Справа № 287/2481/25
провадження 3/287/3091/25
30 жовтня 2025 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Нижник Григорій Петрович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 04.09.1996 Олевським РВ УМВС,не працюючого, жителя АДРЕСА_1 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 466320 від 24.10.2025 вбачається, що 24.10.2025 приблизно 13 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив психологічне насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме: виганяв останню з будинку, погрожував підпали будинок, вимагав виселення ОСОБА_2 з її власного будинку, постійно вчиняє словесні конфлікти, чим останній була завдана шкода психологічному здоров'ю.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, провину визнає, що стверджується матеріалами справи. Заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі.
За змістом ч. 1 ст. 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Таким чином, враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП участь ОСОБА_1 у справі за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не є обов'язковою, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності за наявними матеріалами справи.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обставини вчинення зазначеного правопорушення підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 466320 від 24.10.2025, який складений уповноваженою службовою особою Національної поліції, містить формулювання суті вчиненого адміністративного правопорушення. Вказаний протокол підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень та заперечень;
- письмовим поясненням ОСОБА_2 від 24.10.2025 у якому остання описала обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП;
- письмовим поясненням ОСОБА_1 від 24.10.2025 у якому останній описав обставини вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП;
- форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства;
- рапортом інспектора-чергового відділення поліції № 2 Коростенського району Житомирської області від 24.10.2025, відповідно до якого надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_1 вчиняє домашнє насильство відносно колишньої дружини ОСОБА_2 ;
- розпискою про інформування та ознайомлення особи, про порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повністю та об'єктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він своїми умисними діями вчинив домашнє насильство, тобто умисне вчинення будь-яких дій психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
При обранні міри адміністративного стягнення, суд враховує особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та приходить до переконання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах мінімальної санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
У п. 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить направлення кривдника на проходження програм для кривдників. Разом з тим, суб'єктами відповідальними за виконання програм для кривдників є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм (ч. ч. 1, 2 ст. 28 згаданого Закону).
Відповідно до ч. ч. 6, 8, 9 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством. У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а також відсутність в матеріалах справи достатніх доказів, які б свідчили про те, що він систематично вчиняє домашнє насильство, тому суд не вбачає достатніх підстав для застосування положення ст. 39-1 КУпАП про проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Окрім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП, з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню сума судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.27, 40-1, ч. 1 ст.173-2, ст. ст.283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 340, 00 (триста сорок) гривень.
Штраф перерахувати на рахунок отримувача (стандартІВАN) UA048999980313020106000006741, Отримувач ГУК у Жит.обл/ТГ м.Олевськ/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн, які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), кодкласифікації доходів бюджету- 22030106.
Роз'яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Г. П. Нижник