308/15994/25
03.11.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, паспорт громадянина України ID-карта № НОМЕР_1 , вид. органом 2110, дата видачі 03.04.2018, місце проживання: АДРЕСА_1 , місце роботи, посада: не працює, до адміністративної відповідальності не притягався, -
за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, -
29 вересня 2025 року о 10год. 00хв. ОСОБА_1 був виявлений та затриманий офіцером прикордонного оперативно-розшукового відділу на відстані 3000 метрів до державного кордону на напрямку 260 прикордонного знаку, на ділянці відповідальності відділу служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону України, а саме на неодноразову законну вимогу старшого прикордонного наряду надати документи, що посвідчують особу, відмовився. Своїми діями порушив вимогу ст.34 ЗУ «Про Державну прикордонну службу» від 03.04.2003 року, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 185-10 КУпАП.
В судове засідання правопорушник ОСОБА_1 не з'явився, разом з тим у матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи без участі та визнання вини.
Дослідивши в повному обсязі встановлені на підставі поданих доказів обставини, у їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 185-10 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, вчинену групою осіб.
Статтею 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» передбачено права Державної прикордонної служби України. Відповідно до вказаної норми, органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов'язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право в тому числі, вимагати від фізичних осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Державної прикордонної служби України (п. 12).
Крім того, відповідно до Постанови КМУ від 27.07.1998 № 1147 «Про прикордонний режим» постановою установлено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу у межах прилеглих до кордону територій селищних і сільських рад, де запроваджується прикордонний режим та затверджено перелік міст і районів, в межах територій яких можуть бути встановлені контрольовані прикордонні райони, в тому числі до переліку яких у Закарпатській області увійшли місто Ужгород, Берегівський, Великоберезнянський, Виноградівський, Перечинський, Рахівський, Тячівський, Ужгородський, Хустський райони.
Також Постановою КМУ №304 визначено межі прикордонної смуги в межах прилеглих до кордону територій селищних та сільських рад.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого та ч.1 ст.185-10 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №351987 від 29.09.2025, протоколом про адміністративне затримання від 29.09.2025, протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 29.09.2025 року, письмовим поясненням гр. ОСОБА_1 від 29.09.2025, рапортом військовослужбовця ДПСУ та іншими матеріалами справи.
За таких обставин, дослідивши в повному обсязі докази, у їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.185-10 - злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону.
Статтею 33 КУпАП України передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обираючи стягнення ОСОБА_1 враховується відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин.
Керуючись ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя,
Громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень).
Стягнути з громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять гривень) 60коп.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Строк звернення постанови для виконання - три місяці з моменту її винесення, якщо інше не встановлено КУпАП та іншими законами України.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М.Хамник