Справа № 634/743/25
Провадження № 2/634/286/25
Категорія 40
28.10.2025 року
Сахновщинський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Зимовського О.С.,
за участю секретаря - Лісняк С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Сахновщина Харківської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
30.07.2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг»
( далі ТОВ "Сучасний Факторинг"), через підсистему "Електронний суд", звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 20210047248 від 20.11.2021 у розмірі 17 433 грн 79 коп., а також понесені судові витрати.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 21.11.2021 між ТОВ «Сучасний Факторинг» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 20210047248 по продукту «Кошти в кредит» у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відтвореного шляхом використання ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора.
Згідно з умовами Договору сума кредиту за ним складає 13 300,00 грн.
Відповідно до п.2.1 Кредитного договору укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Кредитора (інформаційно-телекомунікаційна система), доступ до якої забезпечується Позичальнику через Веб-сайт. Електронна ідентифікація Позичальника в ІТС Кредитора здійснюється при вході Позичальник в Особистий кабінет в порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію». При цьому, Позичальник самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Кредитора.
Пункт 2.2 передбачає, що Кредитор надає Позичальнику кредит у гривні у сумі та на умовах, передбачених Договором (далі - кредит), а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, комісії, інші супутні платежі та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Згідно з п.2.9 Договору сторони дійшли згоди, що грошові кошти надаються Позичальникові на умовах строковості, терміном на 12 календарних місяців та платності - 5,5% в місяць, комісії за надання кредиту - 1500, 00 гривень, комісії за управління (обслуговування) кредиту - 532, 00 гривень; реальна річна процентна ставка встановлюється на рівні 415,05%.
Відповідно до п.3. Кредитного договору надання кредиту здійснюється відповідно до його цільового призначення (п.2.5) шляхом перерахування/утримання кредитних коштів:
-у розмірі 10 000 грн. на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 ;
-у розмірі 1 500 грн. на користь кредитора в оплату своїх зобов'язань зі сплати комісії за надання кредиту, передбаченої Договором.;
-у розмірі 1 800 грн. на користь ТДВ СК «ЕКТА» за послуги страхування, згідно договору страхування №20210047248 від 20.11.2021.
Сума кредиту (його частина) перераховується Кредитором протягом трьох календарних днів з дати укладення цього Договору (п.3.3).
Позивач вказує, що намагався в досудовому порядку домовитись з відповідачем про погашення боргу, телефонував до відповідача за телефонами, наданими останнім особисто та надсилав листи щодо добровільної сплати боргу, для оперативного врегулювання договірних відносин, однак ці спроби були проігноровані відповідачем.
Заборгованість відповідача за кредитним договором № 20210047248 від 20.11.2021 станом на 10.06.2025 включно складає 17 433,79 грн, яка складається із 11 063,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 6370,79 грн - заборгованість за сумою комісії/відсотків.
На підставі наведеного, ТОВ «Сучасний Факторинг» просить суд ухвалити рішення яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 17433,79 грн і понесені судові витрати - судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та 6500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 07.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
Ухвалою суду від 03.09.2025 року розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою відповідача на 28.10.2025 року.
Представник позивача ТОВ "Сучасний Факторинг" - Юхименко Ю.Ю. у позовній заяві просив розглядати справу без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлялась судом своєчасно та належним чином. Причин неявки не повідомив, відзив на позов не надав, будь яких заяв з процесуальних питань, в тому числі й щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Враховуючи, що сторони до суду не прибули, в матеріалах справи маються достатні докази для вирішення справи по суті, суд відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України вважає за доцільне ухвалити рішення без участі сторін по справі та без фіксації процесу за допомогою технічного засобу.
Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ухвалою Сахновщинського районного суду Харківської області від 28.10.2025 року прийнято рішення про проведення заочного розгляду даної справи.
Суд, на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.
Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Судовим розглядом встановлено, що 20 листопада 2021 року між ТОВ «Сучасний Факторинг» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 20210047248 по продукту «Кошти в кредит» у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відтвореного шляхом використання ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора ( а.с. 9-14).
Відповідно до п.2.1 Кредитного договору укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Кредитора (інформаційно-телекомунікаційна система), доступ до якої забезпечується Позичальнику через Веб-сайт. Електронна ідентифікація Позичальника в ІТС Кредитора здійснюється при вході Позичальник в Особистий кабінет в порядку визначеному ЗУ «Про електронну комерцію». При цьому, Позичальник самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Кредитора.
