28 жовтня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 679/570/25
Провадження № 22-ц/820/2130/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюк О.І.,
секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,
з участю позивача та його представника,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, стягнення аліментів на утримання дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області в складі судді Томіліна О.М. від 28 липня 2025 року.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд, -
У квітні 2025 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідачки, вказував, що з 07.08.2004 року вони перебували в шлюбі, який розірвано рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 18.05.2012 року. В шлюбі в них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06.06.2012 року з позивача стягнуто аліменти на користь відповідачки на утримання доньки в розмірі частини всіх доходів, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.05.2012 року і до її повноліття.
З 06.10.2022 року донька ОСОБА_4 пішла від матері та стала проживати з позивачем і знаходиться на його утриманні. Отже, на цей час відсутні законні підстави для продовження стягнення з позивача на користь відповідачки аліментів на утримання доньки, яка проживає саме з позивачем та перебуває на його утриманні. У той же час, до 01.05.2025 року відповідачка повертала отримані аліменти, перераховуючи їх на картку доньки, а в подальшому припинила повертати аліменти.
Тому з врахуванням цих обставин просив припинити стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання доньки, звільнити його від сплати аліментів з 01.05.2025 року по день вступу у законну силу рішенням у справі. Також просив стягнути аліменти з відповідачки у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходів) відповідачки, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду.
Рішенням Нетішинського міського суду Хмелььницької області від 28 липня 2025 року позов задоволено частково.
Припинено з 01.05.2025 року стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стягуються на підставі рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області №2/2211/435/2012 від 06.06.2012 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/7 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідачки, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.04.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , судові витрати у виді судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір в дохід держави в розмірі 1211,20 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати як незаконне та відмовити в задоволенні позову. На думку апелянтки, суд першої інстанції не перевірив, чи на момент ухвалення рішення у справі дитина проживала з батьком, а дослідив лише питання проживання дитини на момент подання позову. Суд не врахував думку дитини, яка не визначилася з місцем проживання і пояснила, що може проживати по черзі з матір'ю та батьком.
Разом з тим, суд першої інстанції не надав оцінки, що відповідачка неодноразово зверталася до психолога через складні стосунки з позивачем, такі стосунки мали вплив на емоційний стан доньки ОСОБА_5 . Сама донька неодноразово скаржилась на стосунки з батьком. Зі слів доньки, батько в той час, коли вона з ним проживала, забирав в неї гроші, які були надіслані ним відповідачці як аліменти.
Суд першої інстанції не звернув увагу, що припинення аліментів можливе лише у випадку, якщо одержувач аліментів не витрачає їх на дитину, хоча усі аліменти, які отримувала, вона повертала на картку дитини.
Позивач не тільки сам утримує дитину, вона також здійснює грошові переказі доньці, оплачує лікування, їжу, розваги, дарує подарунки, забезпечує подорожі, займається розвитком дитини. Зараз вона й надалі продовжує її утримувати та займатися її вихованням.
У відзиві ОСОБА_1 просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що суд першої інстанції встановив обставину проживання доньки з ним на підставі належних, допустимих і достовірних доказів. Тому правильно припинено стягнення аліментів з позивача на користь відповідачки та стягнуто аліменти з відповідачки на його користь.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так, встановлено, що сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06.06.2012 року стягнуто з позивача на користь відповідачки аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки його заробітку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
З 06.10.2022 року дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з власної волі проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , що фактично визнається сторонами, підтверджується дослідженими доказами, зокрема, актами обстеження умов проживання за вказаною адресою, особистою перепискою сторін, довідкою ліцею.
Крім того, вказаний факт підтверджується безпосередніми свідченнями самої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданими нею у судовому засіданні в присутності психолога. Так, ОСОБА_4 пояснила, що у жовтні 2022 року, оскільки в неї погіршилися відносини з матір'ю, вона з власної волі переїхала жити до батька. За цей період жодного разу у матері не ночувала, але продовжує з нею спілкуватися, їй відомо, що мати повертає кошти, отримані нею від батька в якості аліментів, пересилаючи їх на її банківську картку. При цьому ОСОБА_4 залишається приблизно 1500 грн. на кишенькові витрати. Іноді матір їй додатково скидає кошти, поповнює телефон, оплачує путівки, зокрема, до дитячого табору. Батько створив для неї гарні умови для проживання, вона ні в чому не має потреби.
Згідно з довідкою від 11.03.2025 року загальний дохід позивача за 2023 рік склав 861269,89 грн., з яких утримано податків - 167947,64 грн., аліментів - 167185,84 грн.; за 2024 р. - 1036915,18 грн., утримано податків - 202198,57 грн., аліментів - 208376,53 грн.; за 2025 р. (по травень) - 353870,99 грн., утримано податків - 81390,32 грн., аліментів - 68120,17 грн.
Дохід відповідачки за період з жовтня 2024 по березень 2025 склав 576395,78 грн.
Сторони визнають, що сплачені позивачем аліменти включно по квітень 2025 відповідачкою були повернуті.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що донька сторін з жовтня 2022 року припинила проживати з матір'ю, і з цього часу проживає разом з батьком та знаходиться на його утриманні, тому відпали підстави для примусового стягнення з нього аліментів на її утримання на користь матері. Відповідачка повернула отримані аліменти по квітень 2025 року, тому слід припинити їх стягнення з 01.05.2025 року. З урахуванням принципу рівної відповідальності обох батьків за утримання дитини, майнового стану сторін, наявності на утриманні відповідачки молодшої дитини від іншого шлюбу, аліменти на утримання якої значно нижче від отримуваних на утримання ОСОБА_4 , наявні підстави для стягнення аліментів з відповідачки у розмірі 1/7 частки її доходів на користь позивача.
Доводи апеляційної скарги про помилковість цих висновків суду є безпідставними, зважаючи на таке.
Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За змістом статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За ч.ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів ; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав ; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів ; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Згідно з ч. 3 ст. 183 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд першої інстанції правильно констатував, що за змістом ч. 3 ст. 183 СК України кошти на утримання дитини (аліменти) сплачуються тому з батьків, разом яким проживає дитина, і мають використовуватися виключно на її утримання.
Донька сторін ОСОБА_3 з 06.10.2022 року припинила проживання з матір'ю і постійно проживає з батьком, відтак відпали правові підстави для стягнення з останнього аліментів на її користь на утримання доньки.
Апелянтка не спростувала ці обставини, встановлені судом, не довела належними та допустимими доказами, що донька проживає з нею та знаходиться на її утриманні.
При визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню на користь батька на утримання доньки, суд першої інстанції правильно встановив і врахував при вирішенні спору, що апелянтка виховує ще одну дитину та відповідно несе витрати на її утримання. Вона також бере участь в утриманні доньки сторін, оплачуючи їй заняття, відпочинок, надаючи кошти на кишенькові витрати.
Саме з врахуванням цих обставин суд обґрунтовано визначив розмір аліментів на утримання дитини в розмірі 1/7 частки від доходу (заробітку) матері.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 31 жовтня 2025 року.
Судді Л.М. Грох
Т.О. Янчук
О.І. Ярмолюк