Справа № 202/4488/25
Провадження № 1-кс/202/7821/2025
30 жовтня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпра клопотання слідчого відділу розслідування злочинів, учинених дітьми СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025040000000228 від 10.03.2025,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Кіровоградської області, Долинського району, с. Василівка, громадянки України, одруженої, яка не працює, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої в порядку ст. 89 КК України,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 3 ст. 301-1 КК України, -
Слідчий слідчого відділу розслідування злочинів, учинених дітьми СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 , надійшло вказане клопотання, в обгрунтування якого слідчий посилається на те, що у ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.09.2025, виник умисел, направлений на вчинення насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_9 , 2023 року народження, тим самим посягнувши на її статеву свободу та недоторканність, нормальний статевий розвиток.
У подальшому, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.09.2025, знаходячись за місцем спільного з ОСОБА_9 мешкання, а саме в квартирі АДРЕСА_2 , вчиняла насильницькі дії сексуального характеру відносно малолітньої доньки ОСОБА_9 , а саме: знімала спідню білизну з останньої, оголюючи її сідниці та статеві органи, яка в свою чергу, супротиву не чинила, так як не була здатна розуміти характер і значення скоєних із нею дій.
Далі, ОСОБА_6 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, будучи обізнаною про малолітній вік ОСОБА_9 , знаючи, що вона не розуміє протиправний характер дій відносно неї, з метою насильницького задоволення своєї статевої пристрасті, торкалась своїми губами та язиком статевих органів малолітньої, та здійснювала інші дотики, таким чином здійснивши фізичний контакт із тілом малолітньої потерпілої, тим самим ОСОБА_6 вчиняла насильницькі дії сексуального характеру, не пов'язані із проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_9 , задовольнивши свою статеву пристрасть та внаслідок злочинних дій ОСОБА_6 малолітній потерпілій ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження у вигляді садна в області присінку піхви, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 1425 «С» від 02.09.2025 відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
Умисні дії ОСОБА_6 , які виразились у вчиненні насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої особи, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (сексуальне насильство), кваліфікується за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України.
Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , на протязі 2025 року, більш точний час скоєння кримінального правопорушення встановити не надалось можливим, але не пізніше 01.09.2025, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , виготовила та збула дитячу порнографію.
Так, ОСОБА_6 , діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на виготовлення дитячої порнографії, на протязі 2025 року, більш точний час скоєння кримінального правопорушення встановити не надалось можливим, але не пізніше 01.09.2025, порушуючи суспільну мораль, тобто систему етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей в частині заборони поширення серед населення вульгарно-натуралістичної, цинічної, непристойної фіксації статевих актів із зображенням у будь-який спосіб дитини, Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства та Закону України «Про охорону дитинства», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, знаходячись за місцем мешкання, а саме в квартирі АДРЕСА_2 , усвідомлюючи та розуміючи, що її малолітня донька ОСОБА_9 перебуває в особливо уразливому стані, в силу свого малолітства та залежного становища, взагалі не має соціального досвіду щодо стосунків між статями, не обізнана щодо фізіології сексуальних контактів, не розуміє їх природу, соціальне, моральне та юридичне значення, й відповідно соціально-правові наслідки, сама знаходячись в оголеному стані, оголювала статеві органи малолітньої ОСОБА_9 , торкалась її статевих органів своїм язиком та губами, у той же час фіксуючи всі свої дії на камеру свого мобільного телефону, таким чином створила відео файл під назвою «rpld», який відноситься дитячої порнографії.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6 діючи умисно, реалізуючи умисел направлений на збут дитячої порнографії, 01.09.2025, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи раніше виготовлене відео, зняте за участі її малолітньої доньки ОСОБА_9 , яке містить дитячу порнографію, використовуючи свій мобільний телефон, реалізувала вказане відео через месенджер «Telegram», за суму 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп, отримавши вказану суму від громадянина ОСОБА_10 на власний рахунок відкритий в АТ «Ощадбанк».
Умисні дії ОСОБА_6 , які виразились у виготовленні та збуті дитячої порнографії, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301-1 КК України.
Вказані відомості 10.03.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025040000000228 за ч. 4 ст. 153, ч. 3 ст. 301-1 КК України.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153, ч. 3 ст. 301-1 КК України обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 .
02.09.2025 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та в той же день їй повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 3 ст. 301-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду
м. Дніпра від 04.09.2025 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02.11.2025 року.
Повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 3 ст. 301-1 КК України, обґрунтовується отриманими в ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні доказами.
У ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження призначено ряд судових експертиз (комплексні комп'ютерно-технічні експертизи та судово-мистецтвознавчі експертизи, амбулаторну судово-психіатричну експертизу), які направлено для виконання до відповідних експертних установ, висновки яких дотепер не отримано.
Для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні необхідно отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновки комплексних комп'ютерно технічних та мистецтвознавчих експертиз; отримати та долучити до матеріалів провадження висновок амбулаторної судово-психіатричної експертизи, призначеної 06.10.2025; призначити та отримати висновок судової-портретної експертизи; здійснити заходи щодо встановлення додаткових свідків та очевидців скоєного кримінального правопорушення; з урахуванням отриманих висновків експертиз надати належну правову кваліфікацію діям підозрюваної ОСОБА_6 , скласти та вручити останній повідомлення про підозру в остаточній редакції; провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, в проведенні яких виникне необхідність.
Проведення вказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій необхідно для повного і неупередженого розслідування та судового розгляду, оскільки після їх проведення чи завершення можливо встановити обставини кримінального провадження, як ті, що викривають так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, з метою надання йому належної правової оцінки та забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Отже, враховуючи вищевикладене вважаємо, що зібрані під час досудового розслідування докази в сукупності підтверджують існування обґрунтованої підозри ОСОБА_6 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, що в свою чергу відповідно до положень ч. 2 ст. 177, ч.3 ст. 199 КПК України є підставою для продовження запобіжного заходу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України, однією з обставин, що враховується судом при обранні/продовженні запобіжного заходу є вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину. На теперішній час зібрані докази, які мають суттєве значення для доказування вини ОСОБА_6 , що підтверджується матеріалами кримінального провадження, тому вказана обставина може бути врахована судом при продовженні підозрюваній запобіжного заходу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, однією з обставин, що враховується судом при обранні/продовженні запобіжного заходу є тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватим у вчинені злочину в якому вона підозрюється. Вказана обставина також може бути врахована судом при продовженні строку запобіжного заходу, обраного ОСОБА_6 , оскільки остання підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду
м. Дніпра від 04.09.2025 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02.11.2025 року. Одночасно вказаною ухвалою суду встановлено ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 у кримінальному провадженні закінчується 02.11.2025, тоді як для виконання вказаного об'єму слідчих дій необхідно не менше двох місяців.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали суду, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрювана обов'язково здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Обставини і наслідки інкримінованого ОСОБА_6 злочину мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретних осіб, а й для суспільства в цілому, та є достатніми для продовження дії найсуворішого запобіжного заходу ще на 60 днів, оскільки ризики, передбаченні п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені при застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_6 , не зникли та продовжують існувати і на даний час.
Так, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від восьми до п'ятнадцяти років. Таким чином, існує певна ймовірність того, що з метою уникнення покарання, підозрювана може вдатися до відповідних дій, тобто може переховуватися від органів досудового розслідування та суду і таким чином буде перешкоджати кримінальному провадженню.
Окрім того, на наявність вказаного ризику вказує й та обставина, що підозрювана ОСОБА_6 може перетнути державний кордон, в тому числі поза пунктами пропуску, та виїхати за межі України з метою уникнення від кримінальної відповідальності передбаченої українським законодавством.
Також, перебуваючи на свободі, ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, дані яких наявні у матеріалах, з метою зміни ними показань та спотворення фактичних обставин події кримінального правопорушення.
Під час досудового розслідування кримінального провадження не встановлено обставин, зокрема за віком чи станом здоров'я, які унеможливлювали б утримання підозрювану в установі попереднього ув'язнення.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований/продовжений, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, а ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.
Окрім того, необхідно зазначити, що на теперішній час в Україні введено воєнний стан, і вказана обставина суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях, якісно погіршує криміногенну обстановку, та підвищує заявлені ризики.
Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги встановлені відомості про особу підозрюваного, з огляду на тяжкість злочину, в якому вона підозрюється - всі наведені обставини вказують на необхідність продовження застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як встановлені під час обрання запобіжного заходу ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, до цього часу не зникли, не зменшилися, продовжують існувати та вказують на подальшу можливу неправомірну поведінку підозрюваної, що може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства, а тому обраний відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає особі підозрюваного, характеру та тяжкості діяння, яке їй інкримінуються.
З урахуванням викладеного, відсутні підстави для зміни ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, оскільки наявні обґрунтовані побоювання щодо настання встановлених ризиків у разі застосування альтернативних, більш м'яких, запобіжних заходів до підозрюваної. В зв'язку з викладеним, слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з даним клопотанням в якому просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів.
