П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/7726/25
Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В.
Дата і місце ухвалення: 20.05.2025р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів : Єщенка О.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо не зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періодів роботи ОСОБА_1 у Міській лікарні №12 на посаді медсестри палатної реанімації опікового відділення з 17.04.2001р. по 03.09.2001р. та у комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради на посаді сестри медичної з масажу фізіотерапевтичного кабінету з 17.06.2008р. по 30.09.2024р.;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі:
з дати призначення пенсії по інвалідності з 28.08.2019р. періоди роботи у Міській лікарні №12 на посаді медсестри палатної реанімації опікового відділення з 17.04.2001р. по 03.09.2001р. та у комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради на посаді сестри медичної з масажу фізіотерапевтичного кабінету з 17.06.2008р. по 31.07.2019р.;
з дати перерахунку пенсії з 01.04.2022р. період роботи у комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради на посаді сестри медичної з масажу фізіотерапевтичного кабінету з 01.08.2019р. по 28.02.2022р.;
з дати перерахунку пенсії з 01.04.2024р. період роботи у комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради на посаді сестри медичної з масажу фізіотерапевтичного кабінету з 01.03.2022р. по 29.02.2024р.;
з дати переведення на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 28.10.2024р. період роботи у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради на посаді головної медсестри з 01.03.2024р. по 30.09.2024р.;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок розміру пенсії та її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу у подвійному розмірі періодів роботи у Міській лікарні №12 на посаді медсестри палатної реанімації опікового відділення з 17.04.2001р. по 03.09.2001р. та у комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради на посаді сестри медичної з масажу фізіотерапевтичного кабінету з 17.06.2008р. по 30.09.2024р.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі:
- з дати призначення пенсії по інвалідності з 28.08.2019р. - періоди роботи у Міській лікарні №12 на посаді медсестри палатної реанімації опікового відділення з 17.04.2001р. по 03.09.2001р. та у комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради на посаді сестри медичної з масажу фізіотерапевтичного кабінету з 17.06.2008р. по 31.07.2019р.;
- з дати перерахунку пенсії з 01.04.2022р. - період роботи у КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради на посаді сестри медичної з масажу фізіотерапевтичного кабінету з 01.08.2019р. по 28.02.2022р.;
- з дати перерахунку пенсії з 01.04.2024р. - період роботи у КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради на посаді сестри медичної з масажу фізіотерапевтичного кабінету з 01.03.2022р. по 29.02.2024р.;
- з дати переведення на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 28.10.2024р. - період роботи у КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради на посаді головної медсестри з 01.03.2024р. по 30.09.2024р.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок розміру пенсії та її виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ГУ ПФУ в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 20.05.2025р.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції залишив поза увагою, що ОСОБА_1 пропустила строк звернення до суду із вимогою про перерахунок пенсії з 28.08.2019р. та не застосував наслідки пропуску такого строку, передбачені ч. 3 ст. 123 КАС України, у вигляді залишення позовної заяви без розгляду.
Також, апелянт посилається на те, що у період з 17.04.2001р. по 03.09.2001р. ОСОБА_1 працювала у Міській лікарні №12 на посаді медсестри палатної реанімації опікового відділення. Проте, згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII робота в опікових відділеннях не дає права на зарахування страхового стажу в подвійному розмірі. Щодо періоду роботи з 17.06.2008р. по 30.09.2024р., то судом залишено поза увагою, що з 01.01.2004р. набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким не передбачаються пільги у вигляді зарахування стажу в подвійному розмірі для посад, на яких працювала позивач. До спірних правовідносин не підлягає застосуванню ст.60 Закону №1788-XII, як підстава для зарахування спірного періоду роботи в подвійному розмірі, оскільки Законом №1058-IV визначено, що положення Закону №1788-XII застосовуються виключно в частині призначення пенсії за вислугу років для окремих категорій осіб. При цьому, будь-який закон або інший нормативно-правовий акт застосовується виключно у разі, якщо він не суперечить положенням Закону №1058-IV. Враховуючи те, що ст. 60 Закону №1788 вочевидь суперечить положенням ст.24 Закону №1058-IV в порядку обчислення страхового стажу, такі положення не можуть бути застосовані.
