Справа № 444/2653/25
Провадження № 2/444/1515/2025
(повне)
08 жовтня 2025 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Олещук М. М.
секретар судового засідання Мачіха Г.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рава-Руська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 3 (трьох) місяців із дня набрання рішенням суду законної сили. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько - ОСОБА_2 .. Батько до дня своєї смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно. Заповіт від імені ОСОБА_2 не посвідчувався. Позивач вважав, що спадщину після смерті його батька прийняв брат, проте брат помер і спадщину після смерті батька не прийняв. Позивач зазначає, що його матір померла ще у 2002 році.
Позивач стверджує, що він звернувся в Рава - Руську ДНК із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, однак, йому повідомлено, що він пропустив термін для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батька і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку.
На думку позивача, він пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не проживав з батьком до дня його смерті. Так, до 2022 р. він вважав, що спадщину прийняв його брат.
У зв'язку з наведеним, позивач просить позов задоволити та постановити рішення, яким продовжити строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 08.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 08.10.2025 року о 11 год. 00 хв.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явився, подав на адресу суду письмову заяву, у якій просить справу розглядати у його відсутності. Зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Представник відповідача, Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого відповідач був повідомлений належним чином, однак із Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, в якому зазначено, що сільська рада не заперечує проти задоволення позову.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, фактично визнав їх, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
А тому суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача, які не з'явилися в підготовче судове засідання, були належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Оскільки учасники справи в підготовче судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Нестеров, Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , який виданий Голованівським РВ УМВС України у Кіровоградській області 16.07.1997 року (арк. спр. 4).
З копії свідоцтва про народження позивча серії НОМЕР_2 , встановлено, що його батьком є ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_3 (арк. спр. 11).
Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 встановлено, що батько позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк.спр.8).
Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 встановлено, що матір позивача ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (арк.спр.9).
Рішенням Магерівської селищної ради народних депутатів Жовківського району Львівського району №2 від 24.01.1994 року про приватизацію земельних ділянок громадян вирішено передати у приватну власність земельні ділянки громадян в межах населеного пункту загальною площею 20,24 га. згідно списку, що додається (арк. спр. 12).
Протоколом засідання комісії приватизації земельних ділянок Магерівської селищної Ради народних депутатів від 17.01.1994 року вирішено рекомендувати Магерівській селищній Раді народних депутатів передати безкоштовно у приватну власність земельні ділянки слідуючим громадянам: ОСОБА_2 0,75/ 0,25 + 0,15/ + 0,15 (арк. спр. 13).
З довідки виданої виконавчим комітетом Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області за №837 від 10.06.2024 року встановлено, що ОСОБА_2 , до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований в буд. АДРЕСА_1 (арк.спр.14).
З довідки виданої виконавчим комітетом Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області за №839 від 10.06.2024 року встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син померлого ОСОБА_2 , постійно проживав без реєстрації разом із ним в будинку АДРЕСА_1 до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вели спільне господарство (арк.спр.15).
З листа Рава-Руської державної нотаріальної контори Львівської області №20/01-16 від 11.01.2024 року встановлено, що Рава-Руська державна нотаріальна контора Львівської області відмовила гр. ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки спадкоємцем пропущено строк для прийняття спадщини. Після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Рава-Руській державній нотаріальній конторі Львівської області спадкова справа не заводилася (арк.спр.17).
У зв'язку з наведеним, суд враховує, що ОСОБА_1 на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину після смерті батька, як спадкоємець першої черги за законом, внаслідок спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно із ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
З довідки виданої виконавчим комітетом Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області за №838 від 10.06.2024 року встановлено, що від імені ОСОБА_2 заповіт виконавчим комітетом Добросинсько-Магерівської сільської ради не посвідчувався (арк. спр. 16).
А відтак, спадкування після смерті ОСОБА_2 відбувається за законом.
Згідно зі ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкоємця, у тому числі зачаті за життя спадкоємця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
А тому позивач, як син ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом після його смерті.
Інших спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 з матеріалів справи не встановлено. Як вказує позивач, його мати померла ще до смерті батька.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що передбачено ч. 2 ст. 1220 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Як наслідок, зважаючи на те, що позивач не був зареєстрований з батьком на день його смерті, після смерті батька йому необхідно було звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, однак він цього не зробив.
Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Водночас відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15.
Відповідно до постанови Верховного Суду України № 565/1145/17 від 26 червня 2019 року, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до обставин викладених у позовній заяві, причиною пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 є те, що останній був упевнений та обізнаний в тому, що спадщину прийняв його брат.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (арк. спр. 10).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
Згідно із ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Також суд враховує, що крім позивача інших спадкоємців за законом першої черги, а також спадкоємців за законом інших черг, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 немає, а тому у разі неприйняття спадщини позивачем, така може бути визнана відумерлою.
Встановлені судом обставини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини після смерті його батька є поважними, а тому право позивача підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок позовні вимоги належить задовольнити.
Суд також враховує те, що відповідач не заперечує проти задоволення позову.
Зібрані в справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є достатні підстави для задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 6, 7, 12, 76, 77, 81, ч.3 ст.200, ст.ст. 206,258-259, 263, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий трьохмісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 17 жовтня 2025 року.
Суддя: Олещук М. М.