Справа № 711/6286/25
Номер провадження 3/711/2280/25
08 жовтня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Остапенко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, що надійшли з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області (протокол серії ВАВ № 026679), про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , відомості про РНОКПП в матеріалах справи відсутні, пенсіонера,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
Як вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 04 липня 2025 року, близько 17:30 години, перебуваючи за адресою: м. Черкаси, кооператив «Перемога», б. 576, (поблизу вул. Симиренківська), нецензурно висловлювався та ображав честь та гідність ОСОБА_2 в присутності онуки, чим порушив громадський спокій.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Адміністративні матеріали № 711/6286/25 надійшли до Придніпровського районного суду м. Черкаси 09.07.2025, проте постановою суду від 14.07.2025 матеріали були повернуті до ЧРУП ГУНП в Черкаській області для належного дооформлення, після чого повторно надійшли до суду 22.07.2025 без усунення недоліків. У зв'язку з цим адміністративний матеріал 25.07.2025 вдруге повернутий до ЧРУП ГУНП в Черкаській області для належного дооформлення та повторно надійшов до суду 28.08.2025.
Частиною 2 ст. 277 КУпАП визначено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 КУпАП, розглядаються протягом доби, з огляду на що суд мав вжити заходів для забезпечення дотримання строків розгляду справи, а також для повідомлення особи про судовий розгляд.
ОСОБА_1 на визначені 17.09.2025, 26.09.2025 та 08.10.2025 дати судових засідань не з'явився, СМС-повідомлення на зазначений у протоколі номер мобільного телефону про дату, час і місце розгляду справи не були доставлені, оскільки абонент тимчасово недоступний. Поштові відправлення з повісткою про розгляд повернулися без отримання ОСОБА_1 через його відсутність за вказаною адресою.
Оскільки відомості про себе, в тому числі про засоби зв'язку із нею, при складанні адміністративного протоколу поліції надає сама особа, яка притягується до відповідальності, вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 ухилився від прибуття до суду, при цьому причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не заявляв.
Згідно із ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ураховуючи, що ОСОБА_1 ухилився від прибуття до суду, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направив, суд вважає за можливе розглянути цю справу за його відсутності у судовому засіданні, оскільки надмірне і безпідставне затягування розгляду справи може призвести до закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення був повідомлений працівниками поліції про направлення матеріалів щодо нього на розгляд до Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Таким чином, суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд справи відносно нього. У свою чергу, ОСОБА_1 , достеменно знаючи про складання на нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив достатніх і розумних заходів, щоб дізнатись про стан відомого його судового провадження.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності до закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
З огляду на наведене, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Тобто, законодавець у диспозиції статі пов'язує відповідальність з фактичним порушенням наведеними діями громадський порядок і спокій громадян, а не а не можливість такого порушення.
Згідно з диспозицією ст. 173 КУпАП об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку, де громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Зазначені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку неповаги до суспільства. Домінування у свідомості особи саме такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання є головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного правопорушення проти громадського порядку та моральності від інших адміністративних правопорушень.
Основним елементом об'єктивної сторони є спосіб вчинення адміністративного правопорушення, який характеризується нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян чи іншими діями.
Як вбачається зі змісту зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, що він висловлювався нецензурною лайкою та ображав честь і гідність ОСОБА_2 в присутності онуки.
На підтвердження зазначених обставин органом поліції надані:
- копію письмового пояснення ОСОБА_2 від 04.07.2025, в якому вона зазначила, що 04.07.2025 разом із онукою поверталася додому, побачила у провулку сусіда ОСОБА_1 , який почав провокувати її на конфлікт, кричати й нецензурно висловлюватись до неї. Вона завела онуку додому і повідомила свого чоловіка ОСОБА_3 по даний факт, залишилася в будинку, свідком самого конфлікту не була, протиправні дії не вчиняла;
- рапорт СДОП ЧРУП ГУНП в Черкаській області М.Ткаченка, з якого вбачається, що за адресою м. Черкаси, кооператив «Перемога» складено протокол стосовно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП за висловлювання нецензурною лайкою в бік ОСОБА_2 .
Крім того, за результатами дооформлення справи, до матеріалів органом поліції долучені:
- рапорти СДОП ЧРУП ГУНП в Черкаській області М. В. Ткаченка від 21.07.2025 та ДОП ЧРУП ГУНП в Черкаській області І. Кутузи про те, що ОСОБА_2 від написання заяви за фактом хуліганських дій щодо неї 04.07.2025 відмовилась та надала лише пояснення.
Разом з тим, уповноваженими особами ЧРУП ГУНП в Черкаській області зазначені у постанові суду про направлення матеріалів на дооформлення недоліки справи залишились не виконаними.
Будь-яких інших доказів, у тому числі пояснень свідків, відео або аудіозаписів, порушення ОСОБА_1 громадського порядку або спокою громадян, як це вказано в протоколі про адміністративне правопорушення, не надано, тоді як протокол про адміністративне правопорушення та рапорт з цього приводу не можуть бути єдиними і належними доказами вчинення особою протиправних дій.
Відповідно до положень статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Діяння тільки тоді визнається адміністративним правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, через відсутність об'єктивної сторони правопорушення.
Враховуючи викладене, суддя вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Керуючись статтями 173, п.1, 247, 254, 256, 279, 283, 284 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАПу зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ю. А. Остапенко