79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"24" жовтня 2025 р. Справа №907/72/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
без виклику учасників процесу
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" від 05.06.2025 (вх. № 01-05/1735/25 від 05.06.2025)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 31.03.2025 (суддя Мірошниченко Д.Є., повне рішення складено 16.05.2025)
у справі № 907/72/25
за позовом: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз", м. Ужгород
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал-Груп", м. Стрий Львівської області
про: стягнення 199 995,31 грн заборгованості
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
На розгляд Господарського суду Закарпатської області подано позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" (далі - АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал-Груп" (далі - ТОВ "Ріал-Груп", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 199 995,31 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором розподілу природного газу від 25.05.2022 щодо сплати заборгованості за перевищення річної замовленої потужності за 2023 рік.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 31.03.2025 у справі №907/72/25 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду мотивоване тим, що: з урахуванням замовленої відповідачем річної потужності на 2023 рік (35 500 м.куб.) та фактично спожитої згідно з долученими позивачем до матеріалів справи актів приймання-передачі природного газу (182 194,66 м.куб.) розмір перевищеної потужності становить 146 694,66 м.куб.; позивач зазначає про оплату відповідачем 131 171,64 м.куб. протягом 2023 року, а отже станом на кінець 2023 року відповідачем не оплачено 15 523,02 м.куб. фактично спожитого природного газу вартістю 40 775,87 грн; водночас з наданого позивачем акта звірки взаємних розрахунків вбачається, що відповідачем сплачено позивачу в 2024 році 61 500,00 грн.
Відтак, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності у відповідача заборгованості за перевищення річної замовленої потужності за заявлений у позові період.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" подало апеляційну скаргу від 05.06.2025, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 31.03.2025 у справі №907/72/25 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.
Вимоги апелянта обгрунтовані неповним встановленням судом першої інстанції обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що: оскільки річна замовлена потужність по об'єктах відповідача на 2023 рік становила 35 500,00 м.куб., а фактично спожито по таких об'єктах 247 186,07 м.куб. розмір перевищеної потужності становив 211 686,07 м.куб.; відповідачем протягом 2023 року оплачено 131 171 ,64 м.куб., а тому залишок неоплаченої перевищеної замовленої потужності на кінець 2023 року складав 80 514,43 м3 вартістю 211 495, 31 грн; за грудень 2023 року відповідачем частково сплачено 11 500,00 грн, а тому залишок заборгованості становить 199 995,31 грн.
Оскільки у даному випадку відповідач самостійно замовив величину річної замовленої потужності, у подальшому сплатив частину суми (61 500,00 грн), чим визнав свої зобов'язання з перевищення річної замовленої потужності, натомість
несплаченою залишається виключно сума, яка є предметом спору у справі (261 495,31 - 61 500,00 = 199 995,31 грн), позивач не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
При цьому, апелянт просить врахувати рішення Господарського суду
Закарпатської області від 04.11.2021 у справі №907/440/21 та рішення Господарського суду Львівської області від 10.05.2022 у справі № 914/4052/21, якими задоволено позовні вимоги в аналогічних правовідносинах.
ТОВ "Ріал-Груп" відзиву на апеляційну скаргу не подало.
Відповідно до ч.3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Процесуальні дії суду у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2025 справу №907/72/25 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 апеляційну скаргу АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" залишено без руху з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 31.03.2025 у справі №907/72/25, вирішено розглядати таку без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст. 2 ГПК України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи та перебування колегії суддів у відпустці, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Обставини справи, встановлені судом.
25.05.2025 між “АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" ( далі - Оператор ГРМ) та ТОВ "Ріал-Груп" ( далі - Споживач) шляхом приєднання останнього на підставі заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу ( для споживача, що не є побутовим) укладено договір розподілу природного газу № 42DP880-3547-22 ( далі - Договір), який є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи ( п.1.1. Договору).
За цим договором Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначенні цим договором (пункт 2.1 Договору).
Відповідно до пункту 3.3 Договору споживач, що не є побутовим, зобов'язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання.
Згідно з підпунктами 1 та 3 пункту 5.2 Договору визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором. Для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку споживача.
При здійсненні обліку спожитого природного газу побутовим споживачем за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться кубічні метри (м куб.) природного газу, визначені відповідно до фактичних показів лічильника природного газу або відповідно до норм споживання природного газу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України. При здійсненні обліку спожитого природного газу споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов згідно з вимогами, визначеними в Кодексі газорозподільних систем. У разі виявлення порушень вимог Кодексу газорозподільних систем при обліку спожитого природного газу побутовим споживачем та споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться об'єми природного газу, які нараховуються згідно з вимогами Кодексу газорозподільних систем (пункт 5.3 Договору).
Відповідно до пункту 6.4 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Підпунктами 3, 4 пункту 6.5 Договору передбачено, що за підсумками місяця, за умови перевищення фактичного обсягу використання потужності над обсягом замовленої Споживачем річної потужності, Оператор ГРМ до 12 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг розподілу, здійснює нарахування вартості перевищення та разом із рахунком про сплату вартості перевищення (або в рахунку) надає Споживачеві, що не є побутовим, звіт про фактичне використання потужності та розрахунок вартості перевищення річної замовленої потужності.
Споживач, що не є побутовим, зобов'язаний здійснити оплату величини вартості перевищення річної замовленої потужності протягом 10 робочих днів з дня надання Оператором ГРМ рахунку на оплату.
Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ (пункт 6.6 Договору).
