Справа № 711/6112/25
Номер провадження 3/711/1739/25
29 вересня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Остапенко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області (протокол серії ВАД № 334720), про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця, перебуваючого на тимчасовому обліку в/ч НОМЕР_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
ОСОБА_1 , 29 червня 2025 року, близько 21:00 години, перебуваючи за адресою: м. Черкаси, вул. Новопречистенська, 55, біля магазину «АТБ», виражався нецензурною лайкою в бік громадян, погрожував фізичною розправою, образливо чіплявся до громадян, стрибав на задній кришці багажника службового транспортного засобу поліції, а саме автомобіля «Renault Megane», номерний знак державної реєстрації НОМЕР_3 , чим пошкодив транспортний засіб, спричинивши вм'ятини на кришці багажника та пошкоджене лакофарбоване покриття, чим порушував громадський порядок та спокій громадян.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 на визначені 30.07.2025, 18.08.2025, 09.09.2025 та 29.09.2025 дати судових засідань не з'явився, смс-повідомлення про дату, час і місце розгляду справи на зазначений у протоколі номер мобільного телефону не були доставлені у зв'язку з тимчасовою недоступністю абонента. Поштові відправлення з повісткою про виклик повернуті без вручення адресату через відсутність останнього за вказаною у протоколі адресою.
Згідно із ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У зв'язку із систематичним неприбуттям ОСОБА_1 постановою суду від 30.07.2025 до нього застосовано привід. Згідно з матеріалами виконання приводу поліцейським офіцером громади СВГ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області капітаном поліції Мельником В. установлено, що ОСОБА_1 за місцем реєстрації не проживає, його місцезнаходження не встановлено, тому привід залишився без виконання. Згідно з письмовим поясненням ОСОБА_2 від 16.08.2025, остання є матір'ю ОСОБА_1 , однак син з нею не проживає, контакти з нею не підтримує, їй не відоме його місцезнаходження.
26.08.2025 Придніпровським районним судом м. Черкаси скеровано запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою з'ясування чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чинним військовослужбовцем, місця проходження ним служби або нинішнього місця перебування, а також щодо надання відомостей про засоби зв'язку із ним для виклику у судове засідання і організації його подальшої участі у розгляді справи.
Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_2 №771ппу9310 від 15.09.2025, ОСОБА_1 перебуває на тимчасовому обліку у військовій частині НОМЕР_2 , однак 29.06.2025 самовільно залишив розташування в/ч НОМЕР_2 , у зв'язку з чим щодо нього проводяться розшукові заходи.
Оскільки відомості про себе, в тому числі про засоби зв'язку із нею, при складанні адміністративного протоколу поліції надає сама особа, яка притягується до відповідальності, вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 ухилився від прибуття до суду, при цьому причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не заявляв.
Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення був повідомлений працівниками поліції про направлення матеріалів щодо нього на розгляд до Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Таким чином, суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд справи відносно нього, однак останній, достеменно знаючи про складання на нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив достатніх і розумних заходів, щоб дізнатись про стан відомого його судового провадження.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності до закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
З огляду на наведене, суддя вважає за необхідне розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки надмірне і безпідставне затягування її розгляду може призвести до закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
Дослідивши письмові матеріали справи та відео з нагрудних камер працівників поліції приходжу до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 334720 від 29.06.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;
- протоколом серії АПЗ18 №009866 від 29.06.2025 про адміністративне затримання ОСОБА_1 для припинення адміністративного правопорушення;
- рапортом поліцейського взводу 1 роти 4 БУПП в Черкаській області ДПП Жадана Р. від 29.06.2025, з якого вбачається, що 29.06.2025 по прибуттю на місце виклику за повідомленням про бійку, поліцейські виявили ОСОБА_3 , у якого виник конфлікт з невідомими громадянами, що перейшов у бійку із ОСОБА_4 . Під час встановлення обставин події до поліції підійшов невідомий громадянин у військовій формі, який постійно висловлювався нецензурною лайкою та поводив себе агресивно. Після опрацювання виклику та проведення профілактичної бесіди, вказані громадяни направились у невідомому напрямку, оскільки учасники бійки претензій один до одного не мали, заяв та пояснень писати не мали бажання. Під час повернення до службового транспортного засобу, до поліцейських підійшла група