Справа № 711/7573/25
Номер провадження 3/711/2147/25
09 жовтня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Остапенко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ЕПР1 № 423461) про притягнення,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, місце проживання: АДРЕСА_1 , відомості про РНОКПП в матеріалах справи відсутні,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , 15.08.2025 року, близько 00:43 години, у
м. Черкаси по пров. Вишневий, біля будинку 37/1, керував транспортним засобом «Mercedes-Benz 200», номерний знак державної реєстрації НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі у лікаря нарколога водій відмовився у повному обсязі.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене
ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судові засідання 05.09.2025, 23.09.2025 та 09.10.2025 не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом отримання СМС-повідомлень на номер телефону, зазначений особою при складанні протоколу, підтвердженням чому є відповідні довідки про доставку. Поштові відправлення з повісткою про виклик повернуті без вручення адресату ОСОБА_1 у зв'язку з його відсутністю за вказаною адресою.
Оскільки відомості про себе органам поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення надає сама особа, яка притягується до відповідальності, суд розцінює вказані обставини як ухилення ОСОБА_1 від прибуття до суду без повідомлення ним причин неявки та направлення клопотань про відкладення розгляду.
За правилами ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, суд виконав свій обов'язок із повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд справи відносно нього. У свою чергу, ОСОБА_1 , достеменно знаючи про складання на нього протоколу про адміністративне правопорушення та його судовий розгляд, не вжив достатніх і розумних заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності до закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши письмові матеріали справи та відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, приходжу до наступного.
Так, суд зобов'язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст.1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як указує зміст статей 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно із законодавством України.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Чинна редакція статті уведена в дію Законом України № 1231-IX від 16.02.2021, яким було посилено відповідальність за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі прирівняно відмову від проходження обов'язкового на вимогу поліції огляду на стан сп'яніння до керування транспортним засобом у такому стані. Отже, суспільна небезпека діяння, яке полягає у відмові від проходження огляду, є не менш значущою, ніж, власне, саме керування транспортним засобом у стані сп'яніння.
Порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентований ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція).
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015
№ 1376, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Відповідно до пунктів 2, 3 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, якими є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій відповідно до наявних ознак перебуває у такому стані.
Відповідно до пунктів 6-7 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, або лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Виклад наведених норм є послідовним, логічним і зрозумілим, не дає підстав для їх довільного трактування або тлумачення, оскільки передбачає чіткий порядок і способи огляду - спочатку поліцейським на місці з допомогою спеціальних технічних засобів, а в разі відмови особи від проходження такого огляду на місці або незгоди з його результатом наступає етап огляду особи у закладі охорони здоров'я у присутності поліцейського, відмова від якого тягне за собою складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, довільного розсуду особи на вибір способу огляду вказана норма не передбачає.
Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів, відомих цій особі, і може проявлятися як у активній, так і в пасивній формі.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи та відеозаписів з нагрудних камер поліцейських встановлено, що 15.08.2025, близько 00:18 годині, поліцейський екіпаж «Агат-151» отримав повідомлення про те, що особи в стані алкогольного сп'яніння рухаються в автомобілі «Mercedes-Benz 200», номерний знак державної реєстрації НОМЕР_1 . У зв'язку з чим, зазначений транспортний засіб було зупинено на пров. Вишневому, 37/1. За кермом перебував громадянин ОСОБА_1 . У водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився в повному обсязі, а тому щодо ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП та відсторонено від керування транспортним засобом.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України, та наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено.
Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення
ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, настали в момент його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейськими та в закладі охорони здоров'я.
Слід зазначити, що положення КУпАП посідають провідне місце в ієрархії нормативно-правових актів щодо регулювання суспільних відносин по притягненню до адміністративної відповідальності та мають вищу юридичну силу щодо підзаконних нормативно-правових актів, які приймаються та затверджуються з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності уповноважених посадових осіб на складання протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема працівників патрульної поліції тощо.
При цьому, логічне тлумачення положень ч. 2 ст. 266 КУпАП дає підстави вважати, що застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису є належним та допустимим доказом під час провадження у справах за ч. 1 ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи технічними засобами відеозапису зафіксовано сам огляд особи на стан сп'яніння, що проводився на місці, чи такими засобами зафіксовано відмову особи від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Залучення свідків до огляду на стан сп'яніння, а так само фіксації відмови водія від огляду, є обов'язковим лише у разі неможливості застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису.
Суд зауважує, що відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів, та поліцейські, здійснюючи відеофіксацію правопорушення з нагрудного відеореєстратора, діють відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» та положень КУпАП. Частина 2 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 цього закону віднесено застосування засобів відеозапису.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, підтверджується:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 423461 від 15.08.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;
- направленням на огляд водія транспортного засобу від 15.08.2025 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до закладу охорони здоров'я КНП «КЗ ЧОНД», оскільки в результаті проведеного поліцейським огляду ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів;
- витягом з бази ІПНП про те, що у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було вилучено посвідчення водія НОМЕР_2 ;
-довідкою інспектора відділу АП УПП в Черкаській області майора поліції А. Яковлева від 15.08.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом календарного року за ст. 130 КУпАП не притягувався;
-рапортом інспектора взводу № 2 роти № 1 БУПП в Черкаські області ДПП старшого лейтенанта поліції Д. Шолудька від 15.08.2025 про обставини виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, його відмову від проходження огляду на стан сп'яніння та складання стосовно водія адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- відеозаписом із нагрудних камер працівників поліції № 468960, 468592, яким зафіксовано обставини зупинки транспортного засобу «Mercedes-Benz 200», номерний знак державної реєстрації НОМЕР_1 , виявлення у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння. На відео водій підтвердив, що напередодні вживав алкогольні напої, однак від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у КНП «КЗ ЧОНД» у лікаря нарколога відмовився;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів із зазначенням про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду.
Зібрані у справі докази у своїй сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність правопорушника обставин судом не встановлено.
Одночасно суддя звертає увагу, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, отримавши посвідчення водія, зобов'язалася дотримуватися Правил дорожнього руху України та була достовірно обізнана з можливістю притягнення її до відповідальності у разі недотримання цих правил.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи той факт, що правопорушник відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим грубо порушив Правила дорожнього руху України, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачене санкцією статті як обов'язкове додаткове стягнення, при призначенні якого суд позбавлений будь-яких дискреційних повноважень.
Частиною 1 ст. 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з частинами 1 і 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, наведений у ст. 5 вказаного Закону.
Відтак, із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Доказів, які звільняють ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд справи про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять.
На підставі викладеного, керуючись статтями 40-1, 130, 245, 247, 252, 256, 280, 283-285 КУпАП, п.2.5 ПДР України, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Черкаській області/код 21081300, код отримувача ЄДРПОУ: 37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA918999980313030149000023001 код класифікації: 21081300.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Реквізити для сплати судового збору: одержувач платежу ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації 22030106.
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ю. А. Остапенко