П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/9359/25
Перша інстанція: суддя Гордієнко Т. О.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.
суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Яковини Інни Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року у справі за позовною заявою Яковини Інни Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
У серпні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду першої інстанції в інтересах чоловіка ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії щодо не внесення своєчасно змін (відомостей) як до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ( Резерв +) та і до реєстру Оберіг стосовно не виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі підпункту «б» пункту 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (в редакції чинній станом на 01.12.2021), внаслідок чого існує невідповідність цих відомостей реєстрів з відомостями Тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , виданого 04.01.2022 щодо виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з військового обліку з 23.12.2021 і факт повторної постановки на військовий облік;
- зобов'язати відповідача привести у відповідність відомості реєстрів з відомостями тимчасового посвідчення військовозобов'язаного шляхом внесення змін (актуальних відомостей) до електронних форм відповідних облікових карток і самого Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ( Резерв +) та і до реєстру Оберіг щодо виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з військового обліку з 23.12.2021 відповідно до відомостей, які містяться у пункті 13 та пункті 14 його Тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , виданого 04.01.2022.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року суд повернув позовну заяву.
Приймаючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява підписана ОСОБА_2 , яка не є представником ОСОБА_1 . Суд вважав, що позивачка не є законним представником ОСОБА_1 відповідно до статті 56 КАС України та не є особою, яка може бути представником, відповідно до статті 57 КАС України.
Керуючись положеннями пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України, згідно якої позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позову.
Не погоджуючись з ухвалою суду, Яковина І.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги, наголошувала на тому, що на підтвердження її повноважень до суду першої інстанції була надана довіреність, оформлена та посвідчена приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області, якою ОСОБА_1 уповноважив Яковину І.В., серед іншого, захищати та відстоювати його законні права та інтереси на всіх стадіях цивільного, кримінального, адміністративного та іншого судочинства, з усіма правами, що надані законом позивачу, подавати та підписувати від його імені усі необхідні заяви, в тому числі позовні заяви, скарги, клопотання, тощо.
Як зазначає апелянтка, під час постановлення оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не звернув уваги на наявність вказаної довіреності, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви.
Відповідач 20.10.2025 надав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в якому зазначає про безпідставність поданого позову та правомірність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стосуються суті спірних правовідносин. Окрім цього, відповідач зазначає про незаконність виданої довіреності, оскільки на час оформлення вказаної довіреності ОСОБА_1 проходив базову загальновійськову підготовку у ВЧ НОМЕР_2 .
Відповідно до частини 2 статті 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пункті 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини 1 статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частина 5 статті 125 Конституції України визначає, що з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Відповідно до частини 1статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У свою чергу, частина 1 статті 5 КАС України передбачає право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Стаття 59 КАС України визначає документи, що підтверджують повноваження представників.
Відповідно до пункту 1 частини 1 цієї статті повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи;
Частина 2 статті 59 КАС України унормовує, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Отже, на підтвердження повноважень звернення до адміністративного суду в інтересах особи, представник має надати до позовної заяви нотаріально посвідчену довіреність, тобто на підтвердження адміністративно-процесуальної дієздатності.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
Колегія суддів, дослідила матеріали адміністративної справи та встановила, що 20.08.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 видав на ім'я ОСОБА_2 довіреність, яка оформлена та посвідчена приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області, Лейбіченко С.В. (а.с.24).
Згідно вказаної довіреності Яковина Е.В. уповноважив Яковину І.В., зокрема, захищати та відстоювати його законні права та інтереси на всіх стадіях цивільного, кримінального, адміністративного та іншого судочинства, з усіма правами, що надані законом позивачу, подавати та підписувати від його імені усі необхідні заяви, в тому числі позовні заяви, скарги, клопотання, тощо.
Суд першої інстанції помилково не звернув уваги на наявність вказаної довіреності та дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України.
З приводу висновків суду колегія суддів зауважує на тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про повернення позовної заяви через відсутність у ОСОБА_2 права підписувати позовну заяву від імені її чоловіка.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про помилковість ухвали суду першої інстанції про повернення позову, на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України.
Стосовно тверджень відповідача про незаконність оформленої на ім'я ОСОБА_2 довіреності, із посиланням на те, що під час оформлення вказаної довіреності Яковина Е.В. проходив базову загальновійськову підготовку у ВЧ НОМЕР_2 , колегія суддів зауважує, що на підтвердження таких тверджень відповідачем не було надано жодних доказів.
Відповідно до частини 3 статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду.
Згідно вимог статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для залишення вимог без розгляду, а тому, відповідно до положень статті 320 КАС України, наявні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Яковини Інни Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 -задовольнити.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року - скасувати.
Справу за позовною заявою Яковини Інни Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, направити до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя О. А. Шевчук
суддя А. В. Бойко
суддя О. В. Єщенко