Справа № 503/1295/25
Провадження № 2/503/738/25
31 жовтня 2025 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Вороненка Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Новіцької Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кодима, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
встановив:
Позивач подав вище вказаний позов посилаючись на ті обставини, що 06.07.2023 року в обідній час доби відповідач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «HONDA CIVIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , скоїла наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який перебував на березі біля водойми «Плешкани» Кодимської ТГ, в результаті ДТП пішохід ОСОБА_2 від отриманих тілесних ушкоджень загинув у лікарні. За фактом настання зазначеного ДТП 06.07.2023 року відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023161180000664 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, в рамках якого проводилось досудове розслідування. 10.04.2025 року Кодимським районним судом Одеської області у справі № 503/1260/23 було ухвалено вирок, яким відповідача ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 , право на отримання відшкодування, у зв'язку із втратою годувальника набув його неповнолітній син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якого діяла мати - ОСОБА_4 , яка була колишньою дружиною загиблого. 28.08.2023 року потерпіла ОСОБА_4 звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України (надалі за текстом - МТСБУ) із заявою про виплату страхового відшкодування в додатку якої було зазначено повідомлення про дорожно-транспорту пригоду, внаслідок чого позивачем МТСБУ було відкрито регресну справу № 95429, в рамках якої МТСБУ було прийнято наказ № 3/15030 від 31.08.2023 року з рішенням про відшкодування шкоди потерпілому в загальному розмірі 241200,00 грн, яка як регламентна виплата була сплачена ним потерпілому. У зв'язку з чим та для захисту своїх прав позивач пред'явив до відповідача позов шляхом подання до суду через свого представника - адвоката Огнев'юк Я.В. відповідної позовної заяви, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь відшкодування шкоди в порядку регресу, пов'язаних з регламентною виплатою, у розмірі 241200,00 грн, а також стягнути судові витрати у вигляді судового збору сплаченого за подання до суду позовної заяви у розмірі 3618,00 грн.
11.08.2025 року ухвалою суду (а.с.44-45) відкрито провадження за вказаним позовом та справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно роз'яснено відповідачу її право подати у 5-денний строк з дня одержання цієї ухвали заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч.4 ст. 277 ЦПК України), а у 15-денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.7 ст. 279 ЦПК України) та відзив на позовну заяву (відзив). Копію ухвали направлено сторонам у відповідності до вимог ст. 190 ЦПК України та отримано позивачем і його представником- адвокатом Огнев'юк Я.В., у порядку встановленому пунктом 2 ч.6 ст. 272 ЦПК України, шляхом її доставки до їх електронних кабінетів 11.08.2025 року, про що свідчать довідки про доставку електронного документа (а.с.48-49), а відповідачу, у порядку встановленому пунктом 1 ч.6 ст. 272 ЦПК України, за адресою його зареєстрованого у встановленому законом порядку місцем проживання, згідно відповідної інформації Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 08.08.2025 року № 03-17/2639 (а.с.43), отриманої судом на виконання вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення № 0610273319703 (із відбитком штампу «судова повістка» на поштовому конверті та з позначкою «судова повістка» зазначеною в адресному ярлику розміщеному на поштовому конверті), яке 26.08.2025 року було повернуто поштою до суду неврученим із відміткою в довідці про причини повернення за закінченням терміну зберігання (а.с.50), хоча зазначена причина повернення не передбачена положеннями ст. 128 ч.8, 272 ч.6 ЦПК України як така, що має процесуально значущі наслідки для мети використання поштового відправлення здійсненого судом, а у бланку самої згаданої довідки передбачено, що причинами повернення відправлень із статусом «судова повістка» є лише «адресат відсутній за вказаною адресою» або «адресат відмовився». Тому суд сприймає як фактичну причину повернення згаданого рекомендованого відправлення те, що «адресат відсутній за вказаною адресою». Окрім того, суд додатково надіслав відповідачу ухвалу на її поштову адресу, зазначену позивачем у змісті позовної заяви (а.с.2) на виконання вимог пункту 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення № 0610273319282 (із відбитком штампу «судова повістка» на поштовому конверті та з позначкою «судова повістка» зазначеною в адресному ярлику розміщеному на поштовому конверті), яке 26.08.2025 року було повернуто поштою до суду неврученим із відміткою в довідці про причини повернення за закінченням терміну зберігання (а.с.53), хоча зазначена причина повернення не передбачена положеннями ст. 128 ч.8, 272 ч.6 ЦПК України як така, що має процесуально значущі наслідки для мети використання поштового відправлення здійсненого судом, а у бланку самої згаданої довідки передбачено, що причинами повернення відправлень із статусом «судова повістка» є лише «адресат відсутній за вказаною адресою» або «адресат відмовився». Тому суд сприймає як фактичну причину повернення згаданого рекомендованого відправлення те, що «адресат відсутній за вказаною адресою».
У встановлений судом строки відповідач не скористалася своїми процесуальними правами учасника справи, зокрема клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву (відзив) не подала. У зв'язку з чим та після закінчення тридцяти денного строку з дня відкриття провадження у справі, передбаченого ч.2 ст. 279 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дану справу, згідно ч.5 ст. 279 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ураховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини.
06.07.2023 року в обідній час доби відповідач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «HONDA CIVIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , скоїла наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який перебував не березі водойми «Плешкани» Кодимської ТГ, в результаті ДТП пішохід ОСОБА_2 від отриманих тілесних ушкоджень загинув у лікарні, що підтверджується копією довідки про причину смерті від 08.07.2023 року (а.с.18), за фактом настання зазначеного ДТП 06.07.2023 року відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023161180000664 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, в рамках якого проводилось досудове розслідування, копією листа-відповіді Подільського РУП ГУНП в Одеській області від 23.08.2023 року № 66.1/4179 (а.с.19) та копія витягу від 08.07.2023 року з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023161180000664 від 06.07.2023 року (а.с.20).
10.04.2025 року Кодимським районним судом Одеської області у справі № 503/1260/23 було ухвалено вирок (а.с.21-23), який набрав законної сили 12.05.2025 року та за згідно якого ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України (за фактом вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди) з призначенням їй покарання та звільнено від відбування основного покарання з випробувальним.
Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, факт дорожньо-транспортної пригоди, обставини її вчинення, а також винуватість відповідача ОСОБА_1 у цій ДТП є доведеними обставинами і доказуванню в цій цивільній справі не підлягають.
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Після смерті ОСОБА_2 право на отримання відшкодування, у зв'язку із втратою годувальника набув його неповнолітній син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якого діяла мати - ОСОБА_4 , яка була колишньою дружиною загиблого, що в сукупності підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого виконавчим комітетом Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області 02.03.2007 року (а.с.24), згідно якого 02.03.2007 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_5 , внаслідок чого остання змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 »; копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 , виданого виконкомом Вербовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області 26.03.2010 року (а.с.16), актовий запис № 4, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_2 і ОСОБА_8 народилася дитина - син ОСОБА_3 ; копією рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 17.05.2017 року у справі № 139/379/17, яке набрало законної сили 30.05.2017 року (а.с.26-27) та яким було розірвано шлюб укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_8 , які мали спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; а також копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_3 , виданого Новокадацьким районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 05.12.2020 року (а.с.25), згідно якого було зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , актовий запис № 266, внаслідок чого остання змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_10 ».
28.08.2023 року ОСОБА_11 , як законний представник неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який внаслідок загибелі свого батька втратив годувальника, подала до МТСБУ повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заяву про виплату страхового відшкодування шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується копією відповідної заяви (а.с.32) та повідомлення (а.с.33-34) до якого додала копії вище зазначених документів, які підтверджують родинний зв'язок між загиблим та його сином.
У зв'язку з чим МТСБУ було відкрито регресну справу № 95429, в рамках якої здійснено розрахунок (а.с.35) розміру відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою годувальника (розмір шкоди на утримання) сином загиблого - ОСОБА_3 , 2010 року народження, а також складено довідку № 1 від 30.08.2023 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих (а.с.37), згідно яких виплата для останнього, яку отримує його мати - ОСОБА_11 , становить 241200,00 грн.
31.08.2025 року МТСБУ було видано наказ №3/15030 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих (а.с.36), яким вирішено сплатити на рахунок ОСОБА_11 241200,00 грн за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
31.08.2023 року позивач МТСБУ здійснив перерахування на рахунок ОСОБА_11 у філії - Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» виплату по справі № 95429, згідно наказу №3/15030 від 31.08.2025 року, в розмірі 241200,00 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції АТ «Укрексімбанк» від 31.08.2023 року № 975180 (а.с.38).
Нормативно-правове застосування
Відповідно до абзацу першого ч.1 ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.
Згідно ч.1-2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У відповідності до ч.1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.04.2004 року № 1961-IV (надалі за текстом - Закон № 1961-IV, який був чинним на момент виникнення правовідносин - настання події ДТП та страхового провадження за нею), страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Положеннями ст. 23 Закону № 1961-IV закріплено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є і шкода, пов'язана із смертю потерпілого. Положеннями ст. 27 Закону № 1961-IV закріплено, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Відповідно до положень ст. 20 та 25Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2004 року № 3720-IX (надалі за текстом - Закон № 3720-IX, у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди життю та здоров'ю потерпілої фізичної особи здійснюється страхова (регламентна) виплата у зв'язку зі смертю потерпілої фізичної особи. Страхова (регламентна) виплата у зв'язку із смертю потерпілої фізичної особи здійснюється, якщо смерть потерпілої фізичної особи настала протягом одного року з дня дорожньо-транспортної пригоди та є прямим її наслідком. Страховик, а у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, у разі смерті потерпілої фізичної особи здійснює страхову (регламентну) виплату у зв'язку із втратою годувальника кожній особі, яка відповідно до Цивільного кодексу України в частині відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, та з урахуванням положень Сімейного кодексу України має право на таке відшкодування, у розмірі, що розраховується відповідно до Цивільного кодексу України в частині відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого.
Страхова (регламентна) виплата у зв'язку із втратою годувальника кожній особі, яка має право на таку виплату. Загальний мінімальний розмір страхової (регламентної) виплати особам, які перебували на утриманні одного померлого, за весь період її отримання не може становити менше 36 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку.
Відповідно до ст. 39.1 Закону № 1961-IV, моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Положенням ст. 40 Закон № 3720-IX (який є чинним на час пред'явлення позову та судового розгляду) визначено, що МТСБУ є єдиним обов'язковим об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
МТСБУ є юридичною особою, належить до неприбуткових організацій, за умови відповідності вимогам, встановленим Податковим кодексом України, і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, Закону України "Про страхування", інших актів законодавства та свого статуту.
Згідно п. 39.2.1 Закону № 1961-IV, основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Відповідно ст. 41 Закон № 3720-IX, до основних завдань МТСБУ належить гарантування відшкодування шкоди заподіяної на території України забезпеченими транспортними засобами за внутрішніми договорами страхування у випадках, визначених цим Законом, а також здійснення регламентних виплат у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно п.п.«а» п.41.1 ст. 41 Закону № 1961-IV, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до п.п.38.2.1 пункту 38.2 ст. 38 вказаного Закону, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Згідно пункту 1 ч.2 ст. 37 Закону № 3720-IX, МТСБУ після здійснення регламентної виплати має право зворотної вимоги до особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, керуючи транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.
Висновки суду
- щодо обґрунтованості позову
Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Положеннями частин 1-3 статті 13 ЦПК України також передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У зв'язку з вище викладеним, зокрема встановленої вини відповідача у ДТП, розміру завданої шкоди і здійснення позивачем сплати цієї шкоди постраждалій особі, а також враховуючи те, що відповідач не надав відзив на позовну заяву (відзиву) та/або доказів, які б спростовували обґрунтованість вимог позивача, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги МТСБУ до ОСОБА_1 є обґрунтованими і підлягають повному задоволенню.
- щодо судових витрат
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог з ОСОБА_1 на користь МТСБУ підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору сплаченого останнім за подання до суду позовної заяви в сумі 3618,00 грн, згідно платіжної інструкції АТ «Укрексімбанк» від 21.07.2025 року № 23476 (а.с.13).
Керуючись ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України; місцезнаходження: Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 21647131, до ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП невідомий, про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України відшкодування в порядку регресу, пов'язаних з регламентною виплатою, у розмірі 241200 (двісті сорок одна тисяча двісті) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3618 (три тисячі шістсот вісімнадцять) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Д.В. Вороненко