Справа №: 343/2011/25
Провадження №: 2/343/1054/25
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Керніцького І. І.,
секретаря - Оленюк Т. В.,
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
позивач звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 , в якому просить:
розірвати шлюб між ним та ОСОБА_4 , який зареєстрований виконавчим комітетом Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області.
Свої вимоги мотивує тим, що він ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уклав шлюб з відповідачкою по справі, який зареєстрований 19.01.2018 року виконавчим комітетом Вигодської селищної ради, про що зроблено актовий запис № 1, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . За час спільного проживання в шлюбі в них народилося двоє дітей. Протягом останнього часу стосунки між ним та відповідачем погіршились через різні погляди на життя, цінності та ведення спільного господарства і побуту. Вже тривалий час кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім'я розпалася, припинила своє існування, а шлюб остаточно припинив своє існування.
Позивач в судове засідання не прибув. Представник позивача - адвокат Кобилинець Т.В. звернулася до суду з клопотанням в якому просила суд завершити розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує.
Відповідач ОСОБА_5 також не прибула в судове засідання, незважаючи на те, що про час та місце розгляду справи судом повідомлялася у встановленому Законом порядку.
Суд, вивчивши доводи позивача, перевіривши здобуті в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходить до висновку, що поданий позов слід задоволити, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ст.ст. 110, 112 вищевказаного Кодексу, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини від 7 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» та в рішенні від 27 листопада 1992 року в справі «Олссон проти Швеції», між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Аналіз норм права та практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
Як вбачається з актового запису про шлюб номер свідоцтва про одруження НОМЕР_1 про що зроблено актовий запис № 1, виданого 19 січня 2018 року, актовий запис № 1 між сторонами 19.01.2018 року зареєстровано шлюб.
За час спільного проживання в шлюбі в сторін народилося двоє дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де в актових записах сторони зазначені як батьки.
В судовому засіданні встановлено, що в сторін по справі виявилися різні погляди на сімейне життя та сімейні відносини, що стало причиною розпаду їх сім'ї.
За таких обставин суд вважає, що укладений між сторонами по справі шлюб існує формально, фактично їхня сім'я розпалася і подальше збереження шлюбу є неможливим та буде суперечити інтересам позивача, а тому позов слід задоволити.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України, в якій зазначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст. 105, 110, 112-114, 141 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 263-265,280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 19.01.2018 року виконавчим комітетом Вигодської селищної ради, про що зроблено актовий запис № 1, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 - розірвати.
Неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити на проживання з матір'ю - ОСОБА_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя
Суддя Долинського районного суду І. І. Керніцький