Справа № 944/4548/25
Провадження №2/944/2017/25
03.11.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кондратьєвої Н.А.
з участю секретаря судових засідань Шандрук А.М.
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в 2006 році вона уклала шлюб з ОСОБА_2 . Від шлюбу у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час проживає разом із нею. Шлюб між нею та відповідачем розірвано в 2011 році. З 08.03.2025 року син досяг повноліття, але продовжує навчання у Національному університеті «Львівська політехніка», Інституті комп'ютерних наук та інформаційних технологій, спеціальність «Інженерія програмного забезпечення» на 2 курсі денної форми навчання, що унеможливлює його працевлаштування та самостійне забезпечення. Окрім навчання в університеті син займається плаванням, відвідує басейн, додатково займається вдосконаленням іноземних мов з репетитором. Оскільки дитина проживає у смт. Івано-Франкове, кожного дня він доїжджає на навчання до м. Львова. Для задоволення основних потреб (придбання комп'ютера для навчання, сплачення репетиторства та відвідування басейну, харчування, проїзд, одяг, засоби навчання) вона потребує регулярної матеріальної підтримки. Крім цього дитина розвивається, йому цікаво читати нові книги, журнали, відвідувати музеї, галереї, тощо, а відповідач ці витрати оплачувати не бажає, хоча дитина потребує духовного розвитку, а завданням батьків є забезпечити розвиток талантів, здібностей дитини, її духовних та культурних потреб. Вона як мати забезпечує сина усім необхідним, проте цих коштів не достатньо, востаннє відповідач сплати аліменти в сумі 1590 грн 07.04.2025 року, більше коштів він не надавав. Матеріальний стан відповідача дозволяє йому брати участь у забезпеченні дитини, оскільки він працює лікарем-стоматологом у Яблунівській районній лікарні, має у власності житловий будинок площею понад 100 м2 в АДРЕСА_1 , три земельні ділянки у селищі Яблунів, два автомобілі марки TOYOTA та NIVA, а також здійснює підприємницьку діяльність - володіє приватним магазином по торгівлі промисловими товарами за адресою: АДРЕСА_2 . З огляду на фактичні витрати та матеріальне становище сторін, просить суд визначити аліменти у твердій грошовій сумі 10000 грн щомісячно, починаючи з дня подання позову і до завершення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 27.08.2025 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
17.09.2025 року представник відповідача ОСОБА_4 скерувала через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якій зазначила, що відповідач не погоджується з розміром аліментів, які просить стягувати з нього позивач з огляду на наступне. Відповідач ОСОБА_2 від шлюбу з ОСОБА_5 має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно довідки про доходи від 10 вересня 2025 року № 174 відповідач працює в КНП Яблунівська районна лікарня та за період з вересня 2024 по серпень 2025 р його дохід становить 60153,93 грн. Щодо ведення відповідачем підприємницької діяльності, то як стверджує останній, позивачу відомо про те, що до розірвання шлюбу з нею ОСОБА_2 припинив таку діяльність, жодних доходів від підприємницької діяльності не отримує, а тому зазначена позивачем сума аліментів є непосильною для відповідача. ОСОБА_2 сплачував на утримання сина ОСОБА_7 присуджені аліменти по травень 2025 року. Крім того зазначає, що він неодноразово намагався брати участь у додаткових витратах дитини, однак принципове відношення позивача до даного питання не дали результатів, у сторін виник спір щодо купівлі комп'ютера на навчання сина, через категоричність позивача, небажання допустити участь батька в життя сина, заборону спілкування батька із сином та його рідними (бабусею та дідусем ), позивач таким чином відсторонила відповідача від сина, який неодноразово намагався брати участь у вихованні та утриманні сина. Відповідач та його батьки постійно запрошували онука на канікули з повним утриманням, однак позивач категорично забороняла. ОСОБА_8 неодноразово звертався до служби у справах дітей Яворівської РДА щодо перешкод, які чинила ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні відповідача зі своєю неповнолітньою дитиною ОСОБА_9 , що підтверджується розпорядженням Яворівської РДА. Позивач не подала жодних доказів, які б свідчили про потребу повнолітнього сина, який продовжує навчання, у матеріальній допомозі: інформації чи навчання платне, чи несе витрати на проживання і у якому розмірі (плата за гуртожиток, оренду житла, проживання у власному житлі тощо), які витрати несе на придбання підручників, проїзд тощо, а також про наявність у матері сина можливості надавати допомогу і в якому розмірі (матеріальне становище матері сина та її доходи), яка також має обов'язок перед повнолітнім сином, який продовжує навчання, щодо його утримання. Разом з тим, щодо всіх перелічених позивачем додаткових витрат: відвідування басейну СКА у Львові, уроки з репетитором, відвідування музеїв, галерей, тощо відповідач стверджує, що не відмовляється надавати кошти (по мірі можливості), однак безпосередньо ОСОБА_7 . Така позиція виникла через недовіру ОСОБА_8 до ОСОБА_1 через її категоричний контроль над сином та заборону їх спілкуванню. Відповідач згідний платити суму аліментів, яка була попередньо присуджена на утримання ОСОБА_7 до його повноліття, сума аліментів, яку просить стягувати позивач, вважає, завищеною та не обґрунтованою жодним доказом. Розмір аліментів не може бути завідомо непосильним для платника та призводити до накопичення заборгованості, що аж ніяк не сприятиме захисту прав позивачки. Вважає за доцільне позовні вимоги задовольнити частково та стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання у розмірі 1600 грн, у задоволенні решта позовних вимог відмовити.
