22 жовтня 2025 р. Справа № 120/10812/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сала П.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Тлустої А.О.,
представника позивача Осколкова І.Л. (в режимі відеоконференції),
представників відповідача Охрімовського Я.В., Шеремети В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІК КОРМАГРО"
до Головного управління ДПС у Вінницькій області
про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень,
01.08.2025 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Осколкова І.І., подана від імені та в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІК КОРМАГРО" (далі - ТОВ "ОРГАНІК КОРМАГРО") до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки № 18620/02-32-07-03/45425703 від 26.06.2025 контролюючим органом щодо позивача було прийнято:
- податкове повідомлення-рішення від 25.07.2025 № 0236830703 (форми "В1") про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларованого на рахунок платника у банку за квітень 2025 року на 10 449 575 грн (штрафна санкція ? 2 612 394 грн);
- податкове повідомлення-рішення від 25.07.2025 № 0236840703 (форми "В4") про завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту, за квітень 2025 року на 56 098 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 25.07.2025 № 0236870703 (форми "ПН") про відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на загальну суму постачання (без ПДВ) у 52 528 365 грн (штрафна санкція ? 3 400 грн).
Вказані рішення позивач вважає протиправними і такими, що винесені на підставі висновку ревізорів про відсутність виробничої діяльності на підприємстві, який, у свою чергу, зроблений винятково на основі припущень, суперечить фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності платника податків, не відповідає вимогам чинного законодавства та повністю спростовується сукупністю наданих до перевірки первинних, бухгалтерських та інших документів.
Ухвалою суду від 06.08.2025 відкрито провадження у справі за позовом ТОВ "ОРГАНІК КОРМАГРО". Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 08.09.2025.
20.08.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні в повному обсязі.
Відповідач зазначає, що за результатами проведених перевірочних заходів встановлено, що у період з 01.09.2024 по 30.04.2025 позивач фактично не здійснював господарської діяльності, яка б була пов'язана з переробкою імпортованих бананів у добавки технологічні емульгуючі фруктово-овочеві або з виробництвом будь-якої іншої продукції, спрямованої на отримання доходу.
Відповідач наголошує, що фактичне енергоспоживання підприємства є неспівставним із тими обсягами електроенергії, які є необхідними для технологічного процесу висушування та переробки значної кількості продукції. Крім того, в обліку товариства повністю відсутні відомості про побічні продукти такого процесу, а саме рідку та тверду фракції, які неминуче утворюються при переробці бананів. Відсутні і сліди руху або утилізації картонних ящиків, у яких сировина була ввезена.
Також відповідач зауважує, що під час інвентаризації, проведеної на вимогу контролюючого органу, не встановлено залишків імпортованих товарів, а також супутніх матеріалів і послуг, придбаних позивачем протягом спірного періоду. Не знайдено ані сировини, ані готової продукції, ані товарів, які б могли використовуватися у виробничому процесі. Відсутні будь-які облікові ознаки існування виробничого циклу, зокрема не підтверджено наявність виробничих площ, складського приміщення, логістичних операцій чи документів, що підтверджують реальне переміщення сировини і продукції.
На думку відповідача, наведені вище обставини свідчать про те, що придбані товари та послуги фактично не могли бути використані у господарській діяльності позивача, оскільки така діяльність не здійснювалася. Відсутність будь-яких матеріальних слідів виробництва та економічної доцільності придбання сировини і послуг, а також повна відсутність залишків товарно-матеріальних цінностей на момент перевірки дають підстави вважати, що всі придбані товари та послуги були використані у діяльності, яка не пов'язана з отриманням доходу. Отже, сформований позивачем податковий кредит, декларування від'ємного значення та заявлення бюджетного відшкодування ґрунтуються на недостовірних даних.
26.08.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача заперечує доводи відповідача та акцентує на їх суб'єктивному характері та відсутності жодних належних й підтверджуючих доказів.