ОСОБА_1 подала письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ГУ ПФУ в Одеській області залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач зазначає про необґрунтованість посилань апелянта на пропуск нею строку звернення до суду, встановленого ст.122 КАС України, оскільки після призначення їй пенсії по інвалідності (28.08.2019р.) та пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 (30.01.2015р.) до дати отримання листа-відповіді №5952-5079/К-02/8-1500/25 від 07.03.2025р. від органу ПФУ у будь-якому вигляді жодної інформації про те, які періоди роботи зараховано до її стажу в подвійному розмірі, під час призначення та подальших перерахунків пенсій, ОСОБА_1 у будь-якому вигляді не отримувала. Про не зарахування відповідачем до страхового стажу у подвійному розмірі спірних періодів роботи позивачу стало відомо тільки після отримання листа-відповіді №5952-5079/К-02/8-1500/25 від 07.03.2025р. Що ж до доводів апелянта по суті спору, то апелянт зазначає, що стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не скасовує статтю 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не зупиняє її дію. Закон №1058-IV не передбачає обмежень щодо застосування статті 60 Закону №1788-XII під час обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція №1788-XII, є чинною на теперішній час.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 28.08.2019р. ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.
З 28.10.2024р. позивача переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.
На даний час позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.
До теперішнього часу позивач продовжує працювати на посаді сестри медичної з масажу фізіотерапевтичного кабінету у комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради.
18.02.2025р. позивач звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою, в якій просила перевірити пенсійну справу щодо правильності обчислення страхового стажу; надати роз'яснення щодо обчислення страхового стажу, в тому числі в інфекційних лікарняних закладах; надати інформацію щодо перерахунків пенсії як працюючій особі, які проводились в автоматичному режимі; зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі періоди роботи на посадах медичної сестри реанімації Міської лікарні №12 та у Міській клінічній інфекційній лікарні; надати копії розпорядження про призначення пенсії з 28.08.2019р., розрахунку стажу на дату призначення пенсії, розпоряджень про перерахунки пенсії та розрахунків стажу на дати цих перерахунків.
У відповідь на вказану заяву ГУ ПФУ в Одеській області листом за №5952-5079/К-02/8-1500/25 від 07.03.2025р. повідомило про відсутність правових підстав для проведення обчислення стажу в подвійному розмірі.
Зокрема, Головне управління зазначило, що за заявою від 03.09.2019р. ОСОБА_1 з 28.08.2019р. призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обчислену при страховому стажі 33 роки 9 місяців (враховано по 31.07.2019р.), в тому числі додатковому стажі 9 років 9 місяців, при середньомісячній заробітній платі 3847,45 грн, визначеній за період з 01.07.2000р. по 31.07.2019р. за даними персоніфікованого обліку. Згідно із заявою від 28.10.2024р. з 28.10.2024р. переведено на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону та пенсію обчислено при страховому стажі 32 роки 7 місяців (враховано по 30.09.2024р.), в тому числі робота за Списком №2 - 16 років.
До страхового стажу зараховані періоди трудової діяльності з 17.07.1986р. по 31.12.2003р. згідно наданих документів (трудової книжки, свідоцтва про народження дитини) та з 01.01.2004р. по 30.09.2024р. згідно даних персоніфікованого обліку.
До страхового стажу у пільговому обчисленні не зараховано період роботи з 17.04.2001р. по 03.09.2001р. на посаді медсестри палатної реанімації опікового відділення в Міській лікарні №12, оскільки зазначене відділення не передбачене статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Проводити обчислення стажу в подвійному розмірі після 01.01.2004 немає правових підстав, оскільки це не передбачено статтею 24 Закону.
Також, вказаним листом Головне управління надало ОСОБА_1 розрахунки стажу на дати призначення та перерахунків пенсії, а також протоколи про призначення та перерахунки пенсії.
Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо не зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періодів роботи у Міській лікарні №12 на посаді медсестри палатної реанімації опікового відділення з 17.04.2001р. по 03.09.2001р. та у комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради на посаді сестри медичної з масажу фізіотерапевтичного кабінету з 17.06.2008р. по 30.09.2024р. ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції визнав обґрунтованими позовні вимоги та задовольнив позов у повному обсязі. Суд зазначив, що право позивача на зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду її роботи у Міській лікарні №12 на посаді медсестри палатної реанімації опікового відділення з 17.04.2001р. по 03.09.2001р. передбачено ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». При цьому, основним чинником повинно бути виконання реанімаційних функцій медичним працівником, а не назва конкретного структурного підрозділу реанімації в тому чи іншому медичному закладі (підрозділі) охорони здоров'я. Що ж до періоду роботи позивача в КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня» на посаді сестри медичної з масажу фізіотерапевтичного кабінету з 17.06.2008р. по 30.09.2024р., то суд зазначив, що стаж роботи в інших інфекційних закладах (відділеннях) має зараховуватися до спеціального стажу в подвійному розмірі, як це передбачено статтею 60 Закону № 1788-XII. З посиланням на сталу практику Верховного Суду суд звернув увагу, що Закон №1058-IV не передбачає обмежень щодо застосування статті 60 Закону №1788-XII під час обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція №1788-XII, є чинною на теперішній час.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004р.
