Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження у справі
30 жовтня 2025 року Справа №200/6355/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості за період з 01.04.2019 по 01.09.2022 в сумі 126 673, 07 грн., -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості за період з 01.04.2019 по 01.09.2022 в сумі 126 673, 07 грн.
В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначає, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 200/10454/21 позивачу перераховано пенсію. Сума доплати за результатами перерахунку згідно з рішенням з урахуванням виплачених сум склала 126 673, 07 грн. Водночас, заборгованість з пенсії не була сплачена на користь позивача.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_3 нарахованої пенсії за період з 01.04.2019 по 01.09.2022 в сумі 126 673, 07 грн;
стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача заборгованість з нарахованої ОСОБА_3 пенсії за період з 01.04.2019 по 01.09.2022 в сумі 126 673, 07 грн.
Відповідач позов не визнав. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначив, що позовна заява фактично спрямована на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 200/10454/21. На переконання відповідача, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту, - є одним із способів виконання іншого судового рішення, що в свою чергу, не відповідає об'єкту порушеного права, оскільки в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним, при розгляді позовної вимоги позивача щодо виконання окремого судового рішення в іншій справі. Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Також позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Враховуючи вищевикладене, представник пенсійного органу просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Так, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 200/10454/21 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 ОСОБА_3 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.07.2021 № ФС-92634/09/02/890. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.07.2021 № ФС-92634/09/02/890 з урахуванням проведених раніше виплат.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України від 12 вересня 2025 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.11.2021 по справі № 200/10454/21 виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень та діючого законодавства. Розмір пенсії складає 8 543, 38 грн. Нарахована сума доплати за результатами перерахунку згідно з рішенням з урахуванням виплачених сум склала 126 673, 07 грн.
Водночас не є спірним питанням у даній справі, що заборгованість з пенсії не була виплачена, що і зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За наявності чинних судових рішень, на виконання яких позивачу нараховано заборгованість з пенсії, його примусове виконання повинно відбуватися в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Повторне звернення для цього до суду не вимагається.
Предметом спору у цій справі є незгода позивача з повнотою виконання рішення суду, отже, останній звернувся до суду з новим позовом, фактичною підставою якого є незгода з бездіяльністю пенсійного органу щодо виконання рішення суду в іншій справі в частині невиплати нарахованої заборгованості з пенсії.
Згідно з частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а на підставі аналізу положень Закону № 1404-VIII дійшла висновку, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Суд зазначає, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення в іншій справі, тому позивач, має встановлене процесуальним законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З урахуванням того, що питання виплати позивачу недоплаченої пенсії за спірний період охоплюється рішенням суду у справі № 200/10454/21 та належить до предмета його виконання, заявлений у цій справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішення суду в іншій справі, що набрало законної сили, та у випадку встановлення неналежності його виконання повторно зобов'язати відповідача вчинити тотожні дії.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України судом враховано правову позицію Верховного Суду в постановах від 28 лютого 2023 року у справі № 260/1898/22, від 26 лютого 2024 року у справі № 120/13369/23, від 25 березня 2025 року у справі №200/1210/24.
Отже, позивач звертаючись до суду з вимогами, які вже були предметом розгляду у справі № 200/10454/21, не врахував, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судових рішень, прийнятих в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.
Крім того, суд звертає увагу, що рішенням по справі № 200/10454/21 зобов'язано відповідача виплатити перераховану пенсію. При цьому стягнення з відповідача заборгованості призведе до подвійної виплати заборгованості на користь позивача.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
За встановлених обставин та норм процесуального закону в їх сукупності, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.
Частиною 2 ст. 238 КАС України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Засади сплати судового збору встановлені Законом України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях
При зверненні до суду з цією позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 968, 96 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі та повернення позивачу з державного бюджету сплаченого ним при поданні позовної заяви судового збору у розмірі 968, 96 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 142, 238, 239, 256, 294, 295 КАС України, суд, -
Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості за період з 01.04.2019 по 01.09.2022 в сумі 126 673, 07 грн.
Повернути ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 968, 96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок), сплачений при поданні адміністративного позову.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Ухвала складена та підписана 30.10.2025.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Голуб