31 жовтня 2025 року м. Київ справа №320/35616/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення грошових коштів.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайдет Енерджі" з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.01.2022 №00033040101 з питань несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2020;
- стягнути з Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайдет Енерджі" 43965,50 грн., сплачених за податковим повідомленням-рішення від 10.01.2022 №00033040101.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було прийнято спірне податкове-рішення, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Юнайдет Енерджі" нараховані штрафні санкції у розмірі 43965,50 грн. з підстав умисної несплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2020 року відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України.
Позивач не погоджується з правомірністю застосування контролюючим органом штрафних санкцій на підставі пункту 124.2 статті 124 ПК України, оскільки в діях товариства був відсутній умисел щодо невиконання обов'язку зі сплати відповідного податкового зобов'язання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що позивач у запереченнях на акт перевірки не зазначив, що ним вживались заходи для своєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань. Відповідач зауважив, що ТОВ "Юнайдет Енерджі" є великим платником податків, на підприємстві працює 26 осіб, у тому числі, головний бухгалтер, фінансовий директор, у яких є спеціальні знання, зокрема податкового обліку, правил сплати податків. Однак, протягом п'яти днів підприємством не вживалось жодних заходів для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2020 року, та при розподілі коштів свідомо приймалися рішення на ведення господарської діяльності у загальному режимі без виконання обов'язку щодо сплати грошового зобов'язання.
У зв'язку з цим відповідач вважає, що нарахування позивачу штрафу на підставі спірного податкового повідомлення-рішення відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України є правомірним.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" (ідентифікаційний код 41963985, місцезнаходження: 01010, м.Київ, вул.Левандовська, буд.8А, нежиле приміщення 1-8, груп.прим.10) зареєстровано в якості юридичної особи, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.
З матеріалів справи вбачається, що Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" з питань несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2020 року, за результатом якої складено акт №209/31-00-04-01-01/41963985 від 06.12.2021.
В акті перевірки контролюючий орган зазначив, що ТОВ "Юнайтед Енерджі" подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2020 року від 21.12.2020 №9339496074, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 461317,00 грн.
Станом на 30.12.2020 (граничний строк сплати податкового зобов'язання) в інтегрованій картці ТОВ "Юнайтед Енерджі" рахувалась переплата з ПДВ в сумі 285455,00 грн. Відповідно, після проведення нарахувань, станом на 31.12.2020 виник податковий борг в сумі 175862,00 грн., який було погашено платіжними дорученнями від 04.01.2021 №1623, 169360403.
Відповідач зазначив, що позивачем в порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України не сплачено в установлені строки узгоджену суму грошових зобов'язань у розмірі 175862,00 грн. (кількість днів затримки - 5 днів).
Не погоджуючись з висновками контролюючого органу, позивач подав заперечення на акт перевірки та доповнення до заперечень.
Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків листом від 31.12.2021 №1189/31-00-04-01-01 повідомило позивачу про відповідність акта перевірки вимогам чинного законодавства.
На підставі висновків акта перевірки Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.01.2022 №00033040101, яким позивачу на підставі п.124.2 ст.124 ПК України нарахований штраф у розмірі 43965,50 грн, що дорівнює 25% суми несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби України від 17.04.2023 №9323/6/99-00-06-03-02-06 податкове повідомлення-рішення від 10.01.2022 №00033040101 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
З матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі платіжної інструкції від 20.04.2023 №5092 здійснив сплату штрафу у розмірі 43965,50 грн.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 124 ПК України визначає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання.
Так, відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Пункт 124.2 статті 124 ПК України передбачає, що діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання (пункт 124.3 статті 124 ПК України).
Як зазначено вище, спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу нарахований штраф у розмірі 43965,50 грн.
Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом на підставі висновків про порушення позивачем вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України в частині несплати в установлені строки узгодженої суми грошового зобов'язання З ПДВ у розмірі 175862,00 грн. (кількість днів затримки - 5 днів), самостійно визначеної позивачем до сплати у податковій декларації з ПДВ за листопад 2020 року.
З розрахунку штрафних санкцій вбачається, що сума штрафу у розмірі 43965,50 грн. становить 25% від суми несвоєчасного сплаченого позивачем зобов'язання з ПДВ у розмірі 175862,00 грн.
