Справа № 201/8875/25
Провадження № 2/201/4160/2025
23 жовтня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Батманової В.В.,
з секретарем судового засідання Дейнега А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Соборного районного суду міста Дніпра у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
До Соборного районного суду міста Дніпра 17.07.2025 надійшла позовна заява Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що 09.07.2024 Донецький державним університет внутрішніх справ уклав з ОСОБА_1 , договір № 04/07-24 про розстрочення платежу витрат на утримання.
Відповідно до п. 1.2. Договору заборгованість ОСОБА_1 , пов'язана з утриманням її у закладі вищої освіти, згідно договору сума витрат на утримання складала 88257,05 грн., добровільно сплачено 7407,05 грн.
08.07.2025 сплинув останній строк належної сплати заборгованості відповідача на користь позивача. Відповідач всупереч умов вказаного Договору, не здійснила своєчасну сплату розстрочених сум, свої зобов'язання не виконав у повному обсязі, сума витрат пов'язаних з утриманням у ДонДУВС не погашена та складає 80850,00 грн.
У зв'язку з викладеним просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 80850,00 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 17.07.2025 указана позовна заява передана для розгляду судді Батмановій В.В.
Ухвалою судді від 18 липня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Представник позивача просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, проти заочного рішення не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 09.07.2024 Донецький державним університет внутрішніх справ уклав з ОСОБА_1 , договір № 04/07-24 про розстрочення платежу витрат на утримання на 12 місяців.
Згідно з п. 1.1. Договору ДонДУВС надає ОСОБА_1 розстрочку на відшкодування витрат, пов'язаних з її утриманням у ДонДУВС строком на 12 (дванадцять) календарних місяців з 09 липня 2024 року до 08 липня 2025 року.
Відповідно до п. 1.2. Договору заборгованість ОСОБА_1 , пов'язана з утриманням її у закладі вищої освіти, згідно договору сума витрат на утримання складала 88257,05 грн., добровільно сплачено 7407,05 грн.
Пунктом 1.3. Договору передбачено, що ОСОБА_1 заборгованість погашає до 30 числа кожного місяця рівними частинами, за графіком вказаним у дану пункті Договору, починаючи з місяця в якому укладено договір.
Строк вказаний у Договорі становить з 09.07.2024 до 08.07.2025 та сума платежів на погашення заборгованості по договору складає: перший місяць - платіж у розмірі 7407,05 грн, всі наступні місяці - платіж у розмірі по 7350,00 грн.
08.07.2025 сплинув останній строк належної сплати заборгованості відповідача на користь позивача.
Відповідно до п. 2.1. Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.
Відповідач всупереч умов вказаного договору, не здійснив своєчасну сплату розстрочених сум, свої зобов'язання не виконала у повному обсязі, сума витрат пов'язаних з утриманням у ДонДУВС не погашена.
Згідно укладеного договору, між ДонДУВС та ОСОБА_1 , станом на момент звернення позивача до суду, заборгованість відповідача перед ДонДУВС складає 80850,00 грн.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. ст. 13, 14 ЦК України цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються і виконуються особою у межах, установлених договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 598 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно із ст. 903 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, в строки, та в порядку, що встановлені договором.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, на підставі ст. 141 ЦПК України та приймаючи до уваги результат вирішення справи, суд вважає необхідним судові витрати покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 598, 610, 625, 903 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571423) заборгованість за договором від 09.07.2024 № 04/07-24 у розмірі 80850 (вісімдесят тисяч вісімсот пятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571423) судові витрати зі сплати судового збору розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя В.В. Батманова