Представник позивача звертає увагу на те, що розрахунки відповідача щодо споживання електроенергії виконані без врахування фактичної технології переробки сировини, тоді як підприємством надано власні розрахунки, які відображають реальний процес виробництва та відповідають фактично спожитим ресурсам. Аргументи контролюючого органу про "неоприбуткування ящиків" і "побічних продуктів" є помилковим трактуванням природи такої тари, адже картонні ящики, у яких постачається сировина, є одноразовими, не мають ознак активу й не підлягають окремому бухгалтерському обліку. Водночас проігноровано численні документи, що підтверджують наявність виробничих потужностей, переробку імпортованої сировини, виготовлення кормових добавок на їх реалізацію (експорт). Крім того, має місце отримання економічної вигоди, що також доводить реальний характер діяльності підприємства. Отже, висновки за результатами перевірки щодо порушення позивачем чинного законодавства повністю спростовуються позовом і доданими до нього доказами, тоді як відповідач не навів жодного підтвердженого у належний спосіб контраргументу, а обґрунтовує свою позицію у спорі лише наведенням власних припущень.
01.09.2025 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких представник відповідача зазначає, що задекларовані позивачем господарські операції не мають ознак реальної економічної діяльності. За даними документальної перевірки товариство імпортувало значний обсяг товару (зелених бананів), проте докази їх фактичного зберігання, транспортування, розвантаження та подальшої переробки не надані. Обсяг придбаної продукції значно перевищує місткість орендованих складських приміщень, які не обладнані необхідними технічними засобами для забезпечення збереження такого виду товару. Відсутні й акти приймання-передачі товарів, складський облік, дані про матеріально відповідальних осіб, а також підтвердження надання послуг охорони чи відповідального зберігання. Таким чином, відповідач вказує на штучність формування податкового кредиту та від'ємного значення ПДВ, оскільки вважає, що позивач не довів зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю підприємства та не надав належних первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій.
08.09.2025 за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено на 22.09.2025.
Ухвалою суду від 16.09.2025 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
У зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів у підготовчому засіданні від 22.09.2025 оголошено перерву до 06.10.2025.
Протокольною ухвалою суду від 06.10.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 15.10.2025.
У подальшому розгляд справи відкладено на 22.10.2025.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення, що відповідають змісту позовної заяви та відповіді на відзив. Просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача позов заперечили з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та запереченнях. Просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін, оцінивши наявні у справі докази суд встановив таке.
ТОВ "ОРГАНІК КОРМАГРО" зареєстроване 29.07.2024 як суб'єкт господарської діяльності, а 01.09.2024 - як платник податку на додану вартість.
Юридична адреса товариства: 21009, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Бевза, 34, офіс 310, що підтверджується договором оренди з ФОП ОСОБА_1 .
Водночас виробничі потужності позивача розташовані у смт. Іванівка Березівського району Одеської області (вул. Центральна, 94) загальною площею 412,4 кв.м, що підтверджується договором оренди з ТОВ "Виробник України" від 01.04.2025.
ТОВ "ОРГАНІК КОРМАГРО" здійснює діяльність з виробництва добрив та технологічних фруктово-овочевих емульгуючих добавок для годівлі тварин, а також оптової торгівлі з фермерськими господарствами і виробниками кормів для тварин та птиці.
На підставі направлень від 11.06.2025 № 3644, № 3632 та від 16.06.2025 № 3680, № 3681, а також наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 06.06.2025 № 2758к контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні у податковій декларації з ПДВ за квітень 2025 року № 9142208904 від 20.05.2025 від'ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з державного бюджету.
За результатами проведеної перевірки складено акт № 18620/02-32-07-03/45425703 від 26.06.2025, у якому зафіксовано порушення:
- п. 198.5, п. 189.1, п. 199.1, п. 200.1, п. 200.4, п. 201.10 ПК України внаслідок завищення суми від'ємного значення ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на 10 449 575 грн;
- п. 198.5, п. 189.1, п. 199.1, п. 200.1, п. 200.4, п. 201.10 ПК України внаслідок завищення показника рядка 21 податкової декларації ("Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду") на 56 098 грн;
- п. 201.1, п. 201.10 ПК України через відсутність реєстрації податкових накладних за операціями, використаними не у господарській діяльності, на обсяг постачання без ПДВ 52 528 365 грн.