До набрання чинності Законом №1058-IV пенсійні правовідносини були врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-ХІІ.
Статтею 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Спірним у даній справі, серед іншого, є питання щодо наявності правових підстав для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі періоду її роботи у Міській лікарні №12 на посаді медсестри палатної реанімації опікового відділення з 17.04.2001р. по 03.09.2001р.
Відповідно до ст.60 Закону №1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, закладах (відділеннях) з лікуванням осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.
Наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР від 19.08.1965р. №605 «Про покращення анестезіологічного-реанімаційної служби в країні» передбачено, що в багатопрофільних республіканських, крайових та обласних лікарнях можуть організовуватись палати для реанімації та інтенсивної терапії.
Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР «Про подальше вдосконалення анестезіолого-реанімаційної допомоги населенню» №841 від 11.06.1986р. затверджено Положення про відділення (групу) анестезіологіїреанімації лікувально-профілактичного закладу, за приписами якого у реанімаційній службі закладів охорони здоров'я існували: відділення (групи) анестезіології - реанімації, відділення реанімації та інтенсивної терапії, палати для реанімації та інтенсивної терапії.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України №303 від 08.10.1997р. проведено реорганізацію анестезіологічної служби у складі лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я. Замість відділень (груп) анестезіології реанімації та відділень реанімації і інтенсивної терапії були створені анестезіологічні відділення або відділення анестезіології, анестезіологічні відділення з ліжками (палатами) для інтенсивної терапії, анестезіологічні групи, відділення інтенсивної терапії, вузькоспеціалізовані відділення інтенсивної терапії.
Згідно роз'яснень, наданих Міністерством охорони здоров'я і Міністерством праці та соціальної політики України у листах від 10 вересня 2002 № 10.03.67/100, від 28 травня 2002 року №10.02.11/450 та від 21 червня 2002 року № 02-886з-08, період роботи працівників у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії зараховуються до стажу у подвійному розмірі, як це передбачено ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Апелянт не заперечує факт роботи ОСОБА_1 на посаді медсестри палатної реанімації опікового відділення з 17.04.2001р. по 03.09.2001р. та підтвердження його належними доказами. Відсутність підстав для врахування вказаного періоду до страхового стажу позивача в подвійному розмірі Головне управління обґрунтовує тим, що робота в опікових відділеннях не дає права на зарахування страхового стажу в подвійному розмірі.
Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки, як правильно зазначив суд першої інстанції, основним чинником повинно бути виконання реанімаційних функцій медичним працівником, а не назва конкретного структурного підрозділу реанімації в тому чи іншому медичному закладі (підрозділі) охорони здоров'я.
Що ж до періоду роботи позивача у комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради на посаді сестри медичної з масажу фізіотерапевтичного кабінету з 17.06.2008р. по 30.09.2024р., то пенсійний орган заперечує проти подвійного зарахування цього стажу з єдиної підстави - набрання чинності 01.01.2004р. Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який не містить положень аналогічних ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність таких доводів органу ПФУ, оскільки ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є чинною на теперішній час, а положення ст.24 Закону №1058-IV не скасовують та не зупиняють її дію.
У постанові від 03.11.2021р. у справі №360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законом України «Про пенсійне забезпечення», вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон України «Про пенсійне забезпечення» був прийнятий раніше за Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», то він мав би виключити із Закону України «Про пенсійне забезпечення» усі інші положення, чого зроблено не було.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги ГУ ПФУ в Одеській області щодо того, що відсутні підстави для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 в подвійному розмірі періоду її роботи з 17.06.2008р. по 30.09.2024р. колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на не правильному тлумаченні норм чинного законодавства.
Що ж до посилань апелянта на те, що ОСОБА_1 пропустила строк звернення до суду із вимогою про перерахунок пенсії з 28.08.2019р., то колегія суддів зазначає, що Головним управлінням не надано жодного доказу в підтвердження того, що після призначення позивачу пенсії до дати отримання нею листа-відповіді від 07.03.2025р. територіальний орган ПФУ повідомляв пенсіонера, які періоди роботи зараховано до її стажу в подвійному розмірі під час призначення та подальших перерахунків пенсій.
А відтак, у суду відсутні підстави для висновку, що позивач була обізнана про порушення свого права на належний розмір пенсії.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Єщенко
Суддя: О.А. Шевчук