31 жовтня 2025 року м. Рівне №460/15057/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дії протиправними, зобов'язання вчинення певних дій
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій щодо не перерахунку пенсії відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 15.05.2025, та зобов'язання здійснити такий перерахунок та виплату пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно відмовлено в перерахунку пенсії. Зокрема, позивач зазначає, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому на нього розповсюджується дія статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ), а тому обчислення розміру пенсії повинне здійснюватися шляхом встановлення доплати до пенсії за кожен повний рік стажу роботи понад 15 років шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Ухвалою суду від 27.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами письмового провадження.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, пенсія позивачу призначена після внесення змін до статті 56 Закону №796-XII, з огляду на що обґрунтування позову з посиланням на висновки Верховного Суду у справі №300/3435/21 є безпідставним. З огляду на викладене представник відповідача просила в задоволенні позову відмовити повністю.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до вимогч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку у відповідача, отримуючи пенсію з 13.09.2018.
Згідно з посвідчення позивач має статус громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), відповідно має право на пільги і компенсації, встановлені Законом УРСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
На запит позивача щодо перерахунку пенсії на умовах ч.2 ст.56 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку та виплати пенсії на підставі ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо обчислення розміру пенсії без встановлення доплати до пенсії відповідно до ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII).
Відповідно до п.2 ст.56 Закону № 796-XII, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд зазначає, що заперечень з приводу недостатності у позивача необхідного для реалізації такого права стажу роботи (служби) у відповідача немає.
Положеннями частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
У зв'язку із набранням чинності 11.10.2017 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII виключено ч.1 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а частину 2 цієї ж статті викладено в такій редакції:
"Для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини".
Тобто, починаючи з 11.10.2017, підвищується розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством до дня її призначення в порядку, передбаченому частиною 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з абз.2 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яка набрала чинності з 11.10.2017, за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
У той же час, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в п.2 ст. 56 Закону № 796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Суд зазначає, що пенсія позивачу призначена вже після внесення змін до закону, які передбачали цю умову (тобто, після 11.10.2017), відтак збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж можливе лише за умови призначення пенсії на підставі частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Оскільки позивач отримує пенсію, розмір якої визначено за правилами частини першої, а не частини другої статті 27 Закону №1058-IV, позивач не виявляв бажання переходу на пенсію за віком на умовах частини другої статті 27 вказаного Закону, то відповідач правомірно відмовив у перерахунку пенсії позивачу зі збільшенням її розміру на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №809/627/18, від 29.08.2022 у справі №300/1390/19, від 12.12.2022 у справі №280/656/20, від 06.09.2023 у справі №300/2091/21, від 06.12.2023 у справі №320/6063/19, від 10.01.2024 у справі №300/168/21.
Посилання позивача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 25.06.2024 у справі №300/3435/21, є необґрунтованими, оскільки спірні правовідносини у вказаній справі не є ідентичними відносинам у справі, що розглядається.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене, позивачем на підставі належних та допустимих доказів не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Підстави для застосування положень ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 31 жовтня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, код ЄДРПОУ 21084076)
Суддя О.М. Дудар