Справа №295/11866/25
Категорія 52
2/295/4223/25
27.10.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі головуючого судді Перекупка І.Г. при секретарі Процюк Н.Р., за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Лугіна С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Богунського районного суду м. Житомира справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Управління автомобільних шляхів» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
До Богунського районного суду м. Житомира звернулася ОСОБА_1 з позовом до Комунального підприємства «Управління автомобільних шляхів» (далі КП «Управління автомобільних шляхів») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обгрунтування позовних вимог вказала, що 12 січня 2024 р. о 16.25 год. в м. Житомир по вулиці Східній, 87 автомобіль марки ВМW 1281 номерний знак НОМЕР_1 під її, ОСОБА_1 , керуванням потрапив до ями (вибоїни) розміром (0,51x0,3x0,1) м в межах проїзної частини, яка відповідно до рапорту патрульної поліції на момент ДТП не була огороджена для інформування і своєчасного її виявлення учасниками дорожнього руху, в результаті чого її транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 09 квітня 2024 р. по справі № 295/1532/24 начальника КП «Управління автомобільними шляхами» Житомирської міської ради ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. Постанова набрала законної сили 20 квітня 2024 року.
Як вбачається із схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.01.2024 р., яка містить перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, отриманих внаслідок ДТП, було пошкоджено два лівих колеса (шини та амортизатори), вартість евакуації автомобіля до місця ремонту згідно Акту виконаних робіт №1 від 12 січня 2024 року склала 1 300,00 грн. та вартість відновлювального ремонту автомобіля згідно Акту виконаних робіт № ТВ00000418 від 28 лютого 2024 р. склала 23 720,00 грн., а всього 25 020,00 грн., які сплачені нею, ОСОБА_1 виконавцям робіт згідно платіжних квитанцій від 12.01.2024 р., від 28.02.2024 р. та від 25.01.2024 р.
Просить стягнути з КП «Управління автомобільних шляхів» Житомирської міської ради на її, ОСОБА_1 користь завдану внаслідок ДТП матеріальну шкоду в розмірі 25 020,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних. В обгрунтування своєї позиції направив до суду відзив зі змісту якого не згоден з посиланням позивача на схему ДТП так як зі змісту схеми не видно якої саме шкоди завдано автомобілю а також не згоден з сумою заподіяної моральної шкоди у зв'язку з її недоведеністю. (а. с. )
Дослідивши повно, всебічно та об'єктивно обставини справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 27.08.2025 р. головуючим призначено суддю Перекупка І.Г. (а. с. 17).
Ухвалою суду від 02.09.2025 р. по справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Слухання справи призначено на 10.00 год. 10.10.2025 р. (а. с. 21-22).
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 09 квітня 2024 р. по справі № 295/1532/24 начальника КП «Управління автомобільними шляхами» Житомирської міської ради ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення («Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна») та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. Постанова набрала законної сили 20 квітня 2024 р. (а. с. 4-5)
Як встановлено Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 09 квітня 2024 р. по справі № 295/1532/24, бездіяльність начальника КП УАШ ЖМР Омельчука А.М як посадової особи, відповідальної за утримання, обслуговування та експлуатаційний стан ділянки дороги, перебуває у причинному зв'язку з наслідками у вигляді ДТП, під час якої було пошкоджено транспортний засіб. (а. с. 4-5).
Крім того, в описовій частині постанови акцентована увага, що згідно рішення Житомирської міської ради № 580 від 28.03.2008 р. КП «Управління автомобільних шляхів» ЖМР визначено балансоутримувачем вулиць у м. Житомирі. В силу ст. 82 ЦПК України зазначений факт доказуванню не підлягає.
