Справа № 752/21341/25
Провадження №: 1-кс/752/8402/25
20.10.2025 м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
представника скаржника ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу адвоката адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 , щодо визнання протиправною бездіяльність прокурора та зобов'язання вчинити певні дії в кримінальному провадженні №42023102010000098 від 21.07.2023
До Голосіївського районного суду міста Києва 02.10.2025 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 про визнання протиправною бездіяльність прокурора та зобов'язання вчинити певні дії (скарга в порядку ст. 303 Кримінального-процесуального кодексу України) у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42023102010000098 від 21.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.
Подану скаргу мотивовано тим, що СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023102010000098 від 21.07.2023 за частиною 3 статті 191 КК України, у якому ОСОБА_5 визнано потерпілим.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Голосіївської окружної прокуратури м. Києва.
11.09.2025 представником потерпілого адвокатом - ОСОБА_3 на адресу процесуальному керівника у кримінальному провадженні ОСОБА_6 було надіслано клопотання за №18-09/2025-01 щодо скасування незаконної та необґрунтованої постанови слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 про відмову у задоволенні клопотання №11-08/2025-01 від 11.08.2025.
В клопотанні звернута увага процесуального керівника на те, що дата винесення вказаної постано не відповідає дійсності, сама постанова направлена йому майже через місяць після закінчення строків встановлених статтею 220 КПК України та під час розгляду скарги в порядку статті 303 КПК України.
25.09.2025 о 14:25, тобто з порушенням строків зазначених статтею 220 КПК України, на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначеної в Єдиному реєстрі адвокатів України, надійшов лист №43-8269ВИХ- 25 Голосіївської окружної прокуратури за підписом заступника керівника ОСОБА_8 . Прізвище виконавця в листі не вказано.
У вказаному листі клопотання процесуальному керівнику в порядку статей 36, 55, 56, 220 КПК України дивним чином визначено як скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Відповідно і висновок зроблений наступний: «Таким чином, рішення слідчого, на яке подана Ваша скарга, не підлягає оскарженню до прокурора. Відповідно до ст. 36 КПК України, прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності» - пряма цитата.
Будь яких вмотивованих постанов прокурора про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання на його адресу не надходило.
З огляду на зазначене представник вважає, що процесуальним керівником -прокурором Голосіївської окружної прокуратури ОСОБА_6 , не опрацювала належним чином клопотання № 18-09/2025 від 18.09.2025, не надала оцінки діям слідчого ОСОБА_7 , не виконала вимоги статті 220 КПК України, а надіслана відповідь є спробою замаскувати протиправну бездіяльність процесуального керівника шляхом формального дотримання вимог кримінально-процесуального законодавства.
З огляду на зазначене скаржник просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 42023102010000098 від 21.07.2023 ОСОБА_6 у вигляді не вчинення процесуальних дій в межах встановлених статтею 220 КПК України строків, залишення клопотань без належного процесуального реагування.
2. Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні №42023102010000098 від 21.07.2023 прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києві на виконання вимог ст.ст. 36, 220 КПК України розглянути клопотання представника потерпілого № 11-09/2025-01 від 18.09.2025 та прийняти належне процесуальне рішення в порядку та строки визначені ст. 220 КПК України.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав з мотивів і підстав викладених у ній та просив скаргу задовольнити.
Прокурор у судовому засідання проти задоволення скарги заперечував.
Вивчивши надані документи, слідчий суддя дійшов таких висновків.
У провадженні СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №42023102010000098 від 21.07.2023 за частиною 3 статті 191 КК України, у якому ОСОБА_5 визнано потерпілим.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Голосіївської окружної прокуратури м. Києва.
11.09.2025 представником потерпілого адвокатом - ОСОБА_3 на адресу процесуальному керівника у кримінальному провадженні ОСОБА_6 було надіслано клопотання за №18-09/2025-01 щодо скасування незаконної та необґрунтованої постанови слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 про відмову у задоволенні клопотання №11-08/2025-01 від 11.08.2025.
25.09.2025 на електронну адресу адвоката надійшов Лист Голосіївської окружної прокуратури за підписом заступника керівника ОСОБА_8 . За змістом вказаного листа його клопотання розглянуто як звернення та у задоволенні вказаного клопотання відмовлено. Жодної вмотивованої постанови прокурором до листа не долучено.
Статтею 22 КПК України запроваджено принцип змагальності не лише на стадії судового розгляду, а й на всіх стадіях кримінального провадження. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК.
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений:
1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування.
Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов'язки) для здійснення своїх повноважень має право надавати письмову вказівку керівнику органу досудового розслідування (окрім підрозділів детективів та підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України), яка є обов'язкова для виконання, щодо надання йому матеріалів досудового розслідування із встановленням строку та способу її виконання;
3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;
4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;
5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
7) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;
8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;
9) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
10) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;
11) повідомляти особі про підозру;
12) пред'являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом;
13) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;
14) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
15) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом;
16) погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому цим Кодексом;
17) доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об'єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні;
18) перевіряти перед направленням прокуророві вищого рівня документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповідному органу з письмовими вказівками, якщо такі документи необґрунтовані або не відповідають вимогам міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, чи законам України;
19) доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави;
20) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом;
21) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Під час розгляду клопотання №18-09/2025-01 від 18.09.2025 прокурором не вчинені процесуальні дії в межах встановлених ст. 220 КПК України, клопотання не отримало належного процесуального реагування у формі винесення вмотивованої постанови, строки його розгляду було порушено.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора , зокрема, нездійснення інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно діючого кримінально-процесуального законодавства України, інститут судового контролю є єдиним гарантом забезпечення реалізації прав захисту інтересів учасників провадження, насамперед, на стадії досудового розслідування. Функції такого судового контролю покладається на слідчого суддю.
Згідно із завданням кримінального провадження, визначеними ст. 2 КПК України, права, свободи й законні інтереси кожної особи, яка залучається до кримінального провадження як його учасник, повинні бути захищені.
Зважаючи на зазначене слідчий суддя дійшов висновку, що, прокурором допущено протиправну бездіяльність в частині не розгляду у встановлені ст. 220 КПК України порядку та строки клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 , №11-09/2025-01 від 18.09.2025, а тому подана скарга підлягає задоволенню частково.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 220, 303, 376, 379 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 , щодо визнання протиправною бездіяльність прокурора та зобов'язання вчинити певні дії в кримінальному провадженні №42023102010000098 від 21.07.2023- задовольнити частково.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42023102010000098 від 21.07.2023 розглянути у порядку та строки визначені ст. 220 КК України представника потерпілого адвоката ОСОБА_3 , від 18.09.2025 вих. № 18/09/2025-01 та прийняти відповідне процесуальне рішення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1