8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
"31" жовтня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3724/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши матеріали
позовної заяви Харківського обласного центру зайнятості (61068, м. Харків, вул. Громадського Олега, буд. 1-А)
до Фізичної особи - підприємця Кохана Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 249990,00 грн.
Позивач, Харківський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - фізичної особи - підприємця Кохана Олександра Сергійовича про стягнення коштів гранту у розмірі 249990,00 грн. та судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.10.2025 позовну заяву залишено без руху. Разом з тим, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у п'ять днів з дня отримання копії відповідної ухвали. Одночасно роз'яснено, що у разі невиконання зазначеної ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу з всіма доданими до неї документами на підставі статті 174 ГПК України.
27.10.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків позовної заяви (вх. №24918), в якій позивач просить прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №922/3724/25.
Разом з тим, 27.10.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (вх. №24908), в якому просить суд залучити до розгляду справи №922/3724/25 Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (код ЄДРПОУ 00032129, вул. Госпітальна, 12Г, м. Київ, 01001) в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Дослідивши заяву про усунення недоліків позовної заяви, а також клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору разом із доданими до них документами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Виходячи із принципу гарантування Конституцією України судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також установленими ним передумовами для звернення до суду.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі. З наведеного вище слідує, що доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного та послідовного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Суд зазначає, що з 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 №3200-IX.
Вимогами пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Таким чином, в наведеній нормі процесуального права законодавець окреслив вимоги до змістовного наповнення позовної заяви, яка повинна містити, зокрема, поштовий індекс та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Вимога пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України про зазначення у позовній заяві відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету є імперативною та поширюється на коло учасників справи, а також їх представників поряд із іншими вимогами вказаної норми процесуального права (реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичних осіб, за його наявності, відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси тощо).
Разом з тим, за змістом частини 1 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до частини 1 статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Зазначені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи.
З огляду на наведене, визначаючи коло учасників справи та їх представників у позовній заяві було зазначено найменування позивача та прізвище, ім'я, по батькові представника позивача, найменування відповідача, третьої особи, а також зазначено наступні їх відомості: місцезнаходження, ідентифікаційний код, реєстраційний номер облікової картки платника податків, вказівка на статус фізичної особи-підприємця, відомі номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти.
Однак, в силу імперативних приписів пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України, позовна заява поряд з відомостями позивача та його представника, відповідача, третьої особи, не містила поштового індексу відповідача та відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та його представника, відповідача, третьої особи, яких вказано у позовній заяві.
Таким чином, враховуючи наведене, ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.10.2025 встановлено, що позовна заява не містить зазначення повної адреси місцезнаходження відповідача, а саме поштового індексу. При цьому позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, що є недоліком позовної заяви в розумінні вимог пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України, який підлягає усуненню шляхом подання до суду таких відомостей.
Із заяви про усунення недоліків позовної заяви убачається, що на виконання ухвали Господарського суду Харківської області про залишення позовної заяви без руху від 22.10.2025 було зазначено повну адресу місцезнаходження відповідача. Поряд з цим, зазначено, що у позивача в наявності Електронний кабінет; відповідач не має зареєстрованого Електронного кабінету; у третьої сторони, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, в наявності Електронний кабінет.
Натомість позовна заява містить зазначення позивача - Харківський обласний центр зайнятості, про наявність Електронного кабінету якого вказано в заяві про усунення недоліків позовної заяви. Поряд з цим, позовна заява містить зазначення представника позивача - Лесик Олену Іванівну, відомості про наявність Електронного кабінету якого на виконання вимог пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України, а також ухвали Господарського суду Харківської області від 22.10.2025 не було зазначено, що свідчить про не усунення відповідного недоліку позовної заяви.
При цьому наявність вказаного недоліку позовної заяви та його не усунення не може свідчити про його несуттєвість та формалізм, оскільки вимоги до форми та змісту позовної заяви, що передбачені статтею 162 ГПК України, є обов'язковим для врахування. Зазначення передбачених законодавцем відомостей сприяє обміну документами між іншими учасниками справи та їх представниками в електронній формі, на що звертає увагу Верховний Суд у постанові від 11.03.2024 у справі №910/16954/23, від 29.03.2024 у справі №911/3597/21.
Разом з тим, згідно з частинами 1, 2 статті 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Частиною 1 статті 162 ГПК України унормовано, що в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з частиною 2 статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно з частиною 2 статті 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Таким чином, ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.10.2025 встановлено та зазначено, що до матеріалів позовної заяви не було додано доказів, що підтверджують викладені у позовній заяві обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги в частині подання наказу Харківського обласного центру зайнятості від 06.05.2025 №235 "Про повернення коштів гранту", що є недоліком позовної заяви в розумінні імперативних вимог частини 3 статті 162, частин 2 статті 164 ГПК України, який також підлягає усуненню.