Згідно з актом перевірки протягом періоду з 01.09.2024 по 30.04.2025 позивач здійснював імпорт свіжих зелених бананів у кількості 1319,9 тон статистичною вартістю 52 247,9 тис. грн, сплативши при цьому ПДВ у сумі 10 449 575 грн, який було віднесено до податкового кредиту. Крім того, підприємство придбавало різноманітні товари та послуги (дизельне паливо, крохмаль, крейду кормову, зернові відходи, плівку, транспортно-експедиторські послуги тощо) у низки контрагентів на загальну суму ПДВ 10 505 672,71 грн, що також було включено до податкового кредиту.
Разом з тим, за висновками перевірки, надані документи бухгалтерського обліку не підтверджують фактичне здійснення виробничої діяльності, оскільки:
- споживання електроенергії не відповідало технологічним показникам переробки імпортованих бананів;
- у бухгалтерському обліку не відображено побічні продукти виробництва (рідку та тверду фракції сировини), які б утворювалися при переробці;
- не оприбутковано пакувальні матеріали (ящики для бананів), які мали б накопичуватися у процесі виробництва;
- наявна нестача трудових ресурсів для очищення сировини.
Відтак ревізори дійшли висновку, що придбані товари та послуги були використані у операціях, що не є господарською діяльністю, а позивач не нарахував податкові зобов'язання відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198, п. 189.1 ст. 189, п. 199.1 ст. 199, п. 201.10 ст. 201 ПК України.
Не погодившись з відповідними висновками акту перевірки, ТОВ "ОРГАНІК КОРМАГРО" подало свої заперечення.
Утім, на підставі акту перевірки з урахуванням розглянутих заперечень відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення:
- від 25.07.2025 № 0236830703 (форми "В1") ? про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларованого на рахунок платника у банку за квітень 2025 року на 10 449 575 грн (штрафна санкція ? 2 612 394 грн);
- від 25.07.2025 № 0236840703 (форми "В4") ? про завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту, за квітень 2025 року на 56 098 грн;
- від 25.07.2025 № 0236870703 (форми "ПН") ? про відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на загальну суму постачання (без ПДВ) у 52 528 365 грн (штрафна санкція ? 3 400 грн).
З вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погоджується, вважає їх незаконними та протиправними, а тому звернувся до суду з позовом про їх скасування.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд виходить з таких мотивів.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті ПК України:
бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника;
пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.
Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктом 200.10 статті 200 ПК України визначено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п. 200.11 ст. 200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
Згідно з положеннями п. 200.12 ст. 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:
а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;
б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;
г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;
ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Відповідно до п. 200.15 ст. 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
В силу приписів пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Отже, за змістом наведених правових норм держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов'язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом такого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку нараховується пеня.
Водночас у контексті розгляду цієї справи, з урахуванням вищевказаних законодавчих положень суд доходить до наступних висновків:
- платник податку, який подав заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, має право на отримання відповідного бюджетного відшкодування податку на додану вартість лише у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної або ж документальної позапланової перевірки, яка проводиться з підстав, передбачених пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, та у строк, визначений п. 200.11 ст. 200 ПК України;
- якщо за результатами документальної позапланової перевірки контролюючий орган не підтверджує правомірність заявленої платником суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у зв'язку з чим приймає відповідне податкове повідомлення-рішення, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається неузгодженою до дня закінчення процедури судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення.
Під час розгляду справи судом встановлено, що ТОВ "ОРГАНІК КОРМАГРО" у встановленому законом порядку подало до контролюючого органу декларацію з податку на додану вартість за квітень 2025 року, у якій заявило суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 10 449 575 грн.
