Справа № 522/14700/25-Е
Провадження № 2/571/6274/25
16 жовтня 2025 року
Хаджибейський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді - Мурзенко М.В.
при секретарі - Корнієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Приморського районного суду м. Одеси звернувся з позовом представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 36 482,40 грн., а також судових витрат.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 19.01.2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» і фізичною особою - ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику №2674640124, яким визначено, що він, разом із правилами надання споживчих кредитів, затв. 17.10.2022, складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.
Як зазначено, договір укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст. 3, 11, 12 Закону України Про електронну комерцію. Відповідно до п. 1 договору позики позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 4000 грн. 00 коп., шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані, згідно з п.1.3., п.1.4. та/або 1.5. цього договору, його додатків. Умовами договору визначено наступне: тип позики - кредит; мета отримання кредиту- для власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльності, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; строк позики (строк дії договору) 30 днів; дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов програми лояльності ТОВІННОВА ФІНАНС- 1.99% на день (726,35 % річних); процентна ставка позаакційна (базова)- в день 2.99% на день (1091.35% річних) фіксована; дата надання позики - 10.01.2024 р.; дата повернення позики- 09.02.2024 р. У позовній заяві вказано, що позикодавець свої зобов'язання виконав у повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4000 грн. 00коп. Разом з тим, відповідач, всупереч умовам договору позики та норм ст.ст.525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив. Отже, станом на день подання цієї позовної заяви заборгованість відповідача перед складає 34 060 грн. 00 коп., яка складається з: 4 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 34 060 грн.- заборгованість за процентами (4000,00 х 2,99% х 537 днів). Проценти нараховувалися по 30.06.2025 р. включно. Враховуючи зазначене вище, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором надання грошових коштів у позику № 2674640124 від 10.01.2024 у розмірі 36 482,40 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2422 грн. 50коп.
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 08.07.2025 року справа була передана за підсудністю до Хаджибейського районного суду м. Одеси.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 30.07.2025 року справа була передана на розгляд судді Мурзенко М.В.
Ухвалою суду Хаджибейського районного суду м. Одеси від 01.08.2025 року по справі було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином та своєчасно. У позовній заяві позивачем заявлене клопотання про розгляд справи без участі представника товариства.
Відповідач в судові засідання повторно не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення судових ухвал та повісток на адресу місця проживання, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.
За таких обставин суд, зі згоди представника позивача, ухвалює заочне рішення, згідно до ст.280 ЦПК України.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір надання грошових коштів у позику № 2674640124 у письмовій формі у вигляді електронного документа.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України«Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Крім того, Верховний Суд у постанові у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205, 207 ЦК України).
За умовами вказаного договору, зокрема п.1.9, договір підписується електронним підписом позикодавця та надсилається для ознайомлення та узгодження умов позичальнику в особистий кабінет разом з електронним повідомленням пропозицією укласти договір. На вказану позичальником електронну пошту або смс повідомленням надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання договору. Позичальник, приймаючи пропозицію позикодавця укласти договір, підписує в інформаційно-телекомунікаційній системі електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором шляхом натискання кнопки «підписати». Сформовані таким чином електронні підписи позичальника та позикодавця накладені на договір. Після підписання такими електронними підписами договору його умови вважаються прийнятими, а договір є укладеним. У цьому випадку мало місце укладання електронного правочину, який підписаний відповідачем ОСОБА_2 за допомогою одноразового ідентифікатора (kbwr1gsoh), що і є його безпосереднім підписом.
Таким чином, скріпивши договір підписами, у сторін виникли взаємні права та обов'язки.
Відповідно до п. 1 договору позики позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 4000 грн. 00 коп., шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані, згідно з п.1.3., п.1.4. та/або 1.5. цього договору, його додатків.
Умовами договору визначено наступне: тип позики - кредит; мета отримання кредиту- для власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльності, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; строк позики (строк дії договору) 30 днів; дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов програми лояльності ТОВІННОВА ФІНАНС- 1.99% на день (726,35 % річних); процентна ставка позаакційна (базова)- в день 2.99% на день (1091.35% річних) фіксована; дата надання позики - 10.01.2024 р.; дата повернення позики- 09.02.2024 р. Повернення позики та процентів здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий (картковий) рахунок позикодавця або через особистий кабінет на сайті позикодавця або шляхом внесення грошових коштів у терміналах самообслуговування партнерів. Моментом зарахування оплати позики та процентів є момент (дата) зарахування коштів на банківський рахунок позикодавця або отримання відповіді від партнера позикодавця про зарахування коштів.
Пунктом 1.4 договору визначено, що на період строку, визначеного п.1.2 договору, нарахування процентів здійснюється за дисконтною процентною ставкою у розмірі 0,99% (з урахування програми лояльності ТОВ «Іннова Фінанс», правил акції ТОВ «Іннова Фінанс» «Повторний кредит») від суми позики за кожний день користування позикою. У межах строку позики, якщо відбулася пролонгація відповідно до п.1.3 цього договору застосовується позаакційна (базова) процентна ставка визначена у п.1.1.5 цього договору з першого дня дії договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті.
У випадку користування позикою понад строк, встановлений п.1.2 договору, з наступного дня після спливу строку, вказаного у п.1.2 цього договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою у розмірі 1,99% на день (з урахування програми лояльності ТОВ «Іннова Фінанс», правил акції ТОВ «Іннова Фінанс» «Повторний кредит») перераховуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується позаакційна (базова) процентна ставка у розмірі 2,99% на день від суми позики за кожен день користування позикою з першого дня дії договору. За порушення позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, позикодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу. Даний пункт не застосовується на період дії введеного карантину на території України (п.1.5 договору).
