Справа№464/6108/25
пр.№ 3/464/2068/25
31.10.2025 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко Олена Валеріївна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
за ст.124 КУАП,
ОСОБА_1 22 серпня 2025 року о 14.17 год по вул.Зелена, 253 у м.Львові, керуючи автомобілем марки «ФОЛЬКСВАГЕН» номерний знак НОМЕР_2 , при зміні напрямку руху не переконався в безпеці, не стежив за дорожньою обстановкою, унаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем марки «АУДІ» номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який за інерцією здійснив наїзд на дорожній знак 5.35.1 «Дорожній перехід» (належність ЛКП «ЛЬВІВАВТОДОР») та електроопору № 265 (належність ЛКП «ЛЬВІВЕЛЕКТРОТРАНС»). У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби, дорожній знак та електроопора зазнали пошкоджень. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУАП.
До такого висновку суддя дійшов з огляду на наступне.
У ст.280 КУАП закріплено обов'язок орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
За змістом ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 240/12/17 сформульовано правовий висновок про те, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У силу приписів ст.14 Закону України «Про дорожній руху» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Статтею 124 КУАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки (п.1.10 ПДР України)
Як унормовано п.2.3б Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом (п.1.10 ПДР України).
У силу приписів п.10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Учинення порушником адміністративного правопорушення стверджується безпосередньо дослідженими доказами у відповідності до ст.251 КУАП, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 430992 від 22 серпня 2025 року, складеним УПП у Львівській області ДПП, що за формою та змістом відповідає вимогам ст.256 КУАП, та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення;
схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, де відображено розташування транспортних засобів після ДТП і локалізацію механічних пошкоджень; зі змістом схеми учасники події були ознайомлені, що підтверджується їх особистими підписами на ній; зазначення порушником щодо невірності відображення фактичних даних є неконкретизованим загальним твердженням, що в цілому не спростовує схему пригоди;
показаннями (поясненнями) у суді потерпілого ОСОБА_2 , який користується правовою допомогою адвокатів: Бурлаки Я.А. та ОСОБА_3 , про те, що керував автомобілем «АУДІ» та рухався по вул.Зелена у м.Львові; коли він переконався у безпеці маневру, розпочав обгін та наблизився до транспортного засобу правопорушника, останній раптово здійснив лівий поворот, внаслідок чого настала ДТП;
висновком експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ від 09 жовтня 2025 року за № СЕ-19/114-25/23896-ІТ, наданий стороною правопорушника, за результатами проведення судової експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди, за яким настання пригоди обмовлене невідповідними діями ПДР водія автомобіля «ФОЛЬТКСВАГЕН». Указаний висновок підтримано у суді судовим експертом ОСОБА_4 ;
визнавальними по суті у суді поясненнями правопорушника, який користується правовою допомогою адвоката Худоби Г.М., який підтвердив, що порушив ПДР та вчинив ДТП. Водночас вважає також винним у такій пригоді також потерпілого, який не виконав вимоги дорожньої розмітки.
Дорожній рух становить діяльність з підвищеним ризиком, під час якої можуть виникати непередбачувані ситуації як в силу певних зовнішніх факторів, так і в силу людських помилок, необережності, необачності, а також і порушення Правил дорожнього руху, у зв'язку з чим на всіх учасників дорожнього руху покладається обов'язок дотримуватися не лише чітко визначених правил, але й загальних засад безпеки руху, що визначаються дорожньою обстановкою, що склалася. Схожа позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17 жовтня 2024 року у справі № 372/341/21.
Керуючи джерелом підвищеної небезпеки, що може завдати потенційної шкоди, водій зобов'язаний оцінювати дорожню обстановку та діяти відповідно. Ретельно проаналізовані та детально досліджені у суді докази свідчать, що порушник при зміні напрямку рух, повороті ліворуч, не переконався в безпечності маневру, унаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем потерпілого, який за інерцією здійснив наїзд на дорожній знак та електроопору. Саме ігнорування цих правил порушником безпосередньо сприяли виникненню та були причинно-наслідковим зв'язком дорожньо-транспортної пригоди.