У зв'язку з цим ГУ ДПС у Вінницькій області, виконуючи вимоги пункту 200.11 статті 200 та підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, призначило та провело документальну позапланову виїзну перевірку щодо дотримання платником податку вимог законодавства при декларуванні від'ємного значення ПДВ, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 26.06.2025 № 18620/02-32-07-03/45425703, яким не підтверджено право позивача на отримання заявленої суми бюджетного відшкодування, а також зафіксовано низку порушень норм чинного податкового законодавства. Як наслідок, винесено податкові повідомлення-рішення від 25.07.2025 № 0236830703, № 0236840703 та № 0236870703 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 10 449 575 грн, про зменшення від'ємного значення ПДВ на 56 098 грн та про застосування штрафних санкцій за нереєстрацію податкових накладних за операціями, що не є господарською діяльністю, на обсяг постачання 52 528 365 грн.
При цьому, на думку контролюючого органу, придбані платником податків товари/послуги за період з 01.09.2024 по 30.04.2025 не могли бути використані у господарській діяльності, як діяльності особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, та спрямована на отримання доходу. Водночас зроблено висновок про відсутність виробництва, виходячи з трьох основних тез: рівня споживання електроенергії, відсутності побічних продуктів і пакувальних залишків, а також нестачі трудових ресурсів для очищення сировини.
Перевіряючи наведені доводи з урахуванням наданих сторонами доказів, суд зазначає таке.
У акті перевірки від 26.06.2025 стверджується про неможливість здійснення виробництва з огляду на низьке споживання електроенергії ? 6929 кВт год за період з 01.09.2024 по 30.04.2025, тоді як, на думку податкового органу, для переробки 1 319,9 тон бананів необхідно понад 2,6 млн кВт год.
Однак суд враховує, що вказані висновки зроблені виключно на підставі внутрішніх розрахунків ревізорів, без використання нормативно визначених методик, технічних довідників або експертних висновків у сфері виробництва кормових добавок. Водночас самі ревізори не є спеціалістами у галузі харчової технології, не мають професійної кваліфікації для оцінки енергоефективності промислового обладнання, а тому їхні власні арифметичні припущення не можуть розглядатися як належні докази у розумінні статті 73 КАС України.
Позивач, своєю чергою, надав технічні умови ТУ 10.9-45425703-002:2024, технологічну інструкцію № 1 від 03.10.2024 та технологічну карту виробництва, якими визначено, що технологічний процес полягає у подрібненні, сушінні при низькотемпературному режимі та подальшому змішуванні. Така технологія належить до категорії малоресурсних, не є енергоємною у класичному розумінні, а споживання електроенергії прямо залежить від параметрів обладнання, режимів сушіння та тривалості циклів.
Суд також враховує надані позивачем акти про спожиту електроенергію, укладені з ТОВ "Виробник України", які демонструють стабільне та економічно обґрунтоване споживання енергоресурсів.
Відтак порівняння фактичних даних із гіпотетичними розрахунками без визначеної методології є безпідставним і не може свідчити про відсутність виробництва.
Тобто висновок ДПС про "неможливість виробництва через недостатнє енергоспоживання" є, по суті, оціночним судженням, що виходить за межі компетенції податкового органу та не є доведеним, хоча в силу приписів статті 77 КАС України обов'язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладено саме на цей орган. При цьому клопотання про призначення експертизи з відповідного питання, яке потребує спеціальних знань, в процесі розгляду справи заявлено не було, хоча суд звертав увагу сторін на таку можливість. Відтак суд констатує, що жодного належного доказу, який би підтверджував відсутність технологічного процесу або невідповідність витрат енергії виробництву матеріали справи не містять.
Щодо твердження контролюючого органу про відсутність у бухгалтерському обліку позивача побічних продуктів (рідкої та твердої фракцій) та залишків пакувальних матеріалів, зокрема картонних ящиків, то суд зазначає таке.
З аналізу наявних у позивача документів вбачається, що процес виробництва емульгуючих добавок не передбачає утворення будь-яких товарних побічних продуктів. При термічній обробці сировини відбувається лише випаровування вологи та незначна втрата маси, що не створює матеріального активу, який можна було б оприбуткувати чи реалізувати. Водночас твердження відповідача про "обов'язкове утворення побічних продуктів" не підтверджене жодними технічними нормами або експертними висновками, а є лише припущенням.
