про залишення апеляційної скарги без руху
31 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/5405/25 пров. № А/857/45236/25
Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Курилець А. Р., перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року у справі № 380/5405/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТАШИНЕ ГНІЗДО» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання дії та бездіяльності протиправними,
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року задоволено повністю адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТАШИНЕ ГНІЗДО» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання дії та бездіяльності протиправними.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу.
Відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення При цьому згідно з вимогами частини 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії рішення суду..
Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення постановлено 09 червня 2025 року, копію якого отримано скаржником 09 червня 2025 року (16:25 год.) до електронного кабінету ЄСІКС
Апеляційну скаргу подано 27 жовтня 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Скаржником в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що первинна апеляційна скарга була подана у межах строків на апеляційне оскарження; контролюючий орган скарги звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду з повторною апеляційною скаргою у найкоротші терміни після повернення апеляційної ; дана апеляційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Суддя зазначає про існування доволі чітких підходів Верховного Суду до вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження після повернення первинної апеляційної скарги ( справи №№ 380/7041/24, 260/7878/23, 260/8337/23, 480/11693/23, 520/27103/23, 200/3692/21, 120/3679/22, 520/35823/23, 460/65/24, 120/2647/23, 380/16000/23, 340/4021/23, 280/8197/23, 320/21765/23, 640/1952/22, 420/33365/23, 420/27853/23, 520/36811/23, 520/31351/23, 420/31988/23, 560/13992/23, 560/18286/23, 640/32374/20 та ін.).
Зважаючи на зміст викладених у цих постановах Верховного Суду норм процесуального права, якими врегульовано питання строків апеляційного оскарження та їх поновлення, вимоги до процедурних рішень суду апеляційної інстанції, ухвалених з цього питання, а також беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правові позиції Верховного Суду з цього приводу, варто зазначити, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
1) первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
2) повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
3) скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою.
4) доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
5) наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Первинно Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу 09 липня 2025 року.
Однак таку залишено без руху, з мотивів несплати судового збору, ухвалою від 25 липня 2025 року.
Надалі, відмовлено в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Львівській області про продовження процесуального строку для усунення недоліку апеляційної скарги та апеляційну скаргу повернуто скаржнику ухвалою суду від 29 серпня 2025 року.
Повторно Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу 23 вересня 2025 року.
Повторну апеляційну скаргу також залишено без руху з мотивів, зокрема, несплати судового збору, ухвалою апеляційного суду від 25 вересня 2025 року.
Далі, в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Львівській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення - відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику ухвалою суду від 23 жовтня 2025 року.
Отже ця апеляційна скарга є такою, що подана втретє - 27 жовтня 2025 року.
Також до розглядуваної апеляційної скарги, долучено платіжну інструкцію №3007 від 10 жовтня 2025 року.
Тобто апеляційний суд звертає увагу, що на момент повернення повторної апеляційної скарги (від 25 вересня 2025 року) ухвалою суду від 23 жовтня 2025 року, в апелянта був наявний платіжний документ (від 10 жовтня 2025), однак такий не був поданий до апеляційного суду.
Скаржник жодним чином не обґрунтовує неможливість подання такого документа відразу після отримання його, та до повернення повторної апеляційної скарги.
Звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Зазначене не свідчить про добросовісне ставлення апелянта до реалізації ним права на апеляційне оскарження.
Саме по собі невідкладне звернення до суду із апеляційною скаргою повторно не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. На переконання суду, при такому зверненні мають бути усунуті недоліки попередньої апеляційної скарги, які стали підставою для її повернення, що у сукупності з обставинами повторного подання скарги у стислі строки свідчитиме про добросовісність заявника при реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду і, відповідно, наявність підстав для поновлення такого процесуального строку.
У цій справі скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження саме обставинами відсутності у нього коштів на сплату судового збору. Водночас усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від власної недобросовісної поведінки, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Головне управління ДПС судовий збір не сплатило ні під час першого, ні під час повторного подання апеляційної скарги.
При цьому скаржник мав достатньо часу для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки проміжок час між постановленням ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 25 вересня 2025 року та поверненням апеляційної скарги (23 жовтня 2025 року) становить майже один місяць, але недоліки апеляційної скарги так і не було усунуто. Зважаючи на це, з урахуванням висновків Верховного Суду у постановах від 11 січня 2024 року (справа N 140/7072/22), від 24 липня 2023 року (справа N 200/3692/21), від 07 вересня 2023 року (справа N 120/3679/22), такі обставини не можуть бути розцінені як прояв добросовісного ставлення апелянта до наявних у нього прав і сумлінної їх реалізації.
Більше того суд повторює, що до моменту повернення повторної апеляційної скарги з підстав несплати судового збору (23 жовтня 2025 року) в апелянта був наявний платіжний документ від 10 жовтня 2025 року, однак такий не був поданий апеляційному суду. Натомість скаржник подав клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення, в задоволенні якого було відмовлено.
Однак скаржник звернувся до апеляційного суду втретє.
Варто також зауважити, що з моменту повернення первинної апеляційної скарги (29 серпня 2025 року) до подання цієї апеляційної скарги (27 жовтня 2025 року) пройшло більше двох місяців, що не розцінюється як розумний строк після отримання копії ухвали про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань.
Також суддя зазначає, що ухвалою апеляційного суду від 25 вересня 2025 року визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві Головного управління ДПС у Львівській області
Суддя зауважує, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Оскільки вказані підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.
Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення.
При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз'яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись статтями 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в клопотанні Головного управління Державної податкової служби у Львівській області.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року у справі № 380/5405/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТАШИНЕ ГНІЗДО» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання дії та бездіяльності протиправними - залишити без руху.
Встановити Головному управлінню ДПС у Львівській області десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяА. Р. Курилець