Справа № 180/1938/25
Провадження № 2/0182/4373/2025
Іменем України
03.11.2025 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рунчева О.В., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
АТ «Універсал Банк» звернулося до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Згідно з матеріалів справи, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
На виконання вимог ЦПК України Марганецьким міським судом Дніпропетровської облаті було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру, Згідно з відповіддю №1804762 з Єдиного державного демографічного реєстру від 23.09.2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 14.02.2013 року.
Також Марганецьким міським судом Дніпропетровської області зроблено запит щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної систми соціальної сфери, згідно з наданою відповіддю №1805272 від 23.09.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.10.2022 року взятий на облік УСЗН Нікопольської РДА як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області Тананайською Ю.А. від 23.09.2025 року цивільну справу було передано до Нікопольського міськрайонного суду за підсудністю.
21.10.2025 року справа надійшла до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2025 року справу передано судді Рунчевій О.В.
Згідно з відповіддю № 1940441з Єдиного державного демографічного реєстру від 28.10.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 14.02.2013 року.
За загальним правилом частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
На даний час декларування та реєстрація місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні регулюється виключно Законом України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" від 05.11.2021 року N 1871-IX, який набрав чинності 01.12.2021 року. В свою чергу ч. 1 ст. 4 цього Закону передбачає, що особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).
В свою чергу пунктом 51 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 року N 5492-VI, до Єдиного державного демографічного реєстру вноситься інформація про особу, зокрема відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи.
Таким чином зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача є адреса: АДРЕСА_1 .
Водночас адреса: АДРЕСА_2 є місцем фактичного проживання/перебування відповідача ОСОБА_1 , як взятої на облік внутрішньо переміщеної особи, згідно довідки Міністерством соціальної політики України.
Відповідно до положень ч. 1-2 ст. 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 року N 1706-VII, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).
При цьому, ч. 1 ст. 41 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 року N 1706-VII передбачає, що облік внутрішньо переміщених осіб здійснюється у Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.
Таким чином адреса: АДРЕСА_2 є місцем фактичного проживання відповідача ОСОБА_1 , як взятої на облік внутрішньо переміщеної особи.
У зв'язку з чим суд вважає, що адреса фактичного проживання взятої на облік внутрішньо переміщеної особи не є тотожним поняттю зареєстрованого або задекларованого місця проживання (перебування) особи, а також не підміняє його за своєю суттю, оскільки такі облік і декларація/реєстрація мають різну мету та правові наслідки. Крім того, такий висновок суду підтверджує і зміст самих положень ч. 2-3 ст. 6 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 року N 1706-VII, якими врегульовано порядок внесення відомостей про зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на підставі документів, що підтверджують реєстрацію місця проживання, або відомостей, внесених до документів особи, які підлягають обміну, а також може використовуватися інформація з Державного реєстру виборців, Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, реєстрів територіальних громад, Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
З огляду на зазначене суд вважає, що фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи не змінює і тимчасово не підмінює задеклароване або зареєстроване місця проживання (перебування) цієї особи.
Таким чином, позовна заява Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості територіально не підсудна Нікопольському міськрайонному суду.
Отже, суд вважає, що справа є підсудною Марганецькому міському суду Дніпропетровської області, а передання справи за підсудністю до Нікопольського міськрайонного суду є помилковим.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції /підсудності/ іншого суду.
У відповідності до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб'єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ. Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов'язковості положень інституту підсудності справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом. Таке рішення є виконанням вимог закону.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 серпня 2019 року в справі N 855/364/19 (провадження N 11-871ав19), Постанові Верховного суду від 05.03.2020 року по справі №640/12339/19 (провадження (А/9901/2/20).
Таким чином, оскільки вказана справа помилково передана до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, то з урахуванням обставин справи, справу слід передати до Марганецького міського суду Дніпропетровської областідля розгляду за підсудністю і ці дії не є ознакою спору щодо підсудності чи порушення заборони про передачу справ, встановленої статтею 32 ЦПК.
Керуючись ст.ст. 27, 31, 32 ЦПК України суддя,-
Матеріали цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати Марганецькому міському суду Дніпропетровській області, що знаходиться за адресою: 53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, 72-А.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: О. В. Рунчева