Справа №295/15394/25
1-кс/295/5682/25
03.11.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт майна, внесене старшим слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №62025240020008082 від 30.10.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та додані до нього матеріали,-
Слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно в ході огляду місця ДТП від 30.10.2025, у вигляді заборони його відчуження, розпорядження та використання, а саме:
- автомобіль типу «Багі», без реєстраційного номеру, (двигун № НОМЕР_1 АПЗ), без реєстраційних документів, яким на момент ДТП керував ОСОБА_5 ;
- змив речовини бурого кольору з центральної консолі автомобіля «Багі», без реєстраційного номеру, (двигун № НОМЕР_1 АПЗ), який запакований в паперовий конверт та належним чином опечатаний, долучений до матеріалів кримінального провадження;
- змив речовини бурого кольору з асфальтного покриття, який запакований в паперовий конверт та належним чином опечатаний, долучений до матеріалів кримінального провадження.
У клопотанні вказано, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025240020008082 від 30.10.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що близько 21 години 15 хвилин, водій ОСОБА_5 , поліцейський батальйону поліції особливого призначення «Стрілецький», керуючи автомобілем типу «Багі», без реєстраційного номеру, (двигун № НОМЕР_1 АПЗ), рухаючись ділянкою дороги між населеними пунктами Грезля-Радча, Коростенського району, Житомирської області, в напрямку с. Грезля, не обрав безпечної швидкості, не врахував дорожню обстановку, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де здійснив наїзд на рів з насипом ґрунту, який знаходився біля недіючого блок-посту в межах смуги руху в напрямку с. Радча Коростенського району, Житомирської області, з подальшим перекиданням транспортного засобу.
Внаслідок ДТП водій ОСОБА_6 та пасажир ОСОБА_7 , отримали тілесні ушкодження та були доставлені до КНП «Овруцька міська лікарня».
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що у матеріалах кримінального провадження наявні достатні підстави вважати, що вилучений автомобіль типу «Багі», без реєстраційного номеру, (двигун № НОМЕР_1 АПЗ), змиви РБК, мають суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, у зв'язку із чим потребує накладення на них арешту: існує реальна загроза зміни або знищення слідової інформації, яка наявна на теперішній час на них (шляхом виконання ремонтних робіт чи знищення транспортного засобу); для встановлення слідів характерних при зіткненні та технічного стану транспортного засобу потрібні спеціальні знання, що потребує призначення транспортно-трасологічної та автотехнічної експертиз, висновки яких можна отримати лише при безпосередньому дослідженні транспортного засобу експертом, а вразі неналежного його зберігання існує загроза втрати або знищення слідової інформації, що міститься на ньому.
У зв'язку з цим, єдиною доцільною процесуальною дією, яка може бути ефективною для запобігання використанню, перетворенню, передачі, відчуженню вилученого майна (транспортних засобів), а також знищенню слідової інформації, що міститься на них (що в свою чергу негативно вплине на ефективність досудового розслідування), є накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
Слідчим ОСОБА_3 заявлено клопотання про проведення розгляду справи без його участі.
Дослідивши клопотання, матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою.
Згідно п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Встановлено, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому проводиться досудове розслідування кримінального провадження №62025240020008082 від 30.10.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Постановою старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_3 від 30.10.2025 майно, на яке слідчий просить накласти арешт, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого іде воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, користування, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Наявні у клопотання матеріали свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.
З урахуванням викладеного, оскільки майно, на яке слідчий просить накласти арешт, може бути використане як доказ на підтвердження обставин, що підлягають встановленню під час кримінального провадження, взявши до уваги стадію досудового розслідування, мету та підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою проведення необхідних судових експертиз, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити клопотання та накласти на вказане майно арешт.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на:
- автомобіль типу «Багі», без реєстраційного номеру, (двигун № НОМЕР_1 АПЗ), без реєстраційних документів, яким на момент ДТП керував ОСОБА_5 ;
- змив речовини бурого кольору з центральної консолі автомобіля «Багі», без реєстраційного номеру, (двигун № НОМЕР_1 АПЗ), який запакований в паперовий конверт та належним чином опечатаний, долучений до матеріалів кримінального провадження;
- змив речовини бурого кольору з асфальтного покриття, який запакований в паперовий конверт та належним чином опечатаний, долучений до матеріалів кримінального провадження.
Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити власника і третіх осіб права відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
Ухвала про арешт майна підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1