16.10.2025 Справа №607/16142/25 Провадження №3/607/7374/2025
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківська О. Я., розглянувши матеріали, що надійшли із Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
28 липня 2025 року о 10 год. 30 хв. в м. Тернополі по вул. Громницького, 2В, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Peugeot, н.з. НОМЕР_1 , перед початком руху заднім ходом не переконавшись, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, не був уважний внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілемVolvo v50, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Унаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3б, 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
08 серпня 2025 року судом зареєстровані пояснення ОСОБА_1 у яких він просить закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування клопотання вказує, що саме водійка автомобіля Volvo не зупинилася перед пішохідним переходом, чим порушила вимоги п. 18.1 ПДР України, згідно з яким водій зобов'язаний у разі потреби зменшити швидкість або зупинитися перед переходом; рухалася впритул до ряду припаркованих автомобілів, не знижуючи швидкість та не змінюючи траєкторію руху, незважаючи на наявність технічної можливості для об'їзду або зупинки; не зреагувала на ввімкнені сигнали заднього ходу автомобіля Peugeot, що свідчить про неуважність або недбалість та порушення вимог безпечного руху; після зіткнення продовжила рух ще близько 50-60 метрів, зупинившись лише після зауважень очевидців, чим порушила вимоги п. 2.10 ПДР України щодо обов'язку негайно зупинити транспортний засіб після ДТП. До цього клопотання також долучено фотографії та відеозапис, малюнок із назвою «схема дорожнього транспортної пригоди».
05 вересня 2025 року матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП направлено до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції для належного оформлення, оскільки в схемі місця ДТП, яка сталася 28 липня 2025 року о 10 год. 30 хв. в м. Тернополі, по вул. Громницького, 2В, та письмових пояснення вказано, що саме ОСОБА_3 керувала автомобілем Volvo v50, н.з. НОМЕР_2 , проте в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 404989 від 28 липня 2025 року, прізвище водія транспортного засобу Volvo v50, н.з. НОМЕР_2 , записано як ОСОБА_2 .
26 вересня 2025 року матеріали справи про адміністративне правопорушення № 607/16142/25 повернулися з Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, де в супровідному листі суд інформовано про те, що на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 404989, потерпіла сторона пред'явила посвідчення водія на фамілію ОСОБА_2 . Прізвище потерпілої після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 , про що надано копію свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 від 13 серпня 2024 року, видане Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, хоча повідомлявся про час, дату та місце судового засідання належним чином.
При цьому, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (справа «Каракуця проти України»).
За таких обставин, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховуючи строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, належне повідомлення При цьому, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (справа «Каракуця проти України»).
За таких обставин, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховуючи строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, належне повідомлення ОСОБА_1 про день та час розгляду справи та його неявку у судове засідання та те, що участь особи при розгляді даної категорії справ не є обов'язковою, у силу ч. 2 ст. 268 КУпАП вважаю за можливе справу розглянути у відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Покликання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на те, що він є військовослужбовцем та не може прибути у судове засідання суд відхиляє, адже в матеріалах справи відсутні будь-які документи на підтвердження такого статусу ОСОБА_1 та обставин, які б свідчили про те, що останній не може з поважних причин бути присутнім в судовому засіданні.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення доведена наступними матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 404989 від 28 липня 2025 року;
матеріалами відеофіксації;
схемою місця ДТП, яка сталася 28 липня 2025 року о 10 год. 30 хв. в м. Тернополі по вул. Громницького, 2В, підписана інспектором, який складав схему ДТП - капралом ОСОБА_5 та водіями транспортних засобів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , відомості про зауваження до схеми відсутні;
письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 28 липня 2025 року;
письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 28 липня 2025 року;
копіями постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5334627 від 28 липня 2025 року, серії ЕНА № 5334696 від 28 липня 2025 року.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будьякі фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (стаття 251 КУпАП).
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пункт 1.3 ПДР України зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.3б ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пункт 10.1 ПДР України зобов'язує водія перед початком руху, перестроюванням або будь-якою зміною напрямку руху, переконатися в безпечності таких дій та в тому, що вони не створять перешкод або небезпеки для інших учасників руху
Відповідно до п. 10.9 ПДР, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
З оглянутого в судовому засіданні відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що працівники поліції прибули на місце ДТП, де її учасники повідомили обставини пригоди, які відображені у протоколі серії ЕПР1 № 404989 від 28 липня 2025 року, а саме, що водійка автомобіля Volvo здійснювала рух на цьому транспортному засобі, коли з парковки заднім ходом виїжджав автомобіль Peugeot. Учасникам неодноразово було роз'яснено про можливість складення євро протоколу, оскільки пошкодження були незначні, проте водії не погодилися. Також з відео запису вбачається, що автомобілі після зіткнення були переміщені.
Зміст відеозапису, який надано особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, повністю відповідає обставинам, які викладено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 404989 від 28 липня 2025 року. За переміщення транспортного засобу після ДТП водії ОСОБА_3 та ОСОБА_1 понесли адміністративну відповідальність, що слідує із копії постанови серії ЕНА № 5334627 від 28 липня 2025 року, серії ЕНА № 5334696 від 28 липня 2025 року.
Відповідно до ст. 124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Щодо фотографій наданих ОСОБА_1 , то слід зазначити, що з наданих матеріалів не вбачається, коли саме вони були зроблені, однак ділянка дороги відповідає місцю вчинення ним ДТП 28 липня 2025 року.
Доводи, ОСОБА_1 , що ним було дотримано вимоги ПДР України, перед початком руху він впевнився в безпеці свого маневру, оглянув проїзну частину, що свідчить про відсутність в його діях невідповідностей вимогам ПДР України, які б з технічної точки зору знаходились в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, а водійка транспортного засобу «Volvo», допустила зіткнення з ним, оскільки рухалася впритул до ряду припаркованих автомобілів, не знижуючи швидкість та не змінюючи траєкторію руху, незважаючи на наявність технічної можливості для об'їзду або зупинки, не зреагувала на ввімкнені сигнали заднього ходу автомобіля Peugeot, не підтверджуються схемою з місця ДТП та письмовими поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди. Зіткнення автомобілів відбулося саме в той момент коли ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, здійснював рух заднім ходом, не переконавшись, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Volvo».
Надання ОСОБА_1 малюнку із назвою «схема дорожнього транспортної пригоди» суд відхиляє, адже це поза компетенцією особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, такі повноваження мають працівники поліції. В матеріалах справи наявна схема ДТП, яка містить позначення місця зіткнення з визначенням координат відносно сталих орієнтирів. Більше того, схема ДТП була підписана водіями без будь-яких зауважень та застережень, що в свою чергу, підтверджує достовірність зазначених в ній відомостей.
Доводи ОСОБА_1 , що саме водійка іншого транспортного засобу порушила ПДР не підведені належними та допустимими доказами, а тому такі твердження водія суд розцінює, як спробу уникнути адміністративної відповідальності за очевидне порушення ПДР.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про постановку запитань до суду, то суд повно, об'єктивно та всебічно дослідив всі надані докази та встановив, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за обставин, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 404989 від 28 липня 2025 року, є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що описано вище.
Притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за вчинення нею адміністративних правопорушень не перебуває в причинно-наслідковому зв'язку із ДТП, яку вчинив ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отож, обираючи адміністративне стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та/або обтяжують адміністративну відповідальність, а тому приходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, тому, у відповідності до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
Керуючись статтями 33, 34, 35, 124, 283, 284, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят),00 грн в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять),60 грн в дохід держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот),00 грн в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Тернопільського міськрайонного суду
Тернопільської області Герчаківська О.Я.