відповіді та виконання, що слугувало підставою для звернення АТ "Українська залізниця" до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Бест-Текст" штрафу за поставку товару неналежної якості та пені за прострочення заміни товару, а також зобов'язання ТОВ "Бест-Текст" протягом 20 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили за свій рахунок забрати (вивезти) із складу покупця партію товару.
Водночас, ТОВ "Бест-Текст" звернулось до суду із зустрічним позовом про стягнення з АТ "Українська залізниця" вартості товару, поставленого за видатковою накладною № 37 від 01.03.2024.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки.
Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.1 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Як зазначалось вище, пунктом 2.1. Договору сторони погодили вимоги щодо якості товару, який поставляється за Договором ( лінійні розміри, технічні характеристики тканини тощо).
На виконання умов Договору 01.03.2024 постачальник поставив партію товару у кількості 1 000 шт, а покупець прийняв останню за кількістю на підставі відповідного акта.
Однак при здійсненні обумовленого Договором вхідного контролю покупець встановив невідповідність товару погодженим в Договорі вимогам щодо якості та дійшов висновку про необхідність заміни товару, про що складено відповідні акти від 07.03.2024.
Водночас, як зазначає позивач за первісним позовом, постачальник не усунув зазначені недоліки та не замінив товар, а покупець не відмовився від цієї партії товару, внаслідок чого остання була прийнята та залишилась на зберіганні на складі у позивача.
Докази прийняття покупцем спірної партії по якості в обумовленому Договором порядку в матеріалах справи відсутні.
Перед введенням товару в експлуатацію покупцем здійснено прання та прасування зразків товару, за наслідками чого встановлено невідповідність такого визначеним в Договорі умовам щодо якості, що підтверджується актом про приховані недоліки продукції від 26.08.2024 №6.
Апелянт вважає, що даний акт не є належним доказом у справі, оскільки складений з пропуском встановленого Інструкцією №П-7 4-місячного строку з моменту прийняття товару покупцем.
Щодо даного твердження апелянта колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 5.2 Договору сторони погодили, що приймання товару за якістю здійснюється у порядку, встановленому Інструкцією «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 ( далі - Інструкція №П-7).
Пунктом 9 Інструкції № П-7 визначено, що Акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, що виявив приховані недоліки, якщо інші строки не встановлені обов'язковими для сторін правилами .
Водночас, абзацом 3 пункту 9 Інструкції № П-7 передбачено, що акт про приховані недоліки, виявлені в продукції з гарантійними термінами служби і зберігання, повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, але в межах встановленого гарантійного терміну.
Пунктом 2.3 Договору сторони погодили, що постачальник гарантує якість товару, що постачається, протягом гарантійного строку експлуатації - не менше 18 місяців з дня введення продукції в експлуатацію, а також гарантійного строку зберігання, що складає 36 місяців з дати виготовлення. Гарантійні строки експлуатації та зберігання на товар встановлюються в будь-якому випадку не меншими, ніж встановлено нормативно-технічною документацією та виробником.
Спірна партія товару прийнята покупцем по кількості 01.03.2024. Докази введення покупцем товару в експлуатацію в матеріалах справи відсутні. Водночас, згідно з відомостями, зазначеними у наданому постачальником при поставці товару паспорті якості № 40: дата виготовлення товару - жовтень 2023 року; строк гарантії - 18 місяців з дати початку експлуатації; гарантійний термін зберігання - 36 місяців з дати виготовлення.
З врахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що акт про приховані недоліки продукції №6 від 26.08.2024 складений в межах встановлених Інструкцією №П-7 строків та є належним доказом у даній справі, а тому покликання апелянта на зворотнє відхиляються як безпідставні та небгрунтовані.
Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України) обов'язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.
Частиною першою статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України докази повинні бути належними, допустимими та достовірними.
За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем за первісним позовом доведено факт поставки відповідачем за первісним позовом товару неналежної якості.
Водночас, апелянтом не подано суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували вказану обставину та підтверджували відповідність спірної партії товару умовам Договору, а тому покликання скаржника на те, що вибіркове випробування товару (3 одиниці з 1000) не відображає якість партії товару в цілому, судом апеляційної інстанції відхиляється.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Суб'єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки невиконання грошового зобов'язання (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №904/5770/18).
Пунктом 9.3.2 Договору сторони погодили, що за поставку товару неналежної якості, комплектності або асортименту, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості поставленого неякісного товару, при цьому власними силами і засобами замінює неякісний товар. При порушенні строків усунення недоліків або заміни неякісного товару, визначених п. 2.9 цього Договору, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості незаміненого у строк дефектного та/або неякісного товару за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 2.9 Договору строк усунення недоліків або заміни товару в межах гарантійних строків експлуатації та зберігання становить не більше 20 (двадцяти) робочих днів з дня їх виявлення.
Як встановлено вище, 29.08.2024 покупець надіслав постачальнику лист-вимогу № ПКВЧ-1 Київ-2/1812 про заміну неякісного товару, поставленого за видатковою накладною від 01.03.2024 № 37, до 20.09.2024.
Оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що постачальник поставив покупцю неякісний товар та не замінив його у встановлений Договором та вимогою покупця строк, нарахування позивачем за первісним позовом штрафу та пені відповідає законодавчим вимогам, умовам Договору та обставинам справи.
Перевіривши підстави, строки та правильність нарахування неустойки, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 17 688 грн штрафу та 3 626,04 грн пені.