03.10.2025 року позивач скерувала на адресу суду заперечення на відзив на позовну заяву та долучила докази, що підтверджують факт навчання дитини, так і значні витрати, пов'язані з його навчанням, лікуванням та проживанням. Додатково зазначила, що витрати на навчання, харчування, проживання та інші необхідні потреби дитини є значними, вона як мати докладає максимум зусиль, щоб забезпечити дитині належні умови, проте її доходів недостатньо для повного покриття всіх витрат. Її річний дохід становить лише 245 393,95 грн, що підтверджується довідкою про доходи, а навчання дитини є дороговартісним. Вартість навчання на спеціальності «Інженерія програмного забезпечення» становить 59 500 грн на рік. Для підготовки до вступу на державну форму навчання вона була змушена взяти кредит у банку на суму 100 000 грн. для оплати репетиторів, через що не змогла придбати комп'ютер, який є необхідним для навчання і дитина змушена відвідувати бібліотеку для виконання практичних завдань. У вересні 2025 року вона зверталася до відповідача з проханням спільно придбати дитині комп'ютер, однак він категорично відмовився. Син проживає за межами м. Львова та щоденно доїжджає на навчання громадським транспортом, вартість проїзду становить близько 150 грн на день, що в середньому складає близько 3000 грн на місяць. Окрім того дитина обідає в університетській їдальні, де вартість одного обіду становить 100-150 грн. щоденно і становить близько 2 500 гривень в місяць. Крім того, дитина планує скласти іспит з англійської мови на рівень В2 для можливого навчання за кордоном, для цього потрібно пройти курси підготовки до здачі. У 2016 році у сина була діагностована міопія обох очей, двічі на рік проходив стаціонарне лікування у Львівській обласній дитячій клінічній лікарні «Охматдит», де було рекомендовано постійний прийом очних вітамінів двічі на рік приблизна вартість 600 грн та очних крапель вартість близько 300 грн. На даний час дитина носить окуляри та користується одномісячними контактними лінзами. Під час останнього обстеження в окуліста було виявлено різке погіршення зору на 30% за рік, лікар виписав нові окуляри та рекомендував використання нічних лінз для зупинки прогресування короткозорості. Ними було придбано нову оправу окулярів вартістю 3 600 гривень, вартість нічних лінз становить від 7 800 до 8 300 грн за одну штуку, для їх підбору син записаний на прийом до лікаря. Окрім цього у сина діагностовано плоскостопість III ступеня, дитині необхідно постійно носити ортопедичне взуття та устілки, проходити курс масажу стоп і литок, фізіотерапевтичні процедури, а також відвідувати басейн 2-3 рази на тиждень. Однак у зв'язку з важким матеріальним становищем та припиненням виплат аліментів син змушений протягом останніх трьох місяців припинити відвідування басейну, що негативно позначилося на самопочутті дитини. Відповідач офіційно задекларував заробітну плату в розмірі 60153,93 грн, що, на мою думку, не відповідає його реальним можливостям. Водночас він має можливість більше працювати та отримувати вищі доходи, ніж зазначено у довідці, оскільки не має проблем зі здоров'ям. Дружина відповідача 13 березня 2025 року подала декларацію про доходи за 2024 рік, у якій зазначено, що на неї зареєстровані квартира площею 49,1 м2 та автомобіль марки MITSUBISHI, які були придбані під час перебування у шлюбі з відповідачем, що свідчить про те, що сім'я відповідача має стабільні матеріальні можливості, що повинно враховуватися судом при визначенні розміру аліментів на утримання дитини. З 2017 по 2024 роки дитина навчалася у Львівській гімназії «Престиж» і відповідач мав можливість будь-коли зустрітися після занять або у вихідні дні, проте з 13 липня 2014 року відповідач не підтримує зв'язку з дитиною, не спілкується, ніколи не вітав його з днем народження, з закінченням гімназії та з вступом до університету.