Підсумовуючи наведене, наявні письмові докази та показання/пояснення, що узгоджуються між собою, є послідовними, у сукупності та взаємозв'язку є достатніми, достеменно свідчать про вчинення правил дорожнього руху, що мали наслідком скоєння дорожньо-транспортної пригоди, та вини у цьому порушника.
Долучений до справи адвокатом порушника відеозапис не містить інформації щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, вчиненої о 14.17 год, у зв'язку із чим визнається неналежним доказом у справі, що, у свою чергу, жодним чином не впливає на вирішення справи по суті за наявності наведених вище доказів.
Суддя, надаючи оцінку твердженням правопорушника щодо обопільної вини потерпілого у вчиненні ДТП, а також адвокатів потерпілого - щодо недопустимості висновку експерта, виходить із наступного.
У ст.7-1 Закону України «Про судову експертизу» унормовано, що підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи, реєстраційна картка або інший документ у випадках, передбачених законом (Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України у редакції від 26 грудня 2012 року за № 1950/5).
Суддею з'ясовано, що експертиза проведена у відповідності до ст.7-1 Закону України «Про судову експертизу» за замовленням учасника справи - порушника, від імені та в інтересах якого діє адвокат Худоба Г.М., експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта за ст.384 КК України. Потерпілий та його адвокати не надали жодних аргументованих тверджень, які б ставили під обґрунтований сумнів наведений висновок експертизи, суддя бере такий до уваги в частині встановлення порушення ПДР ОСОБА_1 та його провини у ДТП.
Також наведеним висновком експерта констатовано, що настання пригоди обумовлено також невідповідністю вимогам ПДР діями водія автомобіля «АУДІ» (потерпілого), зокрема невиконання ним вимог розділу 34 ПДР «Дорожня розмітка» - вимогам лінії горизонтальної дорожньої розмітки 1.1.
Оскільки розгляд справи здійснюється в межах протоколу про адміністративне правопорушення стосовно порушника, тому можливі порушення правил дорожнього руху зі сторони потерпілого, який, на думку захисту, порушив правила дорожнього руху, не є предметом дослідження у даній справі, а також не виключають вини правопорушника у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
Відомості, які б виключали провадження в справі відповідно до ст.247 КУАП та безумовно спростовували даний висновок, відсутні.
У відповідності до рішення Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, а також ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
За вчинене правопорушник підлягає адміністративній відповідальності та при накладенні адміністративного стягнення у відповідності до вимог ст.33 КУАП суддя враховує характер та обставини вчиненого правопорушення на транспорті, особу правопорушника та ступінь вини. З огляду на наведене суддя вважає, що на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді безальтернативного розміру штрафу, що буде згідно зі ст.23 КУАП достатньою та необхідною мірою відповідальності.
У порядку ст.30 КУАП позбавлення права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. Таких обставин у цій справі не встановлено.
Оскільки на правопорушника накладено адміністративне стягнення, то відповідно до ст.40-1 КУАП з нього на користь держави підлягає до стягнення судовий збір. Обставини, які надавали право на звільнення від сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір», у матеріалах справи відсутні.
Керуючись ст.ст.221, 283, 284 КУАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн судового збору.
Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Львiв. обл./Львів. обл/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA 268999980313040149000013001, код класифікації доходів бюджету: 21081300 (у порядку виконавчого провадження: стягувач Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області, адреса: 79005, м.Львів, вул.К.Левицького, 18, код ЄДРПОУ 38008294).
Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106, код отримувача код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (у порядку виконавчого провадження: стягувач Державна судова адміністрація України, адреса: 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін відповідно до вимог ст.ст.307,308 КУАП з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Олена ТІМЧЕНКО