В ході розгляду клопотання слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини та наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків, які не зменшились. Просили продовжити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваної більш м'який запобіжний захід.
Підозрювана ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та підтримала позицію захисника.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.5 зазначеної статті КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддею встановлено, що слідчими слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025040000000228 від 10.03.2025.
02.09.2025 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та в той же день їй повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 3 ст. 301-1 КК України.
З матерів клопотання встановлено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 3 ст. 301-1 КК України, зокрема: протоколом огляду від 15.07.2025, де оглянуто відеофайл «rpld», який надіслано з Інтерполу, а саме від через ICSE email system ІНФОРМАЦІЯ_3 Під час огляду відеофайлу встановлено, що на відео зображена ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка вчиняє сексуальні дії стосовно своєї дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; висновком експерта № СЕ-19/19/104-25/29019-МЗ від 23.07.2025 за результатами судової мистецтвознавчої експертизи, відповідно до якого досліджено відеофайл з назвою «rpld», який за результатами експертизи відноситься до дитячої порнографії, та на якому зафіксовано ОСОБА_6 ; протоколом огляду від 23.07.2025, в ході якого оглянуто відео та фотофайли, виявлені в мережі Інернет, а саме у месенджері «Telegram» у приватній групі «Проститутки Кривбас» з 10435 підписниками. Під час огляду відеофайлу встановлено, що на відео зображена ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка вчиняє сексуальні дії стосовно своєї малолітньої дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , який показав, що 01.09.2025 о 10 год. 01 хв. здійснив перерахування коштів у розмірі 2000 гривень ОСОБА_6 за придбання відеофайлу, що містить дитячу порнографію; протоколом обшуку від 02.09.2025, який проведено на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 06.08.2025 (справа № 202/4488/25), за місцем мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_3 . В ході проведення обшуку, за місцем мешкання ОСОБА_6 виявлено та вилучено мобільний телефон модель: Redmi 13C, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 . Під час проведення огляду вищевказаного мобільного телефону, у розділі «Галерея» виявлено фотознімки та відео файли, які мають ознаки порнографічного характеру, на яких зображена ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка вчиняє дії сексуального характеру з малолітньою дитиною ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , крім цього в телефоні мобільному додатку «ОщадБанк» мається отримання грошових коштів останньою, які перерахував ОСОБА_10 ; висновком судово-медичної експертизи малолітньої ОСОБА_9 № 1425 «С» від 02.09.2025, згідно якого у малолітньої виявлено тілесні ушкодження у вигляді садна в області присінку піхви, яке відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень; протоколом проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 01.09.2025, в ході якого покупець в месенджері "Телеграм" здійснив закупівлю протиправного контенту, а саме дитячої порнографії у продавця за номером телефону НОМЕР_3 , з інднфікатором у месенджері "Телеграм" ОСОБА_12 за грошові кошти в сумі 2000 грн.; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду
м. Дніпра від 04.09.2025 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02.11.2025 року.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025040000000228 від 10.03.2025, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 3 ст. 301-1 КК України, до чотирьох місяців, тобто до 02.01.2026 року.
Таким чином, при вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає, що у встановленому законом порядку строк досудового слідства подовжено, що свідчить про необхідність проведення подальших слідчих дій.
Необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється необхідністю уникнення ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, в саме: можливості підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 301-1, ч. 4 ст. 153 КК України, санкція яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років у разі визнання підозрюваної винною у вчиненні інкримінованих злочинів, остання може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) п. 102 від 08.02.2005 р. тяжкість вчиненого кримінального правопорушення є суттєвим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, незаконно впливати на свідків, на думку слідчого судді, є доведеним, оскільки підозрювана знаходячись на свободі, будучи обізнаним у доказах, які на теперішній час наявні в матеріалах кримінального провадження та анкетними даними свідків, може шляхом вмовлянь, погроз впливати на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрювана ОСОБА_6 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, у яких підозрюється, оскільки остання вчиняла протиправні діяння у відношенні своєї малолітньої дитини протягом тривалого періоду часу.
Слідчий суддя також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваної ОСОБА_6 , але у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вказані ризики на даний час не зменшилися.
Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи, що обставини з часу застосування до підозрюваного запобіжного заходу не змінились, а ризики не зменшилися, а також приймаючи до уваги, що слідчим та прокурором належним чином обґрунтовано обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а також доведено, що інший більш м'який запобіжний захід буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому суд вважає за необхідне продовжити підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства, з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне не визначити розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком, в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів, по 28 грудня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді діє по 28.12.2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1