Із заяви про усунення недоліків позовної заяви убачається зазначення про те, що копія наказу Харківського обласного центру зайнятості від 06.05.2025 №235 "Про повернення коштів гранту", як доказ, що підтверджує викладені у позовній заяві обставини, додається. При цьому з переліку додатків до заяви про усунення недоліків позовної заяви слідує, що до вказаної заяви додано довіреність на Лесик Олена Іванівна.pdf, виписку з ЄДР.pdf., наказ ХОЦЗ 235 від 06052025.pdf.
Пунктом 1 частини 1 статті 164 ГПК України унормовано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Згідно з частиною 7 статті 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Суд зазначає, що заява про усунення недоліків за своєю правовою природою є складовою позовної заяви, оскільки усунення недоліків позовної заяви спрямовано на приведення позовної заяви у відповідність до вимог ГПК України, які ставляться до форми та змісту позовної заяви, а також подання доказів, які мають додаватися до позовної заяви, зокрема, доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги у розумінні частини 2 статті 164 ГПК України.
При цьому, у разі усунення недоліків позовної заяви та подання нових доказів, якими обґрунтовується позовна заява, однак які не було додано до позовної заяви, у позивача виникає передбачений законодавством обов'язок направлення заяви про усунення недоліків позовної заяви із доданими до неї документами іншим учасникам справи відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164, частини 1 статті 172 ГПК України, що відповідає принципу юридичної визначеності та не потребує роз'яснення.
Наведене вище зумовлене, насамперед, забезпеченням процесуальних прав інших учасників процесу з метою надання їм можливості бути обізнаним про подання позивачем до суду всіх доказів в обґрунтування позовних вимог, а також відомостей, які наведено в заяві про усунення недоліків, зокрема про наявність зареєстрованих Електронних кабінетів ЄСІТС через які надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС, можливість обміну документів між судом та учасниками судового процесу, а також між самими учасниками судового процесу. Обізнаність інших учасників процесу із змістом заяви про усунення недоліків позовної заяви, а також доданими до неї документами, як доповнення до позовної заяви, створює рівні умови для учасників процесу завчасно підготуватись та надати свої аргументи і заперечення, а також сприяє обміну документами між учасниками справи, їх представниками в електронній формі (висновки Верховного Суду у постанові від 11.03.2024 у справі №910/16954/23, ухвалі від 29.03.2024 у справі №911/3597/21).
Таким чином, недотримання встановленого порядку направлення на адресу учасників справи заяву про усунення недоліків разом із доданими до неї документами в обґрунтування позовних вимог ставить таких учасників справи у завідомо невигідне становище і порушує принцип справедливої рівноваги.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України №2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Натомість з доданих до заяви про усунення недоліків позовної заяви, а також клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору судом не вбачається доказів направлення відповідної заяви на адресу відповідача та третьої особи, яку позивач просить суд залучити до участі у справі.
Водночас суд зазначає, що до позовної заяви, на відміну від поданої заяви про усунення недоліків позовної заяви було додано, зокрема, квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС №4799994 АТ "Державний ощадний банк України" з пунктів №5 та №24 якої вбачається про направлення ідентичного документу "наказ ДЦЗ від 10052024 з додатком.pdf". Однак відомостей про направлення наказу Харківського обласного центру зайнятості від 06.05.2025 №235 "Про повернення коштів гранту", як нового доказу в обґрунтування позовних вимог, який додано до заяви про усунення недоліків, яка є доповненням до позовної заяви, матеріали заяви про усунення недоліків не містять.
Отже, не направлення учасникам справи відповідно до наведених вимог ГПК України заяви про усунення недоліків позовної заяви разом із доданими до неї документами в обґрунтування та в доповнення до позовної заяви, свідчить про неналежне усунення недоліків позовної заяви, оскільки порушує процесуальні права учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені частиною 3 статті 2 ГПК України.
За змістом статті 7 ГПК України господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків.
Згідно з частиною 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.
З огляду на наведені норми права, практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, а також необхідність врахуванням судом висновків Верховного Суду в порядку частини 4 статті 236 ГПК України, суд зазначає, що прийняття до розгляду позовної заяви без належного усунення недоліків позовної заяви з урахуванням наведеного, може бути витлумачено учасниками процесу як надання процесуальної переваги позивачу, що порушить окреслені засади судочинства та сприятиме виникненню сумнівів у інших учасників процесу щодо об'єктивності та неупередженості суду, що є неприпустимим.
Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на приписи частини 8 статті 174 ГПК України, за змістом яких, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків з урахуванням вище наведеного, що у даному випадку свідчить про відсутність перешкод позивачу у доступі до правосуддя.
Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву Харківського обласного центру зайнятості до фізичної особи - підприємця Кохана Олександра Сергійовича про стягнення 249990,00 грн. разом із доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, встановленими статтями 256-257 ГПК України.
Ухвала підписана 31.10.2025 р.
Суддя Сальнікова Г.І.
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).