справа № 208/5184/25
провадження № 2/208/3156/25
(заочне)
17 вересня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі: Головуючого, судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання - Шабельник Р.М., представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Кам'янська міська рада в особі відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Кам'янської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування на житлове приміщення,-
I. Стислий виклад позиції позивача, відповідача та третіх осіб.
Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Кам'янська міська рада в особі відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Кам'янської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування на житлове приміщення.
У своєму позові позивач просить суд: визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 , що є підставою для зняття останнього з реєстрації місця проживання.
В обґрунтуванні позову позивач зазначила, що квартира АДРЕСА_1 віднесена до житлового фонду Кам'янської міської ради.
Вона, ОСОБА_2 , 30.03.1989 року була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 , та отримала право безстрокового користування вказаним житловим приміщенням.
06.11.1998 року в житловому приміщенні - квартирі АДРЕСА_1 зареєструвався та отримав право безстрокового користування житловим приміщенням її рідний брат - ОСОБА_3 .
Починаючи з 2006 року по теперішній час її брат ОСОБА_3 , будучи зареєстрованим за вказаною адресою, фактично в квартирі не проживає.
В 2006 році відповідач по справі - ОСОБА_3 зі своєї волі та без будь-якого фізичного чи морального насильства зі сторони інших осіб, залишив квартиру АДРЕСА_1 , забравши усі свої речі та пішов проживати у інше житлове приміщення.
В той же час, з моменту залишення квартири до моменту подачі позову до суду, відповідач по справі не виявляв будь-яким чином бажання проживати в квартирі. ОСОБА_2 , та будь-які інші особи ніколи не чинили відповідачу ніяких перешкод у проживанні квартири та користуванні нею. ОСОБА_3 за весь час не проживання в квартирі не виконує обов'язки по оплаті житлової площі та оплаті комунальних послуг.
II. Заяви, клопотання позивача, відповідача та третіх осіб.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Стребіж А.О. позовні вимоги позивача підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, не заперечувала проти винесення заочного рішення по справі.
В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив.
В судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Кам'янської міської ради в особі відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Кам'янської міської ради не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за відсутністю представника та просить прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
III. Процесуальні дії по справі.
26 травня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження по справі.
17 липня 2025 року ухвалою суду закрито підготовче засідання по цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті.
Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 , була надана ОСОБА_4 та членам її сім'ї, на підставі Рішення виконавчого комітету Дніпровської районної Ради народних депутатів Дніпропетровської області від 23.01.1984 року №46 «Про затвердження списків, наданих організаціями району щодо розподілу житлової площі», що підтверджується архівним витягом Кам'янської міської ради Дніпропетровської області №Р-8/21/1-06 від 09.01.2024 року (а.с.12).
Згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с.14-15).
Згідно рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 травня 2020 року по справі № 208/1375/20 шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 розірвано. Змінене прізвище позивачем після реєстрації шлюбу з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », після розірвання шлюбу залишено без змін (а.с.34).
Згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с.15).
ОСОБА_2 30.03.1989 року була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 зареєструвався в квартирі АДРЕСА_1 06.11.1998 року, що підтверджується особовим рахунком № НОМЕР_3 та довідкою N 001337289 про склад сім'ї, виданою ТОВ «Абонент ХХІ» 09.04.2025 року (а.с.11).
Згідно свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_4 , вбачається, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис №1427 (а.с.13).
Згідно свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_5 , вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис №41 (а.с.13).
Згідно інформації №361875134 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 15 січня 2024 року вбачається, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості стосовно квартири АДРЕСА_1 , відсутні (а.с.11).
У відповідності до довідки N 001337289 про склад сім'ї, виданої ТОВ «Абонент ХХІ» 09.04.2025 року в квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (дата прибуття 30.03.1989 року) - кв. наймач; ОСОБА_10 - донька позивача, ІНФОРМАЦІЯ_7 (дата прибуття ІНФОРМАЦІЯ_8 ) (а.с.8); ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (дата прибуття 06.11.1998 року) (а.с.14).
При цьому, брат позивача - ОСОБА_3 не мешкає у вищезазначеній квартирі.
Відповідно до акту про не проживання №256, наданого 25 березня 2025 року Комунальним підприємством Кам'янської міської ради «Добробут», вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно не проживає з 2006 року по теперішній час зі слів заявника, про що свідчать та підписують сусіди (а.с.5).
ОСОБА_2 сплачує витрати за комунальні послуги в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.16-33).
Наявність зареєстрованої особи у квартирі, яка не проживає більше десяти років, перешкоджає позивачу належним чином користуватися квартирою та покладає додатковий фінансовий обов'язок зі сплати комунальних послуг за відсутньою особою.
V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.
Ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до вимог ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно до вимог ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
З позовних вимог вбачається, що між сторонами виник спір з цивільних правовідносин, до яких застосовуються положення Житлового кодексу та Цивільного кодексу України.
Статтею 47 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до ст.6 ЖК України, жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків.
Частиною 4 ст.9 ЖК України встановлено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду врегульовано положеннями глави 2 розділу ІІІ ЖК України.
Статтею 64 ЖК України передбачено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Згідно із ч.1 ст.163 ЖК України у разі тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Статтею 72 ЖК України врегульовано, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Пунктом 34 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК України, стаття 405 ЦК України), зокрема від вирішення вимог про позбавлення права користування жилим приміщенням.
Так, відповідно до положень статей 71, 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресування кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.
Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року, справа № 490/12384/16-ц, від 22 листопада 2018 року, справа № 760/13113/14-ц.
Саме на позивача процесуальний закон покладає обов'язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені ст. 71 ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 - більше 10 років не проживає у спірному житлі, житлом не цікавиться, витрат по його утриманню не несе, поважних причин відсутності відповідача за місцем реєстрації понад шість місяців судом не встановлено.
Відповідач без поважних причин, понад шість місяців відсутній за місцем реєстрації, що є правовою підставою для визнання його, згідно ст. 71, 72 ЖК України, таким, що втратив право користування цим житловим приміщенням.
Згідно положень статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Таким чином, аналізуючи зазначені норми закону, повно та всебічно з'ясувавши вищевказані обставини, які стосуються предмету доказування, та оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
VI. Розподіл судових витрат.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, на підставі ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_3 підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 1 211,20 грн..
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 15,16 ЦК України, ст.ст. 6, 9, 64, 71, 72, 163 ЖК України, ст.ст. 4, 5, 19, 76, 77, 79, 80, 141, 268, 272, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Кам'янська міська рада в особі відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Кам'янської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування на житлове приміщення, задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) 20 грн. на користь ОСОБА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості сторін:
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - невідомий, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Третя особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Кам'янська міська рада в особі відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Кам'янської міської ради, ЄДРПОУ: 24604168, адреса: Дніпропетровська область, м.Кам'янське, пр-т.Василя Стуса, буд. №10/12.
Суддя Похваліта С. М.