Справа №333/10412/25
Номер провадження 1-кс/333/3450/25
іменем України
про арешт майна
31 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1
за участю:секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання дізнавача сектору дізнання відділу поліції №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню №12025087040000319 від 18 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
30.10.2025 дізнавач сектору дізнання відділу поліції №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування клопотання зазначила, що в провадженні сектору дізнання відділу поліції №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області знаходяться матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025087040000319 від 18.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Під час дізнання встановлено, що 18.09.2025 до ЧЧ ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізької області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 27.08.2025 о 15.01 годині, невідома особа, перебуваючи у невстановленому місці, при використанні мобільного номеру НОМЕР_1 , шляхом обману, видаючи себе за продавця автозапчастин, заволоділа її грошовими коштами у сумі 10 940 гривень, які остання самостійно перерахувала зі свого банківського рахунку АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № НОМЕР_2 на рахунок ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_3 , який належить зловмиснику, завдавши потерпілій майнової шкоди на вище зазначену суму. (ЄО - 29898 від 18.09.2025, під приводом продажу автозапчастин, цивільна)
Під час досудового розслідування було допитано у якості потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила, що наприкінці липня 2025 року потерпіла потрапила в ДТП на своєму автомобілі марки «Тойота Ауріс». Після цього виникла необхідність у придбанні запасних частин, а саме: накладки на задній бампер та переднє ліве крило, з метою відшкодувати такі запасні запчастини потерпіла переглядала оголошення у мережі інтернет.
27.08.2025 ОСОБА_5 зайшла на сайт « ІНФОРМАЦІЯ_4 » « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та показала чоловікові. Обравши запчастини, чоловік зв'язався з продавцем за номером телефону НОМЕР_1 , який було вказано в оголошенні. Слухавку підняв невідомий чоловік який представився ОСОБА_6 , працівником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та повідомив, що такі запчастини є у наявності, а також пообіцяв зробити знижку за умовами 100% передоплати. Загальна сума замовлення складала 10 940 гривень. На зазначену пропозицію потерпіла зі своїм чоловіком погодилися, оскільки пропозиція здалася дуже вигідною. Того ж дня о 15:01 годині ОСОБА_5 перерахувала грошові коти у сумі 10 940 гривень з власного рахунку АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № НОМЕР_2 на рахунок ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_3 , який відкрито на ФОП « ОСОБА_7 ». Після цього потерпіла зв'язувалася з раніше невідомим ОСОБА_6 більш ніж 12 разів, але останній повідомляв потерпілій, що товар затримується.
06.09.2025 ОСОБА_5 вчергове зателефонувала ОСОБА_6 та повідомила, що хоче повернути свої грошові кошти на що отримала відповідь, а саме надання мобільного номеру телефона НОМЕР_4 , який було зареєстровано у мобільному додатку «Вайбер». Того ж дня потерпіла написала повідомлення у месенджері «Вайбер» з реквізитами банку на яку потерпіла прохала повернути свої грошові кошти, але ОСОБА_6 під різними приводами відмовляється повертати грошові кошти потерпілій.
Після чого ніяких грошових коштів потерпіла не отримала, грошові кошти не повернуто.
20.10.2025 було здійснено тимчасовий доступ до речей та документів, а саме до банківського рахунку емітованого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » НОМЕР_3 на який було здійснено зарахування грошових коштів у сумі 10940 потерпілою ОСОБА_5 27.08.2025 о 15:01 годині, а також численні зарахування грошових коштів з призначенням платежу «за авто запчастини». Банківський рахунок відкрито на ФОП « ОСОБА_7 » - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фінансовий номер телефону: НОМЕР_5 . Під час огляду тимчасового доступу до речей та документів, було виявлено зарахування грошових коштів від потерпілої.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, у дізнання є достатні підстави вважати, що невстановлена особа, шляхом використання банківського рахунку емітованого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 »НОМЕР_3 вчиняє шахрайські дії з метою заволодіння грошовими коштами потерпілих.
Враховуючи вищевикладене, на теперішній час з метою припинення протиправних дій, а також з метою повного, об'єктивного та неупередженого досудового розслідування, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на усі грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку власника банківського рахунку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 »НОМЕР_3 відкритому у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », код ЄДРПОУ, НОМЕР_6 , юридична адреса:
АДРЕСА_2 .
Дізнавач в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву в якій просила провести розгляд справи за її відсутності. Клопотання підтримує у повному обсязі, просить задовольнити його з підстав викладених у ньому.
Враховуючи, що майно на яке необхідно накласти арешт, не є тимчасово вилученим, дане клопотання розглядається у відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України без власника банківських рахунків, на які слідчий просить накласти арешт, та відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України без здійснення фіксування технічними засобами.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
З матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні сектору дізнання відділу поліції №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області знаходяться матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025087040000319 від 18.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Шевченківською окружною прокуратурою м. Запоріжжя.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у ІНФОРМАЦІЯ_9 , інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається будь-яка фізична або юридичної особа за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя вважає, що потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання можливості виведенню незаконно отриманих грошових коштів з банківського рахункуНОМЕР_3 відкритому у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », код ЄДРПОУ, НОМЕР_6 , юридична адреса: АДРЕСА_2 , чи переведення наявних на ній коштів на інші рахунки, або інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.
Отже, накладення арешту на вказане майно на даному етапі кримінального провадження є виправданим і необхідним, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту банківського рахунку вказаного у клопотанні.
Також, слідчий суддя звертає увагу, що накладення арешту на рахунки є позбавленням прав будь-яких осіб на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном (грошовими коштами), тому вимоги клопотання про заборону власникам банківських рахунків та іншим особам користуватися, або розпоряджатися ними іншим чином, в тому числі і банківськими рахунками, є дублюванням.
Щодо вимоги про зобов'язання уповноважених осіб ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », повернути грошові кошти з банківського рахунку відкритому у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » НОМЕР_3 , то вона є необґрунтованою, оскільки, виходячи з положень ст. 170 КПК України, вказана вимиога не входить до компетенції слідчого судді при розгляді клопотання про накладення арешту, а тому клопотання в цій частині задоволенню також не підлягає.
При цьому, слідчим суддею враховано, що відповідно до положень ч. 2 статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи викладене вище, а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, клопотання підлягає частковому задоволенню, що не позбавляє права власника майна ставити питання про скасування арешту в порядку статті 174 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 369-372, 392 КПК України, слідчий суддя
Клопотання дізнавача сектору дізнання відділу поліції №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню №12025087040000319 від 18 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України задовольнити частково.
Накласти арешт на банківський рахунокНОМЕР_3 , відкритий у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », код ЄДРПОУ, НОМЕР_6 , юридична адреса: АДРЕСА_2 .
В іншій частині клопотання відмовити.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя ОСОБА_1