Щодо вимоги позивача за первісним позовом про зобов'язання ТОВ "Бест-Текст" протягом 20 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили за свій рахунок забрати (вивезти) із складу покупця партію товару на підставі ч.2 ст. 690 ЦК України та п.5.6. Договору, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно з п.5 ч. 2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Цей спосіб захисту застосовується у зобов'язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов'язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов'язку чи уникає його. Зокрема, цей спосіб захисту може мати місце при невиконанні обов'язку сплатити кошти, передати річ кредитору, виконати роботи чи надати послуги за відповідним договором. Обов'язок боржника виконати певні дії повинен бути встановлений договором або актом цивільного законодавства.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/9167/19 та від 10.02.2021 у справі № 910/18950/19.
Відповідно до частин першої та другої статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Частина 2 ст. 690 ЦК України визначає, що продавець зобов'язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитися ним в розумний строк.
Однак, як зазначає сам позивач за первісним позовом, товар був ним прийнятий та залишений на зберігання, а перед введенням такого в експлуатацію встановлено невідповідність товару вимогам щодо якості.
Отже, ч.2 ст. 690 ЦК України, яка встановлює порядок зберігання товару, не прийнятого покупцем, не підлягає застосуванню до даних правовідносин.
Натомість, відповідно до ч.ч.1,2 ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.
Пунктом 5.6 Договору, на який покликається позивач за первісним позовом, сторони погодили, що при надходженні до складського приміщення філії, що є кінцевим вантажоодержувачем, товар приймається покупцем на зберігання на час проведення вхідного контролю. При виявленні невідповідної якості/комплектності товару покупець відмовляється від приймання такого товару та повертає відповідну партію продукції постачальнику. У цьому випадку всі витрати з транспортування, ввезення та вивезення товару покладаються на постачальника.
Однак, з системного аналізу інших положень Договору ( п.п.7.6., 8.3.4., 9.3.2.) вбачається обов'язок постачальника у випадку відмови покупця від прийняття неякісного товару вивезти та замінити такий.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази відмови покупця від Договору. Натомість, листом № ПКВЧ-1 Київ-2/1812 від 29.08.2024 покупець вимагав у постачальника замінити товар, поставлений за видатковою накладною від 01.03.2024 № 37 в кількості 1 000 шт, що узгоджується з положеннями ст. 678 ЦК України та умовами Договору.
Відтак, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що позовні вимоги в частині повернення товару (без усунення недоліків такого та/або заміни на товар належної якості) є неналежним способом захисту порушених прав покупця, а тому підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання ТОВ "Бест-Текст" протягом 20 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили за свій рахунок забрати (вивезти) із складу покупця партію товару відсутні.
Щодо зустрічного позову про стягнення заборгованості за поставлений товар суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Так, пунктом 7.2. Договору сторони погодили, що оплата за кожну партію поставленого товару за цим Договором проводиться покупцем на 10 (десятий) робочий день з дати оформлення та реєстрації податкової накладної, у відповідності до вимог законодавства України, відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію товару, обумовлену згідно з п. 4.2 цього Договору при наявності документів, зазначених у п. 5.4 цього Договору та за умови отримання позитивного висновку щодо якості товару за результатами проведення філією, що є кінцевим вантажоодержувачем товару вхідного контролю.
Зважаючи на наведене, а також відсутність в матеріалах справи позитивного висновку щодо якості товару за результатами проведення вхідного контролю у зв'язку з поставкою товару неналежної якості, про що зазначено вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову у даній справі.
Доводи апелянта в цій частині відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставні та необгрунтовані, оскільки не спростовують викладених вище висновків суду.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Бест-Текст" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2025 у даній справі скасуванню в частині задоволення позовної вимоги АТ "Українська залізниця" про зобов'язання ТОВ "Бест-Текст" забрати (вивезти) із складу покупця партію товару з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.
В решті розглянутих позовних вимог рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2025 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.
Відповідно до ч.14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Отже рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2025 в частині розподілу судових витрат також підлягає скасування.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає до стягнення 2 422,40 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, а з позивача за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом - 3 633,60 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.11 ст. 129 ГПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Отже, з позивача за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом підлягає до стягнення 1 211,20 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ТОВ "Бест-Текст" від 13.04.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/1130/25 від 14.04.2025) задоволити частково.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2025 у справі №909/1044/24 скасувати в частині зобов'язання ТОВ "Бест-Текст" протягом 20 календарних днів після набрання рішенням у цій справі законної сили за свій рахунок забрати (вивезти) із складу виробничого підрозділу «Вагонна дільниця станції Київ-Пасажирський» філії «Пасажирська компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Уманська, 8, м. Київ) партію чохлів на подушку (напірники) неналежної якості у кількості 1 000 (одна тисяча) штук, що були поставлені за Договором від 21.12.2023 №ЦЗВ-02-08223 (товаро-транспортна накладна від 01.03.2024 № БТ37).
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову АТ «Українська залізниця» відмовити.
3. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2025 у справі №909/1044/24 скасувати в частині стягнення з ТОВ "Бест-Текст" (код ЄДРПОУ 45015085, вул. Біласа і Данилишина, буд. 58, м. Калуш, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77304) на користь АТ "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150) 4 844,80 грн судового збору.
4. В решті рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2025 у справі №909/1044/24 залишити без змін.
5. Стягнути з АТ "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150) на користь ТОВ "Бест-Текст" (код ЄДРПОУ 45015085, вул. Біласа і Данилишина, буд. 58, м. Калуш, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77304) 1 211,20 грн судового збору.
6. На виконання постанови Господарському суду Івано- Франківської області видати наказ.
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
8. Справу повернути до Господарського суду Івано- Франківської області.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.