30 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/1688/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо ненадання відповіді на заяву б/н від 02 січня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо відображення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів/реєстрі Оберіг інформації стосовно підстав виключення з військового обліку, а саме: пп. «г» пункту 5 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку з тим, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) надати відповідь на заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо відображення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів та реєстрі Оберіг підстав його виключення з військового обліку, а саме: пп. «г» пункту 5 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку з тим, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) внести інформацію про підстави виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та реєстру Оберіг, а саме: пп. «г» пункту 5 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку з тим, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) видати військово - обліковий документ у паперовій формі з відображенням мого виключення з військового обліку, а саме: пп. «г» пункту 5 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку з тим, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину.
Під час розгляду справи суд
ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду зі позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (далі також відповідач-1, ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 17.02.2025 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників; залучено до участі у справі у якості другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі також відповідач-2, ІНФОРМАЦІЯ_6 ).
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він, ОСОБА_1 , є виключеним з військового обліку. На думку позивача, відповідачу необхідно внести інформацію про підстави виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та реєстру Оберіг, а саме: пп. «г» пункту 5 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку з тим, що він був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину.
У зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача-1 з відповідною заявою, однак, станом на дату подання позову заяву ОСОБА_1 не розглянуто, відповідь на заяву не надано.
28.02.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача-2 проти позову заперечувала, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначала, що станом на дату виникнення спірних правовідносин, частина шоста статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" не містила такої підстави для виключення з військового обліку, як попереднє засудження особи до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Крім того, представник відповідача-2 зауважувала, що згідно п. 17 постанови КМУ №559 від 16.05.2024, для отримання (заміни) військово-облікового документа на бланку громадянин зобов'язаний особисто звернутися з письмовою заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (відповідного органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку та надати кольорову фотокартку встановленого розміру.
Якщо громадянин України за станом здоров'я не може пересуватися (є особою з обмеженою мобільністю) або визнаний в установленому порядку недієздатним, що підтверджується відповідними документами, із заявою може звернутися особа, яка здійснює за ним догляд, або його опікун.
Тобто, представник відповідача-2 стверджувала, що громадянин ОСОБА_1 мав прибути особисто до ІНФОРМАЦІЯ_7 , з фотокартками встановленого розміру та подати заяву про видачу військово-облікового документу, у якому б було зазначено відомості про його виключення з військового обліку та зазначення відповідної підстави.
Отже, вважала, що протиправна бездіяльність з боку ІНФОРМАЦІЯ_7 відносно ОСОБА_1 відсутня.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 КАС України суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Обставини справи, встановлені судом
Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_8 від 22.08.2012 №146 ОСОБА_1 22.08.2012 переведено у запас 22.08.2012 як особу, яка була засуджена до позбавлення волі.
Відповідно до наданого позивачем військово-облікового документу, сформованого в системі "Резерв+", позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ОСОБА_2 ).
ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Кобеляки) зі заявою від 26.12.2024, в якій просив відповідача-1 усунути невідповідності, доповнити відсутню інформацію стосовно облікових даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Отримання заяви від 26.12.2024 відповідачами у відзиві на позов не заперечується.
За твердженням позивача, заява ОСОБА_1 не розглянута відповідачем-1 по суті, відповідь на заяву від 26.12.2024 ОСОБА_1 не отримав, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України до справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів відносяться спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового розгляду.
Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Закон України "Про звернення громадян" регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. (ч. 1 ст. 1 Закону України Про звернення громадян).
Згідно з нормами статті 15 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом пункту 7 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до положень пункту 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема :
ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам;
розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені в статті 37 Закону №2232-ХІІ.
Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції, що була чинною до 17.05.2024 включно, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
11.04.2024 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» за № 3633-ІХ, який набрав чинності 18.05.2024 (далі - Закон №3633-ІХ).
