Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про закриття провадження у справі
31.10.2025 Справа № 640/23985/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного провадження питання щодо закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київської області щодо невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , що є спадкоємцем за законом померлого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , залишка недоотриманої пенсії, який увійшов до складу спадщини відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданою 30 січня 2021 року Приватним нотаріусом Приходько Л.М. Київською міського нотаріального округу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 залишок недоотриманої пенсії, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 та увійшла до складу спадщини відповідно до Свідоцтва про право па спадщину за законом, виданого 30 січня 2021 року Приватним нотаріусом Приходько Л.М. Київською міського нотаріальною округу в сумі 12019 грн..
Ухвалою від 31.08.2021 Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом (пункт 3 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX).
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ справа № 640/23985/21 скерована за належністю для розгляду та вирішення Харківському окружному адміністративному суду та надійшла до суду 21.02.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2025 справу передано для розгляду судді Супрун Ю.О.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що є спадкоємцем за законом померлого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , та має право на отримання залишку недоотриманої пенсії, який увійшов до складу спадщини відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданою 30 січня 2021 року Приватним нотаріусом Приходько Л.М. Київською міського нотаріального округу в сумі 12019,00 грн..
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 прийнято справу до провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій, розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у відпустці та на лікарняному.
Дослідивши письмові докази суд приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 - батько позивача по справі.
Позивач прийняла відкриту спадщину у відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.01.2021 № 7/2020, копія якого наявна в матеріалах справи.
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 30.01.2021 № 7/2020, спадщина складається з недоотриманої пенсії у розмірі 220293,93 грн., яка належала померлому ОСОБА_2 , згідно з листом №1000-0502-8/103385 від 21.12.2020, виданим Головним управлінням ПФУ у Київській області.
20.01.2021 року позивач звернулась до Головного управління ПФУ у Київській області для отримання відповіді щодо обґрунтування виплати в розмірі 208274,32 грн..
Листом Головного управління ПФУ у Київській області від 15.06.2021 року позивача повідомлено, що статтею 46 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.
Матеріалами справи підтверджується факт сплати пенсійним органом 208274,32 грн., окреслене стало підставою для звернення позивача до суду за захистом порушеного права.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За визначенням, наведеним у п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС, публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
В свою чергу, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Так, ч. 1 ст. 5 КАС установлено право на звернення до суду та способи судового захисту і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у п. п. 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
Отже, до компетенції адміністративних судів належить вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб з суб'єктом владних повноважень (органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб'єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства), предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб'єктів владних повноважень.
Цивільний процесуальний кодекс України (далі ЦПК) передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч. 1 ст. 19 цього Кодексу).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу
При цьому, відповідно до ст. 328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Ст. 1216 ЦК передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Зі змісту ст. 1217 ЦК вбачається, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 46 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058), нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Відповідно до ст. 52 Закону № 1058 сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним ч. 2 ст. 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в ч. 1 цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у ч. 1 цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений ч. 2 цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Відповідно до ст. 1227 ЦК суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Аналіз положень ст. 52 Закону № 1058 дають змогу дійти висновку, що виплата суми пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера, здійснюється в позасудовому порядку органами Пенсійного фонду України членам сім'ї, особам, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, особам, що знаходилися на його утриманні, які звернулися із відповідною заявою протягом 6 місяців з дня смерті пенсіонера.
Водночас зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивач набув право власності на недоотриману ОСОБА_2 пенсію в порядку спадкування за законом, що підтверджено відповідним свідоцтвом про право на спадщину за законом.
Метою звернення позивача до суду з цим позовом не є захист його прав, свобод чи інтересів у сфері публічних правовідносин.
Позивач прагне захистити своє право на майно, що входить до складу спадщини, тобто прагне захистити своє цивільне право.
Суд зазначає, що відповідач, хоч і є суб'єктом владних повноважень, проте у цьому випадку він не здійснює відносно позивача публічно-владні управлінські функції, оскільки ці функції відповідач виконував щодо померлого ОСОБА_2 ..
Оскаржувані дії ГУ ПФУ у Київській області, як такі, що нерозривно пов'язані з правом спадкоємця на спадщину у вигляді недоотриманих сум пенсій померлого спадкодавця, повинні розглядатись, у разі порушення прав спадкоємця, в порядку цивільного судочинства шляхом безпосереднього стягнення таких недоотриманих сум, а не визнання протиправними дій (бездіяльності) територіальних органів Пенсійного фонду.
Звернення позивача до суду з цим позовом зумовлено захистом його права на спадщину, тобто цивільного права.
Підсумовуючи вищевикладене, та беручи до уваги те, що між сторонами виник приватний спір, який випливає не з публічно-правових, а із цивільних правовідносин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 не належить до адміністративної юрисдикції.
Висновки суду щодо юрисдикції цього спору відповідають висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 27 березня 2019 року по справі № 286/3516/16-ц, а також з висновками Верховного Суду, наведеним в постановах від 09 червня 2022 року у справі № 200/12094/18-а, від 19 квітня 2022 року у справі № 580/4214/21, від 16 квітня 2024 року у справі № 160/10395/23 та інших.
Спір, за вирішенням якого ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду, не є публічно-правовим, оскільки захисту підлягає порушене цивільне право, а тому він не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина 2 статті 239 КАС України).
Враховуючи, що заявлені позовні вимоги мають розглядатися в порядку цивільного судочинства, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі №640/23985/21.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Керуючись положеннями ст. ст. 238, 241-243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - закрити.
Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.
При цьому, також роз'яснити, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Ю.О. Супрун