Так само викликає обґрунтовані сумніви й аргументи контролюючого органу щодо "пакувальних матеріалів", адже сировина імпортувалася позивачем у звичайних картонних ящиках одноразового використання (вартість яких не включалася у митну вартість товару), які після розвантаження підлягають утилізації, не мають ознак активу й не підлягають бухгалтерському обліку як складські залишки. Відповідно до положень НП(С)БО 9 "Запаси" та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів (затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 № 2), активом визнається ресурс, який контролюється підприємством і здатен приносити майбутні економічні вигоди. Пакувальні матеріали належать до витрат виробництва в момент їх фактичного використання та списуються на собівартість продукції.
Отже, за відсутності нормативного обов'язку здійснювати облік одноразової тари як окремого матеріального залишку або відображати її у бухгалтерському балансі, відсутність записів про неї в обліку платника не може визнаватися достовірним доказом на порушенням вимог податкового чи бухгалтерського законодавства.
Суд також враховує, що позивач надав документи, які підтверджують господарські операції і рух матеріалів, у тому числі акти приймання-передачі сировини, товарно-транспортні накладні, платіжні документи, договори оренди приміщень та обладнання. Таким чином, доводи контролюючого органу про "неоприбуткування побічних продуктів і тари" є безпідставними.
Відповідно суд доходить висновку, що відсутність у бухгалтерському обліку записів про одноразову тару та побічні продукти технологічного процесу не може бути розцінена як свідчення відсутності господарської діяльності чи фіктивності операцій.
Щодо доводів про нестачу трудових ресурсів для очищення сировини, то суд згідно з актом перевірки контролюючий орган послався на штатний розпис із чотирма працівниками (директор, оператор, укладальник-пакувальник і водій навантажувача), зробивши таким чином висновок, що цієї кількості осіб недостатньо для переробки понад 1300 тон бананів.
Водночас суд погоджується із запереченнями позивача, що вказані висновки зроблені відповідачем без урахування фактичної механізації процесу, тоді як на підприємстві функціонують дві дробильні машини потужністю 20 тон сировини на годину кожна, сушильне обладнання безперервної дії та механізований змішувач. Технологічна карта процесу не передбачає ручного очищення сировини від шкірки, як це помилково тлумачить відповідач. Тобто не є безпідставними твердження позивача про те, що людська участь у процесі зведена до контролю, завантаження сировини та пакування готової продукції, що об'єктивно не потребує великої кількості працівників. Разом з тим, в періоди підвищеного виробничого навантаження проводилося залучення тимчасових працівників на умовах цивільно-правових договорів, що доводиться звітністю за формою № 1ДФ.
Отже, висновки акту перевірки про "неможливість виробництва чотирма особами" засновані виключно на суб'єктивній думці ревізорів без усебічної оцінки фактичних обставин та наявних у платника документів.
Щодо твердження податкового органу про неможливість зберігання виробленої продукції (добавок), то такі, знову-таки, ґрунтуються лише на припущеннях, які не підтверджені жодними перевірками, експертними висновками чи фактичними даними. Поряд з цим, згідно з розділом 7 Технічних умов "Добавки технологічні емульгуючі фруктово-овочеві" ТУ У 10.9-45425703-002:2024 відповідні добавки можуть зберігатися 6 місяців від дати виготовлення та не потребують особливих, наприклад температурних умов зберігання і можуть зберігатися в сухих приміщеннях із захистом від атмосферних опадів.
Твердження відповідача про відсутність залишків придбаних товарів/послуг для здійснення виробництва також є незмістовними з огляду на дату проведення інвентаризації, яка мала місце під час перевірки, тобто значно пізніше кінцевої дати спірного періоду (30.04.2025).
Суд зазначає, що вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Згідно з абзацом першим пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 ПК України).
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).
