31 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/3698/24 пров. № А/857/292/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Матковської З.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року (головуюча суддя: Подлісна І.М., місце ухвалення - м. Тернопіль) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
встановив:
ОСОБА_1 , 11.06.2024 звернулася з позовом до суду, в якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.03.2021 № Ф-54455-17У станом на 17.05.2021 у сумі 57010,24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 березня 2021 року керівником ГУ ДПС у Тернопільській області Н. Зелінською прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-54455-17У про стягнення з позивачки заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 57 010,24 грн.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Тернопільській області від 11.03.2021 року № Ф-54455-17У.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач Головне управління ДПС у Тернопільській області та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що Головне управління ДПС у Тернопільській області належно повідомило платника, шляхом виставлення та надіслання відповідної вимоги про сплату боргу (недоїмки) про наявність у нього заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску. Враховуючи вище зазначене, вважає, що оскільки чинним законодавством передбачено обов'язок платниками податків сплачувати ЄСВ, позивачкою не долучено доказів, що могли б підтвердити право на звільнення від сплати ЄСВ, то законні підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Позивачка подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з інформаційної системи «Податковий блок. Облік платників податків», розділ «Реєстраційні дані», ОСОБА_1 взята на облік в контролюючому органі як особа, яка отримувала доходи від підприємницької діяльності (ОПФ 81), Код ВЕД _47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами та перебувала на податковому обліку Тернопільської ДПІ ГУ ДПС у Тернопільській області (м. Тернопіль) як фізична особа, яка отримувала доходи від підприємницької діяльності з 21.06.2005 по 21.02.2019 (платник єдиного податку 1 групи з 01.01.2012 по 21.02.2019).
Інформація про пільги щодо сплати єдиного внеску в реєстраційних даних платника відсутні.
Варто зазначити, що в інтегрованій картці платника податків фізичної особи підприємця ОСОБА_1 в ІКС «Податковий блок» за кодом платежу 71040000 (для фізичних осіб - підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) проведено наступні нарахування:
-недоїмка (борг) 11140,78 грн. - сальдо передане ПФУ в м Тернополі на 01.10.2013;
- 21.10.2013 за 3 квартал 2013 - 1194,03 грн. нараховано єдиного внеску платникам спрощеної форми нарахування єдиного внеску № 624813/ev від 21.10.2013 по терміну сплати 21.10.2013;
- 21.01.20214 за 4 квартал 2013 - 1218,67 грн. нараховано єдиного внеску платникам спрощеної форми нарахування єдиного внеску № 641986/ev від 20.01.2014 по терміну сплати 20.01.2014;
- 22.04.2014 за 1 квартал 2014 - 1267,95 грн. нараховано єдиного внеску платникам спрощеної форми нарахування єдиного внеску № 3342422/ev від 22.04.2014 по терміну сплати 22.04.2014;
- 21.07.2014 за 2 квартал 2014 - 1267,95 грн. нараховано єдиного внеску платникам спрощеної форми нарахування єдиного внеску № 4106974/ev від 21.07.2014 по терміну сплати 21.07.2014;
- 20.10.2014 за 3 квартал 2014 - 1267,95 грн. нараховано єдиного внеску платникам спрощеної форми нарахування єдиного внеску № 5002973/ev від 20.10.2014 по терміну сплати 20.10.2014;
- 20.01.2015 за 4 квартал 2014 - 1267,95 грн. нараховано єдиного внеску платникам спрощеної форми нарахування єдиного внеску № 575862/ev від 20.01.2015 по терміну сплати 20.01.2015;
- 20.04.2015 за 1 квартал 2015 - 1267,95 грн. нараховано єдиного внеску платникам спрощеної форми нарахування єдиного внеску № 1386249/ev від 20.04.2015 по терміну сплати 20.04.2015;
