Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 жовтня 2025 року Справа№200/5584/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області.
Згідно змісту позову, позивач з 2017 року по теперішній час перебуває на службі в поліції та Національної поліції України на посаді інспектора - чергового чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області у званні старшого лейтенанта поліції.
За результатами проведеного службового розслідування ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за фактом незадовільних знань нормативно-правових документів, що регламентують діяльність поліції, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.
Водночас, позивач наголошує, що висновок за результатом проведеного службового розслідування не містить інформації про дату та місяць його складання. Поряд з цим, позивач зауважує, що комісією під час службового розслідування не встановлено чи мав місце дисциплінарний проступок; в матеріалах розслідування відсутні дані про склад проступку та не вказано, які норми посадових обов'язків були порушені; при визначенні виду дисциплінарного стягнення не враховано тяжкість проступку; під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією не було в повній мірі з'ясовано всіх обставин події, під час якого встановлено порушення службової дисципліни, та як наслідок, здійснено висновок, який не відповідає обставинам, а тому і наявності правових підстав для реалізації дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження.
З огляду на вищевказане, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 468 від 27.06.2025 року "Про застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0125638) інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження».
Ухвалою суду від 01.08.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії. Відкрито провадження в адміністративній справі № 200/5584/25.
18.08.2025 року Представником Головного управління Національної поліції в Донецькій області до суду надано відзив на позов.
В обґрунтування незгоди з позовом зауважує, що наказом Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 09.06.2025 № 395 було призначено службове розслідування за фактом надходження рапорту відповідального від керівництва по відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітана поліції В. Бондаренка з інформацією про виявлені недоліки 31.05.2025 під час проведення цільового інструктажу нарядів, які заступають на чергування, а саме інспектор черговий чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , який згідно графіку заступав до несення служби на мобільний блокпост «Юрківка» - «Семенівка» АД «Київ- Довжанське» показав незадовільні знання наказу МВС України від 01.02.2016 № 70 «Про затвердження Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю».
Отже, на підставі наявних матеріалів службового розслідування дисциплінарною комісією було прийнято рішення про наявність складу дисциплінарного проступку в діянні позивача, що зокрема підтверджується поясненнями, зібраними в ході службового розслідування.
Не спростовує наявність складу дисциплінарного проступку в діянні позивача і відеофайл, який доданий позивачем до позову.
З огляду на вказане, відповідач вважає, що наказ № 468 від 27.06.2025 року є правомірним, а тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Ухвалою від 20.08.2025 року клопотання представника Головного управління Національної поліції в Донецькій області про залучення відповідача по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Залучено Краматорське районне управління поліції ГУНП в Донецькій області (вул. Академічна, 25, м. Краматорськ, Донецька область, 84313, ел. адреса: kram_vp@dn.police.gov.ua) до участі у справі №200/5584/25 в якості другого відповідача.
Представником Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області відзив до суду не було надано.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, з 2017 року по теперішній час перебуває на службі в поліції та Національної поліції України, останній період на посаді інспектора - чергового чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області у званні старшого лейтенанта поліції.
03.06.2025 року до сектору документального забезпечення Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області надійшов рапорт інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №4 Краматорського РУП ГУНП України в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_3 за фактом незадовільного рівню знань Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю , затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 №70, під час проведення цільового інструктажу 31.05.2025 інспектором-черговим чергової частини сектору моніторінгу відділу поліції №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 .
Наказом № 395 від 09.06.2025 року начальника Краматорського РУП ГУНП України в Донецькій області підполковника поліції ОСОБА_4 по рапорту інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №4 Краматорського РУП ГУНП України в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 призначено службове розслідування з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарних проступків, на виконання вимог ст. ст. 14, 15, 26 (з урахуванням особливостей, визначених розділом V) Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII (зі змінами), наказу МВС України від 07.11.2018 № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України».
В матеріалах службового розслідування містяться:
- відеофайл, який підтверджує незадовільний рівень знань законодавства позивача під час проведення інструктажу перед заступанням у наряд, зокрема, на запитання «Що категорично заборонено при поводженні зі зброєю згідно з інструкцією із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС №70 від 01.02.2016, позивач відповів що не пам'ятає змісту документа, та не надав конкретної відповіді;
- пояснення інспектора СРПП ВП №4 Краматорського РУП ОСОБА_5 , старшого інспектора відділу кадрового забезпечення Краматорського РУП ОСОБА_6 , які були присутніми під час проведення інструктажу 31.05.2025 перед заступанням у наряд, та які зазначили, що старший лейтенант поліції ОСОБА_2 показав незадовільні знання наказу МВС України від 01.02.2016 № 70 «Про затвердження Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю»;
- пояснення позивача, які він надав в рамках проведення службового розслідування, в яких він особисто підтвердив, що 31.05.2025, під час проведення інструктажу перед заступанням у наряд, на запитання перевіряючого «Що категорично заборонено в інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю» він відповів що не пам'ятає;
- пояснення безпосереднього керівника позивача, який зазначив, що постійно наголошував позивачу на необхідності вдосконалення знань законодавства та нормативно правових актів що визначають повноваження поліції.
На підставі наказу Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 09.06.2025 № 395 за вказаними фактами дисциплінарною комісією проведено службове розслідування та складено Висновок службового розслідування за фактом незадовільних знань Закону України «Про Національну поліцію», а саме наказу МВС України від 01.02.2016 №70 «Про затвердження Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю» інспектором-черговим чергової частини сектору моніторингу відділу поліції №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 .
