Справа № 183/6882/20
№ 1-кп/183/333/25
30 жовтня 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: судді ОСОБА_1 секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020040350001213 від 11.09.2020 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянки України, маючої вищу освіту, заміжньої, маючої на утриманні одну малолітню та одну неповнолітню дитину, не судимої, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 проходячи військову службу за контрактом у військовий частині НОМЕР_1 , на посаді радіотелеграфіст радіостанції взводу зв?язку групи бойового управління, 05 вересня 2020 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин знаходилася разом із знайомим ОСОБА_6 , який сидів на бетонному блоці на спортивному стадіоні, який розташований поблизу АДРЕСА_2 , де остання долонею лівої руки штовхнула в область обличчя ОСОБА_6 , при цьому не маючи умислу на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 та не передбачаючи можливість настання смерті ОСОБА_6 , хоча повинна була і могла її передбачити, діючи з більшою обачністю, внаслідок чого ОСОБА_6 впав назад з висоти на задню - праву поверхню шиї отримавши тілесні ушкодження у вигляді перелому шийного відділу хребта з розривом його між 3-4 мм шийних хребців та розривом твердої мозкової оболонки та забиття тканини спинного мозку, крововиливу у тканини задньо-правої поверхні шиї та у глибокі м?язи спини вздовж хребта, що за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень та які привели до смерті ОСОБА_6 .
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, а саме у вбивстві через необережність.
В судовому засіданні на обговорення було поставлено питання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Захисник клопотав про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності.
Обвинувачена підтримала думку захисника.
Прокурор не заперечувала проти закриття кримінального провадження.
Потерпіла надала заяву про розгляд кримінального провадження без її участі.
Суд роз'яснив обвинуваченій ОСОБА_3 , що звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності за статтею 49 КК України є нереабілітуючою підставою та не звільняє її від цивільно-правової відповідальності.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Згідно з санкцією ч. 1 ст. 119 КК України за вчинення вказаного кримінального правопорушення передбачене покарання у виді обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.
Таким чином, у відповідності до ч. 4 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 119 КК України є нетяжким злочином.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що кримінальне правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_3 , а саме за ч. 1 ст. 119 КК України вчинено 05 вересня 2020 року, тобто з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло понад 5 років.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
На підставі вимог ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
З огляду на заявлене клопотання захисника, беззаперечної згоди на звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, суд приходить до переконання, що перешкод для звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 119 КК України у зв'язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України - закрити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1