- 20.07.2015 за 2 квартал 2015 - 1267,95 грн. нараховано єдиного внеску платникам спрощеної форми нарахування єдиного внеску № 2168245/ev від 20.07.2015 по терміну сплати 20.07.2015;
- 19.10.2015 за 3 квартал 2015 - 1323,47 грн. нараховано єдиного внеску платникам спрощеної форми нарахування єдиного внеску № 24032570/ev від 19.10.2015 по терміну сплати 19.10.2015;
- 19.01.2016 за 4 квартал 2015 - 1434,51 грн. нараховано єдиного внеску платникам спрощеної форми нарахування єдиного внеску № 510143/ev від 19.01.2016 по терміну сплати 19.01.2016;
- 19.04.2016 за 1 квартал 2016 - 909,48 нараховано єдиного внеску платникам спрощеної форми нарахування єдиного внеску № 2046383/ev від 19.04.2016 по терміну сплати 19.04.2016;
- 19.07.2016 за 2 квартал 2016 - 941,16 грн. нараховано єдиного внеску платникам спрощеної форми нарахування єдиного внеску № 2827115/ev від 19.07.2016 по терміну сплати 19.07.2016;
- 19.10.2016 за 3 квартал 2016 - 957,00 грн. нараховано єдиного внеску платникам спрощеної форми нарахування єдиного внеску № 3626830/ev від 19.10.2016 по терміну сплати 19.10.2016;
- 19.01.2017 за 4 квартал 2016 - 990,00 грн. нараховано єдиного внеску платникам спрощеної форми нарахування єдиного внеску № 528569/ev від 19.01.2017 по терміну сплати 19.01.2017;
- 19.04.2017 за 1 квартал 2017 - 1056,00 грн. нараховано єдиного внеску платникам спрощеної форми нарахування єдиного внеску № 2292794/ev від 19.04.2017 по терміну сплати 19.04.2017;
- 19.07.2017 за 2 квартал 2017 - 1056,00 грн. нараховано єдиного внеску платникам спрощеної форми нарахування єдиного внеску № 3112657/ev від 19.07.2017 по терміну сплати 19.07.2017;
- 19.10.2017 за 3 квартал 2017 - 1056,00 грн. нараховано єдиного внеску платникам спрощеної форми нарахування єдиного внеску № 4031341/ev від 19.10.2017 по терміну сплати 19.10.2017;
- 19.01.2018 за 4 квартал 2017 - 1056,00 грн. нараховано єдиного внеску платникам спрощеної форми нарахування єдиного внеску № 604491/ev від 19.01.2018 по терміну сплати 19.01.2018;
- 19.04.2018 за 1 квартал 2018 - 2457,18 грн. нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам нарахування єдиного внеску № 6889626/ev від 19.04.2018 по терміну сплати 19.04.2018;
- 19.07.2018 за 2 квартал 2018 - 2457,18 грн. нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам нарахування єдиного внеску № 8279222/ev від 19.07.2018 по терміну сплати 19.07.2018;
- 19.10.2018 за 3 квартал 2018 - 2457,18 грн. нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам нарахування єдиного внеску № 9674196/ev від 19.10.2018 по терміну сплати 19.10.2018;
- 21.01.2019 за 4 квартал 2018 - 2457,18 грн. нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам нарахування єдиного внеску № 951940/ev від 21.01.2019 по терміну сплати 21.01.2019;
- 24.02.2021 - 11016,72 грн. нараховано платником самостійно основний платіж по строку (декларація, термін сплати поточний рік) нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 18365 від 24.02.2021 по терміну сплати 24.02.2021 за 2019;
- 24.02.2021 - 4224,00 грн нараховано платником самостійно основний платіж по строку (декларація, термін сплати поточний рік) нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 18369 від 24.02.2021 по терміну сплати 24.02.2021 за 2017 рік.
Як наслідок встановлено, що сума боргу по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в інтегрованій картці платника податків, яка обліковується в Головному управлінню ДПС у Тернопільській області, по коду класифікації доходів бюджету 71040000 становила 57 010, 24 грн.
Керівником ГУ ДПС у Тернопільській області Н. Зелінською, 11 березня 2021 року прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-54455-17у про стягнення з позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 57 010,24 грн.