Згідно із частиною першою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у частині другій зазначеної статті.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена, крім того, податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вирішуючи справу суд враховує, що на підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем надано:
- договір оренди нежитлового офісного приміщення з ФОП ОСОБА_1 від 29.07.2024, предметом якого є оренда офісу для розміщення адміністративних приміщень та здійснення управлінської діяльності;
- договір оренди виробничих приміщень з ТОВ "Виробник України" № 1/04-25, предметом якого є оренда комплексу виробничих і складських приміщень загальною площею 412,4 кв.м. для виробництва та зберігання продукції;
- договори оренди обладнання з ТОВ "Агрохелат Україна" від 31.07.2024: автонавантажувача № 31/07-2, промислового подрібнювача № 31/07-3, системи очистки № 31/07-4, змішувача № 31-07/1, що використовуються у технологічному процесі виробництва;
- зовнішньоекономічний контракт з TARGOVSKI RESURSI EOOD (Болгарія) № А24 від 06.08.2024, предметом якого є постачання фруктово-овочевої сировини для виробництва добавок, до якого додано митні декларації, міжнародні товарно-транспортні накладні та інвойси за жовтень 2024-лютий 2025 рр.;
- зовнішньоекономічний контракт з TARGOVSKI RESURSI EOOD (Болгарія) № 2024В11 від 11.09.2024, який підтверджує постачання додаткових партій сировини у 2025 році, що також оформлено митними деклараціями та інвойсами за березень-квітень 2025 року;
- договір поставки контейнерів м'яких типу біг-бег від ТОВ "Пакотрейд Плюс" № 91 від 12.11.2024, укладений з метою забезпечення пакування та транспортування готової продукції;
- договір комісії з ТОВ "Фрукти сезону" № 21/02/25 від 21.02.2025, предметом якого є організація поставок та логістичний супровід зовнішньоекономічних операцій;
- договір комісії з ТОВ "Бона Мікс" № 01/10 від 01.10.2024, укладений з метою забезпечення транспортного обслуговування перевезень сировини та продукції;
- договір доручення на надання митно-брокерських послуг з ТОВ "Фрукти сезону" № 21/02-01 від 21.02.2025, предметом якого є митне оформлення вантажів, що імпортуються та експортуються товариством;
- договір доручення на надання митно-брокерських послуг з ТОВ "Бона Мікс" № 02/10-01 від 02.10.2024, укладений з тією ж метою - для здійснення митного оформлення товарів;
- договори з ТОВ "Тара-Групп" щодо постачання дерев'яних піддонів, з ТОВ "Крупяний Двір" щодо постачання зернових відходів твердих сортів пшениці, з ТОВ "Перша будівельна база" щодо постачання кормової меленої крейди для тварин, з ТОВ "Група компаній "Україна Промислова" щодо постачання декстрози моногідрату (глюкози) та крохмалю картопляного, з ТОВ "Фавор ДВ" щодо постачання дизельного палива;
- технічні умови на продукцію ("Добавки технологічні емульгуючі фруктово-овочеві" ТУ У 10.9-45425703-002:2024, "Добрива органо-мінеральні та мультидобрива" ТУ У 20.1-45425703-001:2024);
- сертифікати відповідності № UA.03904-24, № UA.04613-25, № UA.04667-25, протоколи випробувань № 1365 від 07.10.2024 та № 477 від 12.03.2025;
- акти за спожиту електроенергію від ТОВ "Виробник України" за період листопад 2024-квітень 2025 рр.;
- вимоги-накладні за листопад 2024-лютий 2025 рр., платіжні доручення та swift-повідомлення на підтвердження проведення розрахунків, банківські виписки з особових рахунків у гривні та доларах США, штатний розпис працівників та видаткові накладні від постачальників тощо.
Вказані докази у їх сукупності свідчать про повноцінний ланцюг господарських операцій ? від постачання сировини до реалізації готової продукції: договори оренди виробничих приміщень, акти приймання-передачі обладнання, технічні умови, сертифікати відповідності, протоколи випробувань продукції, платіжні документи, банківські виписки, митні декларації, товарно-транспортні накладні, довідки про спожиту електроенергію.
Особливо показовим є факт експортних поставок позивачем у березні та квітні 2025 року за зовнішньоекономічним контрактом з TARGOVSKI RESURSI EOOD (Болгарія), що підтверджено ЕМД та swift-повідомленнями про надходження валютної виручки. Ці документи є прямим доказом того, що підприємство здійснювало реальну господарську діяльність, спрямовану на отримання доходу, а не формальне документування операцій.