Отже, контролюючий орган застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 25% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання на підставі пункту 124.2 статті 124 Податкового кодексу України, з приводу чого суд зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Юнайтед Енерджі" було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2021 року від 21.12.2020, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання, яке підлягає сплаті, у розмірі 461317,00 грн.
Відповідно до інтегрованої картки ТОВ "Юнайтед Енерджі" з податку на додану вартість станом на 30.12.2020 у позивача була наявна переплата у розмірі 285204,00 грн.
Судом встановлено, що позивачем було сплачено ПДВ у розмірі 176113,00 грн. на підставі платіжного доручення №1621 від 04.01.2021.
Позивачем на підставі платіжних доручень №1627 від 05.01.2021 та №1638 від 06.01.2021 було сплачено штраф у розмірі 17712,00 грн.
Пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України визначено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пунктів 109.2 та 109.3 статті 109 ПК України порушення податкового законодавства та порушення вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
У випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.
Стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Зокрема, встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1 статті 112 ПК України).
Відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи (пункт 112.7 статті 112 ПК України).
Також у пункті 112.8 статті 112 ПК України визначено обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а у статті 112-1 ПК України - обставини, що пом'якшують відповідальність особи.
Верховний Суд у постановах від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а, від 03.08.2023 у справі № 520/22505/21, від 22.08.2023 у справі №520/18519/21 сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.
Так, позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов'язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Водночас обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 124.2 і 124.3 статті 124 ПК України є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання, так і неналежне виконання є порушенням обов'язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов'язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Обов'язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.
У випадку встановлення контролюючим органом під час проведення перевірки на підставі сукупності відповідних даних податкової інформації обставин, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства, контролюючий орган не позбавлений можливості констатувати в діяннях платника податків вини в умисній формі. Такі обставини з відповідним обґрунтуванням висновків про умисність діяння в обов'язковому порядку мають бути зазначені в акті перевірки, який за усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації щодо виявленого порушення.
Відсутність в акті перевірки інформації, яка характеризує таку ознаку виявленого діяння як умисність, вказує на необґрунтованість прийняття в подальшому податкового повідомлення-рішення на підставі пунктів 124.2, 124.3 статті 124 ПК України.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.05.2025 у справі №460/20441/23.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позивач у запереченнях на акт перевірки не зазначив, що ним вживались заходи для своєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань.
Проте, суд ставиться критично до таких посилань контролюючого органу, оскільки подання заперечень на акт перевірки є правом, а не обов'язком платника податків, а тому контролюючий орган безпосередньо вже в акті перевірки має зазначити усі обставини, які у подальшому будуть предметом розгляду під час прийняття податкового повідомлення-рішення. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння платником податків встановленого контролюючим органом складу правопорушення, за яке його може бути притягнуто до відповідальності, та забезпечує реальну можливість реалізації права, передбаченого пунктом 86.7 статті 86 ПК України, щодо надання своїх заперечень та додаткових документів і пояснень, зокрема, але не виключно таких, що спростовують встановлені обставини та висновки щодо наявності вини, підтверджують існування пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу.
Суд зазначає, що відповідач в акті перевірки від 06.12.2021 №209/31-00-04-01-01/41963985 не вказав про наявність інформації та докази на підтвердження обставини, які б свідчили про наявність саме такої кваліфікуючої ознаки як умисел в діях платника податків та цілеспрямоване створення ним умов, які не мали іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 10.01.2022 №00033040101.
У той же час, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову в частині вимог про стягнення з відповідача сплачених за податковим повідомленням-рішення від 10.01.2022 №00033040101 коштів у сумі 43965,50 грн., оскільки заявлена вимога є передчасною до моменту набрання рішення у даній справі законної сили.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 43.1 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Згідно з пунктами 43.3-43.5 цієї ж статті обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
Повернення у випадках, визначених законодавством, сум податку на додану вартість, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.
Також суд зауважує, що Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.
Враховуючи, що позивачем не надано доказів дотримання ним відповідної процедури повернення сплаченого податку, у задоволенні відповідної вимоги слід відмовити.
За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем під час звернення з даним позовом до суду було сплачено судовий збір у сумі 2684 грн., який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 10.01.2022 №00033040101.
3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" (ідентифікаційний код 41963985, місцезнаходження: 01010, м.Київ, вул.Левандовська, буд.8А, нежиле приміщення 1-8, груп.прим.10) судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ідентифікаційний код 44082145, місцезнаходження:02068, м.Київ, вул.Кошиця, буд.3).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.