Пункт 2.2 передбачає, що Кредитор надає Позичальнику кредит у гривні у сумі та на умовах, передбачених Договором (далі - кредит), а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, комісії, інші супутні платежі та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Згідно з п. 2.9 Договору сторони дійшли згоди, що грошові кошти надаються Позичальникові на умовах строковості в сумі 13300 грн, терміном на 12 календарних місяців (з кінцевим терміном повернення 20.11.2022 року), процентна ставка - 5,5% в місяць, комісії за надання кредиту - 1 500, 00 грн, комісії за управління (обслуговування) кредиту - 532, 00 грн; орієнтовна вартість кредиту - 22078 грн, реальна річна процентна ставка встановлюється на рівні 415,05%.
Відповідно до п.3. Кредитного договору надання кредиту здійснюється відповідно до його цільового призначення (п.2.5) шляхом перерахування/утримання кредитних коштів:
у розмірі 10 000 грн. на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 ; у розмірі 1 500 грн. на користь кредитора в оплату своїх зобов'язань зі сплати комісії за надання кредиту, передбаченої Договором.;
у розмірі 1 800 грн. на користь ТДВ СК «ЕКТА» за послуги страхування, згідно договору страхування № 20210047248 від 20.11.2021.
Сума кредиту (його частина) перераховується Кредитором протягом трьох календарних днів з дати укладення цього Договору (п.3.3)
Згідно Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит узгоджено графік платежів та основні умови кредитування (а.с. 14 звор. стор. ).
Долучено до справи також й паспорт споживчого кредиту, заяву про отримання споживчого кредиту, договір добровільного страхування від нещасних випадків та добровільного страхування фінансового ризику (а.с. 15-16).
Згідно довідки про ідентифікацію вбачається, що 20.11.2021 на номер ОСОБА_1 було направлено одноразовий ідентифікатор G-0185 (ас. 16 звор. сторона).
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором, заборгованість відповідача перед ТОВ «Сучасний Факторинг» станом на 10.06.2025 (включно) складає 17433,79 грн, де загальна заборгованість за тілом кредиту становить 11 063,00 грн, загальна заборгованість за сумою комісії/ відсотків становить 6370,79 грн. Також зазначено , що отримано оплату в сумі 3700 грн і станом на 10.06.2025 заборгованість за кредитним договором не погашена (а.с.17).
Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписом ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статей 76 - 81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд вважає, що позивачем ТОВ "Сучасний Факторинг" доведено належними доказами обставини, які вказують на те, що відповідачу ОСОБА_1 були надані грошові кошти, якими останній користувався та частково сплачувала кошти на погашення позики.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 зобов'язання за договором позики не виконав, відтак позовні вимоги ТОВ "Сучасний Факторинг" про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі, на правничу допомогу.
Частиною 1 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат ТОВ "Сучасний Факторинг" на правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги № 20/06 -СФ від 28.06.2025, укладений між позивачем та Адвокатським бюро "ТАРАСА ОНИШЕНКА". Умовами договору передбачено, що адвокатське бюро взяло на себе зобов'язання на надання юридичної допомоги, а саме юридичний супровід справ щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами. (а. с. 18 - 20).
Згідно Акту прийому-передачі наданих послуг № 56 який є невід'ємною частиною договору до договору № 20/06 -СФ від 28.06.2025, надано позивачу юридичних послуг стосовно підготовки документів по стягненню заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 на суму 6 500 грн (а. с. 21).
Відповідно платіжної інструкції № 74051 від 07.06.2025 підтверджується оплата за надані послуги правничої допомоги (а. с. 12).
Клопотань від відповідачки ОСОБА_1 про зменшення витрат на правничу допомогу до суду не надходило.
З урахуванням вищезазначеного суд дійшов висновку, що понесені ТОВ "Сучасний Факторинг" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі належним чином підтверджені та підлягають стягненню з відповідача.
Судові витрати на підставі статті 141 Цивільного процесуального кодексу України належить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Сучасний Факторинг", розмір яких складає 2 422 грн 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 259, 264, 265, 268, ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» заборгованість за кредитним договором № 20210047248 від 20 листопада 2021 року у розмірі 17433 (сімнадцять тисяч чотириста тридцять три) гривень 79 копійок, понесені витрати по сплаті судового збору 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6500 (шість тисяч п'ятсот) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Сахновщинський районний суд Харківської області в тридцяти денний строк з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 03.11.2025 року
Суддя