Справа №443/793/25
Провадження №2/443/578/25
іменем України
30 жовтня 2025 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Павліва А.І.,
секретар судового засідання Шальвіра І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади села Лисків в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,
за участю:
представника позивача Яременка І.О., -
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Яременко І.О. подав до суду позовну заяву до територіальної громади села Лисків в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області (відповідач), в якій просить:
встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 право на частину земельної частки (паю) на території Зарічненської сільської ради, площею 0,76 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №2802 від 23.04.1997.
В обґрунтування позовних вимог щодо предмета спору покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла тітка позивача по материній лінії ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого, входило право на земельну частку (пай) на території Зарічненської сільської ради, площею 0,76 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №2802 від 23.04.1997. Фактично ОСОБА_2 на час своєї смерті постійно проживала без реєстрації у домі своєї сестри ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 . На той час за цією ж адресою постійно проживав позивач - ОСОБА_1 . ОСОБА_2 на випадок своєї смерті залишила заповіт від 06.11.2003, яким заповіла усе своє майно в рівних долях позивачу та своєму брату ОСОБА_4 . Спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_2 , були позивач, а також брат спадкодавця ОСОБА_4 , однак останній спадщину не прийняв у жоден із передбачених законом способів, а ІНФОРМАЦІЯ_3 помер. Натомість, позивач постійно проживав із своєю тіткою ОСОБА_2 на час відкриття спадщини в АДРЕСА_1 , не заявляв про відмову від спадкового майна, а тому на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України, вважається таким, що її прийняв, але юридично не оформив. 15.05.2025 позивач звернувся до приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу з метою юридичного оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск піврічного терміну для подання заяви про прийняття спадщини, а також через відсутність правовстановлюючого документу на земельну частку (пай), що знаходиться на території Зарічненської сільської ради, що є спадковим майном.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, покликаючись на викладені у позові обставини.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та незаперечення стосовно предмету позову.
Заяви, клопотання, подані учасниками справи.
Представником позивача подано клопотання про витребування доказів судом (а.с.26); заяву про розгляд підготовчого засідання без участі позивача та його захисника та призначення справи до судового розгляду (а.с.37), заяву про відкладення розгляду справи (а.с.43), заяву про виклик свідків (а.с.48).
Представником відповідача подано заяву про розгляд справи за його відсутності та незаперечення стосовно предмету позову (а.с.25).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 16.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.19-20).
Ухвалою підготовчого засідання від 13.06.2025 витребувано докази та оголошено перерву у підготовчому засіданні (а.с.27-28).
Ухвалою підготовчого засідання від 06.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.38).
Ухвалою судового засідання від 12.09.2025 відкладено розгляд справи (а.с.44).
Позиція суду.
Суд, заслухавши аргументи сторони позивача, показання свідків, зваживши на позицію сторони відповідача, з'ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу позовних вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Відповідно до заповіту, складеного в с. Зарічне Жидачівського району Львівської області 06.11.2003, зареєстрованого в реєстрі за №134, ОСОБА_2 заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день її смерті і за що вона за законом буде мати право племіннику ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в рівних долях (а.с.12).
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Лисків Жидачівського району Львівської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 28.02.2005 (а.с.10).
Згідно з довідкою Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області №237 від 21.02.2024 ОСОБА_2 до дня і на день смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована в АДРЕСА_1 . В Зарічненській сільській раді від померлої ОСОБА_2 заповіт посвідчувався за № 134 від 06.11.2003. Померла ОСОБА_2 на день смерті була зареєстрована одна в будинку по АДРЕСА_1 (а.с.11).
Інформаційною довідкою із Спадкового реєстру №77073521 від 23.05.2024 встановлено, що після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.13).
Відповідно до довідки Відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадасту у Львівській області від 28.05.2024 на підставі розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації від 14.04.1997 №230 за ОСОБА_2 зареєстровано право на земельну частку (пай) розміром 0,76 умовних кадастрових гектарів на території Зарічненської сільської ради. Сертифікат серії ЛВ №2802 зареєстрований 23.04.1997 за №193. (а.с.14).
Постановою приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу від 15.05.2025 №29/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з тим, що у нього відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно (а.с.16).
Згідно з актовим записом про смерть №03 від 23.01.2016 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у с.Лисків Жидачівського району Львівської області (а.с.36).
За змістом довідки Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області №435 від 11.07.2024 ОСОБА_3 доя дня своєї смерті і на день своєї смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Заповіту від її імені у Зарічненській сільській раді не посвідчувалося. Вона була зареєстрована за вказаною сім'єю разом з сім'єю: синами ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с.49).
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надала суду показання, за змістом яких вона є односельчанкою позивача та колишньою листоношею. ОСОБА_7 після захворювання перейшла на постійне проживання до своєї сестри ОСОБА_8 у с. Лисків, де і залишалася до своєї смерті. Разом з ними також проживали двоє синів ОСОБА_8 , одним з яких був позивач ОСОБА_9 . ОСОБА_10 власної сім'ї не мала. Щомісяця вона приходила до ОСОБА_10 і ОСОБА_11 віддати їхню пенсію. Синів також бачила в будинку.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 надала суду показання, за змістом яких вона є двоюрідною сестрою позивача. Їй відомо, що ОСОБА_11 і ОСОБА_7 проживали разом у с. Лисків в будинку Теклі. Разом з ними проживали сини ОСОБА_11 - ОСОБА_13 і ОСОБА_14 . Проживали разом постійно до смерті ОСОБА_10 . Похороном останньої займався син ОСОБА_11 - ОСОБА_13 . ОСОБА_10 своєї сім'ї не мала. Від ОСОБА_15 їй відомо, що на його ім'я ОСОБА_10 склала заповіт.
