Справа № 560/10284/25
іменем України
01 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №222550008197 від 15.05.2025, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби періоди роботи у органах місцевого самоврядування, перевести на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" із врахуванням довідок про заробітну плату.
Посилається на те, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про переведення його на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993, додавши необхідні довідки про складові заробітної плати. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області спірним у задоволенні заяви відмовлено.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у відзиві зазначає, що позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-VІ. Водночас, у переведенні на пенсію по інвалідності згідно з Законом України "Про державну службу" відмовлено, оскільки останній не досяг пенсійного віку.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відзив не поданий.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, отримуючи з 24.03.2021 пенсію по інвалідності, призначену відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-VI від 09.07.2003.
Як вбачається з довідки МСЕК серії 12ААВ №379275 від 24.03.2021 ОСОБА_1 вперше встановлена друга група інвалідності.
Зі змісту довідки МСЕК серії 12ААГ №9365311 від 09.09.2024 встановлено, що ОСОБА_1 повторно встановлено другу групу інвалідності.
07.05.2025 ОСОБА_1 звернувся з заявою до Головного управління ПФУ в Хмельницькій області про перерахунок пенсії у зв'язку з переходом на пенсію за іншим Законом (по інвалідності згідно з Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 №3723-ХІІ), додавши до заяви довідки про складові заробітної плати від 23.04.2025 №Ж/942-02-01, №Ж/940-02-01, видані Кам'янець-Подільською міською радою та від 22.04.2025 №144/02-28, видану Колибаївською сільською радою.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 15.05.2025 №222550008197 позивачу відмовлено у переході на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки він не досяг пенсійного віку.
Крім того, листом від 21.05.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило, що з 04.07.2001 до стажу державної служби не зараховуються періоди роботи в органах місцевого самоврядування.
Судом встановлено, що у трудовій книжці ОСОБА_1 від 05.09.1988 містяться наступні записи про його роботу:
- 16.06.2000 - переведено на посаду начальника відділу організаційної кадрової роботи апарату РДА Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації;
- 25.10.2001 - призначено заступником голови РДА, присвоєно 10 ранг державного службовця;
- 02.07.2002 - продовжено термін повноважень;
- 27.10.2003 - присвоєно 9 ранг державного службовця;
- 01.04.2005 - звільнено з посади;
- 11.04.2005 - зарахований на посаду помічника-консультанта народного депутата України, присвоєно 7 ранг державного службовця;
- 20.04.2006 - звільнено з посади;
- 20.04.2006 - обраний заступником голови Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації;
- 21.04.2010 - звільнений з посади;
- 22.04.2010 - призначений головою Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації, присвоєно 6 ранг державного службовця;
- 26.04.2012 - присвоєно 5 ранг державного службовця;
- 01.04.2014 - звільнений з посади та призначений головним спеціалістом відділу організаційної правової роботи апарату РДА;
- 10.11.2015 - звільнений з посади;
- 10.11.2015 - обрано головою Колобаївської сільської ради, присвоєно 5 ранг посадової особи місцевого самоврядування;
- 27.11.2020 - повноваження закінчені.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі Закон №889-VIII), згідно з ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ мають право особи, які на день набрання чинності Законом №889-VIII: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч. 9 ст. 37 цього Закону пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Отже пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV:
- особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років;
- особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах.
Згідно з п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом, обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 № 889-VIII, обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII. Отже, у цьому випадку слід керуватись Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 №283(далі - Порядок № 283), відповідно до пункту 1 якого визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Згідно з п. 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" №2493-III від 07.06.2001 в органах місцевого самоврядування встановлюються категорії посад, зокрема:
третя категорія - посади перших заступників та заступників міських голів (міст - обласних центрів) з питань діяльності виконавчих органів ради; секретарів міських (міст - обласних центрів та міста Сімферополя) рад, міських голів (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення, крім міст - обласних центрів), голів районних, районних у містах рад;
четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад;
сьома категорія - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.
Згідно з п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 №229 до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Отже, періоди роботи позивача у органах місцевого самоврядування підлягають зарахуванню до стажу державної служби при вирішенні питання про призначення пенсії згідно з Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 №3723-XII, оскільки посади, які він займав, передбачені спеціальним Законом.
Згідно із спірним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області позивачу відмовлено у переході на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з мотивів недосягнення ним пенсійного віку.
Разом з тим, досягнення пенсійного віку не є обов'язковою умовою для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу». Вимога про досягнення пенсійного віку стосується призначення пенсії за віком, але не пенсії по інвалідності.
Як видно зі спірного рішення, відповідач не надав правової оцінки питанню достатності страхового стажу заявника, не зарахував наявний у нього стаж роботи до страхового стажу. Отже, висновок відповідача про відмову у призначенні пенсії на підставі недосягнення позивачем пенсійного віку є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам закону.
Оскільки відповідачі не довели правомірність дій, позов у цій частині необхідно задоволити.
Що стосується вимоги щодо переведення на інший вид пенсії, суд враховує таке.
З письмових доказів у справі вбачається, що позивачу вперше встановлено інвалідність не у період перебування на державній службі, а після звільнення з неї, та безпосередньо перед зверненням за призначенням пенсії позивач не перебував на посаді державного службовця.
Відтак, для правильного вирішення питання про обґрунтованість призначення позивачу пенсії по інвалідності за Законом №3723-ХІІ, необхідно, щоб відповідач повторно розглянув заяву, належним чином перевіривши дотримання усіх передбачених законом вимог та наданих документів.
Разом з тим, відмова у призначенні пенсії з мотивів недосягнення позивачем пенсійного віку є неправильною за суттю. Оскільки відповідач не довів правомірність прийнятого рішення і доводи позивача у цій частині не спростував, позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задоволити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 15.05.2025 №222550008197.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.05.2025 про перехід на інший вид пенсії та вирішити її відповідно до вимог законодавства, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 01 листопада 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10,м. Львів,Львівська обл., Львівський р-н,79016 , код ЄДРПОУ - 13814885)
Головуючий суддя І.С. Козачок