27.10.2025 року представник відповідача Костромін Н.Р. скерувала через систему «Електронний суд» заперечення, в якому зазначила, що син сторін ОСОБА_3 продовжує навчання у Національному університеті "Львівська політехніка», Інституті комп'ютерних наук та інформаційних технологій, спеціальність «Інженерія програмного забезпечення», денна форма навчання, II курс. Позивач вказує у відповіді, що навчання дитини є дороговартісним, та вартість навчання становить 59 500 грн на рік, однак доказів оплати такої суми, чи того, що син перебуває на платній основі у навчальному закладі позивачем не подано, син навчається на безоплатній формі навчання. Посилання позивача на необхідність отримання нею кредиту у банку для оплати репетиторів, проходження курсу Остапом підготовки до здачі іспиту з іноземної мови, у носінні ортопедичного взуття, відвідування басейну - відносяться до додаткових витрат на утримання дитини, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей, навчання), та не можуть стягуватись в якості аліментів. Більше того, доказів самої оплати репетиторам, доказів проходження курсів, оплати курсів, занять у басейні, позивачем не надано. Також на відповідача не може бути покладено обов'язок по оплаті додаткових витрат на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, оскільки вказане не передбачено положеннями глави 16 СК України. Посилання позивача на «матеріальні можливості відповідача», що «сім'я відповідача має стабільні матеріальні можливості», на доходи та власність дружини відповідача, «врахувати матеріальні можливості відповідача та його сім'ї при визначенні розміру аліментів» є недоречними та некоректними, та такими, що не заслуговують на увагу суду. Платником аліментів є відповідач, і при визначенні розміру аліментів суд бере до уваги матеріальне становище платника аліментів, а не матеріальні можливості сім'ї, як це зазначає позивач. Враховуючи наведене, сторона відповідача вважає, що позивач не подала жодних доказів, які б свідчили про можливість відповідача сплачувати аліменти на утримання сина у розмірі 10 000 грн. щомісяця, вважає дану суму завишеною та не обґрунтованою.
Позивач в судовому засіданні надала пояснення, аналогічні в поданому позові та запереченні на відзив, позовні вимоги підтримала та просила такі задовольнити.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, у прохальній частині відзиву на позовну заяву просить розгляд справи проводити у їхній відсутності.
Дослідивши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами, відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що 30 вересня 2006 у Відділі реєстрації актів цивільного стану по м.Коломия Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області, було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 , про що зроблено відповідний актовий запис №505, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 30.09.2006 року. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище " ОСОБА_11 ".
Від шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 04.04.2007 року.
Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 30.09.2011 року шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_2 розірвано.
Відповідно до довідки №886 від 21.08.2025, виданої НУ «Львівська політехніка», ОСОБА_3 навчається на 2 курсі денного відділення ІКНІ НА «Львівська політехніка». Термін навчання закінчується 30 червня 2028 року.
Згідно із довідкою ЦНАП Івано-Франківської селищної ради №722 від 25.08.2025 року, ОСОБА_1 та її син ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до довідки Національного лісотехнічного університету України, ОСОБА_1 працює доцентом Національного лісотехнічного університету України та за період з 01.09.2024 року по 31.08.2025 року сума загального доходу складає 245393,95 грн.
Згідно довідки №09-620 від 29.09.2025 року, виданої ТзОВ «Львівське АТП-14631» вартість проїзду в автобусах маршрутів загального користування з смт. Івано-Франкове до м.Львова становить 50 грн.
Згідно кошторису Інституту адміністрування, державного управління та професійного розвитку курсів підвищення кваліфікації «Англійська мова В2» НУ «Львівська політехніка», вартість навчання одного слухача 7000 грн, проведення атестації щодо вільного володіння іноземною (англійською) мовою за одного слухача складає 1700 грн.
Згідно виписок лікаря та консультаційних висновків спеціаліста у ОСОБА_3 діагностована міопія обох очей, рекомендації - циклоплегія окуляри для далечі носити постійно, можлива константна корекція.
Стороною позивача долучено копії чеків щодо оплати вартості окулярів та розчинів для очних лінз на загальну суму 5498 грн.