Незгода позивачки із такою вимогою про сплату боргу (недоїмки) стала підставою для її звернення із позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що жодної вимоги від відповідача позивачка не отримувала. Про наявність цієї вимоги дізналась 06 червня 2024 року. Підтвердженням цього є надані Тернопільським відділом державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції матеріали провадження для ознайомлення. Вказане свідчить про те, що податкова вимога не була належно вручена відповідачем позивачці, а тому не отримана платником податків. Зобов'язання, визначені відповідачем не набули статусу податкового боргу (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України), оскільки такі зобов'язання не можна вважати узгодженими. Таким чином, враховуючи усі вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що сформована ГУ ДПС у Тернопільській області вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-54455-17У від 11.03.2021 на суму 570105,24 грн є протиправною та, як наслідок, підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон).
Згідно п. 2 частини першої статті 1 Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до п. 1 частини другої статті 6 Закон платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно частини третьої статті 9 Закону обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до абз. 3 частини восьмої статті 9 Закону платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Згідно частини одинадцятої статті 9 Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до частини другої статті 25 Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Згідно частини четвертої статті 25 Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Проаналізувавши вищенаведені норми права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов'язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.
Як встановлено судом, 21 лютого 2019 року позивач зареєструвала ліквідаційну податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця до Головного управління ДПС у Тернопільській області.
Відповідно до ст. 26 Закону, державний реєстратор протягом 24 годин після надходження документів, поданих для реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, зобов'язаний внести відомості в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Також реєстратор надсилає цю інформацію до податкової, органів статистики, Пенсійного фонду.
Відповідно до Опису документів, що надаються фізичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням», позивачкою подано документи 21 лютого 2019 року для припинення підприємницької діяльності.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, в якому відповідним контролюючим органом отримано з ЄДР повідомлення про закриття ФОП (пункт 294.6 статті 294 Податкового кодексу України).
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності (підпункт 6 пункту 11.18 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року № 1588).
Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.
Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку даного платника податків в ЄДР із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому платник податків знято з обліку.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у відповідача відсутні законні підстави для формування та направлення вимоги № Ф-54455-17У, так як позивачка не мала статусу фізичної особи підприємця.
Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 (далі - Інструкція № 449).
Згідно п. 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера "У" (узгоджена вимога).
Підставою для винесення оскарженої вимоги став висновок відповідача про порушення позивачем свого обов'язку як фізичної особи-підприємця щодо сплати єдиного соціального внеску.
В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання: платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження; вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис,- в органі доходів і зборів.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.
Разом з тим, як стверджує позивачка, спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-54455-17У від 11 березня 2021 року їй направлена не була.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 у квітні 2024 року дізналась про те, що відповідно до постанови головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного юстиції про арешт коштів боржника, на її соціальний рахунок було накладено арешт та списано кошти.
На адвокатський запит від 30.05.2024 Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі-Відділ) 06 червня 2024 року повідомив, що на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № 66174955 згідно вимоги № Ф-54455-17У від 11.03.2021, яка видана Головним управлінням ДПС у Тернопільській області про стягнення коштів із позивачки на користь Головного управління ДПС у Тернопільській області в сумі 57010,24 грн.
На виконання запиту надано копії матеріалів виконавчого провадження № 66174955, після ознайомлення з якими позивачка дізналася про оскаржувану вимогу.
Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що доказів направлення позивачці спірної вимоги контролюючим органом не подано та матеріали справи таких не містять.
Таким чином, підстави стверджувати, що вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-54455-17У від 11 березня 2021 року була узгодженою відсутні.
Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що сформована ГУ ДПС у Тернопільській області вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-54455-17У від 11.03.2021 на суму 570105,24 грн є протиправною та, як наслідок, підлягає скасуванню.
Таким чином, апеляційна скарга Головного управління ДПС в Тернопільській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
Враховуючи вище наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 500/3698/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді З. М. Матковська
В. В. Ніколін