Дата документу 27.10.2025
Справа № 334/8179/25
Провадження № 2/334/4345/25
27 жовтня 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
представник позивачки адвокат Свіденко А.О. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб між сторонами, зареєстрований 02 жовтня 1993 року Енергодарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Василівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 359.
Позов обґрунтовує тим, що 02.10.1993 між сторонами зареєстровано шлюб. З 2022 року кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім'я припинила своє існування. Сімейне життя сторін не склалось по причині відсутності взаєморозуміння та внаслідок різних поглядів на сімейне життя. Наразі шлюб сторін носить формальний характер. Позивачка не має наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, у зв'язку із чим шлюб себе вичерпав та не має майбутнього, а його збереження суперечить інтересам позивачки. Розірвання шлюбу можливо лише у судовому порядку, оскільки відповідач не надав свою згоду на розірвання шлюбу. Позивачка на примирення не згодна, надання строку на примирення не виправить стан шлюбних відносин, оскільки сторони вже більше року не підтримують контактів, мають власне життя. Спроби примирення між ними в минулому не принесли жодних результатів. Надання строку на примирення є безперспективним, та таким, що посилить негативне відношення сторін один до одного.
Відповідач відзив на позов не подав.
Ухвалою про відкриття провадження у справі від 07.10.2025 відкрите провадження у справі та її призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка та її представник адвокат Свіденко А.О. в судове засідання не з'явилися. Представник позивачки подала заяву про розгляд справи без їх участі. Позов підтримала. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Причини неявки суду не повідомив. Заяву про розгляд справи без його участі не подав.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подав, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки всі учасники справи не з'явились у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено частиною другою статті 247 ЦПК України.
Дослідивши заяву по суті спору, письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
02 жовтня 1993 року сторони уклали шлюб, який був зареєстрований Енергодарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Василівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 359, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (повторне) серії НОМЕР_1 від 06.06.2025.
Від шлюбу спільних неповнолітніх дітей сторони не мають.
Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам їх дитини, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (стаття 110 СК України).
Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу, що є неприпустимим.
Суд, вирішуючи справу про розірвання шлюбу, перш за все виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з даним позовом. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Приймаючи до уваги, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач заперечень проти цього не подав, позов підлягає задоволенню, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Згідно зі статтею 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Суд дійшов висновку про необхідність залишення позивачці шлюбного прізвища « ОСОБА_3 », оскільки заява про відновлення дошлюбного прізвища нею не подана.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов задоволений повністю, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений останньою судовий збір в сумі 1 211,20 гривень.
Керуючись статтями 10-13, 76-81, 89, 263-265, 268, 279, 280 - 282 ЦПК України, суд
ухвалив:
позов задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 2 жовтня 1993 року Енергодарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Василівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 359.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Роз'яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням про розірвання шлюбу.
Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Реквізити учасників справи:
позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - зареєстроване: АДРЕСА_1 ; фактичне: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя М.В. Фетісов