Згідно консультаційного висновку спеціаліста, ОСОБА_3 встановлено діагноз плоскостопість, рекомендовано ортопедичне взуття, устілки, масаж стоп та литок, плавання 2-3 рази на тиждень. На підтвердження цін долучено прейскурант з експлуатації спортивних споруд комплексу плавальних басейнів Навчально-спортивної бази літніх видів спорту по вул. Клепарівській 39а.
ОСОБА_2 та ОСОБА_5 29.09.2015 року зареєстрували шлюб, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Косівського районного управління юстиції в Івано-Франківській області 29.09.2015 року складено актовий запис №108, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 виданим Відділом ДРАЦС реєстраційної служби Косівського районного управління юстиції в Івано-Франківській області 29.09.2015 року.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 03.08.2016 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_6 , її батьками значаться ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
Відповідно до довідки про доходи № 174 від 10.09.2025 року, виданої КНП «Яблунівська районна лікарня», ОСОБА_2 працює лікарем стоматологом-терпевтом КНП Яворівська районна лікарня, його дохід за вересень 2024 року по серпень 2025 року складає 60153,93 грн.
Розпорядженням Яворівського районної державної адміністрації №61/6-14 від 26.07.2014 року, встановлено ОСОБА_2 порядок побачень, період спільного відпочинку зі своєю малолітньою дитиною ОСОБА_3 .
Довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 26.09.2025 року підтверджується факт перерахування аліментів на рахунок ОСОБА_1 .
Частиною 2 ст.141 СК України передбачено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стаття 200 СК України визначає, що розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно вимог ч.2 ст.15 Закону України «Про охорону дитинства» за якою, батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 р., є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. 3, 18 Конвенції «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 27 Конвенції передбачено, що дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно ст.5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції; нормативно-правовий акт № 475/97-ВР від 17.07.1997 Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Виходячи з положень ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., передбачено, що батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Це положення відображене і в національному законодавстві. Так, відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Пунктом 20 Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» надано наступні роз'яснення: обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Необхідною умовою утримання батьками повнолітніх сина, дочки є можливість батьків надавати таку допомогу. Якщо батько, мати не мають відповідних коштів, нерухомого майна, які б забезпечили утримання сина, дочки, виконання цього їх обов'язку буде неможливим.
У постанові Верховного Суду від 23.01.2019 в справі №346/103/17, суд касаційної інстанції, зокрема, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дитина сторін навчається на денній формі, у зв'язку з чим не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, проаналізувавши вищевикладені положення законодавства, відзначає, що утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, є обов'язком батьків.
Беручи до уваги те, що повнолітній син сторін у справі продовжує навчання у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, а відповідач не виконує обов'язку щодо його утримання, як такого, відповідач є особою працездатного віку та офіційно працевлаштований, має можливість надавати повнолітньому сину допомогу, пов'язану із навчанням. Докази про те, що він не має можливості надавати таку допомогу, відсутні, а тому суд вважає, що на відповідача можна покласти обов'язок щодо утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Визначаючи розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , який продовжує навчання, суд враховує стан здоров'я повнолітньої дитини, заявлений позивачем розмір аліментів та зважає на рівність обов'язків обох з батьків брати учать в його утриманні, а також спроможність надавати матеріальну допомогу дорослому сину, бере до уваги наявність доказів понесених та очікуваних витрат. Водночас суд враховує, що у відповідача на утриманні перебуває неповнолітня донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, в розмірі 5000 грн щомісячно, вважаючи такий розмір аліментів достатнім, справедливим і таким, що може забезпечити потреби ОСОБА_3 , при цьому не порушуючи рівність обов'язку батьків в забезпеченні утримання сина.
За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню. При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, тобто вони не позбавлені права в майбутньому звернутися до суду з позовом в порядку ст.ст.192, 201 СК України про збільшення або зменшення розміру аліментів, якщо для цього будуть наявними обґрунтовані підстави.
На думку суду, такий розмір аліментів буде розумним, достатнім, справедливим і відповідатиме інтересам як повнолітнього сина, який навчається, при цьому не порушуватиме прав та інтересів відповідача.
Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
А відтак, інші доводи сторін не аналізуються судом та не спростовуються, оскільки на висновки суду про наявність підстав для часткового задоволення позову не впливають.
Відповідно до ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч.1, 6 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
При вирішенні питання про стягнення судового збору суд враховує положення ч.6 ст.141 ЦПК України, ст.5 Закону України «Про судовий збір», та, зважаючи на те, що позивачка звільнена від сплати судового збору при розгляді даної справи, тому з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 5000 (п'яти тисяч) грн щомісячно, починаючи стягнення з 26.08.2025 року та до закінчення навчання але не довше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 03.11.2025 року.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . .
Суддя Наталія КОНДРАТЬЄВА