неповнолітніх осіб та повідомила, що на їхньому службовому автомобілі «Renault Megane», номерний знак державної реєстрації НОМЕР_3 , на задній кришці багажника стрибає невідомий чоловік у військовій формі. У подальшому поліція виявила пошкодження на задній ляді багажника у вигляді вм'ятини та пошкодженого лакофарбового покриття. Біля службового автомобіля перебували невідомий чоловік у військовій формі та ОСОБА_4 , які виражались нецензурною лайкою, погрожували фізичною розправою, образливо чіплялись до громадян. Громадянина у військовій формі із застосуванням фізичної сили та спецзасобу кайданок було затримано для складання адміністративних матеріалів, припинення правопорушення та встановлення його особи. У ЧРУП ГУНП в Черкаській області було встановлено особу чоловіка у військовій формі, яким виявився ОСОБА_1 . Також до відділу поліції було викликано працівників ВСП. Щодо ОСОБА_1 було складено протокол ВАД 334720 за ст. 173 КУпАП, ВАД 334723 за ст. 1 ст. 178 КУпАП, АПЗ18 №009866 та винесено постанову ЕГА №1808445 за ч. 1 ст. 178 КУпАП, після чого порушника було звільнено, а згодом його забрали працівники ВСП;
- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції із зафіксованими обставинами виявлення ОСОБА_1 , спілкування з ним поліцейських та його затримання для припинення адміністративного правопорушення і складання адміністративних матеріалів. Під час дослідження відеозаписів установлено факт агресивної поведінки ОСОБА_1 та неодноразове використання ним ненормативної лексики відносно працівників поліції.
Крім того, новина про вчинення невідомим чоловіком 29.06.2025 хуліганських дій, зокрема стрибків по службовому автомобілю патрульної поліції, також була опублікована на каналі новин м. Черкаси у мережі Telegram «Труха Черкаси». Відеозаписом зафіксовано, як невідомий чоловік стрибає по транспортному засобу поліції, після чого його затримують поліцейські.
Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Дрібне хуліганство - це вид адміністративного правопорушення, яке включає в себе умисні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Для визнання дій дрібним хуліганством вони мають бути вчинені в громадському місці та носити характер порушення громадського порядку.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства проявляється в активних, суспільно шкідливих діях осіб, що порушують громадський спокій. Закон не деталізує та не зазначає конкретні дії, які можна розцінювати як такі. Це можуть бути, в тому числі, аморальна поведінка, що принижує честь і гідність громадян і характеризується різноманітними рухами, діями суб'єкта правопорушення та спрямована проти іншої особи, наприклад, штовхання; хапання за одяг; насильницьке утримання за руки; застосування больових прийомів з використанням знань з анатомії людини; чіпляння на вулиці; насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком та інше, а також заподіяння моральної та матеріальної шкоди (обсипання, оббризкування брудом, плювки на одяг тощо).
Оскільки дії ОСОБА_1 , що полягали у нецензурній лайці та зухвалій поведінці, а також пошкодженні службового транспортного засобу поліції, відбувалися у вечірній час у громадському місці - на вулиці, на очах у необмеженої кількості сторонніх осіб, в тому числі групи неповнолітніх осіб, а згодом і в присутності представників влади, вони становлять собою об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого
ст. 173 КУпАП, доведена повністю.
Вирішуючи питання чи підлягає ОСОБА_1 адміністративній відповідальності за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення, суд виходить з того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність правопорушника обставин не вбачається.
Враховуючи викладене, характер вчиненого правопорушення, місце, час і обставини його вчинення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 173 КУпАП.
Такий вид впливу, на думку суду, є достатнім і доцільним для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Частиною 1 ст. 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з частинами 1 і 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, наведений у ст. 5 вказаного Закону.
Відтак, із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп, оскільки доказів, які звільняють його від сплати судового збору за розгляд справи про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 40-1, 173, 221, 268, 276, 277, 283, 284 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев'ятнадцять) гривень.
Реквізити для сплати штрафу: одержувач платежу ГУК у Черк. обл./тг м.Черкаси/21081100, код ЄДРПОУ 37930566, банк отримувача Казначейство України, МФО: 899998, рахунок отримувача UA108999980314030542000023759).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Реквізити для сплати: одержувач платежу ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації 22030106.
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови стягнути із ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, що становить 238 (двісті тридцять вісім) грн.
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ю. А. Остапенко