Постанова від 24.10.2025 по справі 334/8286/25

Дата документу 24.10.2025

Справа № 334/8286/25

Провадження № 3/334/2828/25

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Бредіхін Ю.Ю., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

установив:

13.09.2025 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№452208, відповідно до якого, 12.09.2025 року о 23:25 год. у м. Запоріжжі на пр. Металургів, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокатом «Bolt» з явними ознаками наркотичного сп'яніння (розширені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук), чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Від огляду на стан сп'яніння у медичному закладі відмовився у встановленому законом порядку, що зафіксовано на бодікамеру поліцейського БК№470861, №474946. Про повторність повідомлений, від керування транспортним засобом відсторонений.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив проти обставин, викладених у протоколі, суду пояснив, що електросамокат не є транспортним засобом в розумінні положень ПДР України, а отже обвинувачення, висунуте йому поліцейським за ч. 1 ст. 130 КУпАП необґрунтовані.

Допитаний у судовому засіданні поліцейський ОСОБА_2 , яким складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , пояснив, що електричним транспортним засобом вважається електромасокат, який має потужність вище 3 кВт, однак на момент зупинки ОСОБА_1 ним не перевірялись технічні характеристики електросамоката «Bolt», яким керував останній. Також поліцейські не перевіряли чи наявне у ОСОБА_1 водійське посвідчення чи відсутнє.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Відповідно до положень ст. 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності та у відповідності до ст. 245, 252 КУпАП суддя встановив.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Підставами притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є, зокрема, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Чинне законодавство розмежовує поняття механічний транспортний засіб та транспортний засіб.

Різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна.

Так, відповідно до п. 1.10. ПДР: транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей або вантажів, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється, в тому числі, на транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Таким чином, термін механічний транспортний засіб конкретизує перелік транспортних засобів, на які поширюються деякі вимоги Правил дорожнього руху України.

Згідно із п. 2.13. ПДР до транспортних засобів категорії А1 відносяться мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Отже, наведені приписи нормативно-правових актів свідчать про те, що транспортний засіб, зокрема електросамокат, вважається механічним за умови, що потужність його електродвигуна становить від 3 до 4 кВт, а також всі транспортні засоби з двигуном внутрішнього згорання.

Подібний правовий висновок сформований Верховним Судом у постанові від 01 березня 2018 року (справа № 278/3362/15-кпровадження № 51-877км18).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_3 інкримінується порушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, суб'єктом якого виступають водії транспортних засобів.

В той же час вказана норма закону є бланкетною, так як відсилає до підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, в тому числі і осіб, які керують транспортними засобами.

Так, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він порушив п. 2.5. ПДР, який міститься у розділі 2 Обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 керував електросамокатом «Bolt». Однак, належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що даний електросамокат за своїми технічними показниками належить до категорії механічного транспортного засобу, обладнаного електродвигуном потужністю понад 3 кВт, суду не надано, та згідно пояснень поліцейського, на місці зупинки ОСОБА_1 ним не перевірялись технічні характеристики електросамоката, зокрема потужність встановленого на ньому електродвигуна.

Крім того, в загальнодоступних джерелах інформації, зокрема в мережі інтернет, є відомості про електросамокат «Bolt», а саме про те, що максимальна швидкість самоката досягає 20-25 км/г, при цьому відсутня офіційна інформація про потужність його двигуна.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статтею 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до статті 19 Закону України Про міжнародні договори України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.

Оцінивши усі наявні у справі докази з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що в діях ОСОБА_3 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Крім того, самі матеріали адміністративної справи складені із численними порушеннями чинного законодавства, зокрема, відсутня будь-яка інформація щодо наявності у ОСОБА_1 посвідчення водія, наявності чи відсутності повторності у його діянні.

Відповідно до статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, керуючись 247, 283, 294 КУпАП,

постановив:

Провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в Запорізький апеляційний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін

Попередній документ
131443137
Наступний документ
131443139
Інформація про рішення:
№ рішення: 131443138
№ справи: 334/8286/25
Дата рішення: 24.10.2025
Дата публікації: 04.11.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (24.10.2025)
Дата надходження: 01.10.2025
Предмет позову: 130 ч.1
Розклад засідань:
13.10.2025 11:40 Ленінський районний суд м. Запоріжжя
24.10.2025 11:45 Ленінський районний суд м. Запоріжжя
Учасники справи:
головуючий суддя:
БРЕДІХІН ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
БРЕДІХІН ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Долгов Віктор Олександрович