Справа № 466/9866/25
Провадження № 3/466/3250/25
30 жовтня 2025 року, суддя Шевченківського районного суду м. Львова Зима І.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП у Львівській області м. Львові про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 124, 122-4 КУпАП , -
06.10.2025 року, о 14:50 год, у м. Львові, по вул. Лінкольна, 1, водій ОСОБА_2 , керуючи т/з «Mercedes Benz» S500, д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався в безпечності маневру, внаслідок чого здійснив наїзд на стоячий т/з «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_2 ,( водій ОСОБА_3 ) В результаті ДТП т/з отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_1 порушив п. 10.9. ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу серії ЕПР1№484075 від 15.10.2025 року, 06.10.2025 року, о 14:50 год, у м. Львові, по вул. Лінкольна, 1, водій ОСОБА_2 , керуючи т/з «Mercedes Benz» S500, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП не залишився на місці пригоди та не повідомив орган чи підрозділ поліції, чим порушив п. 2.10.а ПДР, тобто скоїв правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. На адресу суду надійшло клопотання, згідно якого ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП визнає повністю. Проте вину у вчинення правопорушення , передбаченого ст. 122-4 КУпАП заперечує. Зазначає, місце події не залишав, оскільки навіть не відчув зіткнення з іншим транспортним засобом. Не мав наміру залишати місце ДТП, жодних пошкоджень на його автомобілі не було. Просив суд суворо його не карти, та закрити провадження по справі про залишення місця ДТП.
Положеннями ст.9КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 1.10. Постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» (далі - Постанова), дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки; залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Відповідно до п. 1.5. Постанови, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до п.2.3Б водій перед виїздом перевірити та забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу;
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з п. 13.1. Постанови, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до п. п. а)-в), д)-є) п. 2.10. Постанови, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди; до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Вина ОСОБА_1 у скоєному ДТП повністю та об'єктивно стверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №484066 від 15.10.2025 року, схемою ДТП, письмовими поясненнями, рапортом поліції, відеозаписом з місця події, заявою про визнання вини від 30.10.2025 року, та іншими матеріалами адміністративної справи.
Диспозиція ст. 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно з п. п. г, ґ п. 2.10. Постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» (далі - Постанова), у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний вжити можливих заходів для надання до медичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров'я.
У разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди. Згідно з абз. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до абз. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно з абз. 1, 2 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи, які надійшли з Управління патрульної поліції та досліджені у судовому засіданні письмові докази, що знаходяться в матеріалах адміністративної справи не можливо зробити висновок про те, що ОСОБА_1 дійсно порушив вимоги п. 2.10.а, Правил дорожнього руху України.
Згідно з ст. 122-4 КУпАП, об'єктивною стороною правопорушення є умисел на залишення водіями транспортних засобів місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що у ОСОБА_1 був відсутній умисел на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди і в його діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами, з поданих особою, що притягається до адміністративної відповідальності доказів встановлено, що керуючи транспортним засобом, він не мав фізичної можливості відчути зіткнення з іншим автомобілем, оскільки мало місце лише дотик до припаркованого транспортного засобу, а не удар, у зв'язку із чим суд приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП і провадження по справі підлягає закриттю, у зв'язку із відсутністю у діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
У відповідності ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з викладеного, з врахуванням положень ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП вважаю, що в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, провадження в даній справі слід закрити.
Керуючись ст. ст. 247, 283-285 КУпАП, Законом України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити в зв'язку з відсутністю у діях останнього події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.
Суддя І. Є. Зима