Водночас відповідач у своїх поясненнях не заперечує факту здійснення ТОВ "ОРГАНІК КОРМАГРО" імпорту сировини (зокрема бананів) та експорту готової продукції, що додатково свідчить про реальність здійснення виробничої діяльності підприємством.
На вимогу суду позивачем також надано документи, які доводять економічну мету від здійснення такої діяльності у спірний період та отримання прибутку в сумі 4 236 282,58 грн (довідка № 34 від 23.09.2025).
Таким чином, матеріали справи підтверджують, що ТОВ "ОРГАНІК КОРМАГРО" провадило законну господарську діяльність, мало необхідні ресурси, виробничі приміщення, обладнання, персонал і технологію виробництва, а також отримувало економічний результат у вигляді готової продукції та валютної виручки від експорту. Факт виробничої діяльності підприємства доводиться також відеоматеріалами, які надані позивачем та досліджені у судовому засіданні за участю сторін.
Окремо суд враховує, що постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.08.2025 у справі № 127/20851/25 провадження про притягнення директора товариства до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Водночас об'єктивна сторона відповідного правопорушення стосувалося саме декларування ПДВ за квітень 2025 року, що додатково свідчить про недоведеність контролюючим органом обставин, покладених в основу акта перевірки від 26.06.2025 № 18620/02-32-07-03/45425703.
Що стосується посилань представників відповідача на кримінальне провадження № 12024000000001810 від 31.08.2024, то суд зауважує, що таке було відкрите ще до початку спірної господарської діяльності позивача, яка була предметом перевірки та охоплює період з 01.09.2024 по 30.04.2025.
Водночас сам по собі факт наявності такого кримінального провадження не доводить правомірності висновків за результатами проведеної перевірки.
У постанові від 08.06.2022 у справі № 808/1186/15 Верховний Суд зазначив, що одне тільки досудове розслідування, порушене по факту фіктивного підприємництва, не свідчить про безтоварність господарських операцій за участі суб'єкта підприємницької діяльності, якого стосується це розслідування. Преюдиційне значення для адміністративного суду мають обставини, встановлені вироком суду в кримінальному провадженні або в ухвалі про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили.
Подібні висновки також наведені у постанові КАС ВС від 18.09.2018 у справі № 802/2231/17-а, згідно з якою наявність кримінального провадження щодо контрагента платника, у якому не винесено вироку суду або ухвали про закриття провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, на підставі приписів частини шостої статті 78 КАС України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.
Також за висновками, викладеними у постанові КАС ВС від 15.02.2023 у справі № 803/1810/16 факт порушення кримінальної справи чи наявність обвинувальних вироків щодо посадових осіб суб'єктів господарювання не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених між платником та контрагентами.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Крім того, згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", заява № 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи повинні бути розглянуті на підставі наданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів мусять саме податківці.
У пункті 53 у рішенні по справі "Федорченко та Лазоренко про України" Суд зазначив, що суди повинні при оцінці доказів керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом".
Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що адміністративний позов ТОВ "ОРГАНІК КОРМАГРО" є підставним та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 24 224,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі, тобто ГУ ДПС у Вінницькій області.
Керуючись ст.ст. 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 25.07.2025 № 0236830703 (за формою "В1").
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 25.07.2025 № 0236840703 (за формою "В4").
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 25.07.2025 № 0236870703 (за формою "ПН").
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІК КОРМАГРО" судовий збір в розмірі 24 224,00 грн (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІК КОРМАГРО" (код ЄДРПОУ 45425703, місцезнаходження: вул. Бевза, буд. 34, каб. 310, м. Вінниця, 21000);
2) представник позивача: адвокат Осколков Іван Леонідович (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: пров. Хрестовий, 2, поверх 5, м. Київ, 01010, має електронний кабінет в ЄСІТС);
3) відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028).
Повне судове рішення складено 31.10.2025.
Суддя Сало Павло Ігорович