Цим Законом № 3633-ІХ внесені зміни до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та частину 6 статті 37 викладено в новій редакції, а саме зазначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Висновки щодо правозастосування
Відповідно до описаних вище фактичних обставин цієї справи предметом спору є бездіяльність органів територіальних ЦК та СП з приводу прийняття рішення за заявою ОСОБА_1 про виправлення неточностей у даних, пов'язаних з військовим обліком.
З даного приводу суд виходить з такого.
Відповідачами не заперечується факт отримання від ОСОБА_1 заяви від 26.12.2024.
Водночас відповідачами по суті заява не була розглянута, відповіді на неї не надано, жодного реагування на заяву відповідачі не вжили. Зворотнього відповідачі суду не стверджували й доказів не надали.
Натомість у відзиві представник відповідача 2 в першу чергу заперечувала по суті право ОСОБА_1 бути виключеним з військового обліку.
Суд не вдається в цій справі до оцінки того, чи має позивач бути виключеним з військового обліку, чи не має.
З'ясуванню цього питання має передувати прийняття відповідачем якогось рішення з цього приводу, вчинення дії чи допущення бездіяльності, яка була б пов'язана саме з військовим обліком.
Але в обставинах цієї справи органи ТЦК та СП після отримання заяви ОСОБА_1 не вжили взагалі ніяких дій, не прийняли жодних рішень, правомірність яких суд міг би оцінювати.
У той же час їх обов'язок розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.12.2024року слідує, щонайменш, з положень Закону України "Про звернення громадян", не враховуючи навіть спеціальних відомчих нормативних актів.
Тому суть порушеного права ОСОБА_1 , яке суд може встановити в межах цих фактичних обставин, полягає у нерозгляді його заяви від 26.12.2024 року.
У відзиві представник відповідача 2, зокрема, викладала аргументи з посиланням на Порядок №559 про те, що заяву військовозобов'язаний має подавати до ТЦК та СП особисто.
Суд зауважує, що ні положення Законів №2232-ХІІ, №3543-XII, ні Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559, Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, не передбачають обов'язку особистого відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви (звернення) та документів. Позивач, надіславши особисто поштовим зв'язком заяву та документи для вирішення питання про усунення невідповідностей в облікових документах, дотримався процедури особистого їх подання (направлення).
Отримавши таку заяву з додатками, відповідач, до компетенції якого належить вирішення питання, після отримання цієї заяви, повинен був прийняти відповідне рішення за наслідком її розгляду по суті щодо внесення змін в облікові документи або відмові у внесенні змін.
У будь-якому разі, незалежно від способу, у який подано звернення, відповідач мав обов'язок його розглянути та надати відповідь по його суті.
Таким чином, відсутність будь-якого рішення по суті заяви, а також будь-якої відповіді на заяву ОСОБА_1 , свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що відповідач-1 не надав суду також доказів та не вказав причин, умов та обставин, які б унеможливлювали розгляд звернення позивача в межах строків та відповідно до чинного законодавства.
З огляду на встановлені обставини, суд доходить до висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 26.12.2025.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) внести інформацію про підстави виключення з військового обліку ОСОБА_1 , видати військово - обліковий документ у паперовій формі з відображенням виключення з військового обліку, суд зазначає, що має право визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії. Суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Зобов'язання прийняти певне рішення могло б бути застосовано судом у разі, якби відповідачем було прийнято певне рішення й суд визнав його протиправним і вказав на підставність прийняття іншого, конкретного визначеного рішення, яке не могло б бути іншим при заданих обставинах.
Однак, оскільки заяву позивача відповідачі взагалі не розглянули та відповідних доказів суду щодо їх розгляду не надали, належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов'язання відповідача-2 (що має статус юридичної особи) розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.12.2024 року та надати письмову відповідь згідно Закону України "Про звернення громадян".
Отож позов підлягає частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, отже, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ( АДРЕСА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Кобеляки) щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 26.12.2024.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.12.2024 та за наслідком розгляду цієї заяви надати відповідь по суті звернення.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.С. Шевяков