Відповідно до п.1.7 договору, позичальник зобов'язаний повернути товариству позику, нараховані проценти згідно з умовами договору не пізніше строку, вказаного у п.1.2 та або п.1.3 договору.
Згідно з п.1.8 договору, розрахунок сукупної вартості позики за дисконтною (зниженою) процентною ставкою та терміни платежу відповідно до строку, передбаченого п.1.2 цього договору, зазначені у Графіку розрахунків (таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику), який є невід'ємною частиною цього договору (додаток №1 до договору).
Пунктом 4.1 договору визначено, що позичальник має право продовжити строк користування позикою.
У випадку ініціювання позичальником пролонгації позичальник сплачує товариству проценти на умовах, що були обрані для здійснення певного виду пролонгації. При цьому, розмір процентів, що сплачує позичальник при оформленні пролонгації змінюється та визначається виходячи з позаакційної (базової) процентної ставки визначеної у пункті1.1.5 цього договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті (п.4.2 договору).
Відповідно до п.5.2 договору, строк дії цього договору, вказаний у п.1.2 договору, діє на весь період, протягом якого сторони здійснюють свої права і виконують свої обов'язки за цим договором, але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань, та визначається як період від дати отримання позичальником позики до фактичної дати повернення позики, процентів за дисконтною та/або (позаакційною) базовою процентною ставками, штрафними санкціями, які мають бути сплачені у разі невиконання умов договору та інших нарахувань передбачених договором.
За умовами п.5.5 договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором у вигляді унікального буквено-цифрової комбінації відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму силу як і власноручний підпис.
Як уже зазначалось вище, під час укладення договору позики, відповідачем ОСОБА_1 10.01.2024 року підписано електронними підписами з одноразовими ідентифікаторами Паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови надання позивачем ТОВ «Іннова Фінанс» кредитних коштів відповідачу ОСОБА_1 , додаток №1 до договору № 2674640124 від 10.01.2024, яким є таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику, в якому відображені: дата видачі позики/дата платежу, кількість днів у розрахунковому періоді, чиста сума позики/сума платежу за розрахунковий період, сума позики за договором/погашення суми позики, проценти за користування позикою, реальна річна процентна ставка, загальна вартість позики, а також підписано Оферту, яка є пропозицією укладення договору надання грошових коштів у позику 2674640124 від 10.01.2024, в якій викладені умови отримання відповідачем ОСОБА_1 позики від ТОВ «Іннова Фінанс», які є аналогічними умовам отримання відповідачем ОСОБА_1 позики від ТОВ «Іннова Фінанс», що зазначені у договорі надання грошових коштів у позику № 2674640124 від 10.01.2024, укладений між ТОВ«Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 .
Відповідно до Договору № 160523/1 від 16.05.2023 р. ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», який адресований ТОВ «Іннова Фінанс», останнє повідомлено, що відповідно до договору анкети-заяви здійснено успішно операцію з переказу: 10.01.2024 року сума - 4000,00 грн. валюта - UAH, номер транзакції - 1282996008, отримувач - ОСОБА_1 , номер картки: НОМЕР_1 .
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем ТОВ «Іннова Фінанс» доведено факт укладення 10.01.2024 між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 договору надання грошових коштів у позику № 2674640124, а також отримання 10.01.2024 відповідачем ОСОБА_1 коштів у позику в сумі 4000 грн. 00коп. на підставі вказаного вище договору.
Таким чином, ТОВ «Іннова Фінанс» у повному обсязі виконало свої зобов'язання за договором № 2674640124 від 10.01.2024, здійснивши переказ коштів відповідачу ОСОБА_1 на банківську картку, яка вказана відповідачем у зазначеному договорі.
Однак, відповідно до матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за вказаним договором у строки, передбачені цим договором, щодо повернення суми позики та процентів за користування позикою не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за тілом кредиту та за процентами.
Слід зазначити, що зі всіма умовами кредитування ОСОБА_1 був ознайомлений і прийняв умови договору про надання грошових коштів у позику № 2674640124 від 10.01.2024 р.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
За змістом ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Згідно із ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання».
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов'язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідачем не виконано своїх зобов'язань, за укладеним нею кредитним договором, не повернуто вчасно суми кредиту та відсотків.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідач належним чином свої зобов'язання за вказаним договором не виконав, станом на 30 червня 2025 року по вказаному договору наявна заборгованість в загальній сумі 36 482,40 грн., з яких: - 4 000,00 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; - 34 060,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Суд зазначає, що виходячи з наданого розрахунку сума заборгованості за кредитом складає 38 060 грн. 00 коп. (4000 грн. + 34060 грн. 00 коп.), в той час як до стягнення заявлено суму 36 482 грн. 40 коп.
Відповідачем вказані розрахунки заборгованості за кредитним договором не спростовані.
Водночас, згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованості за кредитним договором від 10 січня 2024 року № 2674640124 у розмірі 36 482 грн. 40 коп. в межах заявлених позовних вимог.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються уразі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 153 від 26.06.2025.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок підлягають стягненню з відповідача на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс».
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 258-259, 268, 280-285 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (код ЄДРПОУ 44127243) заборгованість за кредитним договором від 10 січня 2024 року № 2674640124 станом на 30.06.2025 р. в сумі 36 482 (тридцять шість тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (код ЄДРПОУ 44127243) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду в загальному порядку в тридцятиденний строк.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий: