31 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/19002/24 пров. № А/857/10545/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДР-Транс-Груп» до Тернопільської митниці про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови,
суддя у І інстанції Костецький Н.В.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення 17 лютого 2025 року,
У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АДР-Транс-Груп» (далі - ТОВ «АДР-Транс-Груп») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Рішення) Тернопільської митниці Державної митної служби України (даллі - Митниця) від 07.08.2024 №UA403020/2024/000078/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - Картка відмови) №UA403020/2024/000233;
визнати протиправним та скасувати Рішення від 07.08.2024 №UA403020/2024/000079/1 та Картку відмови №UA403020/2024/000234 Митниці;
визнати протиправним та скасувати Рішення від 07.08.2024 №UA403020/2024/000080/1 та Картку відмови №UA403020/2024/000235 Митниці.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі №380/19002/24, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вказаний позов було задоволено.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не встановив таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем). Сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях. Відповідач не довів правових підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено Митницею, яка просила таке скасувати та відмовити у задоволенні позову ТОВ «АДР-Транс-Груп».
На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією (далі - МД) № 24UA403020010202U3 від 02.08.2024 Митницею за результатами опрацювання поданих документів було виявлено таке:
згідно з рахунком №112/24 від 18.07.2024 продавцем транспортного засобу є фірма Sprint Commercials Ltd, дані про якого відсутні в технічному паспорті (свідоцтві про реєстрацію) на даний транспортний засіб;
декларантом було подано висновок про оцінку вартості колісного транспортного засобу - вантажний автомобільний - паливозаправник від 02.08.2024 № 02/08-2024-1. Експертом зазначено: «на підставі заяви - звернення від ВАТ «ТРАНСГРУП»». Зазначене вказує на те, що заява про проведення оцінки задекларованого товару від ТОВ "АДР-ТРАНС-ГРУП" до експерта ОСОБА_1 не надходила. Крім того, у висновку зазначений експерт зазначає, що «вартість пропозиції автомобілів ідентичних оцінюваному...становить» для порівняння зазначає наступні транспортні засоби DAF LF 55.280 - 2011 року випуску та DAF CF 310 - 2013 року випуску. Дані транспортні засоби не ідентичні задекларованому товару.
Вказане свідчить про наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.
Окрім того, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості транспортного засобу у зв'язку із тим, що вартість цистерн зі схожими характеристиками, яка міститься на загальнодоступних інтернет-ресурсах, є вищою за заявлену декларантом. Митна вартість згідно з базою даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.
У зв'язку із цим Митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів.
Уповноваженою особою декларанта на вимогу Митниці додатково було надано: - інші некласифіковані документи - фото № б/н від 01.08.2024. Інших документів, зазначених у вимозі митного органу, уповноваженою особою декларанта не було надано. Натомість, листом від 07.08.2024 № б/н уповноважена особа декларанта повідомила Митницю про те, що всі наявні документи стосовно підтвердження митної вартості подані, інших документів надавати не будуть.
Відтак, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято Рішення №UA403020/2024/000078/2 від 07.08.2024, яким митна вартість визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно із статтею 64 Митного кодексу України (далі - МК). За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію з мережі Інтернет - https://autoline.info/-/sale/fuel-trucks/DAF/CF75-360--24051018460205556900 (Вантажний автомобіль паливозаправник DAF CF 360) на рівні 31110 євро/шт, що становить 26230 фунтів стерлінгів за штуку.
Під час здійснення митного контролю за поданою декларантом позивача 02.08.2024 МД №24UA403020010176U4 було виявлено таке:
згідно з рахунком №113/24 від 18.07.2024 продавцем транспортного засобу є фірма Sprint Commercials Ltd, дані про якого відсутні в технічному паспорті (свідоцтві про реєстрацію) на даний транспортний засіб;
декларантом подано висновок про оцінку вартості колісного транспортного засобу - вантажний автомобільний - паливозаправник від 01.08.2024 № 01/08-2024. Експертом зазначено: «на підставі заяви - звернення від ВАТ «ТРАНСГРУП»». Зазначене вказує на те, що заява про проведення оцінки задекларованого товару від ТОВ "АДР-ТРАНС-ГРУП" до експерта ОСОБА_1 не надходила. Окрім того, у висновку зазначений експерт зазначає, що «вартість пропозиції автомобілів ідентичних оцінюваному...становить» для порівняння зазначає наступні транспортні засоби DAF LF 55.280 - 2011 року випуску та DAF CF 310 - 2013 року випуску. Дані транспортні засоби не ідентичні задекларованому товару.
Вказане свідчить про наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.
Окрім того, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного транспортного засобу у зв'язку з тим, що вартість цистерн зі схожими характеристиками, яка міститься на загальнодоступних інтернет-ресурсах є вищою за заявлену декларантом.
Митна вартість згідно з базою даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.
У зв'язку із цим Митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів.
Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці додатково не було надано жодного документа. Натомість листом від 07.08.2024 № б/н уповноважена особа декларанта повідомила Митницю про те, що всі наявні документи стосовно підтвердження митної вартості подані, інших документів надавати не будуть.
Відтак, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів Митницею прийнято Рішення №UA403020/2024/000079/1 від 07.08.2024, яким митна вартість визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно із статтею 64 МК. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію з мережі Інтернет - https://autoline.info/-/sale/fuel-trucks/DAF/CF75-360--24051018460205556900 (Вантажний автомобіль паливозаправник DAF CF 360) на рівні 31110 євро/шт, що становить 26230 фунтів стерлінгів за штуку.
Під час здійснення митного контролю за поданою декларантом позивача МД №24UA403020010273U4 від 05.08.2024 було виявлено таке:
згідно з рахунком № 114/24 від 18.07.2024 продавцем транспортного засобу є фірма Sprint Commercials Ltd, дані про якого відсутні у технічному паспорті (свідоцтві про реєстрацію) на даний транспортний засіб;
декларантом було подано висновок про оцінку вартості колісного транспортного засобу - вантажний автомобільний - паливозаправник від 05.08.2024 № 05/08-2024, у якому експерт зазначає, що «вартість пропозиції автомобілів ідентичних оцінюваному...становить» для порівняння зазначає наступні транспортні засоби DAF LF 55.280 - 2011 року випуску та DAF CF 310 - 2013 року випуску. Дані транспортні засоби не ідентичні задекларованому товару.
Вказане свідчить про наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.
Окрім того, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного транспортного засобу у зв'язку з тим, що вартість цистерн зі схожими характеристиками, яка міститься на загальнодоступних інтернет-ресурсах є вищою за заявлену декларантом.
Митна вартість згідно з базою даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.
У зв'язку із цим Митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів.
Уповноваженою особою декларанта на вимогу Митниці додатково не було надано жодного документа та листом від 07.08.2024 № б/н повідомлено про те, що всі наявні документи стосовно підтвердження митної вартості подані, інших документів надавати не будуть.
Відтак, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів Митниця прийняла Рішення №UA403020/2024/000080/1 від 07.08.2024, яким митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно із статтею 64 МК. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію з мережі Інтернет - https://autoline.info/-/sale/fuel-trucks/DAF/CF75-360--24051018460205556900 (Вантажний автомобіль паливозаправник DAF CF 360) на рівні 31110 євро/шт, що становить 26230 фунтів стерлінгів за штуку.
Таким чином, Митниця вважає, що оспорювані позивачем Рішення прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню. Висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на матеріалах справи та нормах законодавства.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «АДР-Транс-Груп» підтримало доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечило обґрунтованість апеляційних вимог та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Звертає увагу апеляційного суду на те, що усі аргументи, зазначені у тексті апеляційної скарги, були належним чином оцінені та спростовані судом першої інстанції. Спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів.
Відповідач у апеляційній скарзі дублює обґрунтування, наведене у оскаржуваних рішеннях та відзиві на позовну заяву, не пояснюючи при цьому, як саме зазначені ним розбіжності впливають на визначення вартості товару. Ні у оспорюваних Рішеннях, ні у відзиві на позов, ні в апеляційній скарзі відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.
Під час митного оформлення декларантом надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар, містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, та які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору, а ті документи, які не були подані декларантом на вимогу митниці, не могли бути подані із об'єктивної причини - їх відсутності.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 18.07.2024 ТОВ «АДР-Транс-Груп» (Покупець) та Компанія «SPRINT COMMERCIALS LTD» (Продавець) уклали контракт №029/2024 (далі - Контракт), за умовами якого Продавець зобов'язувався продати Покупцеві паливозаправники DAF LF 55.280, номер шасі: НОМЕР_1 ; DAF LF 55.280, номер шасі: НОМЕР_2 ; DAF LF 55.280, номер шасі: НОМЕР_3 (далі - Товар). Ціна Товару була сформована за результатами його технічного стану і становила 13900,00 фунтів стерлінгів за кожну одиницю. Загальна вартість Контракту склала 41700,00 фунтів стерлінгів. Покупець зобов'язувався здійснити 100 % передоплату за Товар протягом 10 днів після отримання рахунка-фактури (проформи). Умовки поставки Товару - DAP Тернопіль (Інкотермс-2020). Товар буде супроводжуватися такими документами: оригінал реєстрації, рахунок-фактура, експортний документ ЕХ-А.
За наслідками виконання вказаного Контракту з метою митного оформлення Товару 02.08.2024 декларантом позивача було подано Митниці МД №24UA403020010202U3, у якій митна вартість товару (вантажний автомобіль - цистерна, паливозаправник DAF LF 55.280 (L2SN3), ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) визначена за ціною Контракту.
На підтвердження заявленої митної вартості та методу її визначення митному органу було подано копії рахунку-фактури (інвойсу) (Commercial invoice) №112/24 від 18.07.2024; декларації про походження товару (Declaration of origin) №112/24 від 18.07.2024; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу 22936181674 від 20.10.2022; платіжного документу, що підтверджує вартість Товару, №77 від 19.07.2024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, №02/08-2024-1 від 02.08.2024; Контракту №029/2024 від 18.07.2024; договору про надання послуг митного брокера №20/12/2022-1 від 20.12.2022; довідки №2024-14353 від 02.08.2024; фото б/н; копії митної декларації країни відправлення 24GB8AAS99B21T6AA6.
Після опрацювання поданих документів митний орган на підставі частини 3, 4 статті 53 МК надіслав позивачу повідомлення з проханням надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.
Листом від 07.08.2024 № б/н декларант позивача повідомив Митницю про те, що всі наявні документи стосовно підтвердження митної вартості подані, інших документів немає і такі надаватись не будуть.
Відтак, за результатами розгляду МД №24UA403020010202U3 Митниця сформувала Картку відмови №UA403020/2024/000233, а також прийняла Рішення від 07.08.2024 №UA403020/2024/000078/2, яким митна вартість Товару була визначена із застосуванням резервного методу. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію з мережі Інтернет - https://autoline.info/-/sale/fuel-trucks/DAF/CF75-360-24051018460205556900 (Вантажний автомобіль паливозаправник DAF CF 360) на рівні 31110 євро, що становить 26230 фунтів стерлінгів.
Окрім того, за наслідками виконання вказаного Контракту з метою митного оформлення Товару 02.08.2024 декларантом позивача було подано Митниці МД №24UA403020010176U4, у якій митна вартість товару (вантажний автомобіль - цистерна, паливозаправник DAF LF 55.280 (L2SN3), ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) визначена за ціною Контракту.
На підтвердження заявленої митної вартості та методу її визначення митному органу було подано копії рахунку-фактури (інвойсу) (Commercial invoice) №113/24 від 18.07.2024; декларації про походження товару (Declaration of origin) №113/24 від 18.07.2024; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу 22946180135 від 21.10.2022; платіжного документу, що підтверджує вартість Товару, №77 від 19.07.2024; висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, №01/08-2024 від 01.08.2024; Контракту №029/2024 від 18.07.2024; договору про надання послуг митного брокера №20/12/2022-1 від 20.12.2022; довідки №2024-14354 від 02.08.2024; фото б/н; копії митної декларації країни відправлення 24GB8AATDRIIZ2ZAA1 від 27.07.2024.
Після опрацювання поданих документів митний орган на підставі частини 3, 4 статті 53 МК надіслав позивачу повідомлення з проханням надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.
Листом від 07.08.2024 № б/н декларант позивача повідомив Митницю про те, що всі наявні документи стосовно підтвердження митної вартості подані, інших документів немає і такі надаватись не будуть.
Відтак, за результатами розгляду МД №24UA403020010176U4 Митниця сформувала Картку відмови №UA403020/2024/000234, а також прийняла Рішення від 07.08.2024 №UA403020/2024/000079/1, яким митна вартість Товару була визначена із застосуванням резервного методу. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію з мережі Інтернет - https://autoline.info/-/sale/fuel-trucks/DAF/CF75-360-24051018460205556900 (Вантажний автомобіль паливозаправник DAF CF 360) на рівні 31110 євро, що становить 26230 фунтів стерлінгів.
Попри те, за наслідками виконання вказаного Контракту з метою митного оформлення Товару 05.08.2024 декларантом позивача було подано Митниці МД №24UA403020010273U4, у якій митна вартість товару (вантажний автомобіль - цистерна, паливозаправник: DAF LF 55.280 (L2SN3), номер шасі: НОМЕР_4 ) визначена за ціною Контракту.
На підтвердження заявленої митної вартості та методу її визначення митному органу було подано копії рахунку-фактури (інвойсу) (Commercial invoice) №112/24 від 18.07.2024; декларації про походження товару (Declaration of origin) №112/24 від 18.07.2024; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу 22936181674 від 20.10.2022; платіжного документу, що підтверджує вартість Товару, №77 від 19.07.2024; висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, №02/08-2024-1 від 02.08.2024; Контракту №029/2024 від 18.07.2024; договору про надання послуг митного брокера №20/12/2022-1 від 20.12.2022; довідки №2024-14353 від 02.08.2024; фото б/н; копії митної декларації країни відправлення 24GB8AAS99B21T6AA6.
