Справа № 307/3010/25
Провадження №1-кп/307/232/25
29 жовтня 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 лютого 2025 року за № 12025071160000081 про обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України,
В провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 лютого 2025 року за № 12025071160000081 про обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
29 жовтня 2025 року до суду від представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 надійшло клопотання про скасування арешту майна в частині накладеного ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 червня 2025 року, а саме на мобільний телефон марки «Iphone 13», три сім - карти; грошові кошти в сумі 450 Євро, купюрами номіналом по 50 Євро з наступними серійними номерами: V1726972659, S22467682168, XB6767907267, S04080820606, S12739780726, S20852662696, ЅЕ7639890004, S24066190456, S13042292299, які упаковано до спецпакету НПУ № РЅР2151096 - належні громадянину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 . В обґрунтування клопотання зазначив, що слідчий суддя зазначив, що в провадженні СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071160000081 від 12 лютого 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Підставою винесення вказаної ухвали стала необхідність вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, саме, збереження речових доказів у кримінальному провадженні. Водночас ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в даному кримінальному провадженні не є підозрюваним чи обвинуваченим, а має статус свідка, арешт на грошові кошти та мобільний телефон які йому належать накладено виключно з метою збереження речових доказів, зокрема що і було слідчим зазначено у клопотанні про арешт майна. На даний час всі необхідні слідчі дії з вилученими у ОСОБА_4 грошовими коштами у сумі 450 (чотириста п'ятдесят Євро) та мобільним телефоном марки «Iphone 13» проведені. Дані речі хоча і визнані речовими доказами вони не являється предметами чи знаряддям злочину, а тому обмеження власника майна у здійсненні ним права, користування та володіння належним йому майном є не виправданим. Беручи до уваги вищенаведене, а також те, що в межах даного кримінального провадження всі необхідні слідчі дії з вилученими у ОСОБА_4 грошовими коштами та мобільним телефоном проведені, вони не є знаряддям чи предметом вчинення злочину, тому вважає, що і підстави для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпали.
Представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні у задоволенні клопотання просив відмовити, оскільки вказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, а судовий розгляд ще не розпочато та речові докази судом не досліджено.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_7 - ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилася, згідно поданого клопотання просила відкласти розгляд справи на інший термін.
Обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотань, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною другою цієї ж статті регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов),чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про скасування арешту майна суд повинен перевірити чи наявні підстави, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість скасування арешту майна - відсутність подальшої потреби в арешті або накладення арешту необґрунтовано.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 червня 2025 року клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, шляхом заборони розпорядження, користування та відчуження, зокрема на мобільний телефон марки «Iphone 13», три сім - карти, закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_10 , номер НОМЕР_1 , які упаковано до спецпакету НПУ № РЅР2151098; грошові кошти в сумі 450 Євро, купюрами номіналом по 50 Євро з наступними серійними номерами: V1726972659, S22467682168, XB6767907267, S04080820606, S12739780726, S20852662696, ЅЕ7639890004, S24066190456, S13042292299, які упаковано до спецпакету НПУ № РЅР2151096 - належні громадянину ОСОБА_4 .
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 23 вересня 2025 року частково скасовано арешт, накладений з метою збереження речових доказів на тимчасово вилучене майно на підставі ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 червня 2025 року, а саме на закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_10 , номер НОМЕР_1 .
Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, саме до компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно знаряддям чи предметом злочину, для чого, з метою його збереження, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втраті, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження, слідчим суддею було накладено на нього арешт як на речовий доказ.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 червня 2025 року, при вирішенні питання про накладення арешту, слідчим суддею було встановлено, що мобільний телефон марки «Iphone 13», три сім - карти, закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_10 , номер НОМЕР_1 , грошові кошти в сумі 450 Євро, купюрами номіналом по 50 Євро з наступними серійними номерами: V1726972659, S22467682168, XB6767907267, S04080820606, S12739780726, S20852662696, ЅЕ7639890004, S24066190456, S13042292299 є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та може бути використаний органом досудового розслідування для доказування обставин даного кримінального правопорушення. Так, відповідно, метою арешту майна є захід забезпечення кримінального провадження.
У поданому до суду клопотанні представник власника майна вказує, що потреба в арешті, який по суті був заходом забезпечення кримінального провадження, на даний час відпала. Будь-яких правових підстав для його подальшого існування немає.
Проте представником власника майна не доведено та в судовому засіданні не надано будь-яких доказів того, що на даний час відпала потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, або арешт накладено необґрунтовано.
При цьому суд наголошує, що обмеження майнових прав, відповідно до ч.1 ст.170 КК України має тимчасовий характер і повинно бути припинено, якщо за результатами судового розгляду не підтвердиться, що це майно є доказом кримінального правопорушення.
При цьому, всі питання щодо речових доказів, суд вирішує при постановленні вироку, відповідно до вимог ст. 374 КПК України.
Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання про скасування арешту майна є передчасними, а питання скасування арешту майна, слід вирішувати за результатами судового розгляду кримінального провадження в цілому та безпосереднього вивчення і дослідження доказів сторін, та/або в залежності від результатів дослідження доказів, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні ще не розпочався, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотань клопотання представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 170, 174, 372 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна, накладеного ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 червня 2025 року - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та оголошено о 08 год. 40 хв. 03 листопада 2025 року.
Суддя ОСОБА_1