Справа № 372/488/16-ц
Провадження 6-137/25
ухвала
Іменем України
22 жовтня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Потабенко Л.В.
при секретарі Буртовій О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк», заінтересовані особи ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником,
АТ «Сенс Банк» звернулось до суду із заявою, в якій просить замінити вибулого стягувача АТ «Укрсоцбанк» на правонаступника АТ «Сенс Банк» у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого листа № 372/488/16-ц від 30.01.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту №384/116/07-1 від 16.11.2007 року в загальному розмірі 1292463,83 грн. Заява мотивована тим, що виконавчий документ перебував на виконані у Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича в рамках виконавчого провадження № 56086877 та був повернутий Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» на підставі п. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Оригінал Виконавчого документа перебуває в АТ «СЕНС БАНК» та підлягає скеруванню на примусове виконання до відповідної Державної виконавчої служби або приватного виконавця.
10.09.2019 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк».
Згідно рішення №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019, було затверджено передавальний банк та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк» які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «Альфа-Банк» з датою визначеної у передавальному акті, а саме з 15.10.2019.
Протоколом №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15.10.2019 року було вирішено затвердити Передавальний акт (п. 2.1. протоколу). Таким чином, 15.10.2019 року відповідно до підпункту «г» пункту 11 частини 4 статті 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», пунктів 3.1., 5.3. Постанови Правління НБУ № 189 від 27.06.2008 року «Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників», було затверджено Передавальний акт, у відповідності до якого АТ «Альфа-Банк» у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набув обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів. Згідно п. 1 Передавального акта від 15.10.2019 року, внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов'язків за цим актом є АТ «Альфа Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження цього Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» а саме з 15.10.2019 року. 30.11.2022 АТ «Альфа-Банк» проведено заміну найменування з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Тобто, АТ «Сенс Банк» є кредитором за Кредитним договором № 384/116/07-1 який укладений між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 .
Оскільки, АТ «Сенс Банк» є правонаступником позивача за вищевказаною заборгованістю, заявник просить замінити сторону у виконавчому провадженні з АТ «Укрсоцбанк» на АТ «Сенс Банк».
В судове засідання заявник не з'явився, в поданій заяві просив здійснювати розгляд справи без його участі.
Інші учасники в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду заяви були повідомлені належним чином.
Неявка сторін, відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи, дійшов до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню
Примусове виконання судових рішень здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції закону від 02.06.2016 року № 1404-VIII) та положеннями Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5.
Згідно із ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ст. 5 Закону).
Власне створення інституту приватного виконавця пов'язане із прийняттям 02 червня 2016 року Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та нової редакції Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
При цьому, у абз 2 ч. 1 ст. 19 цього закону передбачено, що право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Згідно із ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).
Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також, це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.
Так, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
При цьому, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Разом з цим, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження, як юридичного процесу, є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.
Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.
Зазначене відповідає правовим висновкам викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022, справа № 2-7763/10.
Частинами першою, третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це не встановлено договором або законом.
Заміна стягувача його правонаступником є процесуальним питанням, яке вирішується на підставі відповідних доказів та не поставлене в залежність від обставин справи по суті.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням Обухівського районного суду Київської області позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором кредиту № 384/116/07-I від 16 листопада 2007 року заборгованість в розмірі 1292463 (один мільйон двісті дев'яносто дві тисячі чотириста шістдесят три) грн. 83 коп. та сплачений судовий збір 19386 (дев'ятнадцять тисяч триста вісімдесят шість) грн.. 96 коп.
Виконавчий документ перебував на виконані у Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича в рамках виконавчого провадження № 56086877 та був повернутий Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» на підставі п. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
10.09.2019 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк».
Згідно рішення №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019, було затверджено передавальний банк та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк» які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «Альфа-Банк» з датою визначеної у передавальному акті, а саме з 15.10.2019.
Протоколом №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15.10.2019 року було вирішено затвердити Передавальний акт (п. 2.1. протоколу). Таким чином, 15.10.2019 року відповідно до підпункту «г» пункту 11 частини 4 статті 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», пунктів 3.1., 5.3. Постанови Правління НБУ № 189 від 27.06.2008 року «Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників», було затверджено Передавальний акт, у відповідності до якого АТ «Альфа-Банк» у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набув обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів. Згідно п. 1 Передавального акта від 15.10.2019 року, внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов'язків за цим актом є АТ «Альфа Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження цього Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» а саме з 15.10.2019 року. 30.11.2022 АТ «Альфа-Банк» проведено заміну найменування з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Тобто, АТ «Сенс Банк» є кредитором за Кредитним договором № 384/116/07-1 який укладений між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 . Оскільки, АТ «Сенс Банк» є правонаступником позивача за вищевказаною заборгованістю, заявник просить замінити сторону у виконавчому провадженні з АТ «Укрсоцбанк» на АТ «Сенс Банк».
Доказів того, що виконавче провадження закінчено, матеріали справи не містять.
При цьому, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін, а зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
З огляду на викладене, суд вважає вимогу про заміну сторони виконавчого провадження АТ «Укрсоцбанк» його правонаступником АТ «Сенс Банк» правомірною, що надає новому кредитору право звернення до суду із заявою про заміну стягувача на стадії виконання виконавчого напису нотаріуса.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 260, 261, 354, 442 ЦПК України, суд,
Заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк», заінтересовані особи ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником - задовольнити.
Замінити стягувача акціонерне товариство «Укрсоцбанк» на його правонаступника - Акціонерне товариство «Сенс Банк» за виконавчим листом виданим Обухівським районним судом Київської області № 372/488/16-ц від 30.01.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за Договором кредиту № 384/116/07-І від 16.11.2007 в загальному розмірі 1 292 463,83 грн.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя: Л.В. Потабенко