03.11.2025 Справа №607/21271/25 Провадження №2-н/607/2634/2025
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківська О. Я., розглянувши заяву комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води,
Представник комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу (ч. 1 ст. 160 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Статтею 163 ЦПК України встановлено вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу, порушення вимог якої має наслідком відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до п. 4 ч. 3 статті 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Так, у своїй заяві представник комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за період з у сумі 40 615,90 грн.
Одночасно до заяви додана виписка з особового рахунку про заборгованість за послуги централізованого опалення та постачання гарячої води, з якої вбачається, що вартість наданих боржникам послуг за вказаний період становить 40 615,90 грн.
У той же час боржники за даний період сплатила 30 405,35 грн. При цьому у виписці зазначено, що оплачена боржницею сума зарахована на погашення уже наявної у боржниці заборгованості за попередній період.
Разом з тим докази на підтвердження наявності заборгованості за попередній період заявник до заяви про видачу судового наказу не додав.
Також в обґрунтування заявленої до стягнення суми заявник зазначив, що сума платежів, здійснених у періоді з 01.12.2022 по 01.09.2025, зарахована стягувачем на підставі п. 36 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.
Так, п. 36 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії визначає, що під час здійснення оплати споживач зобов'язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу. У разі якщо споживачем не визначено розрахунковий період або коли за зазначений період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди у разі її наявності (за винятком погашення пені та штрафів, нарахованих споживачеві), а у разі відсутності такої заборгованості в рахунок майбутніх платежів споживача, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу.
Системний аналіз вказаного вище положення Типового договору свідчить про те, що зарахування виконавцем платежу споживача за попередній період можливе у двох випадках: 1) у разі коли споживачем не визначено розрахунковий період; 2) у разі коли споживачем визначено розрахунковий період, однак за зазначений споживачем період виникла переплата.
Разом з тим, зазначаючи про застосування у даному випадку положення, передбаченого п. 36 Типового договору, заявник не конкретизував, який саме з двох можливих варіантів зарахування виконавцем платежу споживача за попередній період використовувався у конкретному випадку, тобто не вказує про обставини, які свідчать про те, чи споживачем не визначений розрахунковий період, чи визначено розрахунковий період, однак за зазначений споживачем період виникла переплата. Так само заявником не надано доказів на підтвердження таких обставин, зокрема, відповідних платіжних документів.
На запит суду від 14 жовтня 2025 року Відділ реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради 31 жовтня 2025 року надав відповідь про те, що ОСОБА_3 , з 14 грудня 2023 року зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, заявник просить видати судовий наказ, яким стягнути з боржників серед яких є ОСОБА_3 за послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у розмірі 40 615,90 грн за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 01.12.2022 по 01.09.2025, при цьому будь-яких документів, які б підтверджували право користування або власності ОСОБА_3 на вищевказану квартиру, до якої надавались указані послуги за вказаний період, станом на дату подачі відповідної заяви про видачу судового наказу не додано.
Таким чином, відповідно до наданих відомостей адреса зареєстрованого місця проживання боржника та період за який виникла заборгованість, яку стягувач просить стягнути з ОСОБА_3 повністю не співпадають.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
На підставі викладеного, з урахуванням вимог п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України приходжу до переконання, що у видачі судового наказу за заявою комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води слід відмовити.
Крім цього, роз'яснюю, що відмова у видачі судового наказу за встановленої вище підстави не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 165-167, 258-261, 353-355 ЦПК України, суддя, -
У задоволенні заяви комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води- відмовити.
Копію даної ухвали надіслати представнику комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її повного складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на дану ухвалу подається до Тернопільського апеляційного суду.
Суддя Тернопільського
міськрайонного суду Герчаківська О.Я.
Згідно з оригіналом
Суддя Тернопільського