Відповідно до пункту 6.8 Договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Відповідно до пункту 8.1 Договору сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України.
Відповідно до заяви-приєднання Споживача до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №42DP880-3547-22: персональний ЕІС-код - 56XO00017ORBO00R; адреса об'єкта - Ужгородський район, с. Концово, вул. Миру, буд. 162-164; величина річної замовленої потужності об'єкта споживача: на 2022 рік - 30 250 м.куб., на 2023 рік - 35 500 м.куб.
Зважаючи на те, що Споживачем у 2023 році перевищено річну замовлену потужність та не оплачено вартості такого перевищення, АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом у даній справі про стягнення з ТОВ "Ріал-Груп" заборгованості в сумі 199 995,31 грн.
На підтвердження позовних вимог до позову додано копії:
- підписаних та скріплених печатками обох сторін актів приймання-передачі природного газу № ЗК00177665 від 30.04.2023, №ЗК00186873 від 31.08.2023, № ЗК00193721 від 31.10.2023, № ЗК00195425 від 30.11.2023, №ЗК00199535 від 31.12.2023, відповідно до яких об'єм розподіленого природного газу по всіх об'єктах Споживача склав 26 604,97 м.куб., 8 777,42 м.куб., 20 683,91 м.куб., 45 613,93 м.куб. та 80 514,43 м.куб. відповідно, а в сумі 182 194,66 м.куб.;
- підписаного зі сторони позивача акта наданих послуг №ЗКЯ83052758 від 31.12.2023, відповідно до якого перевищено обсяг річної замовленої потужності на суму 211 495,31 грн;
- підписаного зі сторони позивача акта звірки взаємних розрахунків № 548 за Договором за період з грудня 2023 року по грудень 2024 року, за змістом якого відповідачем сплачено: 19.08.2024 - 10 000,00 грн; 22.08.2024 - 10 000,00 грн; 07.10.2024 - 10 000,00 грн; 22.10.2024 - 20 000,00 грн; 22.11.2024 - 11 500,00 грн, а в сумі 61 500,00 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 621 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору ( ч.1 ст. 634 ЦК України).
Відповідно до приписів статті 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ), який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем (далі - Оператор ГРМ) із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
Пункт 1 глави 1 Розділу VI Кодексу ГРМ визначає, що суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в укованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 затверджено типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір), до умов якого приєднався відповідач на підставі заяви-приєднання №42DP880-3547-22 від 25.05.2022, визначивши в такій величину річної замовленої потужності на 2023 рік - 35 500 м.куб.
Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Фактичний обсяг використання потужності визначається виходячи із фактичного обсягу споживання природного газу наростаючим підсумком протягом відповідного календарного року (абзац 11 пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ).
Відповідно до пункту 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.
Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України) обов'язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.
Частиною першою статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України докази повинні бути належними, допустимими та достовірними.
За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За твердженням позивача, викладеним у позовній заяві та у апеляційній скарзі: відповідач фактично спожив в 2023 році 247 186,07 м.куб.; оскільки річна замовлена потужність по об'єктах відповідача на 2023 рік становила 35 500,00 м.куб., розмір перевищеної потужності - 211 686,07 м.куб.; відповідачем протягом 2023 року оплачено 131 171 ,64 м.куб., а тому залишок неоплаченої перевищеної замовленої потужності на кінець 2023 року складав 80 514,43 м3.
Однак, поданими позивачем доказами (актами приймання-передачі природного газу) підтверджується факт розподілу природного газу по всіх об'єктах відповідача у 2023 році в об'ємі 182 194,66 м.куб.
Жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували розподіл відповідачу у 2023 році газу в заявленому позивачем об'ємі (247 186,07 м.куб.) до матеріалів справи не додано, а тому таке твердження апелянта відхиляється судом апеляційної інстанції як необгрунтоване.
Відтак, з урахуванням замовленої відповідачем потужності на 2023 рік (35 500 м.куб.) та фактично спожитої (182 194,66 м.куб.) розмір перевищеної потужності становить 146 694,66 м.куб.
Враховуючи посилання позивача на оплату відповідачем 131 171,64 м.куб. протягом 2023 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що станом на кінець 2023 року відповідачем не оплачено 15 523,02 м.куб. фактично спожитого природного газу на суму 40 775,87 грн (згідно з Постановою НКРЕКП "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Закарпатгаз" №2748 від 22.12.2021).
Водночас, як вбачається з наданого позивачем акта звірки взаємних розрахунків № 548 та підтверджується самим позивачем у апеляційній скарзі, впродовж 2024 року відповідачем сплачено позивачу 61 500,00 грн.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами наявності у відповідача заборгованості за перевищення річної замовленої потужності з розподілу природного газу за 2023 рік, а відтак відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апелянта відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставні та необгрунтовані, оскільки не спростовують викладених вище висновків суду.
Покликання апелянта на рішення Господарського суду Закарпатської області від 04.11.2021 у справі №907/440/21 та рішення Господарського суду Львівської області від 10.05.2022 у справі № 914/4052/21 в аналогічних правовідносинах судом апеляційної інстанції до уваги не приймається оскільки такими рішеннями не встановлені преюдиційні обставини для даної справи, а за змістом ч.4 ст. 236 ГПК України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені лише у постановах Верховного Суду.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 31.03.2025 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" від 05.06.2025 (вх. № 01-05/1735/25 від 05.06.2025) залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 31.03.2025 у справі №907/72/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
5. Справу повернути до Господарського суду Закарпатської області.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.