В резолютивній частині Висновку зазначено: на підставі викладеного комісія вважала би: 1. Службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни інспектором-черговим чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , закінчити. 2. За порушення порушення службової дисципліни, що виразилась у недотриманні вимог п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» , а саме у незадовільних знань нормативно-правових документів , що регламентують діяльність поліції, відносно інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0125638), застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.
Наказом начальника Краматорського РУП ГУНП України в Донецькій області підполковника поліції ОСОБА_4 № 468 від 27.06.2025 року, 1. За порушення порушення службової дісципліни, що виразилась у недотриманні вимог п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», а саме у незадовільних знаннях нормативно-правових документів, які регламентують діяльність поліції , інспектору-черговому чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 (0125638), оголосити зауваження.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580) Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно зі статтею 17 Закону № 580 поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Статтею 19 Закону № 580 визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі Статут).
Цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Статтею 1 Статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580, зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Поліцейський перебуває під захистом держави. Права поліцейського та порядок їх реалізації з урахуванням особливостей служби в поліції визначаються Конституцією та законами України.
Обмеження прав поліцейського не допускається, крім випадків, визначених законом.
Розділ III Статуту регламентує дисциплінарні стягнення та відповідальність поліцейського.
Відповідно до статті 11 Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Статуту).
Згідно зі статтею 13 Статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
Відповідно до статті 14 Статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Так, суд зауважує, що аналізуючи вищевикладене норми, суд доходить висновку, що службове розслідування може бути призначено на підставі рапорту, що і має місце в межах даного спору.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет.
Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов'язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування.
Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:
1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;
3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (стаття 15 Статуту).
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Суд зауважує, що службове розслідування за фактом порушення позивачем службової дисципліни проведено у строк, визначений законодавством.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (стаття 16 Статуту).
Стаття 18 Статуту визначає правові засади забезпечення поліцейському права на захист.
Під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Суд зауважує, що у встановленому порядку позивачем було надано пояснення.
З результатами проведення службового розслідування складається висновок, у якому зазначаються:
1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
2) підстава для призначення службового розслідування;
3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;
4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;
5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;
10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;
11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, а саме відеозапису проведеного інструктажу, пояснень позивача, наданих в ході проведення службового розслідування, а також пояснень ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позивачем дійсно не було надано відповіді на питання перевіряючого «Що категорично заборонено в інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю».
При цьому, відповідно до листа Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 23.04.2025 № 1532/05/12-2025 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області надійшов лист від Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України від 10.04.2025 № 53304-2025 «Про окремі питання організації службової підготовки поліцейських» (вх. ГУНП від 10.04.2025 № 2246 еп), про те, що останнім часом в органах та підрозділах Національної поліції України збільшилася кількість фактів порушення поліцейськими заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю під час її отримання та здачі до чергової частини. Тому з метою профілактики та недопущення в подальшому таких випадків, запобігання загибелі, пораненням і травмуванням поліцейських та інших осіб при поводженні з вогнепальною зброєю, зокрема, відділам поліції необхідно організувати додаткові заняття у системі службової підготовки з вивчення підпорядкованим особовим складом: будови, призначення і тактико-технічних характеристик автоматичної зброї (АК - 74 та його модифікації).
Суд зазначає, що відповідно до Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 70 від 01.02.2016, забезпечення особистої безпеки поліцейськими при поводженні зі зброєю є складовою частиною службової діяльності органів (закладів, установ) поліції і здійснюється під час, зокрема, вивчення матеріальної частини зброї, навчання правил та порядку її застосування і використання, заходів безпеки при поводженні зі зброєю і влучній стрільбі в закладах (установах) та за місцем служби в системі службової підготовки.
Поряд з цим, перевірка в поліцейських рівня знань із заходів безпеки при поводженні зі зброєю відображається у внутрішній документації органу (закладу, установи) поліції та проводиться, зокрема, під час інструктажів поліцейських перед заступанням на службу, виконанням службових обов'язків з протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Посилання позивача на той факт, що в рамках службового розслідування не було встановлено чи мав місце дисциплінарний проступок, а також не встановлено обставини вчинення такого порушення суд вважає помилковим, адже з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивач дійсно не відповів в повному обсязі на питання перевіряючої особи.
Суд зауважує, що службовим розслідуванням встановлено порушення позивачем п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а саме обов'язок знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки, п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем дійсно порушено вищевказані приписи законодавства, адже незадовільні знання наказу МВС України від 01.02.2016 № 70 «Про затвердження Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю» свідчать про неналежне виконання позивачем своїх службових обов'язків, що є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Таким чином, суд погоджується з висновками службового розслідування.
Разом з тим, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:
1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння;
2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;
4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;
5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов'язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.
Згідно з приписами статті 21 Статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Суд зазначає, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
В свою чергу, адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях, зокрема, і у постанові від 18.04.2022 у справі № 540/186/20, звертав увагу, що адміністративний суд в силу вимог статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
У постанові від 26.01.2022 у справі № 620/39721 Верховний Суд вказав, що стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися насамперед на такому:
- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;
- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;
- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та ін.)
У цій справі до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження в період воєнного стану.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX Дисциплінарний статут доповнено розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану». Вказані зміни набрали чинності 01.05.2022.
Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша статті 29 Дисциплінарного статуту).
За змістом частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.
Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.
Отже, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність порушень з боку відповідача Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо порядку застосування дисциплінарного стягнення до позивача у період дії воєнного стану, а саме: до позивача правомірно застосовано найлегше стягнення за вчинення дисциплінарного проступку.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява № 4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В силу ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Судові витрати не підлягають розподілу у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-139, 143, 159-165, 168, 173, 192-196, 230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Галатіна