Після опрацювання поданих документів митний орган на підставі частини 3, 4 статті 53 МК надіслав позивачу повідомлення з проханням надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.
Листом від 07.08.2024 № б/н декларант позивача повідомив Митницю про те, що всі наявні документи стосовно підтвердження митної вартості подані, інших документів немає і надаватись такі не будуть.
Відтак, за результатами розгляду МД №24UA403020010273U4 Митниця сформувала Картку відмови №UA403020/2024/000235, а також прийняла Рішення від 07.08.2024 №UA403020/2024/000080/1, яким митну вартість Товару була визначена із застосуванням резервного методу. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію з мережі Інтернет - https://autoline.info/-/sale/fuel-trucks/DAF/CF75-360-24051018460205556900 (Вантажний автомобіль паливозаправник DAF CF 360) на рівні 31110 євро, що становить 26 230 фунтів стерлінгів.
ТОВ ТОВ «АДР-Транс-Груп» не погодилося із вказаними рішеннями Митниці та звернулося до адміністративного суду із позовом, що розглядається.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із положеннями пункту 24 частини 1 статті 4 МК митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до приписів статей 49, 50 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно із частинами 4, 5 статті 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 3 статті 318 МК встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Як визначено у статті 50 МК, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно із частиною 1 статті 51, частиною 1 та 2 статті 52 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, що встановлені частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, які як: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Приписами частин 1 та 2 статті 54 МК передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 5 вказаної статті МК органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно із частиною 4 статті 53 МК у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 статті 54 МК).
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК).
Відповідно до частини 1 статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Приписами статті 57 МК передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Окрім того, відповідно до частини 6 статті 53 МК декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На підставі аналізу матеріалів справи та позицій сторін, викладених у заявах по суті справи, апеляційний суд дійшов переконання, що на стадії апеляційного перегляду суть публічно-правового спору, що розглядається, зводиться до перевірки висновку суду першої інстанції про те, що сумніви Митниці у правильному визначенні декларантом митної вартості імпортованого ним транспортного засобу були необґрунтовані, що призвело до ухвалення протиправного рішення.
При оцінці доводів Митниці про те, що подані декларантом до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, а також містили розбіжності, що викликало необхідність у витребуванні у декларанта додаткових документі, апеляційний суд зазначає таке.
Щодо доводів апелянта про те, що продавцем імпортованих позивачем транспортних засобів є фірма Sprint Commercials Ltd, дані про якого відсутні в технічних паспортах (свідоцтві про реєстрацію) на транспортні засоби, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в розумінні норм МК не є документом, який підтверджує митну вартість транспортного засобу. Водночас слід зауважити, що продавець товару не обов'язково має бути його власником і наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем. Законодавством не передбачено обов'язку надання декларантом документів про походження товару за ланцюгами постачання продавця-експортера, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу від імені його власника не входить до компетенції митного органу та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості.
Щодо зауважень Митного органу до недоліків поданих позивачем висновків (звітів) про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, апеляційний суд вважає слушним врахування судом першої інстанції листа від 30.08.2024 експерта ОСОБА_1 , у якому він повідомляє, що на титульних сторінках висновку про оцінку вартості колісного транспортного засобу було допущено описку та помилково зазначено у графі «замовник» ВАТ «ТРАНС-ГРУП» замість правильного ТОВ «АДР-Транс-Груп».
Водночас суд першої інстанції доречно зауважив, що висновки про вартість колісних транспортних засобів є субсидіарним доказом вартостей товарів, зазначених у МД, подання таких разом із МД з огляду на приписи частини 2 статті 53 МК не є обов'язковим, а митна вартість визначається насамперед із огляду на договірну ціну та відповідні платіжні документи, до яких у митного органу зауважень немає.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 21.10.2021 р. у справі № 420/4820/19 вказав, за сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі N 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі N 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК , а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас апеляційний суд звертає увагу на те, що адміністративний суд, керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Європейський суду з прав людини визначив, що «…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень».
Хоча ця справа стосується податкового спору, на переконання апеляційного суду, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб'єктом приватного права і суб'єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов'язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.
Таким чином, на думку апеляційного суду, слід вважати вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості імпортованого товару за першим методом, що була підтверджена необхідними документами, а отже про відсутність належних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості оспорюваним рішенням.
Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Тернопільської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі №380/19002/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар