31 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 640/14469/22
адміністративне провадження № К/990/43764/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року (головуючий суддя Марич Є.В., Войтович І.І., Горобцова Я.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року (головуючий суддя Кучма А.Ю., судді Аліменко В.О., Безименна Н.В.)
у справі № 640/14469/22
за позовом Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Грошової Світлани Василівни
до Національного банку України,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонду гарантування вкладу фізичних осіб, ОСОБА_1
про визнання протиправним та скасування рішення.
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:
1. Акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» 02 вересня 2022 року звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Національного банку України від 30 червня 2022 року №20/900-рк/БТ.
1.2. 23 липня 2023 року у зв'язку з ліквідацією Законом України від 13 грудня 2022 року №2825-IX Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу №640/14469/22 прийнято до провадження Київським окружним адміністративним судом і вирішено розглядати її колегіально за правилами загального позовного провадження.
1.3. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року залучено до участі у розгляді справи №640/14469/22 в якості третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб; Сосєдку Юлію Віліївну.
Підставами для залучення третіми особами суд вказав, що рішення по справі може вплинути на права та обов'язки зазначених осіб.
2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року, позовну заяву Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» залишено без розгляду.
2.1. Ухвалюючи рішення про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що заява про залишення позовної заяви без розгляду розцінюється судом як використання диспозитивного права на вільне розпорядження своїми вимогами на власний розсуд в межах даного адміністративного провадження, тому наявні підстави для її задоволення згідно із пунктом 5 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
3. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:
3.1. Правлінням Національного банку України 01 серпня 2023 прийнято рішення №265-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства «АКБ «КОНКОРД».
3.2. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних від 01 серпня 2023 року №932 розпочато процедуру ліквідації АТ «АКБ «КОНКОРД», призначено Уповноважену особу Фонду гарантування Грошову С.В. та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «АКБ «КОНКОРД».
3.3. Заяву про залишення позову без розгляду 25 жовтня 2023 року подано за підписом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «АКБ «КОНКОРД» - Світлани Грошової на підставі пункту 5 частини першої статті 240 КАС України.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:
4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на: не повне з'ясування судами обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, третя особа ОСОБА_1 , та особа, що не брала участі у справі, яка оскаржувала ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року з мотивів вирішення оскарженою ухвалою питання її прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків - ОСОБА_2 , звернулися з касаційною скаргою, в якій просять скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року з підстав неправильного застосування норм пункту 5 частини першої статті 240 КАС України, статей 9, 49, 53, 242 КАС України. Справу направити для розгляду до суду першої інстанції. На обґрунтування вимог касаційної скарги вказано такі доводи:
4.1. Суд першої інстанції, всупереч вимог частини першої статті 49 КАС України не вирішив заяву ОСОБА_2 про вступ у справу як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Заява була подана 24 жовтня 2023 року на стадії підготовчого провадження до ухвалення судом першої інстанції рішення про залишення позову без розгляду.
4.2. Суд першої інстанції, всупереч вимог статті 53 КАС України, не вирішив заяву ОСОБА_2 як мажоритарного акціонера АТ «АКБ «КОНКОРД» про вступ її до участі у справі як особи, що уповноважена представляти інтереси банку в межах цієї справи. При цьому така заява була мотивована наявністю конфлікту інтересів між інтересами відповідача - НБУ, третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладу фізичних осіб на ліквідацію банку - Грошової С.В.
4.3. Суд першої інстанції не оцінив арґументи ОСОБА_1 про зловживання процесуальними правами представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під час звернення із заявою про залишення позовної заяви АТ «АКБ «КОНКОРД» без розгляду. Мотивом такої відмови представник вказав, що після початку процедури ліквідації банку рішення суду по суті справи не має правового ефекту для банку. Проте вказане суперечить власне функціям Фонду гарантування вкладів щодо концентрації ліквідаційної маси та збереження і повернення активів банку, оскільки предметом спору у справі є оскарження рішення регулятора про накладення штрафу в сумі 60 400 000,00 грн, який стягнутий з банку.
4.4. Суд першої інстанції не оцінив доводи ОСОБА_1 щодо наявності конфлікту інтересів між інтересами і функціями Фонду гарантування вкладів, його уповноваженої особи на ліквідацію банку та НБУ. На переконання осіб, які подали скаргу, НБУ має безпосередній вплив на діяльність Фонду, оскільки: фонд є підзвітним НБУ; НБУ делегує двох представників до адміністративної ради Фонду, яка, зокрема, призначає і звільняє директора-розпорядника Фонду, затверджує персональний склад виконавчої дирекції Фонду; НБУ розглядає щорічний звіт та аудиторський висновок Фонду; НБУ здійснює розгляд пропозицій Фонду щодо ліквідації банків у визначених законом випадках; НБУ є одним із засновників Фонду.
Також Фонд та НБУ мають спільні завдання у контексті виведення банків з ринку, що додатково підтверджує спрямованість діяльності уповноваженої особи на ліквідацію банку в інтересах НБУ, а не на відстоювання інтересів банку, його вкладників і акціонерів.
З цього приводу особи, які подали касаційну скаргу, також акцентують увагу на тому, що суд першої інстанції не дослідив надані докази на підтвердження наведених доводів. Зокрема до суду було надано лист НБУ від 30 серпня 2023 року № 18-0008/64018, у якому Регулятор запропонував Фонду розглянути питання щодо доцільності залишення без розгляду чи відмови від позову щодо окремих справ за позовом АТ «АКБ «КОНКОРД» до НБУ, зокрема і у справі, яка розглядається.
4.5. Зазначені порушення норм процесуального права, на переконання осіб, які подали касаційну скаргу, унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, а також призвели до передчасного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 240 КАС України та постановлення незаконної ухвали.
Суд апеляційної інстанції зазначені порушення судом першої інстанції норм процесуального права, всупереч вимогам статті 308 КАС України не усунув, оцінки доводам апеляційної скарги з цього приводу не надав.
5. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав. Про відкриття касаційного провадження повідомлений належним чином 27 листопада 2024 року.
Відповідач - НБУ, у відзиві на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року - без змін. На переконання відповідача, доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.
Третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін. Мотивами вказує відповідність ухвалених судових рішень нормам матеріального і процесуального права та правильне застосування судами пункту 5 частини першої статті 240 КАС України.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1-3 статті 341 КАС України, у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
7. Згідно частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
8. У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, сформульовано положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його громадянських прав і обов'язків.
9. Кодекс адміністративного судочинства визначає склад учасників процесу, які можуть реалізовувати зазначене вище конституційне та конвенційне право на судовий захист. До таких осіб процесуальний закон відносить, зокрема, третіх осіб. Існування статусу третьої особи в адміністративному процесі покликане забезпечити саме дотримання права на справедливий суд тих осіб, які не є позивачем чи відповідачем, однак у публічно-правових відносинах рішення суду може вплинути на їх права, свободи, інтереси чи обов'язки. При цьому такі особи під час участі у розгляді справи наділені процесуальними правами учасника справи, у тому числі мають право на участь у розгляді справи, надання доказів, оскарження судового рішення.
10. Статтею 49 КАС України визначено два види третіх осіб: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
11. Відповідно до частини 1 цієї статті треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.
12. Частиною ж 2 вказаної статті визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
13. Відповідно до частини п'ятої статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
14. Згідно судових рішень судів попередніх інстанцій спірні правовідносини між позивачем та відповідачем у цій справі виникли внаслідок реалізації права АТ «АКБ «КОНКОРД» на оскарження рішення НБУ від 30 червня 2022 року № 20/900-рк/БТ про накладення штрафу в сумі 60 400 000,00 грн. У подальшому під час розгляду справи судом НБУ, зокрема і з врахуванням оскарженого рішення про накладення штрафу, ухвалено рішення від 01 серпня 2023 року № 265-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «АКБ «КОНКОРД». З цього моменту повноваження органів управління банку перейшли до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
15. Зважаючи на вказані обставини, до закінчення підготовчого провадження ОСОБА_1 14 вересня 2023 року звернулася до суду із заявою про залучення її до участі у справі як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. При цьому вказала, що рішення суду по справі може вплинути на її права з огляду на те, що вона є акціонером банку та власником корпоративних прав (акцій) банку із часткою 43,7675%.
16. Суд першої інстанції своєю ухвалою від 14 вересня 2023 року вказану заяву задовольнив, залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 , погодившись із доводами її заяви.
17. При цьому в розпорядження суду разом із заявою про залучення третьої особи було надано інформацію НБУ про ключових учасників у структурі власності АТ АКБ «КОНКОРД», де значилася окрім ОСОБА_1 акціонер банку ОСОБА_2 , яка є власником корпоративних прав (акцій) банку із часткою 56,2325% (т. 15 а. с. 122).
18. Проте суд першої інстанції, залучивши до участі у справі одного ключового акціонера банку - ОСОБА_1 , самостійно не вчинив послідовних дій із залученням до участі у справі як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача іншого ключового акціонера банку - ОСОБА_2 . При цьому такі повноваження у суду наявні відповідно до приписів частини другої статті 49 КАС України.
19. За наведених обставин суд касаційної інстанції вважає, що у цій справі суди вирішили спір про право у публічно-правових відносинах, учасниками яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судами були громадянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відтак суд першої інстанції повинен був, зважаючи на приписи частин 1, 2 та 5 статті 49, статей 179, 180 КАС України, ухвалити рішення щодо залучення ОСОБА_2 до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, одночасно з ухваленням такого рішення про залучення третьою особою з відповідним статусом ОСОБА_1 .
20. Крім цього, 24 жовтня 2023 року ОСОБА_2 , як власник корпоративних прав (акцій) АТ АКБ «КОНКОРД», у межах цієї справи до закінчення підготовчого провадження звернулася до суду як третя особа, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, із позовною заявою до НБУ про визнання протиправним та скасування рішення від 30 червня 2022 року № 20/900-рк/БТ. Проте всупереч приписам частини п'ятої статті 49 КАС України така заява судом першої інстанції не розглянута взагалі (т. 17 а. с. 1-244).
21. Суд касаційної інстанції зауважує, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (частина перша статті 179). При цьому частиною другою статті 180 цього кодексу визначено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема: вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, заміну позивача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше (пункт 4); вирішує заяви та клопотання учасників справи (пункт 10).
22. Відтак суд першої інстанції повинен був на стадії підготовчого провадження вирішити питання щодо залучення ОСОБА_2 до участі у справі як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Проте не виконав цих вимог.
23. Суд апеляційної інстанції під час перегляду ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду в апеляційному порядку вказані порушення вимог КАС України не усунув.
24. У зв'язку з наведеним суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій прийняли рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі. Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України це є обов'язковою підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
25. Додатково до наведеного вище суд касаційної інстанції також констатує, що суди попередніх інстанцій, всупереч приписам статті 9, статті 242, статті 308 КАС України, не дослідили зібрані у справі докази, не надали оцінки всім вагомим арґументам учасників справи. Такі порушення норм процесуального права унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи та відповідно ухвалення судового рішення щодо правильного застосування у правовідносинах, щодо яких виник спір у цій справі, норм пункту 5 частини першої статті 240 КАС України.
26. Зокрема, до закінчення підготовчого провадження 15 січня 2024 року ОСОБА_2 подала до суду заяву про вступ у справу в якості особи, яка діє в інтересах АТ АКБ «КОНКОРД» у порядку статті 53 КАС України (т. 18 а. с. 1-46). Така заява була мотивована наявністю конфлікту інтересів між інтересами відповідача - НБУ, третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладу фізичних осіб на ліквідацію банку - Грошової С.В. щодо подальшого розгляду цієї справи судом. Всупереч пункту 10 частини другої статті 180 КАС України дана заява судом першої інстанції не вирішена, хоч і потребувала відповіді суду на наведені арґументи заявника.
27. Також третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 , заперечуючи проти залишення позовної заяви АТ АКБ «КОНКОРД» без розгляду, заявляла про конфлікт інтересів між інтересами і функціями Фонду гарантування вкладів, його уповноваженої особи на ліквідацію банку та НБУ. При цьому вказувала, що НБУ має безпосередній вплив на діяльність Фонду, оскільки: фонд є підзвітним НБУ; НБУ делегує двох представників до адміністративної ради Фонду, яка, зокрема, призначає і звільняє директора-розпорядника Фонду, затверджує персональний склад виконавчої дирекції Фонду; НБУ розглядає щорічний звіт та аудиторський висновок Фонду; НБУ здійснює розгляд пропозицій Фонду щодо ліквідації банків у визначених законом випадках; НБУ є одним із засновників Фонду. Також Фонд та НБУ мають спільні завдання у контексті виведення банків з ринку, що додатково підтверджує спрямованість діяльності уповноваженої особи на ліквідацію банку в інтересах НБУ, а не на відстоювання інтересів банку, його вкладників і акціонерів.
З цього приводу до суду першої інстанції надані докази у підтвердження наведених доводів, зокрема лист НБУ від 30 серпня 2023 року № 18-0008/64018, у якому Регулятор запропонував Фонду розглянути питання щодо доцільності залишення без розгляду чи відмови від позову щодо окремих справ за позовом АТ «АКБ «КОНКОРД» до НБУ, зокрема і у справі, яка розглядається (т. 16 а. с. 188-189).
Проте зазначеним доводам, хоч вони на переконання колегії суддів касаційного суду, і є суттєвими, суд першої інстанції будь-якої оцінки не надав.
28. У цьому ж контексті третя особа ОСОБА_1 заявляла про зловживання процесуальними правами представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під час звернення із заявою про залишення позовної заяви АТ «АКБ «КОНКОРД» без розгляду. Вказувала, що мотивом такої заяви представник вказав, що після початку процедури ліквідації банку рішення суду по суті справи не має правового ефекту для банку. Проте вказане, на переконання третьої особи, суперечить власне функціям Фонду гарантування вкладів щодо концентрації ліквідаційної маси та збереження і повернення активів банку, оскільки предметом спору у справі є оскарження рішення регулятора про накладення штрафу в сумі 60 400 000,00 грн, який стягнутий з банку.
Зазначені суттєві доводи також залишені судом першої інстанції без відповіді.
29. Також суд касаційної інстанції констатує, що зазначені у пунктах 25-27 цієї постанови доводи наводилися заявниками і у апеляційній скарзі на оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 23 лютого 2024 року. Однак всупереч приписам статті 308 КАС України вони розглянуті не були і відповіді заявники на них не отримали.
30. З огляду на результат касаційного розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 327, 345, 349, 353 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 640/14469/22 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Головуючий суддя В.М. Шарапа
Судді: А.А. Єзеров
С.М. Чиркін