Як вбачається із схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.01.2024 р., яка містить перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, отриманих внаслідок ДТП, було пошкоджено два лівих колеса (шини та амортизатори), вартість евакуації автомобіля до місця ремонту згідно Акту виконаних робіт №1 від 12 січня 2024 року склала 1 300,00 грн. та вартість відновлювального ремонту автомобіля згідно Акту виконаних робіт №ТВ00000418 від 28 лютого 2024 р. склала 23 720,00 грн., а всього 25 020,00 грн., які сплачені ОСОБА_1 виконавцям робіт згідно платіжних квитанцій від 12.01.2024 року, від 28.02.2024 р. та від 25.01.2024 р. (а. с. 6, 10-12).
Щодо відшкодування моральної шкоди, внаслідок ДТП судом встановлено.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнана у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктом 5 даної Постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно- правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Так, у своєму позові ОСОБА_1 зазначає, що по факту пошкодження автомобіля їй, крім майнової, завдано також і моральну шкоди, що виразилася у перенесені нею душевних хвилювань через пошкодження відповідачем її майна внаслідок його бездіяльності, адже було порушено звичний життєвий устрій її сім'ї. Автомобіль використовується позивачем, насамперед, для забезпечення потреб дітей у пересуванні містом на гуртків, до начальних закладів, лікарів тощо та можливості виїзду сім'ї на відпочинок, а також для пересування територією України для виконання позивачем професійних обов'язків - надання правничої допомоги як адвокатом. Внаслідок пошкодження автомобіля та його перебування на ремонті, позивач вимушена була докладати додаткових зусиль для організації звичного життєвого устрою її сім'ї та професійної діяльності. Моральні та психічні страждання виражаються також у необхідності відстоювати свої права у суді, втрачаючи час та життєві ресурси, а також необхідністю нести додаткові витрати на проведення ремонтних робіт власного автомобіля, пошук цих коштів.Водночас, жодних доказів понесення моральної шкоди позивачем до суду надано не було.
Разом з тим, відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно з практикою ЄСПЛ, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі та гідності людини. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною та достатньою аби компенсувати людські страждання, тому її розмір може мати суто умовний вираз.
За приписами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає в душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна і відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р., розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З урахуванням глибини та характеру моральних страждань, які завдані ОСОБА_1 , характеру майнових втрат внаслідок ДТП, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення в розмірі 5 000 (п'яти тисяч грн.)
Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов'язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць, належить, зокрема, своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а в разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а також компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
За змістом п. 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, ву залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постано Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 р. № 198 (із змінами та доповненнями) ремонт утримання дорожніх об'єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, належать до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодору).
Згідно з п. 11 Правил власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг.
Суд вважає, що у розумінні наведених положень у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами.
За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Виходячи з усталеної судової практики, відповідальність за шкоду завдану транспортному засобу внаслідок неналежного утримання дороги несе балансоутримувач який зобов'язаний слідкувати за належним станом дорожнього покриття. До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: від 22.06.2022 р. № 755/953/19; від 23.02.2022 р. № 473/468/17; від 02.02.2022 р. № 447/938/14-ц; від 26.01.2022 р. № 750/8507/18.
На підставі ст. ст. 12, 22, 23, 368, 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст. ст. 259, 263-265, 141 ЦПК України, Закон України «Про дорожній рух», Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р. суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Управління автомобільних шляхів» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовільнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Управління автомобільних шляхів» Житомирської міської ради (10003, м. Житомир, вул. Кавалерійська, 6.4, код 03344119) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , завдану внаслідок ДТП матеріальну шкоду в розмірі 25 020,00 (двадцять п'ять тисяч двадцять грн.) 00 коп. та моральну шкоду в розмірі 5 000 (п'яти тисяч грн.) 00 коп.
Стягнути з Комунального підприємства «Управління автомобільних шляхів» Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 1 211,20 (одну тисячу двісті одинадцять грн.) 20 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюєтьс - з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі пододання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про участників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Комунальне підприємство «Управління автомобільних шляхів» Житомирської міської ради (10003, м. Житомир, вул. Кавалерійська, буд. 4, код 03344119).
Повний текст рішення виготовлено 31 жовтня 2025 р.
Суддя Богунського районного
суду м. Житомира І. Перекупка