Зміст правовідносин.
Правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з відсутністю документального підтвердження факту постійного проживання позивача разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини, що створює перешкоду позивачу в юридичному оформленні спадщини після смерті спадкодавиці у позасудовому порядку.
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наявністю у позивача права на майно у порядку спадкування за заповітом та перешкоди у належному юридичному оформленні цього права у позасудовому порядку через невизнання його нотаріусом, який відмовив позивачу у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.
Норми права, які застосував суд.
До правовідносин, які стосуються встановлення фактів, що мають юридичне значення, і які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
За змістом норми частини 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Крім цього, суд застосував норми статей 293 та 294 ЦПК України, які визначають зміст окремого провадження та встановлюють порядок розгляду справ даної категорії.
Також, суд зважає на роз'яснення, викладені у пунктах 1, 12, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами щодо спадкування, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Так, згідно з приписами частини 1 статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
За змістом частини 1 статті 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
Згідно з приписами частини 1 та 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Нормою статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Також, судом враховано положення статей 1216, 1218, 1220, 1225, 1233 ЦК України, які визначають поняття спадкування, склад спадщини, відкриття спадщини, спадкування права на земельну ділянку та поняття заповіту.
Узагальнені фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини (день її смерті) належало право на земельну частку (пай) розміром 0,76 в умовних кадастрових гектарах на території Зарічненської сільської ради, згідно з сертифікатом (пай) серії ЛВ №2802, зареєстрованим 23.04.1997 за №193, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації від 14.04.1997 №230.
За життя ОСОБА_2 зробила особисте розпорядження на випадок своєї смерті, склавши заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в рівних долях кожному.
ОСОБА_1 станом на 20.12.2013 мав зареєстроване місце проживання та постійно проживав разом з матір'ю ОСОБА_3 у АДРЕСА_1 .
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.
Щодо наявності підстав для встановлення факту, що має юридичне значення.
Судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживав разом з тіткою ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини (день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ), оскільки ця обставина повністю підтверджується доказам, а саме: показаннями свідків та письмовими доказами. Показання свідків узгоджуються з письмовими доказами, є логічними та послідовними. Безпосередньо досліджені судом докази містять у собі інформацію щодо предмета доказування, одержані від уповноваженого органу та з дотриманням порядку, встановленого законом, відтак відповідають критеріям належності та допустимості. Підстав сумніватися у правдивості показань свідків та достовірності викладеної у письмових доказах інформації суд не вбачає. Вказані докази у своїй сукупності є достатнім для встановлення зазначеного стороною позивача юридичного факту.
Суд зауважує, що перелік юридичних фактів, які підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині 1 статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суд зазначає, що встановлення зазначеного у позові факту породжує для позивача юридичні наслідки, оскільки усуне перешкоди у реалізації ним права на спадкування за заповітом після смерті тітки ОСОБА_2 .
Щодо наявності підстав для визнання за позивачем права на частину земельної частки (паю) у порядку спадкування за заповітом.
З огляду на час смерті ОСОБА_2 спадкування відбулося за правилами, встановленими ЦК України. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, визначеним у заповіті. Він вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки на час її відкриття постійно проживав разом з спадкодавицею ОСОБА_2 , факт чого встановлено судом вище, і не заявляв про відмову від спадщини. Фактичних даних про наявність інших спадкоємців, які б претендували на спадщину (обов'язкова частка), матеріали справи не містять і судом не здобуто.
Наведені обставини дозволяють суду виснувати, що ОСОБА_1 має обґрунтоване право на частину земельної частки (паю), яке набув у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , однак позбавлений можливості юридично оформити це право у визначений законом позасудовий спосіб у нотаріуса через відмову останнього у вчиненні нотаріальних дій.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що особисте майнове право ОСОБА_1 не визнається, відтак позивач має законні сподівання на судовий захист цього права в силу приписів статті 16 ЦК України, у зв'язку з чим його представник і звернувся до суду, тому суд, з огляду на обґрунтованість та підставність позову, вважає, що позов слід задовольнити повністю.
На підставі статей 392, 1216, 1218, 1223, 1225, 1233, 1235, 1236, 1268 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до територіальної громади села Лисків в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області (місцезнаходження: Львівська область, Стрийський район, селище Журавно, площа С.Бандери, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 04374890) про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом задовольнити повністю.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини (день смерті ОСОБА_2 ).
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 на частину земельної частки (паю) розміром 0,76 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території Зарічненської сільської ради, згідно з сертифікатом серії ЛВ №2802, зареєстрованого 23.04.1997 за №193, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації від 14.04.1997 №230.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.
У зв'язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 03 листопада 2025 року.
Головуючий суддя А.І. Павлів