Справа № 445/204/25
провадження № 2/445/540/25
08 жовтня 2025 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кіпчарського О. М.
секретаря судового засідання Кшемінської О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Маркін А.В., звернулися до суду з позовом до Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про скасування рішення державного реєстратора та визнання права власності на майно в порядку спадкування по 1/4 частки житлового будинку за кожним з них. В обгрунтування позову вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько - ОСОБА_4 , у зв'язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/2 частина житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яку їх батько отримав у власність на підставі договору дарування від 21.08.1995 року від свого батька - ОСОБА_2 . На підставі вказаного договору дарування, 23.08.1995 року було виготовлено реєстраційне посвідчення за реєстровим №7, відповідно до якого 1/2 частину житлового будинку було зареєстровано за ОСОБА_4 . Зазначають, що вони є спадкоємцями першої черги за законом спадкового майна ОСОБА_4 , спадщину прийняли, однак в отриманні свідоцтв про право на спадщину їм було нотаріусом відмовлено, у зв'язку із наступними обставинами. Як з'ясувалося, у зв'язку з тим, що відомості щодо спірного житлового будинку були відсутні в державному реєстрі, їх дід ОСОБА_2 04.11.2021 року звернувся до державного реєстратора із заявою про реєстрацію його права власності на житловий будинок, пред'явивши для цього дублікат свідоцтва про право власності, виданий 12.07.2021 року КПЛОР "ЗМБТІ", в якому була зазначена примітка: 1/2 частка житлового будинку станом на 23.08.1995 року зареєстрована на правах власності за ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 21.08.1995 року. Однак, при цьому державним реєстратором було допущено помилку та не враховано примітки, внаслідок чого зареєстровано даний житловий будинок в цілому за ОСОБА_2 , який 26.11.2021 на підставі договору дарування передав 1/2 частину житлового будинку у власність своєї дочки ОСОБА_3 . Таким чином, 1/2 частина спірного житлового будинку зареєстрована за ОСОБА_2 , інша 1/2 - за ОСОБА_3 , що є перешкодою в реалізації їх спадкових прав.
Ухвалою від 30.01.2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.
На стадії підготовчого провадження за клопотанням представника позивачів, ухвалою суду від 20.05.2025 замінено первісного відповідача - Західне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Львів) на належного відповідача - Золочівську районну державну адміністрацію Львівської області.
Окрім того, за клопотанням представника позивача ухвалою суду від 15.09.2025 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 в частині позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора - закрито, на підставі п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України.
В судове засідання позивачі та їх представник не з'явилися, їх представник подав заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати у відсутності сторони позивача, позовні вимоги до ОСОБА_2 про визнання права власності по 1/4 частці житлового будинку за кожним із позивачів, підтримує та просив задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутності, проти задоволення позову не заперечив.
Третя особа - ОСОБА_3 та її представник - адвокат Кузьма О.М., в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутності, проти задоволення позову не заперечили.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дітьми ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження та свідоцтвом про смерть останнього.
Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 підтверджується, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , доводився сином ОСОБА_2 .
Згідно свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок, виданого 10.07.1995 року Золочівського МБТІ, житловий будинок, що знаходиться в с. Коропець Золочівського району Львівської області, на підставі рішення виконкому Бібщанської сільської ради Золочівського району Львівської області, належить ОСОБА_2 .
Судом також встановлено, що ОСОБА_2 1/2 частину належного йому житлового будинку згідно вказаного вище свідоцтва, на підставі договору дарування від 21.08.1995 року, посвідченого державним нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори Львівської області Плотицею Г.Д., передав у власність ОСОБА_4 .
Згідно реєстраційного посвідчення від 23.08.1995 року, на підставі вказаного вище договору дарування, 1/2 частки житлового будинку зареєстрована за ОСОБА_4 за реєсстровим номером 2981.
З копії спадкової справи, зареєстрованої в спадковому реєстрі 26.10.2021 за номером 68527642, що міститься в матералах справи, вбачається, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у передбачений законом строк звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадшщини після смерті свого батька ОСОБА_2 . В свою чергу ОСОБА_5 - дружина померлого, та ОСОБА_2 - батько померлого, як спадкоємці за законом першої черги, подали заяви про відмову від своїх часток у спадковому майні.
Як встановлено з копії постанови №162/02-31 від 18.05.2023 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Львівської області Кваша М.П., позивачам відмовлено у видасі свідоцтв про право на спадщину на спірний житловий будинок, у зв'язку з тим, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухому майно та Реєстру прав власності на нерухому майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна від 19.05.2023р за N?332900833 сформованої приватним нотаріусом Квашею М.П. Золочівського районного нотаріального округу Львівської області, вбачається що (одна друга) частки на житловий будинок що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрована за ОСОБА_3 , інша (одна друга) частки на вказаний житловий будинок зареєстрована за ОСОБА_2 .
Вказане також підтверджується і самою інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухому майно та Реєстру прав власності на нерухому майно, що міститься в матеріалах справи.
Разом з тим, як згадувалося вище, 15.09.2025 (під час розгляду даної справи) державним реєстратором, за заявою ОСОБА_1 , на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 61444006 від 09.11.2021 року, в державний реєстр внесено запис про спільну часткову власність 1/2 житлового будинку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва (дублікат) про право власності виданого 10.07.1995 року виконкомом Бібщанської сільської ради Золочівського району Львівської області, примітка: 1/2 частка житлового будинку станом на 23.08.1995 року зареєстрована на правах приватної власності за ОСОБА_4 , на підставі договору дарування, посвідченого 21.08.1995 року Золочівською державною нотаріальною конторою за номером 2981.
За приписамист. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.
Згідно ст.328, 1216 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування є однією з підстав виникнення права власності.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст.1217,1218 ЦКУкраїни, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цьогоКодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до ч.2 ст. 1275 ЦК України, якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.
Відповідно до ч.2 ст. 1274 ЦК України, спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Відповідно до ч. 3ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУкраїни від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Згідно із правовою позицією ВС, викладеної в постанові № 227/3750/19 від 22.09.2021, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення в нотаріальному порядку.
Згідно змістуст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши такі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачі, які прийняли спадщину, мають право на спадкування по 1/4 частки спірного житлового будинку, як спадкоємці за законом першої черги після смерті батька, який належав останньому, на підставі договору дарування, однак відсутність таких відомостей в державному реєстрі, що стало підставою для відмови нотаріусом у видачі їм свідоцтв про право на спадщину щодо спірного майна є перешкодою для оформлення спадкових прав позивача в нотаріальному порядку, що надало позивачам можливість із зверненням з даним позовом до суду, який суд вважає підставним та підлягає задоволенню.
Враховуючи клопотання позивачів, витрати по сплаті судового збору слід залишити за ними.
Керуючись ст.4,5,12,76-83,89,258,259,263-265,268,272,273,288,289 ЦПК України, ст. 16, 328, 386, 392, 1216-1218, 1222, 1223, 1225, 1268, 1272, 1296ЦК України, суд
позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності по 1/4 частки житлового будинку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08.10.2025
Суддя О. М. Кіпчарський